Основні мотиви злиття і поглинань компаній
Теорія і практика сучасного корпоративного менеджменту висуває досить багато причин до пояснень зливань і поглинань компаній. Виявлення мотивів злиттів дуже важливо, і вони відбивають причини, якими два чи кілька компаній, об'єднавшись, стоять дорожче, ніж у окремішності. А зростання капіталізованою вартості об'єднаної компанії мета більшості зливань і поглинань.
Одержання синергетичного ефекту. Основною причиною реструктуризації компаній у вигляді зливань і поглинань у прагненні отримати й посилити синергетичний ефект, тобто. взаємодоповнююче дію активів двох або кількох підприємств, сукупний результат якого значно перевищує суму результатів окремих дій цих компаній.Синергетический ефект у разі може виникнути завдяки:
§ економії, зумовленої масштабами діяльності;
§ комбінування взаємодоповнюючих ресурсів;
§ фінансової економії з допомогою зниження трансакційних витрат;
§ зрослої ринкової мощі через зниження конкуренції (мотив монополії);
§ взаємодоповнюваності у сфері НДДКР.
Економія, обумовлена масштабами, досягається тоді, коли середній розмір витрат на одиницю продукції знижується зі збільшенням обсягу виробництва. Одне з джерел такий економії залежить від розподілі постійних витрат за більший число одиниць своєї продукції. Основна ідея економії з допомогою масштабу у тому, щоб виконувати більший роботи вистачить тих-таки потужностях, за тієї ж чисельності працівників, за тієї ж системи розподілу тощо. Інакше кажучи, збільшення обсягу дозволяє ефективніше вживати наявні у наявності ресурси. Але треба пам'ятати, що існують певні межі збільшення обсягів виробництва, при перевищенні яких витрати виробництва може істотно зрости, що сприятиме падіння рентабельності виробництва.
Злиття і поглинання компаній можуть часом забезпечувати економію, отриману з допомогою централізації маркетингу, наприклад, через об'єднання зусиль і надання гнучкості збуту, можливості пропонувати дистриб'юторам ширший асортимент продуктів, використовувати загальні рекламні матеріали.
Одержання економії, зумовленої масштабами діяльності, особливо притаманно горизонтальних злиттів. Але й при освіті конгломератів часом можливо її досягнення. І тут домагаються економії, зумовленої масштабами, завдяки усуненню дублюванні функцій різних працівників, централізації низки послуг, як-от бухгалтерський облік, фінансовий контроль, діловодство, на підвищення кваліфікації персоналові та загальне стратегічне управління компанією.
Та заодно слід зазначити, що інтегруватипоглощаемую компанію в діючу структуру зазвичай надзвичайно складно. Тому компанії після злиття продовжують функціонувати як сукупність окремих проектів і іноді навіть конкуруючих підрозділів, мають різну виробничу інфраструктуру, науково-дослідні й маркетингові служби. Навіть економія з допомогою централізації окремих функцій управління може бути недосяжною. Складна структура корпорації, передусім,конгломератного типу, навпаки, може призвести до підвищення чисельності адміністративно-управлінського персоналу.
Злиття може бути доцільним, якщо два чи кілька компаній мають взаємодоповнюючими ресурсами. Кожна їх має той, що необхідне інший, і тому їх злиття може бути ефективним. Ці компанії після об'єднання коштуватимуть дорожче проти сумою їх вартостей до злиття, оскільки кожна набуває те, що їй бракувало, причому отримує ці ресурси дешевше, що вони обійшлися їй, якби довелося їх створювати самостійно.
Злиття з єдиною метою отримати взаємодоповнюють ресурси характерні як крупних фірм, так підприємств. Найчастіше об'єктом поглинання із боку великих компаній стають малі підприємства, оскільки вони можуть забезпечувати відсутні компоненти їхнього успішного функціонування. Малі підприємства створюють часом унікальні продукти, але відчувають брак в виробничих, технічних і збутових структурах в організацію великомасштабного виробництва та цих продуктів. Великі компанії, найчастіше, самі може створити що їм компоненти, проте його можна набагато дешевше і швидше отримати до них доступ, здійснивши злиття з компанією, яка один виробляє.
Мотив монополії. Інколи при злитті, передусім, горизонтального типу, на вирішальній ролі грає (гласно чи негласно) прагнення досягти чи посилити свій монопольне становище. Злиття у разі дає можливість компаніям приборкати цінову конкуренцію: ціни через конкуренцію працювати може бути знижено настільки, що з виробників отримує мінімальний прибуток. Проте антимонопольне законодавство обмежує злиття з явними намірами підвищити ціни. Іноді конкуренти може бути придбано і далі закриті, оскільки вигідніше викупити їх і усунути цінову конкуренцію, ніж знизити ціни нижчі за середні змінних витрат, примушуючи над усіма виробниками нести суттєві втрати.
Вигоди злиття можна отримати у зв'язку з економією на дорогих роботах для розробки нових технологій і нових видів продукції, і навіть на інвестиціях у нові й нові продукти. Одна фірма може мати видатних дослідників, інженерів, програмістів тощо., але з мати відповідними виробничими потужностями, мережею реалізації, необхідні одержання вигоди від нових продуктів, що ними розроблялися. Інша компанія може мати чудові канали збуту, та її працівники позбавлені необхідного творчий потенціал. Разом ж, обидві компанії здатні плідно функціонувати. Через злиття можуть бути і з'єднані передові наукові ідеї, й кошти, необхідних реалізації.
Молоді передові в технологічно до рівня галузі, пов'язані з виробництвом і які використанням наукомісткої продукції, технологічних новинок, надскладній техніки, стають головною сферою інтересів злиттів.
Підвищення якості управління. Усунення неефективності. Злиття і поглинання компаній можуть ставити за мету досягнення диференційованої ефективності, що означає, що управління активами одній з фірм було неефективним, а після злиття активи корпорації стануть ефективніше керованими.
За бажання можна знайти компанії, у яких зниження витрат і підвищення обсягів продажу і перерозподілу прибутку залишаються не використаними, компанії, закинеш брак таланту чи мотивації керівників, тобто. компанії, мають неефективний апарат управління. Такі компанії стають природними кандидатами на поглинання із боку фірм, мають ефективніші системи управління. У окремих випадках “ефективніше управління” означатиме просто необхідність болючого скорочення персоналу чи реорганізації діяльності компанії.
Практика підтверджує, що об'єктами поглинань, зазвичай, виявляються компанії з невисокими економічними показниками. Дослідження свідчать, що у спожитих компаніях фактичні норми дохідності були щодо низькими протягом кілька років до їх приєднання решти фірмам.
Безумовно, злиття і поглинання годі було вважати єдиним можливим засобом вдосконалення методів управління. Звісно, якщо реструктуризація дозволить підвищити якість управління, це саме собою досить вагомий на її користь. Проте, часом можна переоцінити свої можливість керувати складнішою організацією плюс працювати з незнайомими технологіями і ринками. Проте у деяких ситуаціях саме ця процедури є найбільш простий та раціональний спосіб підвищення якості управління. Адже менеджери, ясна річ, стануть приймати рішення про звільненні чи зниженні на посаді себе за неефективне управління, а акціонери великих корпорацій який завжди мають можливість безпосередньо проводити вирішення питань у тому, хто і як саме керуватиме корпорацією.
Податкові мотиви. Чинне податкового законодавства стимулює часом злиття і поглинання, результатами яких є зниження податків чи отримання податкових пільг. Наприклад,високоприбильная фірма, несуча високу податкове навантаження, може отримати компанію з більшими на податковими пільгами, які використовуватимуться створеної корпорації у цілому.
У компанії може матись потенційна змогу заощаджувати на податкові платежі до бюджету завдяки податковим пільгам, проте який рівень її прибутків недостатній, щоб реально скористатися цією перевагою.
Іноді після банкрутства й відповідної реорганізації компанія може скористатися правом перенесення понесених нею збитків на оподатковуваний податком прибуток майбутніх періодів. Щоправда, злиття, що їх виключно заради цього, Податкова служба США, наприклад, розцінює як сумнівні, і стосовно них принцип перенесення збитків то, можливо скасовано.
Диверсифікація виробництва. Можливість використання надлишкових ресурсів. Найчастіше причиною зливань і поглинань є диверсифікації до інших види бізнесу. Диверсифікація допомагає стабілізувати потік доходів, що вигідно державі й працівникам даної компанії, і постачальникам, і споживачам (через розширення асортименту товарів та послуг).
Мотивом для злиття може бути появу в компанії тимчасово вільних ресурсів. Припустимо, вона чи діє у галузі, що у стадії зрілості. Компанія створює великі потоки коштів, але має незначним вибором привабливих інвестиційних можливостей. Тому часто такі компанії використовують які утворилися надлишки коштів щодо злиттів. Інакше вони можуть стати об'єктом поглинання іншими фірмами, які знайдуть застосування надлишковою грошовою засобам.
Цей мотив пов'язані з надіями зміну структури ринків чи галузей, орієнтації на доступом до новим важливих ресурсів і технологіям.
Розбіжність у ринкової ціні компанії та вартості її заміщення. Найчастіше простіше купити чинне підприємство, ніж будувати нове. Це доцільно тоді, коли ринкова оцінка майнового комплексу цільової компанії (>компании-мишени) значно менша за вартість заміни її активів.
Розбіжність у ринкової ціні компанії та вартості її заміщення виникає через різницю ринкової економіки і балансову вартість одержуваної фірми. Ринкова вартість фірми виходить з її здібності приносити доходи, що навіть визначається економічна цінність її активів. Якщо казати про справедливою оцінці, те ж саме ринкова, а чи не балансову вартість відбиватиме економічну цінність її активів, бо як показує практика, ринкова вартість часто-густо виявляється менше балансовою (інфляція, моральний і тяжка фізична знос тощо.).
Різниця між ліквідаційної й поточної ринкової вартістю (продаж “врозкид”). Інакше цей мотив можна сформулювати так: можливість “дешево купити і дорого продати”. Нерідко ліквідаційна вартість компанії вищий її поточної ринкову вартість. І тут фірма, навіть за придбання її за ціні трохи вища поточної ринкову вартість, потім можуть бути продано “врозкид”, частинами, із отриманням продавцем значного доходу (якщо активи фірми можна використовувати ефективніше за її продажу частинами інших компаній, має місце подобу синергії та синергетичної ефекту). У цілому нині якщо дотримуватися погляду доцільності, то ліквідація повинен мати місце тоді, коли економічні придбання переважують економічні збитки.
Особисті мотиви менеджерів. Прагнення збільшити політичної ваги керівництва компанії. Безумовно, що ділові рішення про злиття і поглинання компаній грунтуються на економічної доцільності. Але є приклади, коли такі рішення базуються скоріш власних мотиви управляючих, ніж економічному аналізі. Це з тим, керівники компаній люблять влада і велику оплату праці, а кордону влади й вести перебувають у певної в зв'язку зі розмірами корпорації. Так, прагнення до збільшення масштабів компаній сприяло застосування опціонів як засобу довгострокового заохочення. Ці опціони становили значну частину оплати менеджерів і було прив'язані до вартості капіталу керованої ними компанії. У зв'язку з цим існують прямі стимули використовувати прибуток для закупівлі нових активів у різноманітних сферах бізнесу.
Іноді причиною злиття компаній є самовпевненість керівників, вважають, що гадана угода досконалий. Вони переймаються азартом полювання, де видобуток повинен бутинастигнута за будь-яку ціну. У результаті такі покупці дуже дороге оплачують свої придбання.
Крім традиційних мотивів інтеграції могли трапитися і специфічні. Так, злиття для російських компаній є одне з небагатьох способів протистояння експансії російський ринок потужніших західних конкурентів.