Розділ 2. Основи конституційного ладу україни

Тема 2.1. Конституційні основи державного та конституційного ладу України

Самостійна робота

Характеристика основних положень Закону України «Про громадські об’єднання» від 22.03.2012 р. № 4572-VI.

Ключові слова та терміни: громадське об’єднання, громадська організація, громадська спілка, засновки громадського об’єднання, учасники громадського об’єднання, статут, реєстрація, символіка.

Працюючи над питанням, яке винесене для самостійного опрацювання необхідно, перш за все, з’ясувати, що громадянське суспільство – це спільність вільних і рівноправних суб’єктів, кожному з яких держава забезпечує юридичні можливості бути власником та брати активну і всебічну участь у політичному житті.

Право на об’єднання є одним із невід’ємних прав людини, що закріплене в багатьох міжнародно-правових документах – Загальній декларації прав людини 1948 р. (ст.20), Конвенції про свободу асоціації та захист прав на асоціацію 1948 року(ст. 2, 10), Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод 1950 р. (ст.11) та інші.

Конституція України, відповідно до загальновизнаних міжнародних стандартів, гарантує та захищає це права, яке конкретизується в законодавстві України. Закону України «Про громадські об’єднання» (ст.1) дає чітке визначення громадському об'єднанню - це добровільне об'єднання фізичних осіб та/або юридичних осіб приватного права для здійснення та захисту прав і свобод, задоволення суспільних, зокрема економічних, соціальних, культурних, екологічних, та інших інтересів.

Студенти та курсанти мають знати які права та обов’язки мають громадські об’єднання (розділ 3 Закону України «Про громадські об’єднання»), звернути увагу на обмеження щодо утворення і діяльності громадських об'єднань (ст. 4 вище названого Закону), порядок утворення та реєстрацію громадських об’єднань (розділ 2 вище названого Закону). Метою утворення громадських об’єднань є здійснення, сприяння у реалізації, захист прав і свобод та задоволення політичних, економічних, соціальних, культурних та інших інтересів.

Індивідуальна робота

Характеристика основних положень Закону України «Про політичні партії в Україні» від 05.04.2001 р. № 2365-III.

Ключові слова та терміни: політична партія, член політичної партії, реєстрація, державний контроль, свідоцтво, припинення діяльності.

Даний Закон присвячений одному з видів об’єднань – політичним партіям. Відповідно до ст. 2 Закону України «Про політичні партії в Україні»політична партія – це зареєстроване згідно з законом добровільне об'єднання громадян - прихильників певної загальнонаціональної програми суспільного розвитку, що має своєю метою сприяння формуванню і вираженню політичної волі громадян, бере участь у виборах та інших політичних заходах.

Проголошення політичної багатоманітності однією із загальних засад конституційного ладу означає визнання активної ролі політичних партій у суспільстві. За цих умов політичні партії виконують функції щодо:

1. виявлення та акумуляція політичних настроїв;

2. представництва політичних інтересів різних соціальних груп;

3. формування політичних програм щодо можливих напрямів розвитку суспільства та держави;

4. підвищення політичної та правової культури населення;

5. забезпечення конкуренції політичних поглядів;

6. підготовки кадрів для політичної діяльності;

7. участі у виборах до органів державної влади;

8. реалізація політичних програм через загальнонаціональні інститути влади та управління;

9. політичного опанування та контролю за здійсненням влади.

Слід звернути увагу на обмеження щодо членства в політичних партіях. Так згідно зі ст. 6 Закону України «Про політичні партії в Україні» членами політичних партій не можуть бути:

1) судді;

2) працівники прокуратури;

3) працівники органів внутрішніх справ;

4) співробітники Служби безпеки України;

5) військовослужбовці;

6) працівники органів доходів і зборів;

7) персонал Державної кримінально-виконавчої служби України.

На час перебування на зазначених посадах або службі члени політичної партії зупиняють членство в цій партії.

Потрібно знати що реєстрацію політичних партій здійснює центральний орган виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері державної реєстрації (легалізації) об’єднань громадян, інших громадських формувань.

Рекомендована література : [5,8-12,15-17,38]