- •2.Процедури аудиторського контролю
- •3.Нормативне регулювання аудиторської діяльності в Україні
- •5.Історія розвитку аудиту
- •7.Планування аудиту: мета і форми
- •8.Види аудиторських висновків та їх зміст
- •9.Поняття і види аудиторської діяльності
- •10 . Сутність, причини і види аудиторського ризику
- •11.Суб'єкти аудиторської діяльності
- •12 Принципи аудиту
- •13 Ризик невідповідності внутрішнього контролю підприємства
- •14. Предмет і об'єкти аудиторського контролю.
- •15.Зміст і форми робочої документації аудиту
- •16.Аудиторські докази
- •17.Властивий ризик, його фактори і методи оцінки
- •18.Система внутрішнього контролю підприємства, як об’єкт аудиту
- •19. Вивчення бізнесу клієнта: завдання і етапи
- •20..Склад і вимоги до робочих документів аудитора
- •22..Міжнародні стандарти аудиту: призначення і структура
- •23…Кодекс етики аудиторів України
- •24.. Міжнародний досвід регулювання аудиторської діяльності
- •25…. Контроль якості аудиторських послуг
- •26…. Стадії аудиторського процесу
- •27… Зміст і поняття аудиторської процедури
- •28.Методичні прийоми проведення аудиторської перевірки
- •29……………. Аудит фінансового стану підприємства
- •35.Вибіркова перевірка в аудиті
- •36.Достатність і належність аудиторських доказів
- •37.Стадії аудиторської перевірки
- •38.Концепція діючого підприємства та її використання в аудиті
- •39.Форми і зміст відповідальності аудитора
10 . Сутність, причини і види аудиторського ризику
Як економічна категорія ризик — це подія, яка може статися або ні. У разі здійснення такої події можливі три економічні результати: негативний (програш, втрати), нульовий та позитивний .(виграш, прибуток. Згідно з національними нормативами аудиту (ННА) 12 ризик аудиту або загальний аудиторський ризик – коли аудитор може висловити неадекватну думку у тих випадках, якщо в документах бухгалтерської звітності існують суттєві недоліки.
Слід розрізняти аудиторський ризик і ризик для бізнесу аудиторської фірми. Ризик для бізнесу аудиторської фірми полягає в тому, що аудитор може зазнати невдачі через взаємини з клієнтом, навіть якщо аудиторський висновок, наданий клієнту, є неупередженим та справедливим.
Відповідно до теорії ризиків з аудиту виділяють такі види ризиків:
- ризик професійної здібності аудитора. Він визначається суворим підходом до вибору фірми, яку потрібно перевіряти. Під час прийняття рішення щодо проведення перевірки аудиторська фірма звертає увагу на репутацію фірми-клієнта. Іншими словами, це означає, що перевірка фірми-клієнта не повинна нанести втрат аудиторській компанії;
- ризик очікування клієнта – це ризик незадоволення клієнтом основними положеннями аудиторського висновку. У випадках, коли клієнта не влаштовує аудиторський висновок або хід аудиторської перевірки, він у подальшому може відмовитися від послуг даної аудиторської компанії;
- аудиторський ризик – це ризик того, що аудитор висловить невідповідну думку, якщо фінансові звіти містять суттєво викривлену інформацію. [1; 11]
Очевидно, що природа суттєвих помилок пов’язує загальний аудиторський ризик із двома чинниками:
- ризик того, що суттєві помилки матимуть місце взагалі;
- ризик того, що будь-які суттєві помилки, які були, залишаться невиявленими.
Умови впливу цих чинників визначають необхідність структурування аудиторського ризику з метою визначення порядку оцінки всіх його елементів та обґрунтування змісту документів планування аудиторської перевірки.
загальний аудиторський ризик складається з внутрішнього ризику, ризику контролю та ризику невиявлення.
Внутрішній ризик — це здатність залишку на певному бухгалтерському рахунку або за певною категорією операцій до суттєвих перекручень, або здатність до перекручень за цими показниками у комплексі з перекрученнями на інших рахунках чи за операціями з припущенням, що до них не застосовуватимуться заходи внутрішнього контролю підприємства.
Ризик контролю — це ризик від неефективності внутрішнього контролю. Система внутрішнього контролю та аудиту не завжди функціонує ефективно, і помилки, які можуть виникнути в системі бухгалтерського обліку підприємства, могли бути своєчасно виявлені та виправлені персоналом підприємства.
Ризик невиявлення викривлень полягає в тому, що аудиторські процедури не завжди можуть виявити помилки за залишками на певному рахунку і за певною операцією.
11.Суб'єкти аудиторської діяльності
Суб'єкти аудиторської діяльності: аудитор та аудиторська організація.
Аудитором може бути фізична особа, яка має сертифікат, що визначає її кваліфікаційну придатність на заняття аудиторською діяльністю на території України (ч. 1 ст. 5 Закону).
Аудитор має право займатися аудиторською діяльністю індивідуально, створити аудиторську фірму, об'єднатися з іншими аудиторами в спілку з дотриманням вимог законів України. Для здійснення аудиторської діяльності одноособово аудитор повинен на підставі чинного сертифікату отримати ліцензію.
Аудиторам забороняється безпосередньо займатися торговельною, посередницькою та виробничою діяльністю, що не виключає їх права отримувати дивіденди від акцій та доходи від інших корпоративних прав.
Аудитором не може бути особа, яка має судимість за корисливі злочини. Аудиторська фірма - це організація, яка займається виключно наданням аудиторських послуг.
Аудиторські фірми можуть створюватися на основі будь-яких форм власності. Загальний розмір частки засновників (учасників, акціонерів) аудиторської фірми, які не є аудиторами, у статутному фонді не може перевищувати 30 відсотків. Аудиторській фірмі дозволяється здійснювати аудиторську діяльність лише за умови, якщо у ній працює хоча б один аудитор.
Керівником аудиторської фірми може бути тільки аудитор. Суб'єкти аудиторської діяльності вносяться до Реєстру суб'єктів аудиторської діяльності, ведення якого за Законом "Про аудиторську діяльність" покладено на Аудиторську палату України.
Реєстр суб'єктів аудиторської діяльності (Реєстр) - це офіційний загальнодержавний реєстр аудиторських фірм і аудиторів-суб'єктів підприємницької діяльності, які зареєстрували свою аудиторську діяльність згідно із Законом України "Про аудиторську діяльність".
Для отримання сертифіката кандидати повинні успішно скласти кваліфікаційний іспит двох рівнів
спити проводяться в два етапи: перший - письмове тестування переліком запитань, затверджених АПУ; другий - письмове розв'язання ситуаційного завдання. До другого етапу допускаються кандидати, які набрали не менш як 70% правильних відповідей за результатами тестування.
Перший етап іспитів можуть проводити Аудиторська палата України або її регіональні відділення, а другий етап - тільки кандидати, екзаменаційні роботи другого етапу яких оцінені: За результатами складання іспитів Аудиторська палата України затверджує протоколи Комісії із сертифікації та освіти аудиторів Аудиторської палати України та Комісій з сертифікації аудиторів її регіональних відділень та приймає рішення про видачу або відмову у видачі сертифіката.
Сертифікат - офіційний документ, який засвідчує право громадянина України на здійснення аудиту підприємств та господарських товариств (серія "А"), банків (серія "Б") на території України.
