26. Поділи Польщі. Входження українських земель до складу Австрійської та Російської імперій наприкінці XVIII ст.

Поділи Польщі - чотири поділи території Польщі між іншими державами (1772, 1793, 1795, 1939 pp.). Перші три поділи Польщі були зумовлені кризою польської державності й розвитком загальноєвропейської зовнішньо-політичної ситуації. На початку 70х p. XVIII ст. Польща (Річ Посполита) внаслідок соціально-економічної та політичної кризи занепадала. В 1772 p., скориставшись її скрутним становищем, Австрія, Росія і Пруссія здійснили перший поділ Речі Посполитої. Австрія анексувала область на північ від Угорщини, Пруссія приєднала більшу частину польських земель між Померанією і Східною Пруссією, Росія захопила північно-східну частину Речі Посполитої. В результаті другого поділу Польщі в 1793 р. Пруссія захопила область з містами Гданськ, Торунь і Познань, Росія приєднала Правобережну Україну. Відповіддю поляків на другий поділ стало визвольне повстання, очолюване Т. Косцюшко (придушене російськими та прусськими військами).У 1795 р. Австрія, Пруссія та Росія підписали договір про третій поділ Польщі. Згідно з ним до Австрії відійшла територія на півдні та південному-сході від Варшави разом з м. Краковом, до Пруссії - Варшава з прилеглими землями, до Росії - західні українські та білоруські, а також литовські землі. Четвертий поділ Польщі відбувся у вересні 1939 р. внаслідок підписаного напередодні (23.08.1939 р.) між нацистською Німеччиною та комуністичним СРСР секретного додаткового протоколу. Він передбачав, що німецько-радянський кордон пройде «приблизно по лінії річок Нарва, Вісла, Сана». Після трьох поділів Польщі частина західноукраїнських земель опинилася у складі імперії австрійських Габсбургів. В адміністративному відношенні вони належали до різних частин імперії. Переважна більшість західних українців жили в Галичині, об'єднаній з польськими територіями, Закарпаття належало Угорському королівству, а Північна Буковина виділялася в окрему адміністративну одиницю.У Галичині українці та поляки складали приблизно по 40 % населення, причому українці населяли переважно Східну Галичину, а поляки - Західну. Ще 10 % населення Галичини було єврейським. Панівним класом тут були представники польської шляхти. У Буковині провідні позиції займали румунські бояри, а в Закарпатті - угорські поміщики. Переважна більшість українців у всіх трьох областях, підконтрольних Австрії, була сільським населенням.Селяни в Західній Україні завжди жили досить бідно

27. Охарактеризуйте роль і місце декабристського руху в укр-кому національному відродженні

Україна поряд із Санкт-Петербургом стала основною територією поширення декабристського руху. Ядром декабристського руху в Україні стало Правобережжя. В 1821 р. у місті Тульчині на Поділлі утворилось “Південне товариство” декабристів, головою якого був полковник П. Пестель (“Північне товариство” виникло у Петербурзі в 1822 р.). Крім Тульчина, “Південне товариство” мало свої осередки у Кам’янці і Василькові. У 1823 р. у Новгороді-Волинському виникло “Товариство з’єднаних слов’ян”, очолюване офіцерами братами Борисовими та польським дворянином Ю. Люблінським. Серед змовників було багато нащадків козацької старшини (зокрема брати Муравйови-Апостоли з роду гетьмана Д. Апостола тощо). Як і масонські ложі, декабристський рух проявляв байдужість до проблем України. Проект конституції П. Пестеля не визнавав за народами Російської імперії права на самовизначення, а українці розглядалися як корінний російський народ.Декабристський рух в Україні мав певні специфічні риси, які відрізняли його від руху в Росії. Найвиразніше це проявлялось у діяльності “Товариства з’єднаних слов’ян”, в його панславістських ідеях. Програма товариства ставила за мету не лише знищення самодержавства і кріпацтва, а й утворення федерації слов’янських демократичних республік. Восени 1825 року “Товариство з’єднаних слов’ян” об`єдналось з “Південним товариством”. Після повстання 14 грудня у Петербурзі та виступу Васильківського піхотного полку під проводом С. Муравйова-Апостола декабристський рух було розгромлено.Причинами поразки були відсутність підтримки повстання з боку народних масс