3. Організаційно-тактичні основи протидії легалізації (відмивання) доходів, одержаних злочинним шляхом.

Практика боротьби з легалізацією (відмиванням) доходів, одержаних злочинним шляхом показує що механізм цього негативного соціального явища характеризується високим ступенем латентності здійснюваних фінансових операцій. У процесі легалізації здобуті у результаті незаконної діяльності грошові кошти, як правило у готівковій формі проводять через банківську систему декількох держав і таким чином вони надають їм видимість законних доходів. У зв’язку з цим встановити особу, яка є ініціатором оборудки або незаконне походження цих коштів дуже складно. В результаті у системі заходів по протидії легалізації незаконних доходів оперативно-розшуковій діяльності відводиться особливе місце [14, 56].

Згідно Закону України «Про оперативно-розшукову діяльність» від 18.02.1992 р. оперативно-розшукова діяльність – це система гласних і негласних пошукових, розвідувальних та контррозвідувальних заходів, що здійснюються із застосуванням оперативних та оперативно-технічних засобів.

Завданням оперативно-розшукової діяльності є пошук і фіксація фактичних даних про протиправні діяння окремих осіб та груп, відповідальність за які передбачена Кримінальним кодексом України, розвідувальну-підривну діяльність служб іноземних держав та організацій з метою припинення правопорушень та в інтересах кримінального судочинства, а також отримання інформації в інтересах безпеки громадян, суспільства і держави [15, 47].

Оперативно-розшукова діяльність базується на конституційних принципах законності, поваги та дотриманні прав і свобод людини і громадянина, а також на принципах конспірації, поєднання гласних та негласних методів та засобів.

З метою систематизації, перевірки та оцінки отриманих у процесі здійснення оперативно-розшукових заходів, відомостей, а також для прийняття на їх основі управлінських рішень підрозділи що їх здійснюють, мають право заводити оперативно-розшукові справи.

Практичний досвід показує, що успіх оперативно-розшукових заходів, що здійснюються особливо по таких складних злочинах, як легалізація незаконних доходів, перш за все залежить від ретельної їх підготовки.

Рівень професіоналізму співробітників правоохоронних органів-найбільш важлива умова успішної боротьби з легалізацією злочинних доходів.

Відомості про середовище у якому здійснюється протидія легалізації злочинних доходів, включають в себе інформацію про правовий режим діяльності банків, ступінню доступу до банківської та комерційної таємниці правоохоронних органів, про проведення в різних державах політики по протидії «відмиванню» злочинних доходів, про політичну та соціально-економічну ситуацію у конкретному регіоні, так і в інших державах, про характер міжнародних відносин з іншими країнами про стан дотримання законності тощо [14, 69].

В останній час проблема боротьби з «відмиванням» коштів одержаних злочинним шляхом, набуває міжнародний та транснаціональний характер. Наприклад, незаконний вивіз (переклад) валютних коштів через кордон здійснюється перш за все з метою їх легалізації через банківські та кредитні системи інших країн.

Усе це свідчить, що у протидії легалізації (відмиванню) доходів, одержаних злочинним шляхом необхідно застосовувати увесь комплекс засобів та форм оперативно-розшукової діяльності.

Проведенням оперативно-розшукових заходів у сфері боротьби з легалізацією вирішуються слідуючи часткові завдання:

- отримання первинної інформації про злочин та особи що їх вчинили, а також їх перевірка;

- виявлення осіб інформованих про обставини вчинення злочину, знаходження предметів та документів, які зберегли сліди злочину, а також грошових коштів або інших цінностей, одержаних злочинним шляхом;

- забезпечення доказів злочинної діяльності створення умов при яких сліди вчиненого злочину відбиваються на допустимих кримінально-процесуальним законом джерелах [14, 140].

У ДПА України створений Департамент боротьби з відмивання доходів, одержаних злочинним шляхом. У складі обласних УПМ функціонують Управління.

Основними завданнями і функціями Департаменту боротьби з відмиванням доходів, одержаних злочинним шляхом в системі протидії "відмиванню" грошей є :

- участь у формуванні Єдиної державної інформаційної системи;

- розгляд узагальнених матеріалів, які надходять від Держфінмоніторингу;

- участь у розробці та реалізації заходів Програми Уряду у сфері боротьби з відмиванням грошей;

- запобігання витоку за межі України коштів злочинного походження;

- викриття та розслідування злочинів, пов'язаних з відмиванням грошей;

- розшук коштів та іншого майна, одержаних злочинним шляхом для їх подальшого арешту та конфіскації.

Суб'єкти оперативно-розшукової діяльності структурних підрозділів ДПА України, до функцій яких входить протидія злочинам, пов'язаних з легалізацією доходів злочинного походження, забезпечують безперервне стеження за станом оперативної обстановки у сферах економіки України, вживають заходів, спрямованих на попередження та викриття даних злочинів, зокрема у кредитно-фінансовій та банківській системах, сферах приватизації і зовнішньоекономічної діяльності, паливно-енергетичному комплексі тощо.

Зміст оперативно-розшукової діяльності полягає в:

- оперативному супроводженні перевірок фінансово-господарської діяльності підприємств, установ, організацій та окремих осіб;

- збиранні відомостей про протиправну діяльність підозрюваних осіб, щодо яких проводиться перевірка;

- негласному виявленні та фіксуванні слідів тяжких злочинів, документів та інших предметів, які можуть бути доказами підготовки або вчинення таких злочинів;

- застосуванні технічних засобів отримання інформації, проведенні візуального спостереження в громадських місцях, встановленні конфіденційного співробітництва з приватними особами на засадах добровільності;

- створенні і застосуванні автоматизованих інформаційних систем [16, 2-3].

Оперативно-розшукова діяльність у протидії легалізації (відмивання) доходів, одержаних злочинним шляхом полягає перш за все у виявленні фактів цього соціально-небезпечного явища.

В ОРД виявлення як категорія розглядається з трьох позицій. З одного боку стадії процесу збору інформації про злочин; з другого про характер отриманої інформації про подію злочину або пов’язаними з ним відомостями які дозволяють судити що дана подія могла мати місце; та з третьої – обсязі та характеру оперативно-розшукових заходів які використовуються та проводяться.

У якості поєднуючої для них ознаки є характерним те, що виявлення завжди пов’язане з отриманням первинної, раніше невідомої правоохоронним органам інформації.

Виявлення може відбуватися у процесі оперативного пошуку, а також оперативної розробки, в першому випадку мова йде в пошуку відповіді на питання – чи «є злочин або немає» що в більшій ступені має відношення до події злочину, безумовно в ймовірному його розумінні.

У другому – виявлення може відбуватися у процесі оперативної розробки (як комплексі оперативно-розшукових заходів які проводяться відносно особи або групи осіб які обґрунтовано підозрюються у підготовці чи вчиненні злочину) [17, 195].

При цьому слід пам’ятати, що згідно Закону України «Про оперативно-розшукову діяльність», підставами для проведення оперативно-розшукової діяльності є:

1) наявність достатньої інформації, одержаної в установленому законом порядку, що потребує перевірки за допомогою оперативно-розшукових заходів і засобів, про:

- злочини, що готуються або вчинені невстановленими особами;

- осіб, які готують або вчинили злочин;

- осіб, які переховуються від органів розслідування, суду або ухиляються від відбування кримінального покарання;

- осіб безвісно відсутніх;

- розвідувально-підривну діяльність спецслужб іноземних держав, організацій та окремих осіб проти України;

- реальну загрозу життю, здоров'ю, житлу, майну працівників суду і правоохоронних органів у зв'язку з їх службовою діяльністю, а також особам, які беруть участь у кримінальному судочинстві, членам їх сімей та близьким родичам, з метою створення необхідних умов для належного відправлення правосуддя; співробітників розвідувальних органів України у зв'язку із службовою діяльністю цих осіб, їх близьких родичів, а також осіб, які конфіденційно співробітничають або співробітничали з розвідувальними органами України, та членів їх сімей з метою належного здійснення розвідувальної діяльності [18, 174].

Як ми бачимо, для початку оперативної розробки характерна наявність обґрунтованості підозри, у такому випадку розмовляючи про виявлення на цій стадії, мова може йти про збір первинної інформації, але тільки про обставини вчинення злочину, осіб які його скоїли, а також джерелах доказового значення або других злочинах про які стало відомо у ході проведення оперативно-розшукових заходів.

Виходячи з цього, виникає і поняття другої позиції, відносно обсягу та характеру отримуємої інформації, якщо при оперативному пошуку обсяг отримуємої інформації обмежений відповідно: Є злочин або немає? Під час оперативної розробки необхідно з’ясувати: Хто винен? З ким вчинено?Як достеменно? Який нанесений збиток? Які сліди залишилися? Що свідчить про намір? Тощо.

Третя позиція стосується можливості використання всього арсеналу сил, засобів та методів оперативно-розшукової діяльності. У дійсності , у процесі оперативного пошуку ми обмежені можливістю їх використання так як згідно зі ст. 9 Закону України «Про оперативно-розшукову діяльність» здійснення окремих оперативно-розшукових заходів дозволяється тільки у рамках оперативно-розшукової справи, що по суті відповідає характеру та природі оперативної розробки.

Таким чином, виходячи з цих позицій надається характеристика виявлення злочинів пов’язаних з легалізацією (відмиванням) доходів, одержаних злочинним шляхом [17, 196].

Для співробітників оперативних підрозділів які здійснюють боротьбу з відмиванням «брудних» коштів дуже важливо знати основні типові способи вчинення злочинів. Кажучи про способи здійснення злочинів, слід звернути увагу на деякі моменти які впливають на процес виявлення таких злочинів, а також послідовність їх розкриття. Поняття способу вчинення злочину, його природи, взаємообумовленості окремих його позицій надає оперативним працівникам можливість в визначенні сильних та слабких його сторін, незмінних (постійних) або замінних (належних ймовірній заміні)структурних елементів, а також моделюванню окремих можливих ситуацій.

В цілому це призводить до формування цілісної картини як у діях правопорушників, так і перспектив у проведенні оперативно-розшукових заходів та слідчих дій з метою забезпечити максимальний, повний та об’єктивний збір матеріалів для судового розгляду [17, 199].

Відмивання та предикатний злочин як правило розділені у часі та в розподілі функцій між учасниками злочинної групи; одні добувають кошти злочинним шляхом, інші їх відмивають, що здійснюється з визначеною циклічністю. Це надає можливість правоохоронним органам:

1) використовуючи належні у їх розпорядженні сили, засоби та методи уяснити весь механізм вчинення злочину; 2) штучно заставити замітати сліди злочинів [17, 200].

Як ми вже підкреслювали раніше, співробітникам оперативних підрозділів, що здійснюють протидію легалізації (відмивання) «брудних» коштів у процесі проведення оперативно-розшукових заходів, обов’язково треба мати на увазі що цей вид злочинів вчинюється в основному організованими формуваннями з розподілом ролей. Організатор організованої групи це не «проста» особа – це людина як правило професійно підготовлена, з високим рівнем освіти, має організаційний талант та систему захисту або яка займає високу посаду.

При проведенні оперативно-розшукових заходів необхідно встановлювати;

- біографічні дані та образ життя членів організованих формувань та лідера;

- місце проживання або виїзд з даної місцевості;

- наявність судимості за економічні злочини;

- входження в коло зв’язків засуджених які є членами організованих формувань;

- не доведення причетності до вчинення економічних злочинів, фінансових шахрайств по раніше злочинним кримінальним справам або призупиненим оперативним розробкам;

- якими способами особа яка представляє оперативний інтерес вчинює злочини;

- з якою категорією осіб вона має безпосередні або опосередковані зв’язки;

- кого та з якої категорії з вказаного оточення, доцільно залучити до негласного співробітництва з метою розробки злочинців;

- у яких документах відображена відповідна злочинна діяльність [17, 217].

Джерелами інформації про підготовку або вчинення злочину передбачено ст. 209, 209¹ КК України можуть бути не тільки негласні співробітники, а також:

- співробітники Державного комітету по фінансовому моніторингу;

- працівники банків, фондових бірж, страхових та лізингових компаній, ломбардів, які не причасні до діяльності злочинних формувань;

- очевидці яких-небудь кримінальних фінансових або господарських операцій (водії, співробітники охорони, секретарі тощо);

- конкуренти комерційної організації;

- ділові партнери організації (клієнти, кредитори, боржники);

- особи, які причасні до діяльності злочинного формування та вступили у конфлікт з її членами;

- ревізори, аудитори, співробітники підрозділів по боротьбі з економічною злочинністю тощо.

При виявленні злочинів пов’язаних з легалізацією (відмиванням) злочинних доходів слід врахувати ознаки можливих фінансових порушень, які можуть свідчити про підготовку або вчинення цього виду злочинів серед яких:

- заплутаний або незвичайний характер угоди який немає очевидного економічного сенсу або очевидної законної мети;

- невідповідальність угоди меті діяльності організації, встановленим установчим документам цієї організації;

- неодноразове здійснення операцій або угод, характер яких надає основу вважати, що метою їх здійснення є ухилення від процедур обов’язкового контролю, яке передбачено національним законодавством;

- інші обставини, що надають підстави думати, що угода здійснюється з метою легалізації (відмивання) доходів, одержаних злочинним шляхом [17, 208-209].

Досвід практичної діяльності оперативних підрозділів податкової міліції ДПС України свідчить що тактика попередньої перевірки, спрямованої на встановлення ознаків злочину, повинна включати:

- отримання достовірних первинних свідчень;

- пошук, фіксацію та закріплення вихідних даних використовуючи у цих цілях можливості криміналістичних, оперативних обліків, а також банк даних про усі підозрілі фінансові операції, особах та організаціях, що їх здійснили які є у Державному комітеті фінансового моніторингу;

- визначення шляхів проведення перевіряючих дій та оперативно-розшукових заходів, спрямованих на отримання свідчень які представляють інтерес про осіб, їх зв’язки, а також про їх злочинну діяльність;

- формування вихідної інформації моделі яка складається із всієї сукупності свідчень яка отримана у результаті перевірочних дій.

На момент перевірочних дій можуть скластися декілька різних ситуацій які відрізняються одна від іншої частотою зустрічаємости та ступінню інформаційної визначеності.

Перша ситуація, коли виявлення первинної інформації про легалізацію (відмивання) злочинних доходів виявлено оперативним шляхом з ініціативи оперативних підрозділів.

Друга ситуація характеризується тим що суб’єкти фінансового моніторингу самі виявили ознаки злочину, після чого направляють інформацію для перевірки в підрозділи ДПС України з метою організації оперативно-розшукової роботи з цього напрямку.

Третя ситуація, первинні дані про ознаки злочину отримані з відкритих та офіційних джерел, наприклад документів податкових інспекцій, аудиторських служб, актів КРУ, заяв громадян, засобів масової інформації.

Тактика негласних дій по конфіденційній перевірці первісних даних про легалізацію (відмивання) злочинних доходів у першій та другій ситуації базується головним чином у рамках оперативно-розшукової діяльності [17, 215].

Важливе значення у виявленні ознак легалізації (відмивання) злочинних доходів повинно приділятися різним оперативно-розшуковим заходам, таким як візуальне спостереження; проникнення в злочинну групу негласного працівника оперативного підрозділу або штатного працівника; зняття інформації з каналів зв’язку; створення з метою конспірації підприємства, організації; опитування осіб за їх згодою та використання їхньої добровільної допомоги; проведення перевірок фінансово-господарської діяльності підприємств, установ, організацій; ознайомлення з документами та даними, що характеризують діяльність підприємств, установ та організацій; контролювання шляхом відбору за окремими ознаками телеграфно-поштових відправлень тощо [18, 197-200].

Практична діяльність оперативних підрозділів правоохоронних органів свідчить, що основними напрямками розвідувально-пошукової роботи по виявленню ознак легалізації (відмивання) злочинних доходів є такі:

- виявлення осіб, які замислюють або підготовлюють вчинення злочину;

- збір установчих даних на осіб які легалізують (відмивають) злочинні доходи;

- виявлення епізодів злочинної діяльності у результаті яких акумулюються злочинні доходи, а також інших обставин їх створення;

- оперативний пошук та опитування осіб, службове положення яких припускає проінформованість про подібну діяльність, залучення їх до співпраці та інформування ними правоохоронних органів про проведення крупних операцій, спрямованих на легалізацію (відмивання) злочинних доходів;

- виявлення господарських суб’єктів та фінансових установ, характер діяльності яких вказує на можливість вчинення злочину, яке кваліфікується по ст. 209, 209¹ КК України;

- виявлення джерел інформації та отримання оперативної інформації про факти підготовки до здійснення або вчинення легалізації (відмивання) злочинних доходів;

- виявлення фінансових або комерційних операцій здійснюваних особами які відомі в якості учасників операцій по легалізації (відмиванню) злочинних доходів або підозрюваних у спеціалізації у цієї галузі діяльності;

- отримання інформації про характеристики та розміри злочинних доходів, які підлягають легалізації (відмиванню);

- виявлення фактів придбання майна з сплатою готівкою у великих розмірах;

- виявлення зв’язків та відношень між особами які отримали злочинні доходи та прагнуть їх легалізувати (відмити) та фахівцями по легалізації (відмиванню) «брудних» коштів;

- встановлення місця знаходження легалізованих (відмитих) злочинних доходів з метою здійснення їх наступної конфіскації [17, 217].

Результати оперативно-розшукової діяльності подаються оперативними підрозділами, слідчим органам, прокурору або суду на основі рішення керівника органу, що здійснює оперативно-розшукову діяльність у вигляді усуспільненої довідки або інших документів одержаних у результаті проведення оперативно-розшукових заходів [17, 218].

Особливістю надання інформації до вище перелічених органів є те, щоб зі змісту документа було б неможливо установити джерело (мається на увазі негласний співробітник) отримання цієї інформації.

Вміле та професійно грамотне проведення оперативно-розшукових заходів по протидії легалізації (відмивання) доходів, одержаних злочинним шляхом приводить до ефективного результату та притягнення винних у вчиненні даного соціально небезпечного злочину до кримінальної відповідальності.