- •1)Місце Трипільської археологічної культури в утвердженні відтворювального господарства на землях України.
- •2. Охарактеризуйте роль і місце кочових племен (кіммерійці, скіфи, сармати) в історії України.
- •3. Охарактеризуйте державне, культурне та господарське життя античних міст-полісів Північного Причорномор’я.
- •5. Охарактеризуйте роль князів Олега та Ігоря у становленні Давньоруської державності. Княгиня Ольга та її реформи. Зовнішня політика княгині.
- •6. Посилення військової могутності Київської держави за князя Святослава.
- •7. Охарактеризуйте внутрішню та зовнішню політику князя Володимира Великого. Історичне значення хрещення Русі.
- •8. Київська Русь за часів Ярослава Мудрого. «Руська правда».
- •10. Монголо-татарська навала та її наслідки для українських земель.
- •11. Утворення, піднесення та занепад Галицько-Волинського князівства.
- •12. Входження українських земель до складу Великого Князівства Литовського. Кревська та Городельська унії.
- •13. Входження українських земель до складу Польщі. Люблінська та Берестейська унії, їх наслідки для українських земель.
- •14. Причини виникнення українського козацтва, адміністративно-політичний устрій та історичне значення Запорозької Січі. Визначте місце козацтва в історії України.
- •16. Розкрийте причини та етапи Національно-визвольної війни українського народу 1648–1657 рр. Охарактеризуйте гетьмана Богдана Хмельницького як історичну особистість.
- •17. Охарактеризуйте історичне значення Переяславської Ради та Березневих статей 1654 р. Проаналізуйте зміст та наслідки українсько-російського договору 1654 р.
- •19. Доба Руїни: причини, сутністьта наслідки для українського народу і земель.
- •20. Гетьман Петро Дорошенко в боротьбі за державну незалежність та територіальну цілісність українських земель.
- •22. Визначте місце і роль гетьмана і. Мазепи в українському національно-визвольному русі. Охарактеризуйте його як історичну особистість.
- •23. Охарактеризуйте національно-визвольну боротьбу українського народу в другій половині XVIII ст. Розкрийте історичне значення Коліївщині.
- •24. Опришківський рух в західноукраїнських землях у XVIII ст. О. Довбуш.
- •25. Розкрийте причини ліквідації Гетьманщини та Запорозької Січі у другій половині XVIII ст.
- •26. Поділи Польщі. Входження українських земель до складу Австрійської та Російської імперій наприкінці XVIII ст.
- •27. Охарактеризуйте роль і місце декабристського руху в укр-кому національному відродженні
- •28. Кирило-Мефодіївське товариство і його роль в українському національному відродженні. Роль т.Г. Шевченка в українському національному відродженні.
- •29. Початок національного відродження в західноукраїнських землях XIX ст. «Руська трійця».
- •30. Скасування кріпосного права та російські реформи 60–70 років XIX ст. І соціально-економічний розвиток Наддніпрянської України.
- •31. Україна в роки революції 1905–1907 років. Посилення національного гніту в період реакції.
- •32. Україна в Першій світовій війні 1914–1918 рр.
- •34. Україна в боротьбі за збереження державної незалежності 1918–1920 рр.
- •35. Впровадження більшовиками нової економічної політики в Україні у 1922–1928 рр., її суть та наслідки. Етапи входження України до срср та її статус у союзі.
- •36. Українська модернізація України 1929–1938 рр. Індустріалізація
- •37. Колективізація в Україні 1929–1938 рр. Голодомор 1932–1933 рр. Та його наслідки.
- •38. Соціально-економічне становище українських земель у складі Польщі, Румунії, Чехословаччини у 20–30 рр. XX ст.
- •39. Україна в роки Другої світової війни.
- •40. Окупаційний режим в Україні у 1941–1944 роках. Течії антифашистського руху опору в Україні та його внесок у перемогу.
- •41. Відбудова народного господарства України у 1945 – на поч. 50-х рр.
- •42. Процес десталінізації в Україні, його позитивні сторони, непослідовність та обмеженість. Опозиційний рух в Україні у другій половині 60-х рр. Хх ст. Шістедисятники.
- •43. Україна у період загострення кризи радянської системи середина 60-х – початок 80-х рр. Хх ст.
- •44. Розпад срср й становлення незалежної України 1985–1991 рр.
- •45. Україна в умовах незалежності. Внутрішня та зовнішня політика незалежної України.
12. Входження українських земель до складу Великого Князівства Литовського. Кревська та Городельська унії.
Литовське князівство виникло в XIII ст. Набираючи потужності, воно скористалося ослабленням сусідніх земель, передусім українсько-білоруських, й почало збільшувати за їхній рахунок власні території. Першим надбанням Литви на українських землях стала Волинь, яка після смерті Юрія-Болеслава 1340 р. перейшла під владу Любарта Гедиміновича. підкорення литовськими князями руських земель відбувалося в основному мирно. Здійснювалося воно здебільшого на взаємовигідних умовах: великий князь литовський зобов'язувався обороняти руські землі, вимагаючи натомість від населення покори. Литовці дозволяли місцевій українській знаті обіймати найвищі адміністративні посади. Культура русів, які становили 90 % населення держави, справила значний вплив на литовців. Вони переймали від українців та білорусів військову організацію й способи оборони, особливості зведення фортець, традиції господарювання і владарювання. Зміни в Литовсько-Руській державі сталися з приходом до влади великого князя литовського Ягайла Ольгердовича, який зайняв пропольську позицію. 1385 р. у містечку Крево Ягайло уклав Кревську унію, що передбачала долучення до польської Корони земель Великого князівства Литовського й перехід у католицтво всіх мешканців Литви. Наступного року було укладено династичний шлюб між Ягайлом і польською королевою Ядвігою. Відтоді у Великому князівстві Литовському набирав сили польський вплив. Угода, підписана в замку Городло 1413 року, передбачала, зокрема, призначення на вищі урядові посади Великого князівства Литовського тільки литовців-католиків. Щоправда, успішна боротьба Вітовта проти ординців дозволила українцям знову вийти на береги Чорного моря (на захід від гирла Дніпра), були засновані міста Коцюбіїв (Хаджибей, Одеса), Вітовтове (Миколаїв) та ін. Це сприяло також швидшому освоєнню українських степів, економічному поступу.
13. Входження українських земель до складу Польщі. Люблінська та Берестейська унії, їх наслідки для українських земель.
1 липня 1569 р. в Любліні укладено Польсько-литовську унію, за якою обидві держави об'єднувалися в одну — Річ Посполиту, що повинна була мати спільного главу держави, обраного на спільному сеймі; рада і сейми мали бути спільними для Литви й Польщі; угоди й дипломатичні відносини з іншими державами визнавалися їх спільною справою; вводилася єдина монета; поляки діставали право володіти маєтностями в Литві, литовці — в Польщі. За Люблінською угодою, щоб зберегти свою державність, Литва передавала Польщі українські землі, які входили до її складу: Східну Галичину, Волинь, Поділля, Київщину, частину Лівобережжя (Полтавщина). Згодом ці території були поділені на Волинське, Подільське, Брацлавське, Київське, Руське (Східна Галичина) воєводства. Частина українських земель входила до складу Белзького воєводства. Поза межами Польщі залишилася Закарпатська Україна — в складі Угорщини, частина Буковини опинилася під владою Молдавії, Чернігівщина входила до складу Московської держави. З укладенням Люблінської унії закінчується литовсько-руська доба в історії України. З приходом польської шляхти відбуваються значні зміни в національній і релігійній сферах. Після 1569 р. різко посилилося не лише соціальне, а й національне, релігійне і культурне гноблення. Феодальне законодавство захищало експлуатацію селянства феодалами І шляхтою. Як засвідчили наступні події, нестерпний польський колоніальний гніт (соціальний та національно-релігійний) призвів до посилення національно-визвольної і класової боротьби українського народу наприкінці XVI ст. У народних повстаннях, жорстоко придушених шляхетською Польщею (виступи під проводом К. Косинського, С. Наливайка, Г. Лободи та ін.), українці набували досвід боротьби, гартували волю і національну самосвідомість.