- •1)Місце Трипільської археологічної культури в утвердженні відтворювального господарства на землях України.
- •2. Охарактеризуйте роль і місце кочових племен (кіммерійці, скіфи, сармати) в історії України.
- •3. Охарактеризуйте державне, культурне та господарське життя античних міст-полісів Північного Причорномор’я.
- •5. Охарактеризуйте роль князів Олега та Ігоря у становленні Давньоруської державності. Княгиня Ольга та її реформи. Зовнішня політика княгині.
- •6. Посилення військової могутності Київської держави за князя Святослава.
- •7. Охарактеризуйте внутрішню та зовнішню політику князя Володимира Великого. Історичне значення хрещення Русі.
- •8. Київська Русь за часів Ярослава Мудрого. «Руська правда».
- •10. Монголо-татарська навала та її наслідки для українських земель.
- •11. Утворення, піднесення та занепад Галицько-Волинського князівства.
- •12. Входження українських земель до складу Великого Князівства Литовського. Кревська та Городельська унії.
- •13. Входження українських земель до складу Польщі. Люблінська та Берестейська унії, їх наслідки для українських земель.
- •14. Причини виникнення українського козацтва, адміністративно-політичний устрій та історичне значення Запорозької Січі. Визначте місце козацтва в історії України.
- •16. Розкрийте причини та етапи Національно-визвольної війни українського народу 1648–1657 рр. Охарактеризуйте гетьмана Богдана Хмельницького як історичну особистість.
- •17. Охарактеризуйте історичне значення Переяславської Ради та Березневих статей 1654 р. Проаналізуйте зміст та наслідки українсько-російського договору 1654 р.
- •19. Доба Руїни: причини, сутністьта наслідки для українського народу і земель.
- •20. Гетьман Петро Дорошенко в боротьбі за державну незалежність та територіальну цілісність українських земель.
- •22. Визначте місце і роль гетьмана і. Мазепи в українському національно-визвольному русі. Охарактеризуйте його як історичну особистість.
- •23. Охарактеризуйте національно-визвольну боротьбу українського народу в другій половині XVIII ст. Розкрийте історичне значення Коліївщині.
- •24. Опришківський рух в західноукраїнських землях у XVIII ст. О. Довбуш.
- •25. Розкрийте причини ліквідації Гетьманщини та Запорозької Січі у другій половині XVIII ст.
- •26. Поділи Польщі. Входження українських земель до складу Австрійської та Російської імперій наприкінці XVIII ст.
- •27. Охарактеризуйте роль і місце декабристського руху в укр-кому національному відродженні
- •28. Кирило-Мефодіївське товариство і його роль в українському національному відродженні. Роль т.Г. Шевченка в українському національному відродженні.
- •29. Початок національного відродження в західноукраїнських землях XIX ст. «Руська трійця».
- •30. Скасування кріпосного права та російські реформи 60–70 років XIX ст. І соціально-економічний розвиток Наддніпрянської України.
- •31. Україна в роки революції 1905–1907 років. Посилення національного гніту в період реакції.
- •32. Україна в Першій світовій війні 1914–1918 рр.
- •34. Україна в боротьбі за збереження державної незалежності 1918–1920 рр.
- •35. Впровадження більшовиками нової економічної політики в Україні у 1922–1928 рр., її суть та наслідки. Етапи входження України до срср та її статус у союзі.
- •36. Українська модернізація України 1929–1938 рр. Індустріалізація
- •37. Колективізація в Україні 1929–1938 рр. Голодомор 1932–1933 рр. Та його наслідки.
- •38. Соціально-економічне становище українських земель у складі Польщі, Румунії, Чехословаччини у 20–30 рр. XX ст.
- •39. Україна в роки Другої світової війни.
- •40. Окупаційний режим в Україні у 1941–1944 роках. Течії антифашистського руху опору в Україні та його внесок у перемогу.
- •41. Відбудова народного господарства України у 1945 – на поч. 50-х рр.
- •42. Процес десталінізації в Україні, його позитивні сторони, непослідовність та обмеженість. Опозиційний рух в Україні у другій половині 60-х рр. Хх ст. Шістедисятники.
- •43. Україна у період загострення кризи радянської системи середина 60-х – початок 80-х рр. Хх ст.
- •44. Розпад срср й становлення незалежної України 1985–1991 рр.
- •45. Україна в умовах незалежності. Внутрішня та зовнішня політика незалежної України.
5. Охарактеризуйте роль князів Олега та Ігоря у становленні Давньоруської державності. Княгиня Ольга та її реформи. Зовнішня політика княгині.
Олег (882—912)- Внутрішня:• Створив опорні пункти центральної влади в племінних князівствах • Установив порядок стягнення данини з підвладних Києву земель • Залучив війська підкорених племен до спільних походів. Зовнішня:• Підпорядкував Києву племена древлян, сіверян, радимичів, в'ятичів, східних хорватів, дулібів, тиверців• Підкорив північні неслов'янські племена — чудь і мерю• уклав вигідний торговий договір з Візантією, за умовами якого руським купцям дозволялося жити в передмісті Константинополя протягом шести місяців і виходити до міста без зброї групами не більше 50 осіб, що задовольнило їхні торгові інтереси .
Ігор (912—945)- Внутрішня: • Організував військовий похід проти деревлян, які хотіли відділитися від влади Києва після смерті Олега Зовнішня:
• Поширив владу Києва на східний Крим і Тамань • Заволодів містами Закавказзя — Дербентом і Бердаа
Ольга (945—964) • Придушила повстання деревлян
Внутрішня:
• Запровадила фіксовані норми податків з феодально залежного
• Заснувала нові села й міста, організувала розбудову Києва і захист столиці від печенігів
• Розділила територію держави на погости (області) для збору данини
Зовнішня:
• Активізувала відносини із західноєвропейськими державами, обмінялася посольствами з Німеччиною
6. Посилення військової могутності Київської держави за князя Святослава.
Після смерті матері – княгині Ольги київський престол зайняв Святослав (правив у 957-972 pp.). літописець характеризує його як князя-воїна, оборонця рідної землі: «У походах він ходив легко, мов пардус (гепард) і багато воював. Не возив він за собою у походах ні воза, ні казанів... Не мав ні шатра.. А коли князь виступав, то посилав у інші землі із словами: «Іду на ви» (Іду на вас)». Все своє життя провів князь у походах, посилюючи могутність Русі. Святослав підкорив в'ятичів, завершивши об'єднання Русі навколо Києва, приєднав Тьмутаракань і Прикубання, розгромивши ясів і косогів, здійснив вдалі походи проти волзьких булгар. 965 p. він розгромив головного ворога Русі – Хазарський каганат і оволодів важливим річковим шляхом по Волзі. Після перемог на Сході, Святослав прагнув оволодіти Болгарією і послабити Візантію. Він навіть хотів перенести столицю у Подунав'я до міста Преслава (Переяславця). І хоча йому вдалося завдати відчутний удар по Візантії, однак після того, як візантійським імператором став талановитий полководець Іоан Цимісхій, князь був змушений укласти почесний мир з Візантією. За ним Святослав зрікся своїх володінь на Балканах, а візантійці не перешкоджали руському війську повернутися додому. Однак візантійський імператор підкупив печенігів і вони підстерегли руське військо біля Дніпрових порогів. На острові Хортиця відбулася жорстока битва, у якій і загинув Святослав-завойовник. З його черепа печеніги зробили чашу, вважаючи, що пиття з неї зробить і їх таким ж непереможними, як князь. Походи Святослава сприяли зростанню могутності Руської держави, об'єднанню східнослов'янських племен. Завершилася ціла епоха військового вирішення зовнішніх проблем. Наступники Святослава намагалися вирішувати їх мирним шляхом, приділяючи більше уваги внутрішнім питанням життя Русі.