53.Життєвий цикл інвестиційного проекту

ЖЦ – період часу від задуму П до його закінчення, який може характеризуватися моментом здійснення перших витрат за П (поява П) і отриманням останньої вигоди (ліквідація П).  Фази проектного циклу:  Передінвестиційна – визначення інвест можливостей, для чого потрібно проаналізувати: природні ресурси, конкурентні сили та галузеві бар’єри, майбутній попит, вплив на довкілля, можливості диверсифівкації.  Стадії: преідентифікація (визначення інвест можливостей), ідентифікація (вибір цілей П, визначення завдань), підготовка (попередня оцінка і додаткові дослідження), розробка та експертиза, детальне проектування (розробка функціональної схеми, визначення обсягів інвест витрат).  Інвестиційна – вибір цілей П, визначення його завдань.  Стадії: підготовка та проведення тендерів (підписання угод між інвестором та фінан установою), інженерно-технічне проектування (підготовка ділянки, вибір технології та обладнання, складання графіків будівництва), будівництво, виробничий маркетинг (аналіз готовності ринку до появи продукту П, визначення заходів збутової політики, організація просування товару на ринок), навчання персоналу.  Експлуатаційна – при короткотерміновому підході: усунення технічних та виробничих проблем, при довготерміновому – випробування обраної стратегії, маркетингу тощо. Стадії: здача в експлуатацію, виробнича експлуатація (визначає, наскільки результати П відповідають поставленим цілям), заміна та оновлення,

54.Портфельне інвестування. Теорія інвестиційного портфеля

Інвестиційний портфель - це цілеспрямовано сформована сукупність обґєктів фінансового та реального інвестування, що призначена для реалізації попередньо розробленої стратегії відповідно до інвестиційних цілей, визначених у цій стратегії. Принципи формування інвестиційного портфеля: відповідність складу портфеля інвестиційній стратегії компанії; обовґязкова оцінка всіх можливих альтернатив для кожного проекту; забезпечення прийнятних для компанії співвідношень (пропорцій) між основними цілями: прибутковістю, зростанням капіталу, мінімізацією ризику та ліквідністю; колегіальність (для компанії) у прийнятті рішень щодо складу портфеля; забезпечення відповідальності та керівництва портфелем відповідно до статуту корпорації (господарського товариства). Портфель реальних проектів формується, як правило, з середньострокових і довгострокових інвестицій. В окремих випадках до портфеля можуть включатися і короткострокові проекти — придбання підприємств і виробництв, обладнання, що не потребує монтажу, незавершених обґєктів, іншої нерухомості. До короткострокових реальних інвестицій можна віднести також проекти реконструкції та технічного переозброєння підприємств, строки проведення яких не перевищують одного року.

55.Класифікація інвестиційних портфелів. Стратегія управління портфелем інвестицій.

Інвестиційний портфель - це цілеспрямовано сформована сукупність інвестиційних активів (реальних або фінансових інвестицій), що належать фізичній або юридичній особам (або декільком особам на правах пайової участі), який являє собою цілісний об'єкт управління для реалізації попередньо розробленої стратегії, що визначає інвестиційну мету.

Класифікація інвестиційних портфелів може здійснюватися залежно від аналітичних цілей за різними ознаками:

1)За метою інвестування

- Одержання доходу- Збереження капіталу- Приріст капіталу

- Забезпечення резервів - Забезпечення ліквідності - Розширення сфери впливу

- Приватизація- Спекуляція

2) За типом

- Портфель доходності- Портфель зростання- Венчурний портфель

- Збалансований портфель- Гарантійний портфель- Незбалансований портфель

- Портфель, що вимагає диверсифікації

3) За видом

- Портфель цінних паперів- Портфель реальних інвестицій- Депозитний портфель

- Іпотечний портфель- Кредитний портфель- Комбінований портфель

4) За рівнем ризику

- Консервативний- Помірно-агресивний- Агресивний- Нераціональний

5) За терміном

- Короткостроковий- Середньостроковий- Довгостроковий

6) За спеціалізацією

- Галузевий- Регіональний- Іноземних інвестицій

Основними принципами формування інвестиційного портфеля є: - збалансованість безпеки (невразливості інвестицій від потрясінь на ринку інвестиційного капіталу) і прибутковості;

- стабільне зростання доходу в процесі реалізації обраних інвестиційних рішень;

- висока ліквідність портфеля інвестицій (можливість при необхідності швидкого продажу інвестицій);

- виконання попередніх інвестиційних рішень повинне сприяти як успішному виконанню наступних, так і припливу нових інвестиційних пропозицій.

Процес управління інвестиційним портфелем спрямований на збереження інвестиційних якостей портфеля і тих властивостей , які відповідають інтересам держателя.Сукупність методів і технічних можливостей , застосовуваних до портфеля , називають стилем ( або стратегією ) управління . Розрізняють активний і пасивний стилі управління портфелем.Основне завдання активного управління полягає в прогнозуванні розміру можливих доходів від інвестованих коштів . Основний принцип пасивного управління портфелем - купити і тримати .