
- •Державна податкова служба україни
- •П е р е д м о в а
- •Вимоги до знань і умінь
- •Опис навчальної дисципліни
- •Опис навчальної дисципліни
- •Структура дисципліни
- •Структура дисципліни
- •Методи навчання
- •Методи контролю
- •Зміст навчальної дисципліни за модулями розділ і. Загальна теорія конституційного права
- •Тема 1.1. Конституційне право – галузь національного права України
- •Тема 1.2. Система конституційного права України
- •Тема 1.3. Конституційно-правові відносини та конституційно-правова відповідальність
- •Тема 1.4. Конституція – Основний закон держави
- •Тема 5.4. Судова влада в Україні
- •Перелік питань для модульного контролю № 2
- •Перелік тем рефератів
- •Розподіл балів
- •Оцінювання окремих видів навчальної роботи студента
- •Відповідність рейтингових оцінок за окремі види навчальної роботи у балах оцінкам за національною шкалою
- •Розподіл балів за рейтинговою системою
- •Розподіл балів
- •Оцінювання окремих видів навчальної роботи студента
- •Відповідність рейтингових оцінок за окремі види навчальної роботи у балах оцінкам за національною шкалою
- •Розподіл балів за рейтинговою системою
- •Шкала оцінювання: національна та ects
- •Методичне забезпечення
- •Опорний конспект лекцій розділ 1. Загальна теорія конституційного права
- •Тема 1.1. Конституційне право – галузь національного права України
- •Тема1.2. Система конституційного права України
- •Тема 1.3 Конституційно-правові відносини та конституційно-правова відповідальність
- •Тема 1.4. Конституція – Основний Закон Держави
- •Розділ 1. Основи конституційного ладу україни
- •Тема 2.1. Загальна характеристика конституційного та державного ладу України
- •Тема 2.2. Конституційне закріплення форми та якісних рис України як держави
- •Розділ 3. Конституційно-правовий статус людини та громадянина в україні
- •Тема 3.1. Основи правового статусу людини і громадянина як загальний конституційно-правовий інститут
- •Тема 3.2.Громадянство України: поняття та ознаки
- •Розділ 4. Форми безпосередньої демократії в україні
- •Тема 4.1. Форми безпосередньої демократії в Україні
- •Розділ 5. Конституційно-правові основи організації і здійснення державної влади в україні
- •Тема 5.1. Законодавча влада в Україні
- •Тема 5.2. Президент України
- •Тема 5.3. Виконавча влада в Україні
- •Тема 5.4. Судова влада в Україні
- •Розділ 6. Територіальний устрій та місцеве самоврядування в україні
- •Тема 6.1. Територіальний устрій України
- •Тема 6.2. Місцеве самоврядування в Україні
- •Методичні вказівки до організації семінарських занять змістовний модуль 1 розділ 1. Загальна теорія конституційного права
- •Тема 1.1. Конституційне право – галузь національного права України
- •Тема 1.2. Система конституційного права України
- •Тема 1.3. Конституційно-правові відносини та конституційно-правова відповідальність
- •Тема 1.4. Конституція України як Основний Закон держави
- •Розділ 2. Основи конституційного ладу україни
- •Тема 2.1. Загальна характеристика конституційного ладу
- •Тема 2.2. Конституційне закріплення форми та якісних рис України як держави
- •Змістовний модуль 2 розділ 3. Конституційно-правовий статус людини та громадянина в україні
- •Тема 3.1. Основи правового статусу людини і громадянина як загальний конституційно-правовий інститут
- •Тема 3.2. Права , свободи та обов’язки людини і громадянина
- •Тема 3.3. Громадянство України: поняття та ознаки
- •Змістовний модуль 3 розділ 4. Форми безпосередньої демократії
- •Тема 4.1. Форми безпосередньої демократії в Україні
- •Тема 4.2. Поняття та характеристика стадій виборчого процесу
- •Розділ 5. Конституційно-правові основи організації державної влади в україні
- •Тема 5.1. Законодавча влада в Україні
- •Тема 5.2. Президент України
- •Тема 5.3. Виконавча влада в Україні
- •Тема 5.4. Судова влада в Україні
- •Змістовний модуль 4 розділ 6. Територіальний устрій та місцеве самоврядування в україні
- •Тема 6.1. Територіальний устрій України
- •Тема 6.2.Місцеве самоврядування в Україні
- •Методичні вказівки для організації самостійної та індивідуальної роботи змістовний модуль 1 розділ 1. Загальна теорія конституційного права
- •Тема 1.1. Конституційне право – галузь національного права України
- •Тема 1.3 Конституційно-правові відносини та конституційно-правова відповідальність
- •Тема 1.4. Конституція України як Основний Закон держави
- •Розділ 2. Основи конституційного ладу україни
- •Тема 2.1. Конституційні основи державного та конституційного ладу України
- •Змістовний модуль 2 розділ 3. Конституційно-правовий статус людини та громадянина в україні
- •Тема 3.1. Правовий статус людини і громадянина як загальний конституційно-правовий інститут
- •Тема 3.2. Громадянство України
- •Змістовний модуль 3 розділ 4. Форми безпосередньої демократії
- •Тема 4.1. Форми безпосередньої демократії в Україні
- •Розділ 5. Конституційно-правові основи організації державної влади в україні
- •Тема 5.1. Законодавча влада в Україні
- •Тема 5.2. Президент України
- •Тема 5.3. Виконавча влада в Україні
- •Тема 5.4. Судова влада в Україні
- •Змістовний модуль 4 розділ 6. Теиторіальний устрій та місцеве самоврядування в україні Тема 6.1. Територіальний устрій України
- •Тема 6.2.Місцеве самоврядування в Україні
- •Контрольні питання з курсу
- •Тестові завдання
- •86. Скільки строків підряд може бути Президентом України одна й та сама особа?
- •96. Хто призначає голів місцевих державних адміністрацій:
- •Навчальні посібники
- •Наукові публікації
Тема1.2. Система конституційного права України
План лекції:
Система конституційного права України
Норми конституційного права України
Особливі риси норм конституційного права України
Класифікація норм конституційного права
Інститути конституційного права
Принципи конституційного права
Ключові слова та терміни: норми, інститут, принципи конституційного права України.
Мета лекції: визначити систему галузі конституційного права України та її внутрішню структуру, яка обумовлена системними зв’язками між нормами, інститутами та принципами конституційного права.
Система галузі конституційного права України характеризує її внутрішню структуру, яка обумовлена системними зв’язками між нормами, інститутами та принципами конституційного права.
Конституційно-правова норма це загальнообов’язкове правило поведінки, встановлене або санкціоноване державою з метою охорони та регулювання суспільних відносин, які становлять предмет галузі конституційного права (народовладдя).
Конституційно-правові норми характеризуються як загальними рисами правових норм так і специфічними рисами.
Специфічні риси:
особлива вага і значення в системі національного права;
найвища юридична сила;
специфічний характер суб’єктів;
особливий механізм реалізації;
установчий характер;
найбільша стабільність у порівнянні з нормами інших галузей права;
особливості структури.
Класифікація норм конституційного права – це розподіл їх на групи в залежності від того чи іншого критерію (ознаки).
За змістом.
В залежності від призначення в механізмі правового регулювання.
За характером функціонального спрямування.
В залежності від ступеня категоричності приписів.
За сферою дії.
За тривалістю дії.
Норми конституційного права за характером і змістом об’єднуються у відповідні конституційно-правові інститути.
Інститут конституційного права – це сукупність близьких за змістом і функціональним призначенням норм, які в межах предмета конституційного права регулюють однотипні, споріднені суспільні відносини.
Систему галузі конституційного права України становлять:
загальні;
головні;
початкові конституційно-правові інститути.
Принципи конституційного права – це основні ідеї, фундаментальні засади, в яких втілюється сутність і політико-правове призначення галузі та її основного закону Конституції України.
Принципи конституційного права поділяються на:
загальні;
спеціальні.
Рекомендована література : [1-2, 5-17, 19]
Тема 1.3 Конституційно-правові відносини та конституційно-правова відповідальність
План лекції:
Поняття та особливості конституційно-правових відносин.
Структура та характеристика складових елементів конституційно-правових відносин.
Поняття та особливі риси конституційно-правової відповідальності.
Види конституційно-правової відповідальності.
Ключові слова та терміни: конституційно-правові відносини; суб’єкт; об’єкт; зміст конституційно-правових відносин; конституційно-правова відповідальність.
Мета лекції: дати характеристику конституційно-правовим відносинам (визначити їх суб’єкти та об’єкти, зміст) та конституційно-правової відповідальності, як особливого виду юридичної відповідальності, за допомогою якої забезпечується реалізація приписів конституційно-правових норм.
Конституційно-правові відносини – це суспільні відносини, врегульовані нормами конституційного права, учасники яких наділяються взаємними правами і обов’язками згідно з приписами конституційно-правових норм.
Кваліфікуючі ознаки, які дозволяють відрізнити конституційно-правові відносини від інших правовідносин:
Це найбільш суттєві суспільні відносини, які займають особливе місце в системі правових відносин.
Це вид суспільно-політичних відносин.
Мають динамічний характер;
Елементи конституційно-правових відносин мають свої особливі ознаки.
Багатообразний характер юридичних зв’язків між суб’єктами конституційно-правових відносин.
Конституційно-правові відносини характеризуються внутрішньою взаємоузгодженою структурою складових елементів:
суб’єктів;
об’єктів;
змісту.
Суб’єкти конституційно-правових відносин – це учасники суспільних відносин, наділені конституційною правосуб’єктністю, тобто правоздатністю і дієздатністю, що визначається нормами конституційного права.
Суб’єктами конституційно-правових відносин є:
народ;
територіальна громада;
українська держава;
органи державної влади;
політичні партії та громадські організації, та інші.
Об’єкти конституційно-правових відносин – це певні дії, особисті, соціальні або державні блага, які безпосередньо задовольняють інтереси і потреби суб’єктів цих відносин і з приводу яких їх учасники вступають у ці відносини і здійснюють свої суб’єктивні права і обов’язки.
Об’єкти конституційно-правових відносин можуть бути:
матеріальні;
нематеріальні.
До матеріальних об’єктів відносяться:
політичні блага;
дії уповноваженого суб’єкта;
речі та інші майнові і духовні блага.
До нематеріальних об’єктів відносяться:
особисті нематеріальні блага людини і громадянина;
духовні цінності та певні соціальні властивості і риси об’єднань.
Наступною складовою конституційно-правових відносин є зміст.
Зміст може бути:
юридичний (суб’єктивні права та юридичні обов’язки);
фактичний ( фактична поведінка суб’єктів).
Конституційно-правова відповідальність – це особливий вид юридичної відповідальності, що має складний політико-правовий характер, за допомогою якої забезпечується реалізація приписів конституційно-правових норм і полягає у примусовому застосуванні санкцій до суб’єктів, винних у порушенні таких норм.
До особливих ознак конституційно-правової відповідальності відносяться:
Конституційно-правова відповідальність носить (має) політичний характер.
Особливий механізм реалізації конституційно-правової відповідальності.
Конституційно-правова відповідальність багатьох випадках не конкретизується.
Конституційно-правова відповідальність буває двох видів:
ретроспективна, тобто відповідальність за минуле;
позитивна, тобто відповідальна поведінка особи (органу) до своїх обов’язків.
Рекомендована література : [1-2, 5-17, 19]