3.Напрямки підвищення інвестиційної привабливості пат «миронівський хлібопродукт»

Фінансово-господарська діяльність будь-якого підприємства неможлива без інвестиційних ресурсів. Питання залучення цих ресурсів є важливим на будь-якому етапі діяльності підприємства: починаючи із етапу створення та закінчуючи його ліквідацією. Підприємство, яке використовує залучені інвестиційні ресурси, має більш високий фінансовий потенціал свого розвитку і можливості приросту фінансової рентабельності діяльності, проте в більшій мірі утворює фінансовий ризик і загрозу банкрутства, які зростають при зростання питомої ваги залучених засобів в загальній сумі капіталу, що використовується. Ступінь інвестиційної привабливості підприємства є індикатором, показання якого дозволяють зробити висновки потенційним інвесторам про необхідність і доцільність вкладення фінансових засобів саме в даний об'єкт.

Інвестиційна привабливість суб'єкта господарювання включає такі основні функціональні елементи²⁸: формування та прискорення надходження вхідних грошових потоків суб'єкта господарювання; концентрація надходження грошових коштів; контроль за формуванням вихідних грошових потоків суб'єктів-та господарювання у часі; прогнозування та планування резерву ліквідності; формування системи моніторингу, управління та контролю резерву ліквідності підприємства; оптимізація використання тимчасового надлишку грошових коштів у розпорядженні підприємства.

Головною метою оптимізації портфелю фінансових інвестицій є зменшення портфельних ризиків. Зменшити портфельні ризики можна за рахунок диверсифікації інвестиційного портфеля за видами цінних паперів, їх емітентами, строками погашення, галузями та регіонами²⁹. В практиці міжнародного фінансового менеджменту при здійсненні диверсифікації портфеля цінних паперів за строками їх обігу найбільшого поширення набули два альтернативні методи³⁰:

1. Ступінчатий метод (метод "драбини") полягає у рівномірному розподілі інвестицій між цінними паперами різного терміну. Вивільнені кошти від короткострокових фінансових інструментів вкладаються у більш довгострокові цінні папери. В результаті забезпечується простота регулювання і контролю, зменшується сума інвестиційних ресурсів в обороті. До недоліків ступінчатого методу слід віднести неможливість швидкого внесення змін у структуру інвестиційного портфеля. Відповідно виникає ризик упущеної вигоди від гри на курсових різницях цінних паперів.

2. Полярний метод (метод "штанги") полягає у концентрації інвестицій у цінні папери полярного терміну. Основна частина коштів вкладається у цінні папері з дуже коротким строком (з метою забезпечення ліквідності) і цінні паперів з дуже довгим строком (для забезпечення доходу), і лише незначна частина інвестиційного портфеля формується за рахунок середньотермінових фінансових інструментів.

Також вчені виділяють груп п’ять критеріїв, які використовуються для визначення інвестиційної привабливості: майновий стан, ліквідність, фінансова стійкість, ділова активність та рентабельність, кожна з яких має відповідну групу показників³¹. Але крім показників, інвестором також враховуються такі фактори, як інвестиційна привабливість на мезоекономічному рівні, аналіз руху грошових коштів; вплив зовнішніх та внутрішніх ризиків.В Україні на макрорівні основними характеристиками інвестиційної привабливості є стан політичного, економічного та соціального середовища, а на мікрорівні – рівень капіталізації або ринкова вартість підприємства³².

Основні методи підвищення інвестиційної привабливості лежать у основі теоретичного обґрунтування проблеми формування достатньої конкурентоспроможності підприємства на інвестиційному ринку й безперечно пов’язані з загальними факторами інвестиційної привабливості, які укрупнено можна розподілити на: фінансово-економічні; соціальні; інформаційні.

Одним із факторів підвищення фінансового стану загалом та зокрема інвестиційної привабливості підприємства є раціональне управління грошовими потоками, яке, як і будь-яка свідомо керована діяльність, реалізується відповідно до встановлених менеджментом цілей та завдань. Так, сукупність заходів, які ставляться перед моделлю управління грошовими потоками, включає як загальні заходи управління фінансами суб'єкта господарювання, так і специфічні. До них належать³³: своєчасність покриття потреби підприємства у капіталі для фінансування його операційної, інвестиційної та фінансової діяльності, підтримання затвердженої межі платоспроможності та ліквідності, а також запобігання формуванню чи розвитку фінансової кризи; максимізація вхідних грошових потоків як ключового джерела фінансування підприємства; зменшення циклу обороту грошових коштів; підтримання адекватного балансу між формуванням резерву ліквідності та втраченими альтернативними можливостями; забезпечення ефективності використання грошових коштів підприємства через оптимальний їх розподіл у часі та просторі; скорочення накладних затрат підприємства, пов'язаних із генеруванням його грошових потоків, насамперед із надходженням вхідних грошових потоків.

Обгрунтування заходів та встановлення поточних завдань управління грошовими потоками має здійснюватися із дотриманням ряду правил³⁴. По-перше, необхідна системність формування цільових фінансових показників та коефіцієнтів управління рухом грошових коштів. По-друге, повнота та достовірність формування вхідної первинної інформації щодо управління грошовими потоками. По-третє, забезпечення зіставності та інформативності фінансових показників та коефіцієнтів з метою їх адекватної статистичної та математичної обробки для обґрунтування та прийняття управлінських фінансових рішень фінансовим менеджером підприємства³⁵. По-четверте, обґрунтування використання методів обробки інформаційних ресурсів та подальшої ідентифікації на їх основі цільових параметрів моделі управління грошовими потоками підприємства. По-п'яте, формування якісних та кількісних параметрів грошових потоків на основі визначення сукупності цільових фінансових показників. Необхідно також забезпечити можливість адекватного контролю за системою цільового використання грошових коштів підприємства³⁶.

Як напрям вдосконалення інвестиційної привабливості має формуватися цілісна, логічно завершена сукупність господарських операцій підприємства, спрямована на виконання певних функцій фінансового менеджменту. Базовими об'єктами фінансового менеджменту для підвищення інвестиційної привабливості підприємства є операційний, інвестиційний, фінансовий грошові потоки.

Формування та аналіз інвестиційної привабливості підприємства відповідно до визначених напрямів здійснюється фінансовим менеджером з урахуванням сукупності критеріїв, дотримання яких має на меті забезпечення адекватності та ефективності управління. Інвестиційна привабливість підприємства нерозривно пов'язані з питаннями фінансування та фінансового забезпечення потреби у капіталі.

Одним із специфічних напрямків менеджменту, інструментом організаційних заходів зміни стану підприємства є реструктуризація підприємства.

Реструктуризація підприємства - комплекс заходів по оздоровленню підприємств, що пов'язані також із зміною організаційної структури підприємства. Реструктуризацію доцільно розпочинати на ранніх стадіях кризи. Вона спрямована переважно на подолання причин стратегічної кризи та кризи прибутковості. Меншою мірою реструктуризація сприяє вирішенню проблеми платоспроможності підприємства³⁷.

Виділяють такі форми реструктуризації³⁸:

- реструктуризація управління підприємством;

- реструктуризація виробництва та активів;

- фінансова реструктуризація пасивів.

Також, важливими організаційно-економічними факторами підвищення інвестиційної привабливості підприємств є фінансове оздоровлення; визначення ефективності капіталовкладень; своєчасна і правильна оцінка фінансового стану підприємства; раціональне використання робочого часу та трудового потенціалу підприємства; залучення іноземного досвіду при оцінці та підвищенні інвестиційної привабливості; використання механізмів корпоративного менеджменту.

Саме тому, задля підвищення інвестиційної привабливості підприємства, в нашому випадку це стосується ПАТ «Миронівський хлібопродукт», необхідно підвищити ефективності використання основних фондів на підприємстві, розробити заходи, які необхідні для зростання якості управління кредиторською й дебіторською заборгованістю. Необхідно розробити чітку маркетингову політику, підвищити ефективність управління ціноутворенням на продукцію підприємства. Особливу увагу ПАТ «Миронівський хлібопродукт» необхідно зосередити на впровадженні екологічно безпечного обладнання.

Що стосується оцінки ефективності заходів із підвищення рівня інвестиційної привабливості підприємства, то саме вона дозволить виявити величину економічного ефекту, сформованого із таких елементів, як прискорення оборотності оборотних коштів підприємства на базі зменшення кредиторської та дебіторської заборгованості й виробничих запасів та впровадження заходів із зміни обсягу коштів на рахунку підприємства, а також обсягу поточних фінансових інвестицій з метою створення найкращого співвідношення між обіговими коштами у виробничій та невиробничій сферах, оптимізації ліквідності та платоспроможності підприємства³⁹.

Відкритість та прозорість ведення бізнесу, чітка інвестиційна позиція, професійний менеджмент – на це впершу чергу звертають увагу іноземні інвестори. Великі компанії можуть виходити на зовнішні ринки запозичень, розміщувати акції на іноземних біржах, що і зробило дане підприємство. Збільшенню обсягів інвестицій сприятиме і надання міжнародними фінансовими інститутами, такими як Міжнародна фінансова корпорація та Європейський банк реконструкції та розвитку, можливості кредитувати український бізнес в національній валюті. Відповідний закон Верховна рада прийняла влітку 2013 року⁴⁰.

На формування інвестиційної привабливості підприємства значний вплив має інвестиційна привабливість країни загалом, її законодавство, економічна та політична ситуація. Україна поки що відстає від розвинених країн у забезпеченні національної конкурентоспроможності та інвестиційної привабливості. Серед чинників макрорівня найбільш негативний вплив на інвестиційні процеси для підприємств є⁴¹: низька ефективність капіталовкладень, існуюча податкова система та корупція в держапараті, загалом несприятливий інвестиційний клімат, причинами і одночасно проявами якого є недосконалість законодавчої бази, відсутність форм підтримки малого бізнесу і ефективних заходів економічного стимулювання, незабезпеченість страхового ринку, відсутність пільгового кредитування, особливо виробничої сфери, неефективність кадрової підготовки підприємців.

Отже, наразі підвищення інвестиційної привабливості підприємства є важливим і актуальним завданням. Для його вирішення існує широкий спектр методів та напрямків. Першочерговим завданням будь-якого підприємства, яке має намір підвищити свою інвестиційну привабливість є необхідність детального аналізу всіх чинників, які впливають на привабливість підприємства, розробка ефективного оцінювання та систему управління ним . Визначені фактори формування інвестиційної привабливості підприємства є надзвичайно важливими для проведення аналізу його функціонування, виявлення відхилення, закономірностей та тенденцій розвитку. Це дає можливість використовувати переваги підприємства, а також вчасно запобігати дії негативних чинників. Важливим є вирішення проблеми вибору методу оцінки інвестиційної привабливості підприємства, оскільки кожен з суб'єктів інвестиційного процесу переслідує свої інтереси, і тому метод визначення привабливості повинен враховувати їх специфіку.