- •1)Місце Трипільської археологічної культури в утвердженні відтворювального господарства на землях України.
- •2. Охарактеризуйте роль і місце кочових племен (кіммерійці, скіфи, сармати) в історії України.
- •3. Охарактеризуйте державне, культурне та господарське життя античних міст-полісів Північного Причорномор’я.
- •5. Охарактеризуйте роль князів Олега та Ігоря у становленні Давньоруської державності. Княгиня Ольга та її реформи. Зовнішня політика княгині.
- •6. Посилення військової могутності Київської держави за князя Святослава.
- •7. Охарактеризуйте внутрішню та зовнішню політику князя Володимира Великого. Історичне значення хрещення Русі.
- •8. Київська Русь за часів Ярослава Мудрого. «Руська правда».
- •10. Монголо-татарська навала та її наслідки для українських земель.
- •11. Утворення, піднесення та занепад Галицько-Волинського князівства.
- •12. Входження українських земель до складу Великого Князівства Литовського. Кревська та Городельська унії.
- •13. Входження українських земель до складу Польщі. Люблінська та Берестейська унії, їх наслідки для українських земель.
- •14. Причини виникнення українського козацтва, адміністративно-політичний устрій та історичне значення Запорозької Січі. Визначте місце козацтва в історії України.
- •16. Розкрийте причини та етапи Національно-визвольної війни українського народу 1648–1657 рр. Охарактеризуйте гетьмана Богдана Хмельницького як історичну особистість.
- •17. Охарактеризуйте історичне значення Переяславської Ради та Березневих статей 1654 р. Проаналізуйте зміст та наслідки українсько-російського договору 1654 р.
- •19. Доба Руїни: причини, сутністьта наслідки для українського народу і земель.
- •20. Гетьман Петро Дорошенко в боротьбі за державну незалежність та територіальну цілісність українських земель.
- •22. Визначте місце і роль гетьмана і. Мазепи в українському національно-визвольному русі. Охарактеризуйте його як історичну особистість.
- •23. Охарактеризуйте національно-визвольну боротьбу українського народу в другій половині XVIII ст. Розкрийте історичне значення Коліївщині.
- •24. Опришківський рух в західноукраїнських землях у XVIII ст. О. Довбуш.
- •25. Розкрийте причини ліквідації Гетьманщини та Запорозької Січі у другій половині XVIII ст.
- •26. Поділи Польщі. Входження українських земель до складу Австрійської та Російської імперій наприкінці XVIII ст.
- •27. Охарактеризуйте роль і місце декабристського руху в укр-кому національному відродженні
- •28. Кирило-Мефодіївське товариство і його роль в українському національному відродженні. Роль т.Г. Шевченка в українському національному відродженні.
- •29. Початок національного відродження в західноукраїнських землях XIX ст. «Руська трійця».
- •30. Скасування кріпосного права та російські реформи 60–70 років XIX ст. І соціально-економічний розвиток Наддніпрянської України.
- •31. Україна в роки революції 1905–1907 років. Посилення національного гніту в період реакції.
- •32. Україна в Першій світовій війні 1914–1918 рр.
- •34. Україна в боротьбі за збереження державної незалежності 1918–1920 рр.
- •35. Впровадження більшовиками нової економічної політики в Україні у 1922–1928 рр., її суть та наслідки. Етапи входження України до срср та її статус у союзі.
- •36. Українська модернізація України 1929–1938 рр. Індустріалізація
- •37. Колективізація в Україні 1929–1938 рр. Голодомор 1932–1933 рр. Та його наслідки.
- •38. Соціально-економічне становище українських земель у складі Польщі, Румунії, Чехословаччини у 20–30 рр. XX ст.
- •39. Україна в роки Другої світової війни.
- •40. Окупаційний режим в Україні у 1941–1944 роках. Течії антифашистського руху опору в Україні та його внесок у перемогу.
- •41. Відбудова народного господарства України у 1945 – на поч. 50-х рр.
- •42. Процес десталінізації в Україні, його позитивні сторони, непослідовність та обмеженість. Опозиційний рух в Україні у другій половині 60-х рр. Хх ст. Шістедисятники.
- •43. Україна у період загострення кризи радянської системи середина 60-х – початок 80-х рр. Хх ст.
- •44. Розпад срср й становлення незалежної України 1985–1991 рр.
- •45. Україна в умовах незалежності. Внутрішня та зовнішня політика незалежної України.
3. Охарактеризуйте державне, культурне та господарське життя античних міст-полісів Північного Причорномор’я.
8 — кінець 6 ст. до нашої ери ввійшли в історію як період Великої грецької колонізації. Її складовою було освоєння грець¬кими переселенцями територій Північного Причорномор’я. Перші колонії на території Північного Причорномор’я заснували вихідці з Мі- лета, Гераклеї Понтійської, Ефеса, Колофона, Теоса.
У 2 ст. до нашої ери в районі острову Березань грецькі вихідці заснували місто Брисфеніду. Пізніше виникли Ольвія, Тира, Пантікапей, Херсонес, Феодосія, Фана- горія та ін. Найбільш освоєні греками-колоністами були райони Дністровського та Дніпро-Бужського лиманів, території Керченського і Таманського півостровів, Південно-Західного Криму та пониззя Кубані.
Основою соціально-політичного й економічного життя грецьких колоній були поліси (міста-держави), навколо яких були сільськогосподарські округи (хори) з селищами, хуторами, окремими садибами.
За формою політичного устрою грецькі поліси були рабовласницькими республіками (виключенням стало Боспорське царство). Вони мали законодавчу (народні збори), судову владу, виконавчу. Громадяни полісів (крім жінок і рабів) користувалися широкими правами.
Грецькі міста-держави торгували із сусідніми племенами скіфів, сарматів та ін. Велася торгівля з Грецією, куди везли хліб, худобу, хутро, рибу, ліс, рабів.
!!!!4. Охарактеризуйте суспільно-політичне становище східнослов’янських племінних союзів на території сучасної України напередодні утворення Київської держави (VIII–IX ст.).
Характерним явищем завершального етапу первіснообщинного ладу було утворення союзів племен. Спочатку вони не були міцними й швидко розпадалися, змінюючи один одного. З часом ці союзи ставали дедалі стабільнішими і поступово перетворювалися на політичні об'єднання державного типу.За літописами, у східних слов'ян напередодні утворення Київської Русі існувало 14 великих груп племен, що мали такі назви: поляни, древляни, уличі, тиверці, дуліби, бужани, волиняни, хорвати, сіверяни, в'ятичі, радимичі, дреговичі, кривичі, ільменські словени. Деякі з цих об'єднань згадуються і в інших пам'ятках. Візантійський хроніст Феофан називає плем'я сіверян, що жило наприкінці VII ст. поблизу Дунаю. Географ Баварський знав племена бужан, сіверян, уличів. Константин Багрянородний у своєму творі «Про управління державою» згадує слов'янські племена кривичів, дреговичів, сіверян, древлян, уличів і кілька племен, невідомих за літописами. Аль-Масуді говорить про волинян і дулібів. Вказані групи племен у істориків дістали назву «літописні племена».Велику увагу вивченню «літописних племен» приділяють українські дослідники. Особливий інтерес становлять пам'ятки другої половини І тисячоліття н. е. — часу існування об'єднань цих племен. Нині визначено соціальний зміст названих утворень як великих союзів племен, що поступово переросли у феодальні князівства. Виникнення цих об'єднань можна віднести до VI—VII ст.
Територія згадуваних літописами союзів племен була значною: вона дорівнювала кільком сучасним адміністративним областям. Великий союз об'єднував до десятка окремих племен, назви яких згодом забулися. Здебільшого зберігалася тільки загальна назва союзу, яка могла водночас бути і назвою одного з племен, що його утворили. В письмових пам'ятках збереглися відомості про подібні великі союзи племен у західних слов'ян — лютичів і бодричів. Вони складалися з цілого ряду племен, кожне з яких мало свою назву.