- •1.Соціологія в системі соціально-гуманітарного знання.
- •2.Соціологія, психологія ті соціальна філософія: Спільності ті відмінності предметних полів.
- •3. Структура соціологічного знання
- •4.Поняття парадигми в Соціології. Основні сучасні парадигми в соціології.
- •5.Закони і категорії соціології
- •6.Соціологічні методи та їх характеристика.
- •7.Емпіричне соціологічне дослідження.
- •8.Суспільство у вченнях мислителів Середньовіччя.
- •9.Суспільство у працях філософів нового часу.
- •10.Особливості та передумови виникнення соціології як науки. О. Конт.
- •11.1 Огюст Конт і зародження позитивіської соціології.
- •11.2 Эволюционизм г.Спенсера
- •11.3 Соціологія Карла Маркса
- •11.4 Натуралізм в соціології XIX століття
- •11.5 Географічний напрям.
- •11.6 Расово-Антропологічна школа
- •11.7 Соціальний дарвінізм та органіцизм.
- •11. 8 Психологізм в соціології на рубежі XIX-XX століть
- •12.9 Соціологічна концепція Тьоніса
- •12.10 Формальна соціологія Зіммеля.
- •12.11 Еміль Дюркгейм.
- •12.12 Вебер
- •12.13 Парето
- •12. 14 Торстейн Веблен и американский институционализм
- •12.15 Чикагська школа та емпірична соціологія
- •12.16 Британська школа соціальної антропології
- •12.17 Сорокін
- •12.18 Колумбійська школа соціології
- •12. 19 Соціологія Парсонса
- •12.20 Мертон
- •13.21 Символічний інтеракціонізм
- •13.22 Феноменологічний напрямок в соціології.
- •13. 23 Теорія соціального обміну
- •13. 24.Психоаналітична орієнтація
- •13. 25 Постмодернізм
- •13. 26 Неофункціоналізм
- •13.27 Неомарксизм
- •13. 28 Неоструктуралізм
- •14.Особливості системного підходу до аналізу суспільства
- •15 Базові системні ознаки суспільства та їх характеристика.
- •16. Основні критерії класифікації та типологізації суспільства
- •17. Соціологія культури у системі наук про культуру
- •18. Особливості соціологічного підходу до дослідження особистості.
- •19.Структкра культури
- •20 Основні критерії типологізації культури
- •21. Формы культуры
- •22. Культурні універсалії
- •23. Етноцентризм та культурний релятивізм.
- •24 Поняття культурна ідентичність та його характеристика
- •25. Культурні конфлікти та їх різновиди.
- •26. Специфіка соціологічного підходу до дослідження особистості.
- •27. Співвідношення понять «індивід», «особистість», «індивідуальність» та їх характеристика.
- •28. Поняття соц. Середовища формування та життєдіяльності особистості мікро……
- •29. Соціологічні концепції особистості та їх характеристика.
- •30 Поняття «соціалізації» особистості. Агенти та інститути соціалізації. Основні моделі соціалізації.
- •31. Соціалізація та соціальна адаптація: сутність та співвідношення понять.
- •32. Соціальні стереотипи та соціальні міфи і їх вплив на формування особистості
- •33. «Соціальний статус», «соціальна роль» та «соціальна позиція» як основні поняття рольової теорії особистості.
- •34. Соціальні диспозиції та соціальні еспектації як рушійні механізми рольової поведінки особистості
- •35. Соціальні потреби та соціальні інтереси в структурі діяльності особистості.
- •36. Поняття «рольові приписи» та «рольові очікування» та їх характеристика. «Рольовий конфлікт» та його різновиди
- •37. Класифікація типів особистості.
- •38 Проблеми відчуження особистості.
- •39. Поняття «соціальна структура суспільства» та його характеристика.
- •40 Типи і види соціальних структур і критерії їх виокремлення.
- •42. Основні принципи та критерії стратифікаційного аналізу
- •43Класоподібні групи( класи, касти, стани, характеристика)
- •44. Середній клас: проблема визначення та структурації.
- •45. Соціальна мобільність: основні різновиди та функції.
- •46. Основні канали соціальної мобільності.
- •47. Поняття маргінальності, її основні типи та їх характеристика.
- •48. Поняття соціальної групи. Критерії класифікації соціальних груп
- •49. Різновиди соціальних груп та їх характеристика.
- •50. Масові спільноти та масові соціальні групи.
- •51. Квазігрупа.
- •52.Соціальна спільнота: поняття,роль....
- •53. Основні різновиди соціальних спільнот та їх характеристика
- •54. Етнічні спільноти
- •55.Соціальні інститути
- •57.Поняття «девіантна поведінка» :сутність, різновиди.
- •58.Соціальний контроль та його різновиди
- •59. Типологізація соц.Інститутів
- •60. Основні критерії ефективності соціальних інститутів
- •61. Дисфункції соціальних інститутів та їх різновиди.
- •62.Основні різновиди соц.Інститутів та їх характеристика.
- •63.Інституціалізація соц.Інституту
- •64.Інститут шлюбу.
- •66.Поняття соціальної організації.
- •67.Критерії типологізаційних соціальних організацій.
- •68. Соціогрупова структура організації і особливості її дослідження.
- •69. Промислова організація як особливий різновид соціальних організацій.
- •70. Бюрократична організація та її ознаки.
- •71.Конфлікти в соціальних організаціях.
- •72. Організаційні патології: поняття та основні різновиди
- •73. Організаційна культура: поняття та роль у підтриманні життєдіяльності соціальної організації.
- •74. Специфіка соціологічного підходу до дослідження соціальних змін.
- •75. Основні різновиди соціальних змін.
- •76. Основні причини та фактори соціальних змін.
- •77. Поняття моделі соціальних змін та основні проблеми їх створення.
- •78. Особливості співвідношення понять «соціальні зміни» та «соціальний розвиток»
- •80.Основні різновиди форм соціального розвитку суспільства та їх характеристика
- •81. Нелінійний характер соціального розвитку. Поняття біфуркації.
- •82. Поняття модернізації як особливого засобу розвитку суспільства. Основні різновиди модернізації.
- •84. Поняття соціальної конвергенції та його характеристика.
- •85. Глобалізація як сучасна форма соціального розвитку.
- •86. Основні концепції глобалізації та їх характеристика.
- •87. Соціологія управління: об’єкт, предмет та основні напрямки досліджень.
- •88. Соціологія релігії: предмет, завдання, напрямки дослідження.
- •89. Основні напрями дослідження сучасної соціології політики.
- •91. Соціологія молоді: основні проблеми та напрямки дослідження.
- •92. Соціологія міста та села: об’єкт, предмет, завдання.
- •93. Основні напрямки сучасної соціології права.
- •94. Соціологія праці: об’єкт, предмет, завдання.
- •95. Соціологія освіти: предмет, завдання, напрямки досліджень.
80.Основні різновиди форм соціального розвитку суспільства та їх характеристика
У сучасній соціології досить важливим напрямом досліджень є вивчення деяких різновидів соціальних змін, що мають багатовимірний комплексний характер і звичайно розглядаються як якісно усталені різновиди соціальних змін, як самостійний об'єкт дослідження не лише соціології, а й інших суспільних та гуманітарних наук. Розглянемо деякі з них. Соціальна революція - це швидкий, стихійний, радикальний процес перетворення однієї громадської формації і цивілізації в іншу, що відбувається із зайвими руйнуваннями старого (до основи), численними людськими жертвами, оновленням суспільства на протилежне. Соціальна революція - це стихійний процес, що носить свідомий характер тільки по відношенню до кінцевої мети, але що підкоряється також прагматизму на кожному окремому його етапі. В результаті цього соціальна революція носить вид соціального експерименту, задуманого її вождями. Саме тому соціалістичну революцію усі думаючі люди вважали експериментом.
Реформа (на відміну від революції, з якою вона є парною категорією) являє собою часткові зміни у будь-якій сфері суспільної системи, що самі по собі не змінюють її природу. Реформа — це шлях поступових змін у суспільстві. Реформи бувають політичні (якщо змінюються елементи політичної системи чи характер їх відносин; наприклад, реформа виборчої системи, реформа органів виконавчої влади — адміністративна реформа та ін.), економічні (якщо зміни стосуються форм господарювання, грошово-кредитної системи, оподаткування та ін.). Зміни в соціальних умовах людської життєдіяльності визначаються як соціальна реформа. Модернізація — це перехід від доіндустріального до індустріального (в сучасних умовах — постіндустріального) суспільства, що передбачає рішучі зміни в усіх сферах суспільного життя. Теорія модернізації в сучасних умовах пояснює чинники та шляхи входження раніше відсталих країн до світового співтовариства. Соціальна еволюція – це повільний, продуманий, поступовий процес перетворення однієї громадської формації і цивілізації в іншу, досконалішу, що відбувається без зайвих руйнувань минулого, людських жертв, із збереженням усього позитивного в новому суспільстві. Прикладом соціальної еволюції можна вважати становлення буржуазного соціалізму в країнах марксівського капіталізму в XX ст. Соціальна еволюція - це стихійний процес, що носить свідомий характер на кожному окремому етапі. Тому соціальну революцію можна назвати прагматичною трансформацією суспільства.
81. Нелінійний характер соціального розвитку. Поняття біфуркації.
Сама нелінійність соціальної системи, якщо вона досить сильно проявляється, зумовлює виникнення та існування двох якісно відмінних областей: області загострення (в якій початкове збурення зростає) та області загасання (в якій початкове збурення поступово нівелюється) . У реальній дійсності необмеженість розвитку процесу, нескінченність його ніколи не досягається, зокрема, за рахунок попадання збурення через нестійкість в область загасання. У світоглядному плані ідею нелінійності може бути подано за допомогою: — ідеї багатоваріантності, альтернативності шляхів еволюції; — ідеї вибору з даних альтернатив; — ідеї темпу еволюції (швидкості розвитку процесів у середовищі); — ідеї необоротності еволюції.
Світоглядний зміст нелінійності розкривають ідеї багатоваріантності шляхів еволюції, вибору з даних альтернатив, ідеї необоротності еволюції та ідеї темпу еволюції (швидкості розвитку процесів, найвища величина якої означає розвиток в режимі з загостренням). Особливості феномену нелінійності стосовно надшвидкого саморозгортання систем такі. Складні нелінійні системи, до яких відноситься і соціум, з наближенням до моменту загострення демонструють тенденцію до хаотичного розпаду. Поблизу крайньої межі загострення соціальна система обов’язково дезорганізується, якщо не відбудеться перехід на протилежний режим зниженої інтенсивності процесу.
Дією механізму позитивного зворотного зв’язку система швидко наближається до аттрактора (яким у кризовий період виступає знищення застарілої форми), а після досягнення його знову опиняється в точці біфуркації – швидкість і загостреність процесів згасає, але трансформація продовжується. Система потребує вибору аттрактора для подальшого розвитку, через що зростає її відкритість до нових ідей, народжуваних мисленнєвою і практичною творчістю окремих особистостей.