Розділ 6. Територіальний устрій та місцеве самоврядування в україні

Тема 6.1. Територіальний устрій України

План лекції:

1. Поняття, система, принципи територіального устрою України.

2. Конституційно-правовий статусу Автономної Республіки Крим.

3. Проблеми реформування територіального устрою України.

Ключові слова та терміни: адміністративно - територіальний устрій; адміністративно-територіальна одиниця; унітарна держава; автономія; конституційно-правовий статус АРК.

Мета лекції: система адміністративно-територіального устрою України визначена лише в Конституції України. Досі не існує закону про адміністративно-територіальний устрій. Метою лекції є визначення системи адміністративно-територіального устрою, статусу одиниць та АРК.

Кожна держава є, передусім, політико-територіальною організацією публічної влади, тому територія держави - невід’ємна ознака державності.

Відповідно до Конституції України - Україна є унітарною державою. Це означає, що вся територія її є цілісною і недоторканою; складові частини цієї території не мають ознак державності.

Територіальний устрій України ґрунтується на засадах цілісності та єдності державної території, поєднання централізації і децентралізації державної влади, збалансованості соціально-економічного розвитку регіонів.

Щодо адміністративно-територіального устрою України – то це зумовлена соціальними, економічними, географічними, культурними, політичними та іншими чинниками внутрішня територіальна організація держави з поділом її на складові частини (адміністративно-територіальні одиниці).

Адміністративно-територіальна одиниця – це частина єдиної території України, що є просторовою основою для організації та діяльності місцевих органів державної влади і місцевого самоврядування. Відповідно до Конституції України адміністративно-територіальний поділ України становить цілісну систему адміністративно-територіальних одиниць: областей (24), міст, районів, районів у містах, селищ, сіл та АР Крим. Міста Київ та Севастополь мають спеціальний статус, який визначається законами України.

На сьогодні, як вже зазначалося, у складі України знаходиться АР Крим. Відповідно до ст.134 Конституції України Автономна Республіка Крим є невід’ємною складовою частиною України і в межах повноважень визначених Конституцією України вирішує питання віднесені до її відання. АРК слід розглядати як форму адміністративно-територіальної автономії, тобто як територіальну одиницю держави, органи якої не мають права видавати закони, але наділяються більш широкими правами у галузі управління, ніж органи в адміністративно-територіальних одиницях.

АР Крим має власну конституцію, яку приймає Верховна Рада АР Крим та затверджує Верховна Рада України. Відповідно до Конституції АР Крим Верховна Рада АР Крим є представницьким органом, що здійснює представницькі, нормотворчі, контрольні функції; урядом АР Крим є Рада міністрів АР Крим, яка здійснює виконавчі функції та повноваження в межах компетенції; правосуддя та місцеве самоврядування в АР Крим здійснюється згідно з Конституцією України та законами України; в АР Крим також діє представництво Президента України.

Правовий статус АР Крим визначається Законом України «Про Автономну Республіку Крим» від 17.03.1995 р.

Умовно можна виокремити такі групи завдань реформи територіального устрою, що запропоновані науковцями: 1) створення самодостатньої громади для забезпечення високого рівня надання послуг населенню (Р.П. Безсмертний, О.П. Гончаренко, А.М. Заяць, С.А. Лустенко, С.А. Леп’явко, В.М. Бойко та інші); 2) впорядкування АТУ, створення самодостатніх громад, децентралізація влади, розширення повноважень місцевого самоврядування, удосконалення системи публічного управління (М.Д. Пістун, В.С. Куйбіда, В.П. Павленко та інші); 3) консолідація української нації та подолання проявів сепаратизму (С.О. Телешун та інші).

Рекомендована література : [1-2, 5-17, 19, 44, 52]