Добавил:
Upload Опубликованный материал нарушает ваши авторские права? Сообщите нам.
Вуз: Предмет: Файл:
легалізація №3.docx
Скачиваний:
9
Добавлен:
05.02.2016
Размер:
37.77 Кб
Скачать

2. Роль банківської системи України у протидії та легалізації (відмиванню) доходів, одержаних злочинним шляхом.

Банківська система - сукупність різних видів банків і банківських інститутів, за допомогою яких здійснюється мобілізація коштів, надаються клієнтурі кредити та різноманітні послуги щодо прийому вкладів і наданих кредитів.

Ця система є внутрішньо організованою, взаємопов'язаною, має загальну мету і завдання. Відповідно до Закону України «Про банки і банківську діяльність» (1991) банківська система України є дворівневою. Перший рівень — Національний банк України, що є центральним банком України, власністю держави, підзвітний Верховній Раді України і має право законодавчої ініціативи. Крім того, він є юридичною особою та емісійним центром України. Національний банк України проводить єдину грошово-кредитну політику, регулює діяльність банківської системи в цілому, організовує і здійснює міжбанківські розрахунки. Із введенням державою власної валюти повністю відповідає за забезпечення її стабільності, отримує монопольне право на випуск грошей в обіг, встановлює курс грошової одиниці України щодо валют інших країн, забезпечує діяльність державної скарбниці України. Діяльність Національного банку спрямована на забезпечення єдиної державної політики в галузі грошового обігу, кредитування, фінансування і розрахунків у національній гривні.

Другий рівень банківської системи України - це комерційні банки. Вони можуть бути різних форм власності, спеціалізації та сфери діяльності. Це такі кредитні установи, що здійснюють універсальні банківські операції для юридичних і фізичних осіб. Існують такі види комерційних банків: за функціями і характером здійснюваних операцій - універсальні та спеціалізовані (останні поділяються на емісійні, інвестиційні, іпотечні, ощадні та ін.); за призначенням статутного фонду — у формі акціонерних товариств, товариств з обмеженою відповідальністю, банки з участю іноземного капіталу та іноземні банки; за територією діяльності - республіканські та регіональні банки. Комерційні банки створюються на акціонерних або пайових засадах. Засновниками їх можуть бути як українські, так і іноземні юридичні та фізичні особи. Не можуть виступати засновниками комерційних банків ради депутатів усіх рівнів, їхні виконавчі органи, державні підприємства, політичні, профспілкові організації та об'єднання, партії спеціалізованих громад, фонди і комерційні банки [11, 190].

Банківська система України надзвичайно централізована і її діяльність цілком контролюється Національним банком України. Система електронних платежів (СЕП) дає можливість Національному банку бачити щодня усе, що відбувається в банках України. Порядок надання Уповноваженому органу інформації про фінансову операцію, що підлягає обов'язковому фінансовому моніторингу встановлюється для банків України - Національним банком України, а Кабінет Міністрів України встановлює порядок надання інформації для інших суб'єктів первинного фінансового моніторингу, враховує при цьому позицію НБУ.

Ст. 10 Закону України «Про запобігання та протидію легалізації (відмиванню) доходів, одержаних злочинним шляхом» визначає повноваження центральних органів виконавчої влади і Національного банку України з питань фінансового моніторингу.

Національний банк України зобов'язаний:

- вимагати від суб'єктів первинного фінансового моніторингу виконання завдань і обов'язків, передбачених указаним законом;

- проводити перевірку рівня організації професійної підготовки співробітників і керівників підрозділів інших банків України, відповідальних за проведення внутрішнього фінансового моніторингу, вживати заходів, передбачених цим Законом;

- під час здійснення нагляду перевіряти виконання вимог законодавчих актів з питань запобігання та протидії легалізації (відмиванню) доходів і фінансуванню тероризму, приймати у встановленому законом порядку міри реагування;

- інформувати Уповноважений орган про виявлені випадки порушення законодавства суб'єктами первинного фінансового моніторингу;

- забезпечувати зберігання інформації, отриманої від суб'єктів первинного і державного фінансового моніторингу і правоохоронних органів;

- погоджувати з Уповноваженим органом нормативні акти, що стосуються питань, пов'язаних з виконанням вимог законодавства по попередженню і протидії легалізації (відмиванню) незаконних доходів;

- надавати Уповноваженому органу інформацію і документи, необхідні для виконання покладених на нього завдань (за винятком інформації особистого життя, що стосується громадян) у порядку, установленому законодавством.

Згідно ст. 63 глави 11 Розділу 3 Закону України «Про банки і банківську діяльність» від 7 грудня 2000 р., банки зобов’язані розробляти, впроваджувати та постійно поновляти правила внутрішнього фінансового моніторингу та програм його здійснення з урахуванням вимог законодавства про запобігання легалізації (відмиванню) доходів, одержаних злочинним шляхом. Національний банк України при здійсненні нагляду за діяльністю банків не менше одного разу на рік проводить перевірку [12, 59-60].

У Законі України «Про фінансові послуги та державне регулювання ринків фінансових послуг» від 12 липня 2001 року у ст. 18 вказано, фінансовим установам під час здійснення (надання) фінансових послуг забороняється вступати в договірні відносини з анонімними особами, відкривати та вести анонімні (номерні) рахунки.

Фінансовим установам забороняється вступати в договірні відносини з клієнтами — юридичними чи фізичними особами у разі, якщо виникає сумнів стосовно того, що особа виступає не від власного імені.

Фінансова установа зобов'язана ідентифікувати відповідно до законодавства України:

- клієнтів, що відкривають рахунки у фінансовій установі та/або укладають договори про надання фінансових послуг;

- клієнтів, які здійснюють операції, що підлягають фінансовому моніторингу;

- осіб, уповноважених діяти від імені зазначених клієнтів.

Фінансова установа надає відповідні фінансові послуги лише після здійснення ідентифікації особи клієнтів та вжиття заходів відповідно до законодавства, яке регулює відносини у сфері запобігання легалізації (відмиванню) доходів, одержаних злочинним шляхом [13, 117].