- •1)Місце Трипільської археологічної культури в утвердженні відтворювального господарства на землях України.
- •2. Охарактеризуйте роль і місце кочових племен (кіммерійці, скіфи, сармати) в історії України.
- •3. Охарактеризуйте державне, культурне та господарське життя античних міст-полісів Північного Причорномор’я.
- •5. Охарактеризуйте роль князів Олега та Ігоря у становленні Давньоруської державності. Княгиня Ольга та її реформи. Зовнішня політика княгині.
- •6. Посилення військової могутності Київської держави за князя Святослава.
- •7. Охарактеризуйте внутрішню та зовнішню політику князя Володимира Великого. Історичне значення хрещення Русі.
- •8. Київська Русь за часів Ярослава Мудрого. «Руська правда».
- •10. Монголо-татарська навала та її наслідки для українських земель.
- •11. Утворення, піднесення та занепад Галицько-Волинського князівства.
- •12. Входження українських земель до складу Великого Князівства Литовського. Кревська та Городельська унії.
- •13. Входження українських земель до складу Польщі. Люблінська та Берестейська унії, їх наслідки для українських земель.
- •14. Причини виникнення українського козацтва, адміністративно-політичний устрій та історичне значення Запорозької Січі. Визначте місце козацтва в історії України.
- •16. Розкрийте причини та етапи Національно-визвольної війни українського народу 1648–1657 рр. Охарактеризуйте гетьмана Богдана Хмельницького як історичну особистість.
- •17. Охарактеризуйте історичне значення Переяславської Ради та Березневих статей 1654 р. Проаналізуйте зміст та наслідки українсько-російського договору 1654 р.
- •19. Доба Руїни: причини, сутністьта наслідки для українського народу і земель.
- •20. Гетьман Петро Дорошенко в боротьбі за державну незалежність та територіальну цілісність українських земель.
- •22. Визначте місце і роль гетьмана і. Мазепи в українському національно-визвольному русі. Охарактеризуйте його як історичну особистість.
- •23. Охарактеризуйте національно-визвольну боротьбу українського народу в другій половині XVIII ст. Розкрийте історичне значення Коліївщині.
- •24. Опришківський рух в західноукраїнських землях у XVIII ст. О. Довбуш.
- •25. Розкрийте причини ліквідації Гетьманщини та Запорозької Січі у другій половині XVIII ст.
- •26. Поділи Польщі. Входження українських земель до складу Австрійської та Російської імперій наприкінці XVIII ст.
- •27. Охарактеризуйте роль і місце декабристського руху в укр-кому національному відродженні
- •28. Кирило-Мефодіївське товариство і його роль в українському національному відродженні. Роль т.Г. Шевченка в українському національному відродженні.
- •29. Початок національного відродження в західноукраїнських землях XIX ст. «Руська трійця».
- •30. Скасування кріпосного права та російські реформи 60–70 років XIX ст. І соціально-економічний розвиток Наддніпрянської України.
- •31. Україна в роки революції 1905–1907 років. Посилення національного гніту в період реакції.
- •32. Україна в Першій світовій війні 1914–1918 рр.
- •34. Україна в боротьбі за збереження державної незалежності 1918–1920 рр.
- •35. Впровадження більшовиками нової економічної політики в Україні у 1922–1928 рр., її суть та наслідки. Етапи входження України до срср та її статус у союзі.
- •36. Українська модернізація України 1929–1938 рр. Індустріалізація
- •37. Колективізація в Україні 1929–1938 рр. Голодомор 1932–1933 рр. Та його наслідки.
- •38. Соціально-економічне становище українських земель у складі Польщі, Румунії, Чехословаччини у 20–30 рр. XX ст.
- •39. Україна в роки Другої світової війни.
- •40. Окупаційний режим в Україні у 1941–1944 роках. Течії антифашистського руху опору в Україні та його внесок у перемогу.
- •41. Відбудова народного господарства України у 1945 – на поч. 50-х рр.
- •42. Процес десталінізації в Україні, його позитивні сторони, непослідовність та обмеженість. Опозиційний рух в Україні у другій половині 60-х рр. Хх ст. Шістедисятники.
- •43. Україна у період загострення кризи радянської системи середина 60-х – початок 80-х рр. Хх ст.
- •44. Розпад срср й становлення незалежної України 1985–1991 рр.
- •45. Україна в умовах незалежності. Внутрішня та зовнішня політика незалежної України.
19. Доба Руїни: причини, сутністьта наслідки для українського народу і земель.
Доба Руїни – надзвичайно важкий для України період, коли після смерті Б. Хмельницького здобутки часів визвольної війни були значною мірою втрачені. Слід звернути увагу на те, що у вітчизняній історіографії немає одностайності щодо її хронологічних меж. Як правило, її датують 60–80-ми роками ХVІІ ст. Питання залишається відкритим, особливо щодо початку цього періоду. Закінчення Руїни пов’язують з гетьмануванням І. Мазепи. Причинами Руїни були:
− розкол серед старшини – правлячої верстви українського суспільства;
− посилення антагонізму між різними станами українського населення;
− слабкість гетьманської влади, не здатної консолідувати народ;
− боротьба геополітичних інтересів Російської держави, Турецької імперії, Речі Посполитої тощо.
В добу Руїни сталася трагедія розчленування українських земель між Річчю Посполитою і Росією згідно з договором між ними у селі Андрусів у 1667 р. Україна зникає як суб’єкт міжнародної політики і стає розмінною монетою в політичній грі її агресивних сусідів, об’єктом їхньої колонізації. Правда, на Лівобережжі в складі Російської держави ще зберігалась обмежена внутрішня автономія. Кожен новий обраний гетьман укладав окремий договір (статті) з московським урядом. В основі цих договорів лежали так звані “Статті Б. Хмельницького”, але з кожним наступним договором вводились все нові обмеження української автономії.
20. Гетьман Петро Дорошенко в боротьбі за державну незалежність та територіальну цілісність українських земель.
Восени 1666 р. П. Дорошенко, очевидно, отримавши перші звістки про зміст Андрусівських перемовин, які фактично загрожували вже міжнародним поділом Української держави, стає на шлях відкритого розриву з Польщею. Запросивши на допомогу татар, він витіснив поляків із Поділля і дійшов до Галичини. Зазнавши невдачі в справі возз'єднання українських земель у боротьбі з Польщею, П. Дорошенко вирішив спробувати щастя на переговорах з Московією наприкін. 1667 — на поч. 1668 рр. Однак цар не ризикнув опинитися віч-на-віч з об'єднаною Україною на чолі з енергійним гетьманом, воліючи дотримуватися Андрусівського перемир'я. У березні 1669 р. у Корсуні було скликано Генеральну старшинську раду, яка схвалила прийняття турецького протекторату. Тексту українсько-турецької угоди не збереглося, але аналіз інших джерел засвідчує, що Українська держава мала об'єднати у своєму складі всі українські землі, передбачалися Гарантії забезпечення національно-політичних і релігійних прав України. Прийняття турецького протекторату не полегшило становища правобережного гетьмана. Як і раніше, багато клопоту завдавав П. Суховій, а згодом проголошений замість нього новим гетьманом Михайло Ханенко (1669—1674) Розчарувавшись у турецькій протекції, гетьман прагнув знайти порозуміння чи то з Польщею, чи то з Московщиною, домагаючись від них широких автономних прав для України. Однак переговори з цими державами не увінчалися успіхом/П. Дорошенко 19 вересня 1676 р. зрікся влади на користь лівобережного гетьмана Івана Самойловича.
!!!21. Охарактеризуйте роль Запорозької Січі в історичному розвитку українських земель в другій половині XVII ст. Дайте характеристику кошовому отаману Івану Сірку.
Це був центр української цивілізації.
Істотною рисою Запорізької Січі були формальна рівність козацтва і демократизм його суспільної організації. Зовнішнім проявом цього виступала військова рада, народне віче. На цій раді були присутні усі січові козаки, починаючи від січової старшини і закінчуючи простою "сіромою". Тут панувала рівноправність:кожний користувався рівним правом голосу, мав змогу пропонувати свої плани і пропозиції, але те, що затверджено радою, було обов'язковим для всіх.Таким чином, утворення Запорізької Січі, куди масами стікалися покріпачені селяни, підривало польське магнатське шляхетське землеволодіння в Україні, загрожувало пануванню польських і литовських кріпосників. Запорізька Січ стояла на чолі боротьби українського народу проти феодального та іноземного гноблення.Козацьке самоврядування. Брав участь у війнах Б. Хмельницького з Польщею, але найбільше й успішно воював проти татар і турків.В історичних документах зафіксована участь Івана Сірка у визвольній війні українського народу проти Речі Посполитої, зокрема в битві під Жванцем 1653 р. У другій половині 50-х років — Вінницький полковник. Наприкінці 1660 року Сірко остаточно пориває з Ю. Хмельницьким і відправляється на Чартомлицьку Січ.У 1660–1680 pp. дванадцять разів його обирали кошовим отаманом.Після Андрусівського договору 1667 зайняв виразно антимосковську (й разом з тим антипольську) позицію. Мав великі зв'язки і впливи на Лівобережній і Слобідській Україні, на якій посідав маєток; якийсь час був полковником (титулярним) ніжинським (від Дорошенка) і харківським.