56.Інвестиційний ринок та його структура. Ціноутворення на інвестиційному ринку.

З прискоренням інвестиційних процесів в Україні та її регіонах актуалізується розуміння сутності та законів функціонування інвестиційного ринку. На тлі різноманітних підходів до тлумачення даного терміну, найбільш прийнятним видається наступне : інвестиційний ринок — це сукупність економічних відносин, які складаються між продавцями та споживачами інвестиційних товарів та послуг, а також об’єктами інвестування в усіх його формах.

Розглядаючи інвестиційний ринок через об’єкти інвестування, як це пропонує І.О. Бланк , акцентуємо увагу на:

• ринок прямих капіталовкладень, — формою інвестування тут виступають нове будівництво, розширення, реконструкція, технічне переоснащення;

• ринок об’єктів, що приватизуються; йдеться про ті об’єкти приватизації, які повністю продаються з аукціонів;

• ринок нерухомості — за останні роки значно активізований та має суттєвий потенціал до подальшого прискореного розвитку;

• фондовий ринок (ринок цінних паперів) перебуває в Україні в стадії становлення, однак з удосконаленням ринкової економічної системи, стане одним із найвагоміших її секторів;

• грошовий ринок — включає депозитні рахунки населення на строкових та вкладах до запитання.

Функціонування інвестиційного ринку опосередковується певними територіальними характеристиками, відтак його можна розглядати не тільки на загальнодержавному, але і на регіональному рівнях. Якщо макроекономічний аспект розвитку інвестиційного ринку визначається циклічними характеристиками економічної динаміки, державною політикою управління відтворювальною структурою валового внутрішнього продукту, приватизаційною стратегією, податковим та монетарним регулюванням, то на регіональному рівні пріоритету набуває інфраструктура інвестиційного ринку. До складу останньої входять: система комерційних банків, страхових, брокерських, лізингових компаній, біржові структури, інвестиційні компанії та фонди тощо.

Визначення рівня цін на об'єкти інвестування - це частина як основної інвестиційної стратегії, так і довгострокової стратегії маркетингу підприємства.

У Господарському кодексі України визначено, що ціна є формою грошового визначення вартості продукції (робіт, послуг), яку реалізують суб'єкти господарювання, вона є істотною умовою будь-якого господарського договору.

Політика ціноутворення, порядок встановлення та застосування цін, повноваження органів державної влади та органів місцевого самоврядування щодо встановлення та регулювання цін, а також контролю за цінами і ціноутворенням визначаються Законом "Про ціни і ціноутворення" [3] та іншими законодавчими актами.

57. Послідовність етапів вивчення інвестиційного ринку з метою розроблення інвестиційної стратегії.

Початковим етапом розробки інвестиційної стратегії є визначення загального періоду її формування. Цей період залежить від ряду умов. Головною умовою визначення періоду формування інвестиційної стратегії є передбачуваність розвитку економіки в цілому й інвестиційного ринку зокрема. В умовах нинішнього нестабільного розвитку економіки країни цей період не може бути занадто тривалим і в середньому не може виходити за рамки 3-5 років (для порівняння слід зазначити, що інвестиційна стратегія найбільших компаній країн з розвиненою ринковою економікою розробляється на період 10-15 років).

Важливою умовою визначення періоду формування інвестиційної  стратегії є тривалість періоду; прийнятого для формування загальної стратегії. Через те, що інвестиційна стратегія носить стосовно неї підпорядкований характер, вона не може виходити за межі цього періоду (більш короткий період формування інвестиційної стратегії достатній, тому що заключні етапи  економічної стратегії можуть не потребувати змін інвестиційної діяльності). Однією з умов визначення періоду формування інвестиційної стратегії на рівні корпоративних систем є їхня галузева приналежність.

Розробка інвестиційної стратегії підприємства передбачає такі етапи:

1) визначення періоду формування інвестиційної стратегії;

2) вибір стратегічних цілей інвестиційної діяльності;

3) визначення напрямків інвестування та джерел фінансування;

4) конкретизацію інвестиційних програм та термінів;

5) оцінку розробленої інвестиційної стратегії;

6) перегляд стратегії у залежності від зміни зовнішніх умов та становища підприємства.