- •1.Соціологія в системі соціально-гуманітарного знання.
- •2.Соціологія, психологія ті соціальна філософія: Спільності ті відмінності предметних полів.
- •3. Структура соціологічного знання
- •4.Поняття парадигми в Соціології. Основні сучасні парадигми в соціології.
- •5.Закони і категорії соціології
- •6.Соціологічні методи та їх характеристика.
- •7.Емпіричне соціологічне дослідження.
- •8.Суспільство у вченнях мислителів Середньовіччя.
- •9.Суспільство у працях філософів нового часу.
- •10.Особливості та передумови виникнення соціології як науки. О. Конт.
- •11.1 Огюст Конт і зародження позитивіської соціології.
- •11.2 Эволюционизм г.Спенсера
- •11.3 Соціологія Карла Маркса
- •11.4 Натуралізм в соціології XIX століття
- •11.5 Географічний напрям.
- •11.6 Расово-Антропологічна школа
- •11.7 Соціальний дарвінізм та органіцизм.
- •11. 8 Психологізм в соціології на рубежі XIX-XX століть
- •12.9 Соціологічна концепція Тьоніса
- •12.10 Формальна соціологія Зіммеля.
- •12.11 Еміль Дюркгейм.
- •12.12 Вебер
- •12.13 Парето
- •12. 14 Торстейн Веблен и американский институционализм
- •12.15 Чикагська школа та емпірична соціологія
- •12.16 Британська школа соціальної антропології
- •12.17 Сорокін
- •12.18 Колумбійська школа соціології
- •12. 19 Соціологія Парсонса
- •12.20 Мертон
- •13.21 Символічний інтеракціонізм
- •13.22 Феноменологічний напрямок в соціології.
- •13. 23 Теорія соціального обміну
- •13. 24.Психоаналітична орієнтація
- •13. 25 Постмодернізм
- •13. 26 Неофункціоналізм
- •13.27 Неомарксизм
- •13. 28 Неоструктуралізм
- •14.Особливості системного підходу до аналізу суспільства
- •15 Базові системні ознаки суспільства та їх характеристика.
- •16. Основні критерії класифікації та типологізації суспільства
- •17. Соціологія культури у системі наук про культуру
- •18. Особливості соціологічного підходу до дослідження особистості.
- •19.Структкра культури
- •20 Основні критерії типологізації культури
- •21. Формы культуры
- •22. Культурні універсалії
- •23. Етноцентризм та культурний релятивізм.
- •24 Поняття культурна ідентичність та його характеристика
- •25. Культурні конфлікти та їх різновиди.
- •26. Специфіка соціологічного підходу до дослідження особистості.
- •27. Співвідношення понять «індивід», «особистість», «індивідуальність» та їх характеристика.
- •28. Поняття соц. Середовища формування та життєдіяльності особистості мікро……
- •29. Соціологічні концепції особистості та їх характеристика.
- •30 Поняття «соціалізації» особистості. Агенти та інститути соціалізації. Основні моделі соціалізації.
- •31. Соціалізація та соціальна адаптація: сутність та співвідношення понять.
- •32. Соціальні стереотипи та соціальні міфи і їх вплив на формування особистості
- •33. «Соціальний статус», «соціальна роль» та «соціальна позиція» як основні поняття рольової теорії особистості.
- •34. Соціальні диспозиції та соціальні еспектації як рушійні механізми рольової поведінки особистості
- •35. Соціальні потреби та соціальні інтереси в структурі діяльності особистості.
- •36. Поняття «рольові приписи» та «рольові очікування» та їх характеристика. «Рольовий конфлікт» та його різновиди
- •37. Класифікація типів особистості.
- •38 Проблеми відчуження особистості.
- •39. Поняття «соціальна структура суспільства» та його характеристика.
- •40 Типи і види соціальних структур і критерії їх виокремлення.
- •42. Основні принципи та критерії стратифікаційного аналізу
- •43Класоподібні групи( класи, касти, стани, характеристика)
- •44. Середній клас: проблема визначення та структурації.
- •45. Соціальна мобільність: основні різновиди та функції.
- •46. Основні канали соціальної мобільності.
- •47. Поняття маргінальності, її основні типи та їх характеристика.
- •48. Поняття соціальної групи. Критерії класифікації соціальних груп
- •49. Різновиди соціальних груп та їх характеристика.
- •50. Масові спільноти та масові соціальні групи.
- •51. Квазігрупа.
- •52.Соціальна спільнота: поняття,роль....
- •53. Основні різновиди соціальних спільнот та їх характеристика
- •54. Етнічні спільноти
- •55.Соціальні інститути
- •57.Поняття «девіантна поведінка» :сутність, різновиди.
- •58.Соціальний контроль та його різновиди
- •59. Типологізація соц.Інститутів
- •60. Основні критерії ефективності соціальних інститутів
- •61. Дисфункції соціальних інститутів та їх різновиди.
- •62.Основні різновиди соц.Інститутів та їх характеристика.
- •63.Інституціалізація соц.Інституту
- •64.Інститут шлюбу.
- •66.Поняття соціальної організації.
- •67.Критерії типологізаційних соціальних організацій.
- •68. Соціогрупова структура організації і особливості її дослідження.
- •69. Промислова організація як особливий різновид соціальних організацій.
- •70. Бюрократична організація та її ознаки.
- •71.Конфлікти в соціальних організаціях.
- •72. Організаційні патології: поняття та основні різновиди
- •73. Організаційна культура: поняття та роль у підтриманні життєдіяльності соціальної організації.
- •74. Специфіка соціологічного підходу до дослідження соціальних змін.
- •75. Основні різновиди соціальних змін.
- •76. Основні причини та фактори соціальних змін.
- •77. Поняття моделі соціальних змін та основні проблеми їх створення.
- •78. Особливості співвідношення понять «соціальні зміни» та «соціальний розвиток»
- •80.Основні різновиди форм соціального розвитку суспільства та їх характеристика
- •81. Нелінійний характер соціального розвитку. Поняття біфуркації.
- •82. Поняття модернізації як особливого засобу розвитку суспільства. Основні різновиди модернізації.
- •84. Поняття соціальної конвергенції та його характеристика.
- •85. Глобалізація як сучасна форма соціального розвитку.
- •86. Основні концепції глобалізації та їх характеристика.
- •87. Соціологія управління: об’єкт, предмет та основні напрямки досліджень.
- •88. Соціологія релігії: предмет, завдання, напрямки дослідження.
- •89. Основні напрями дослідження сучасної соціології політики.
- •91. Соціологія молоді: основні проблеми та напрямки дослідження.
- •92. Соціологія міста та села: об’єкт, предмет, завдання.
- •93. Основні напрямки сучасної соціології права.
- •94. Соціологія праці: об’єкт, предмет, завдання.
- •95. Соціологія освіти: предмет, завдання, напрямки досліджень.
15 Базові системні ознаки суспільства та їх характеристика.
Проблема типологізації суспільства залишається дискусійною і в сьогоднішній соціології. У різний час соціологи по-різному підходила до вирішення цієї проблеми,використовуючи різні принципи класифікації суспільств. Так наприклад у марксистській та немарксистській соц.класифікації суспільства на основі такого критерію як спосіб виробництва матеріальних благ в яких включається аналіз виробничих відносин і відносин власності.Відтак все суспільство класифікується на 5 сусп. Економічних формацій:
первіснообщинна;
рабовласницька;
феодальна;
капіталістична;
комуністична.
Інші соціологи (американська школа) класифікують суспільство на основі критеріїв добування засобів для існування, виокремлюючи
суспільство мисливців та збирачів;
задовольчі суспільства;
)промислові суспільства;
Найбільш поширеною є класифікація на основі критерію домінуючого типу виробництва (Д.Бел та А.Турен) і виокремлюють доінструальні суп. (традиційні), індустріальні, постіндустріальні.
Суспільство складається з множини індивідів, їхніх соціальних зв’язків, взаємодії і стосунків. Та чи можна розглядати суспільство як просту суму цих елементів? Прихильники системного підходу до аналізу суспільства відповідають, що ні. З їхньої точки зору суспільство — це не сумативна, а цілісна система. Це означає, що на рівні суспільства індивідуальні дії, зв’язки і відносини створюють нову, системну якість. Системна якість — це особливий якісний стан, який не можна розглядати як звичайну суму елементів. Суспільні взаємодії й відносини носять надіндивідуальний, надособистісний характер, тобто суспільство — це деяка самостійна субстанція, яка відносно індивідів є первинною. Кожен індивід, народжуючись, застає певну структуру зв’язків і відносин і в процесі соціалізації включається до неї. Цілісній системі притаманна багатоманітність зв’язків, взаємодій та відносин. Найбільш характерними є корелятивні зв’язки, взаємодії та відносини, що включають координацію і субординацію елементів. Координація — це певна злагодженість елементів, той особливий характер їх взаємної залежності, який забезпечує збереження цілісної системи. Субординація — це підлеглість і сопідлеглість, що вказує на особливе специфічне місце, неоднакове значення елементів у цілісній системі. Отже, у результаті суспільство стає цілісною системою з якостями, які відсутні у включених до нього елементів. Унаслідок своїх інтегральних якостей соціальна система набуває певної самостійності щодо елементів, що її складають, відносно самостійний спосіб свого розвитку. Системний підхід до суспільства додається в соціології детерміністським і функціоналістським підходами, а також індивідуалістичними теоріями соціальної взаємодії. Детерміністський підхід найбільш яскраво виражений у марксизмі. З точки зору цього вчення, суспільство як цілісна система складається з таких підсистем: економічної, соціальної, політичної та ідеологічної, кожну з яких, у свою чергу, можна розглядати як систему. Щоб відрізняти ці підсистеми від саме соціальної, їх називають соцієтальними. У взаємовідносинах між цими системами головну роль відіграють причинно-наслідкові зв’язки. Це означає, що кожна з цих систем існує не сама по собі, а, згідно з марксизмом, перебуває у причинно-наслідковій залежності від інших систем. Усі ці системи являють собою ієрархічну структуру, тобто знаходяться у співвідношенні субординації, підлеглості в тому порядку, в якому вони перераховані. У марксизмі чітко вказується на залежність і зумовленість усіх систем від особливостей економічної системи, в основі якої лежить матеріальне виробництво, що базується на певному характері відносин власності.