- •2.Процедури аудиторського контролю
- •3.Нормативне регулювання аудиторської діяльності в Україні
- •5.Історія розвитку аудиту
- •7.Планування аудиту: мета і форми
- •8.Види аудиторських висновків та їх зміст
- •9.Поняття і види аудиторської діяльності
- •10 . Сутність, причини і види аудиторського ризику
- •11.Суб'єкти аудиторської діяльності
- •12 Принципи аудиту
- •13 Ризик невідповідності внутрішнього контролю підприємства
- •14. Предмет і об'єкти аудиторського контролю.
- •15.Зміст і форми робочої документації аудиту
- •16.Аудиторські докази
- •17.Властивий ризик, його фактори і методи оцінки
- •18.Система внутрішнього контролю підприємства, як об’єкт аудиту
- •19. Вивчення бізнесу клієнта: завдання і етапи
- •20..Склад і вимоги до робочих документів аудитора
- •22..Міжнародні стандарти аудиту: призначення і структура
- •23…Кодекс етики аудиторів України
- •24.. Міжнародний досвід регулювання аудиторської діяльності
- •25…. Контроль якості аудиторських послуг
- •26…. Стадії аудиторського процесу
- •27… Зміст і поняття аудиторської процедури
- •28.Методичні прийоми проведення аудиторської перевірки
- •29……………. Аудит фінансового стану підприємства
- •35.Вибіркова перевірка в аудиті
- •36.Достатність і належність аудиторських доказів
- •37.Стадії аудиторської перевірки
- •38.Концепція діючого підприємства та її використання в аудиті
- •39.Форми і зміст відповідальності аудитора
35.Вибіркова перевірка в аудиті
Термін «аудиторська вибірка», або «вибіркова перевірка» означає використання аудиторських процедур стосовно менш ніж 100 % бухгалтерських проводок або показників фінансової звітності, котрі дозволяють аудитору отримати аудиторські докази і, оцінивши окремі характеристики відібраних даних, розповсюдити дієвість цих доказів на всю сукупність даних. При побудові аудиторської вибірки необхідно враховувати конкретну мету аудиту, сукупність даних (загальну сукупність) і обсяг вибірки. Насамперед аудитор має визначити конкретну мету аудиторської вибірки і процедур аудиту, шляхом яких така мета може бути досягнута найкращим чином.Уся група однорідних даних, що підлягає розгляду аудитором, називається «сукупністю» (популяцією) Сукупність — це набір окремих груп(підсукупностей) та елементів Наприклад, якщо метою аудиту є перевірка на предмет достовірного відображення кредиторської заборгованості, то генеральною сукупністю даних може бути перелік усіх кредиторів. Окремі дані, які складають генеральну сукупність, вважаються елементами вибірки Вибірка елементів із генеральної сукупності може бути здійснена різноманітними методами. В аудиті за елементи можуть братися статті, із записів яких проводиться вибірка Тому для оцінки сукупностей уся документація клієнта розбивається на однорідні масиви даних за різними ознаками — характером документів, матеріально відповідальними особами, тимчасовою послідовністю тощо.
Для досягнення найефективнішої побудови вибірки використовують метод стратифікації Під стратифікацією слід розуміти процес розподілу загальної сукупності на більш дрібні гадсукупності, кожна з яких має свою власну вартісну характеристику Кожна пщсукупність повинна чітко визначатися для того, щоб кожний елемент вибірки включався тільки в одну
виділену під-сукупність Стратифікація дозволяє аудитору скерувати свої зусилля на тих даних, які містять найвищий ризик помилки.
Аудитор повинен визначити елементи вибірки таким чином, щоб вибірка була
репрезентативною Вибірка вважається репрезентативною (представницькою)
для даної сукупності, якщо п характеристики (тобто сумарний розмір її елементів чи сума помилки, яка в ній міститься) математично пропорційні показникам усієї сукупності При репрезентативній вибірці її результат може бути перенесений на всю сукупність.Незважаючи на існування великої кількості методів відбору об'єктів перевірки, найпоширенішими вважаються наступні:
- метод випадкового відбору, який забезпечує рівні шанси для потрапляння у вибірку кожного елемента загальної сукупності, використовуючи, наприклад, таблицю випадкових чисел;- систематичний вибір, котрий являє собою вибір даних для перевірки з використанням постійного інтервалу між вибірками і випадкового старту для першого інтервалу. Інтервал може визначатися на певній кількості даних, наприклад, кожний 10-й номер грошового документа або збільшення сукупності вартості на десять тисяч гривень. При використанні системного вибору аудитор повинен визначити, що сукупність даних не структурована таким чином, що інтервал вибірки буде відповідати певній сукупності даних;
- безсистемний вибір, який може бути прийнятною альтернативою випадкового вибору, є спробою аудитора здійснити відбір даних, які складають репрезентативну вибірку. Із загальної сукупності без намірів включити або виключити будь-які конкретні дані. При використанні цього методу аудитор повинен передбачити захист від упередженого вибору, наприклад, стосовно легкодоступних даних, які можуть складати нерепрезентативну вибірку.
