Добавил:
Upload Опубликованный материал нарушает ваши авторские права? Сообщите нам.
Вуз: Предмет: Файл:
NOVIJ_KOMPLEKS_KPU_2014_GAPONENKO.docx
Скачиваний:
28
Добавлен:
05.02.2016
Размер:
258.61 Кб
Скачать

Тема1.2. Система конституційного права України

План лекції:

  1. Система конституційного права України

  2. Норми конституційного права України

  3. Особливі риси норм конституційного права України

  4. Класифікація норм конституційного права

  5. Інститути конституційного права

  6. Принципи конституційного права

Ключові слова та терміни: норми, інститут, принципи конституційного права України.

Мета лекції: визначити систему галузі конституційного права України та її внутрішню структуру, яка обумовлена системними зв’язками між нормами, інститутами та принципами конституційного права.

Система галузі конституційного права України характеризує її внутрішню структуру, яка обумовлена системними зв’язками між нормами, інститутами та принципами конституційного права.

Конституційно-правова норма це загальнообов’язкове правило поведінки, встановлене або санкціоноване державою з метою охорони та регулювання суспільних відносин, які становлять предмет галузі конституційного права (народовладдя).

Конституційно-правові норми характеризуються як загальними рисами правових норм так і специфічними рисами.

Специфічні риси:

  1. особлива вага і значення в системі національного права;

  2. найвища юридична сила;

  3. специфічний характер суб’єктів;

  4. особливий механізм реалізації;

  5. установчий характер;

  6. найбільша стабільність у порівнянні з нормами інших галузей права;

  7. особливості структури.

Класифікація норм конституційного права – це розподіл їх на групи в залежності від того чи іншого критерію (ознаки).

  1. За змістом.

  2. В залежності від призначення в механізмі правового регулювання.

  3. За характером функціонального спрямування.

  4. В залежності від ступеня категоричності приписів.

  5. За сферою дії.

  6. За тривалістю дії.

Норми конституційного права за характером і змістом об’єднуються у відповідні конституційно-правові інститути.

Інститут конституційного права – це сукупність близьких за змістом і функціональним призначенням норм, які в межах предмета конституційного права регулюють однотипні, споріднені суспільні відносини.

Систему галузі конституційного права України становлять:

  • загальні;

  • головні;

  • початкові конституційно-правові інститути.

Принципи конституційного права – це основні ідеї, фундаментальні засади, в яких втілюється сутність і політико-правове призначення галузі та її основного закону Конституції України.

Принципи конституційного права поділяються на:

  • загальні;

  • спеціальні.

Рекомендована література : [1-2, 5-17, 19]

Тема 1.3 Конституційно-правові відносини та конституційно-правова відповідальність

План лекції:

  1. Поняття та особливості конституційно-правових відносин.

  2. Структура та характеристика складових елементів конституційно-правових відносин.

  3. Поняття та особливі риси конституційно-правової відповідальності.

  4. Види конституційно-правової відповідальності.

Ключові слова та терміни: конституційно-правові відносини; суб’єкт; об’єкт; зміст конституційно-правових відносин; конституційно-правова відповідальність.

Мета лекції: дати характеристику конституційно-правовим відносинам (визначити їх суб’єкти та об’єкти, зміст) та конституційно-правової відповідальності, як особливого виду юридичної відповідальності, за допомогою якої забезпечується реалізація приписів конституційно-правових норм.

Конституційно-правові відносини – це суспільні відносини, врегульовані нормами конституційного права, учасники яких наділяються взаємними правами і обов’язками згідно з приписами конституційно-правових норм.

Кваліфікуючі ознаки, які дозволяють відрізнити конституційно-правові відносини від інших правовідносин:

  1. Це найбільш суттєві суспільні відносини, які займають особливе місце в системі правових відносин.

  2. Це вид суспільно-політичних відносин.

  3. Мають динамічний характер;

  4. Елементи конституційно-правових відносин мають свої особливі ознаки.

  5. Багатообразний характер юридичних зв’язків між суб’єктами конституційно-правових відносин.

Конституційно-правові відносини характеризуються внутрішньою взаємоузгодженою структурою складових елементів:

  • суб’єктів;

  • об’єктів;

  • змісту.

Суб’єкти конституційно-правових відносин – це учасники суспільних відносин, наділені конституційною правосуб’єктністю, тобто правоздатністю і дієздатністю, що визначається нормами конституційного права.

Суб’єктами конституційно-правових відносин є:

  • народ;

  • територіальна громада;

  • українська держава;

  • органи державної влади;

  • політичні партії та громадські організації, та інші.

Об’єкти конституційно-правових відносин – це певні дії, особисті, соціальні або державні блага, які безпосередньо задовольняють інтереси і потреби суб’єктів цих відносин і з приводу яких їх учасники вступають у ці відносини і здійснюють свої суб’єктивні права і обов’язки.

Об’єкти конституційно-правових відносин можуть бути:

  • матеріальні;

  • нематеріальні.

До матеріальних об’єктів відносяться:

  • політичні блага;

  • дії уповноваженого суб’єкта;

  • речі та інші майнові і духовні блага.

До нематеріальних об’єктів відносяться:

  • особисті нематеріальні блага людини і громадянина;

  • духовні цінності та певні соціальні властивості і риси об’єднань.

Наступною складовою конституційно-правових відносин є зміст.

Зміст може бути:

  • юридичний (суб’єктивні права та юридичні обов’язки);

  • фактичний ( фактична поведінка суб’єктів).

Конституційно-правова відповідальність – це особливий вид юридичної відповідальності, що має складний політико-правовий характер, за допомогою якої забезпечується реалізація приписів конституційно-правових норм і полягає у примусовому застосуванні санкцій до суб’єктів, винних у порушенні таких норм.

До особливих ознак конституційно-правової відповідальності відносяться:

  1. Конституційно-правова відповідальність носить (має) політичний характер.

  2. Особливий механізм реалізації конституційно-правової відповідальності.

  3. Конституційно-правова відповідальність багатьох випадках не конкретизується.

Конституційно-правова відповідальність буває двох видів:

  • ретроспективна, тобто відповідальність за минуле;

  • позитивна, тобто відповідальна поведінка особи (органу) до своїх обов’язків.

Рекомендована література : [1-2, 5-17, 19]

Соседние файлы в предмете [НЕСОРТИРОВАННОЕ]