Розділ 5. Конституційно-правові основи організації і здійснення державної влади в україні

Тема 5.1. Законодавча влада в Україні

План лекції:

1. Процес легітимізації державної влади.

2. Поняття та ознаки, види органів державної влади в Україні.

3. Принципи організації та діяльності органів державної влади.

4. Конституційна система органів державної влади в Україні.

5. Конституційно-правовий статус Верховної Ради України.

6. Конституційний склад і структура Верховної Ради України.

7. Функції і повноваження Верховної Ради України.

8. Основні форми діяльності Верховної Ради України.

9. Законодавчий процес.

10. Правовий статус народного депутата.

Ключові слова та терміни: державний механізм, державний апарат, державна влада; орган державної влади та його ознаки; принципи організації та діяльності органів державної влади; система органів державної влади; ВРУ; склад ВРУ; структура ВРУ; органи та посадові особи ВРУ; комітети та комісії ВРУ; депутатські групи та фракції; функції та повноваження ВР; сесії ВРУ; засідання ВРУ; законодавчий процес; статус народного депутата.

Мета лекції: з’ясувати систему органів державної влади в України, дослідити структуру Верховної Ради України, функції та повноваження, основні форми її діяльності; визначити та охарактеризувати стадії законодавчого процесу; дослідити конституційно-правовий статус народного депутата.

У ст. 5 Конституції України закріплено, що «носієм суверенітету і єдиним джерелом влади в Україні є народ». Цією самою статтею законодавчо закріплюються засоби здійснення влади – «народ здійснює владу безпосередньо і через органи державної влади та органи місцевого самоврядування». Отже, держава функціонує через систему органів державної влади, що складають апарат держави, до якого входять створені нею органи, що здійснюють діяльність від імені держави у сфері правотворчості, правореалізації, правосуддя та ін. Державний апарат – система органів державної влади, через діяльність яких здійснюється державна влада, реалізуються функції держави та забезпечується захист її інтересів.

Орган державної влади – організаційно-відокремлена, відносно автономна складова частини єдиного державного апарату України, що є колективом громадян України або однією особою, які мають спеціальний статус заснований у в установленому законом порядку для виконання завдань і функцій держави, наділений з цією метою відповідними державно-владними повноваженнями, які реалізуються у визначених законом правових та організаційних формах.

Класифікація органів державної влади здійснюється на підставі відповідного критерію, що визначає його особливості за тією чи іншою ознакою. Отже, за способом формування є виборні та призначувані органи; за територією дії – вищі, центральні та місцеві; за характером компетенції – загальної та спеціальної компетенції; залежно від порядку вирішення питань, віднесених до їх компетенції – колегіальні та одноособові.

Існують певні засади, на яких базується побудова та функціонування органів державної влади, тобто принципи, до яких належать суверенність та єдність органів державної влади; поділ влад; законність; участь громадян у формуванні й діяльності органів державної влади; позапартійність тощо.

Система органів державної влади базується на принципі розподілу влад на три гілки: законодавчу, виконавчу, судову.

Законодавча влада - це делегована народом своїм представникам у парламенті державна влада, що має виключні повноваження на прийняття законів. Єдиним органом законодавчої влади є парламент - Верховна Рада України.

Виконавча влада – гілка державної влади, що має універсальний характер, спрямована на виконання законів та інших актів законодавчої влади шляхом здійснення виконавчо-розпорядчих повноважень. До системи органів виконавчої влади відносять, в першу чергу, Кабінет Міністрів України – найвищий орган виконавчої влади. Кабінет Міністрів України спрямовує роботу центральних та місцевих органів виконавчої влади.

Судова влада – є специфічною, незалежною гілкою державної влади, яка реалізує повноваження із здійснення правосуддя шляхом гласного, змагального, як правило, колегіального розгляду та вирішення у судових засіданнях спорів про право.

Система судових органів представлена Конституційним Судом України та судами загальної юрисдикції.

Не належать до жодної з гілок влади, але входять в систему органів державної влади Прокуратура та Президент України.

Правовий статус органів державної влади визначається відповідним нормативними актами: Закон України «Про вибори народних депутатів» від 17.11.2011 р., Закон України «Про вибори Президента України» від 05.03.2009 р., Закон України «Про Кабінет міністрів України» від 07.10.2010 р.; Закон України «Про центральні органи виконавчої влади» від 17.03.2011 р.; Закон України «Про Конституційний Суд України» від 16.10.1996 р.; Закон України «Про судоустрій та статус суддів» від 07.07.2010 р. та іншими.

Чинна Конституція України закріпила якісно нову організацію державної влади. Верховна Рада України набула якісно нових рис парламенту України – єдиного, загальнонаціонального, представницького, колегіального, виборного, однопалатного, постійно діючого органу законодавчої влади. Верховна Рада України формується шляхом прямого, рівного, загального виборчого права шляхом таємного голосування строком на 5 років.

Склад Верховної Ради України становить: 450 народних депутатів, Голова ВРУ, Заступник та Перший заступник Голови ВРУ, комітети Верховної Ради України, комісії Верховної Ради України, депутатські групи та фракції.

Верховна Рада України виконує значну кількість функцій для реалізації яких вона наділена відповідними повноваженнями.

Головними функціями Верховна Рада України є:

1. законодавча;

2. установча;

3. парламентського контролю.

Повноваження Верховної Ради України чітко визначені у ст.85 Конституції України. Серед зазначених функцій провідне місце займає законодавча функція, яка реалізується у процесі прийняття законів (законодавчому процесі).

Законодавчий процес складається з кількох стадій:

• вияв законодавчої ініціативи;

• попередній розгляд законопроекту у комітетах ВРУ;

• обговорення законопроекту;

• прийняття закону;

• підписання і оприлюднення закону.

Основними формами роботи Верховної Ради України є сесії (чергові, позачергові) та засідання (пленарні, засідання органів Верховної Ради України).

Народні депутати, крім участі у законодавчому процесі, також мають відповідні права та обов’язки. Щодо їх виконання народні депутати наділені низкою відповідних гарантій:

• депутатська недоторканість;

• державне страхування народного депутата;

• фінансове, медичне, соціально-побутове забезпечення;

• захист трудових прав народного депутата.

Правовий захист та гарантії діяльності народного депутата України визначаються Законом України «Про статус народного депутата України» від 17.11.1992 р.

Рекомендована література : [1-2, 5-17, 19, 20, 24, 44, 65, 67]