2.1. Пам’ятка

Як правило, свідки видаляються в коридор, але головуючий цього не вимовляє, він просто просить їх видалитись. Судовий розпорядник також не проводжає їх без спеціального розпорядження головуючого. Тому, свідкам каже, куди саме їм видалитись той, хто їх викликає, ще до явки їх до суду.

В нашому випадку курсанти або студенти, які гратимуть роль свідків, за їх вибором, можуть за розпорядженням головуючого або видалитись у коридор, або залишитись у залі судового засідання, але пересісти і сісти поруч із «громадянами, які спостерігають» (студенти, які не беруть безпосередньої ролі у судовому засіданні). Це буде вважатись. що вони видалились (хоча на практиці, звісно так не роблять, і є пряма норма, яка забороняє недопитаним свідкам знаходитись в залі судового засідання). Якщо вони видаляться в коридор, то вони повинні бути готові, що хвилин через 20 їх покличуть. Якщо вони забажали залишитись, то після того, як судовий розпорядник підійде до дверей та викличе їх, відповідний студент або курсант підходить до дверей, і починає йти якби від них, ніби він зайшов ззовні.

«Громадяни, які бажають послухати» розміщуються на задніх рядах.

2.2. Сценарій судового засідання

Спочатку входять «громадяни, які бажають послухати судове засідання».

Позивач та представник відповідача займають своє місце.

Представник позивача займає своє місце поруч із позивачем.

Свідки розсаджуються окремо від «громадян, які бажають послухати судове засідання».

Судовий розпорядник займає своє місце

Головуючий входить до залу засідань.

Судовий розпорядник промовляє: «Встати, суд іде». Присутні встають, головуючий проходить і займає своє місце.

Головуючий: «Прошу сідати».

Всі (окрім судового розпорядника) сідають

Головуючий: «Судове засідання у справі за позовом Іваненка Івана Івановича до ВАТ КБ "Надра" Кіровоградське регіональне управління про стягнення суми по договору та відшкодування моральної шкоди, оголошую відкритим».

Секретар судового засідання: «В судове засідання з’явився позивач Іваненко Іван Іванович, представник позивача Сидоренко Сидор Сидорович, представник відповідача Миколаєнко Микола Миколайович».

Секретар судового засідання відмічає в журналі судового засідання про відкриття судового засідання словами «Відкриття судового засідання».

Головуючий: «Прошу осіб, які з’явились, подати документи, що посвідчують їх особу, а представникам, крім того, подати документи, які підтверджують їх повноваження в процесі».

Зазначені особи готують документи.

Коли документи підготовлено, судовий розпорядник підходить до зазначених вище осіб, збирає в них документи та передає їх головуючому.

Головуючий перевіряє особи присутніх за фотокартками в паспортах, перевіряє оформлення довіреностей. Закінчивши перевірку, залишає паспорт та довіреності для підшиття у матеріали справи.

Секретар судового засідання відмічає в журналі судового засідання про перевірку осіб присутніх словами «перевірка осіб присутніх».

Головуючий: «Прошу свідків видалитись із зали судового засідання».

Свідки видаляються.

Секретар судового засідання відмічає в журналі судового засідання про видалення свідків словами «видалення свідків».

Головуючий: «Справа розглядається судом у складі одного судді, який є головуючим і діє від імені суду. Секретар судового засідання – Петров. Шановні позивач, представники! У разі, якщо Ви маєте сумнів у незалежності і безсторонності діючих судді або секретаря судового засідання або вважаєте, що є обставини, які перешкоджають цим особам виконувати свої обов’язки належним чином, Ви маєте право заявити відвід судді або секретареві судового засідання. Крім цього, Ви маєте право: знайомитися з матеріалами справи, робити з них витяги, знімати копії з документів, долучених до справи, одержувати копії рішень, ухвал, брати участь у судових засіданнях, подавати докази, брати участь у дослідженні доказів, задавати питання іншим особам, які беруть участь у справі, а також свідкам, експертам, спеціалістам, заявляти клопотання та відводи, давати усні та письмові пояснення судові, подавати свої доводи, міркування щодо питань, які виникають під час судового розгляду, а також заперечення проти клопотань, доводів і міркувань інших осіб, користуватися правовою допомогою, знайомитися з журналом судового засідання, знімати з нього копії та подавати письмові зауваження з приводу його неправильності чи неповноти, прослуховувати запис фіксування судового засідання технічними засобами, робити з нього копії, а також подавати письмові зауваження з приводу його неправильності чи неповноти, оскаржувати рішення і ухвали суду, користуватися іншими процесуальними правами, встановленими законом. Ви також маєте право укласти мирову угоду на будь-якій стадії цивільного процесу. Позивач та відповідач мають право вимагати виконання судового рішення в частині, що стосується відповідно позивача або відповідача. Представники мають право вимагати виконання судового рішення в частині, що стосується особи, яку вони представляють. Додатково до зазначеного, позивач та його представник мають право: протягом усього часу розгляду справи збільшити або зменшити розмір позовних вимог, відмовитися від позову. Відповідач та його представник мають право визнати позов повністю або частково. Позивач, відповідач, їх представники зобов'язані добросовісно здійснювати свої процесуальні права і виконувати процесуальні обов'язки».

Секретар судового засідання зазначає в журналі судового засідання про доповідь головуючого щодо складу суду та роз’яснення прав та обов’язків особам, які беруть участь у справі.

Позивач: «Ваша честь, я заявляю клопотання, щоб в цьому судовому засіданні замість мене давав пояснення, а також реалізовував інші мої процесуальні права, мій представник. Крім того, я клопочусь про повернення мені та моєму представникові оригіналу паспорта. В нас є копії паспортів».

Головуючий: «Чи має представник відповідача певні думки з приводу висловлених клопотань позивача?».

Представник відповідача: «Вважаю, що задоволення клопотань не зашкодить розглядові справи».

Головуючий: «Позивач, передайте суду копії паспортів».

Судовий розпорядник підходить до позивача.

Позивач подає судовому розпорядникові копії паспортів

Судовий розпорядник бере у нього копії паспортів та передає головуючому, потім повертається на своє місце.

Головуючий звіряє копії паспортів із оригіналами, пересвідчившись в автентичності, посвідчує копію.

Головуючий: «Клопотання позивача задоволені. Позивач, представник позивача, можете забрати Ваші паспорти».

Після цих слів судовий розпорядник підходить до стола головуючого та забирає оригінали паспортів, передає їх позивачеві та його представнику, потім повертається на своє місце. Копії паспортів суддя залишає для підшиття до матеріалів справи.

Представник відповідача: «Ваша честь, я заявляю клопотання про повернення мені оригіналу банківської ліцензії на право здійснення банківських операцій, оскільки вона необхідна для здійснення банківської діяльності, а також оригіналу мого паспорту. В мене є копії цих документів».

Головуючий: «Чи мають позивач або представник позивача певні думки з приводу висловленого клопотання представника відповідача?»

Позивач: «Вважаю, що задоволення цього клопотання не зашкодить розглядові справи».

Представник позивача: «Приєднуюсь до думки позивача».

Головуючий: «Представник відповідача, передайте суду копію паспорта та копію банківської ліцензії».

Судовий розпорядник підходить до представника позивача.

Представник позивача подає судовому розпорядникові копії документів.

Судовий розпорядник бере у нього копії та передає головуючому, потім повертається на своє місце.

Головуючий звіряє копії з оригіналами, пересвідчившись в автентичності, посвідчує копії.

Головуючий: «Клопотання представника відповідача задовольняється частково. Представник відповідача, можете забрати Ваш паспорт. Оригінал банківської ліцензії залишається в матеріалах справи. Ви зможете забрати його після з’ясування фактичних обставин справи».

Після цих слів судовий розпорядник підходить до стола головуючого та забирає оригінал паспорту, передає його представникові відповідача, потім повертається на своє місце. Копії документів суддя залишає для підшиття до матеріалів справи.

Секретар судового засідання відмічає в журналі про заявлення та вирішення клопотань словами «заявлення клопотань особами, які беруть участь у справі, та вирішення клопотань».

Головуючий: «Позивач звернувся до суду із вимогою про стягнення з відповідача 35000 гривень – суми вкладу за договором банківського вкладу № N 557471, 10000 гривень – суми відшкодування моральної шкоди, сум сплачених судових витрат – а саме державного мита у сумі 850 гривень 00 копійок, витрат на інформаційно-технічне забезпечення розгляду справи у сумі 30 грн, витрат пов’язаних з правовою допомогою – 3000 грн, а всього - 3880 грн. сплачених судових витрат. Попереднє судове засідання у даній справі не провадилось. Позивач, Ви підтримуєте свої вимоги?».

Позивач: «Так, підтримую».

Головуючий: «Представник відповідача, чи визнаєте Ви вимоги позивача?».

Представник відповідача: «Відповідач вимоги не визнає в повному обсязі».

Головуючий: «Позивач, чи бажаєте Ви укласти мирову угоду із відповідачем або передати справу на розгляд третейського суду?»

Позивач: «Ні, не бажаю».

Головуючий: «Представник відповідача, чи бажаєте Ви укласти мирову угоду із позивачем або передати справу на розгляд третейського суду?»

Представник відповідача: «Ні, не бажаю».

Секретар судового засідання відмічає в журналі про зазначені дії словами: «доповідь головуючого про зміст заявлених вимог та з’ясування позиції сторін у справі».

Головуючий: «Для дачі пояснень по суті справи слово надається представникові позивача».

Представник позивача: «Ваша честь, 10.05.2010 року між позивачем та філією Кіровоградського регіонального управління ВАТ КБ "Надра" укладений договір банківського вкладу N 557471 строком на 3 місці. На виконання умов договору, на депозитний рахунок позивача № 000001 зараховано 35000 гривень, що підтверджується квитанціями - N 1 від 10.05.2010 року на суму 17500 гривень; N 1 від 12.07.2010 року на суму 17500 гривень.

11.08.2010 року позивач звернувся до банку з листом про повернення коштів. На лист отримав відповідь від 16.08.2010 р., в якій зазначалось, що банк має право тимчасово не повертати йому його вклад. До теперішнього часу позивач свій вклад не отримав.

Неповернення грошових коштів спричинило неможливість позивача виїхати на запланований відпочинок у Карпати, санаторій «Ставиця». Відсутність запланованого відпочинку спричинило душевні страждання, призвело до загального погіршення самопочуття, підвищеної вразливості, часткового розладу відносин із членами сімї та знайомими, погіршення взаємовідносин із колегами по роботі. Нервовий розлад призвів до загострення хвороби шлунка.

У зв’язку із зазначеним прошу задовольнити позовні вимоги позивача.»

Головуючий: «Для дачі пояснень по суті справи слово надається представникові відповідача».

Представник відповідача: «При відмові позивачу у задоволенні його вимог банк керується наступним. Відповідно до статті 80 Закону України "Про банки і банківську діяльність", з дня свого призначення тимчасовий адміністратор має повне та виняткове право управляти банком та контролювати його, вживати будь-яких заходів (у тому числі і тимчасове неповернення вкладів) щодо відновлення належного фінансового стану банку або, при необхідності, підготувати банк до продажу чи реорганізації з метою забезпечення інтересів вкладників та інших кредиторів.

Постановою Правління Національного банку України "Про призначення тимчасової адміністрації у ВАТ КБ "Надра" N 59/БТ від 12 серпня 2010 року з метою створення сприятливих умов для відновлення фінансового стану було введено мораторій на задоволення вимог кредиторів строком на 6 (шість) місяців – 12.08.2010 року до 12.02.2011 року.

Оголошення про призначення тимчасового адміністратора ВАТ КБ "Надра" та введення мораторію на задоволення вимог кредиторів опубліковано в газеті "Урядовий кур'єр" N 26 від 14.08.2010 року.

Таким чином, на задоволення вимоги позивача було введено мораторій строком на 6 місяців. Отже, банк діє правомірно.

Стосовно ж відшкодування моральної шкоди, то сторона відповідача вважає таку вимогу необґрунтованою з наступних підстав: 1) моральна шкода відшкодовується, якщо вона заподіяна протиправними діями. Банк же в даному випадку діяв правомірно; 2) між протиправними діями та шкідливим наслідком повинен існувати причинно-наслідковий зв'язок. Тут такого зв’язку чітко не вбачається, оскільки нервовий стан позивача та, як наслідок, загострення його хвороби міг бути викликаний іншими життєвими обставинами, наприклад, сімейна сварка на побутовому підґрунті тощо. З поданих позивачем доказів не вбачається, що таких життєвих обставин не було, а доказування не може ґрунтуватись на припущеннях».

Представник позивача: «Чи визнає відповідач факт укладення 10.05.2010 року договору банківського вкладу N 557471 між відповідачем та позивачем на вказаних вище умовах та факт виконання своїх зобов’язань позивачем за цим договором?».

Представник відповідача: «Так, визнає».

Представник позивача: «Дякую, в мене більше немає запитань».

Представник відповідача: «В мене також немає запитань до позивача».

Секретар судового засідання відмічає в журналі про зазначені дії словами: «пояснення осіб, які беруть участь у справі та взаємні запитання-відповіді».

Головуючий: «Для підтвердження фактів, які обґрунтовують вимоги та заперечення сторін, сторонами було подано певні матеріали.

Передусім, треба встановити, чи має право відповідач надавати послуги банківського вкладу. Для цього необхідно дослідити установчі документи відповідача, банківську ліцензію на вчинення банківських операцій.

Потім необхідно встановити факт перебування сторін у відповідних правовідносинах, зміст їх взаємних прав та обов’язків у цих правовідносинах. Необхідно встановити факт прийняття відповідачем вкладу позивача. Для цього необхідно врахувати пояснення представника відповідача, який визнав їх наявність та зміст, дослідити документ - договір банківського вкладу, а також квитанції N 1 від 10.05.2010 року; N 1 від 12.07.2010 року. Потім необхідно встановити факт звернення позивача до відповідача із вимогою про повернення вкладу, для чого необхідно дослідити заяву позивача від 11.08.2010 р.

Якщо з’ясується, що відповідні правовідносини мали місце, то необхідно встановити факт невиконання банком вимоги позивача. Цей факт можна встановити шляхом дослідження письмової відповіді банку позивачеві від 16.08.2010 р. про відмову у задоволенні його вимоги, з урахуванням відсутності в матеріалах справи розписки позивача про отримання ним від банку свого вкладу. В матеріалах справи наявні наступні документи: витяг із статуту ВАТ КБ «Надра», банківська ліцензія № 465 від 21.04.1995 р., договір банківського вкладу 557471 від 10.05.2010 р., квитанції N 1 від 10.05.2010 року; N 1 від 12.07.2010 року, копія заяви позивача від 11.08.2010 р., лист від банка позивачеві від 16.08.2010 р. про відмову у задоволенні його вимог. Ці документи будуть досліджені одночасно.

Якщо буде встановлений факт протиправного невиконання банком умов договору, то необхідно буде встановити факт наявності у позивача моральної шкоди, а також причинно-наслідковий зв'язок між шкодою та протиправною діяльність відповідача. Щоб встановити наявність моральної шкоди, необхідно допитати свідків Бауліну О.В., Іваненко А.І., дослідити письмові докази – медичну довідку щодо загострення в Іваненка І.І. захворювання шлунку. Крім того, позивачем подано до суду висновок лікаря стосовно можливості спричинення загострення хвороби нервовим розладом. Спочатку будуть допитані свідки, потім – досліджені письмові докази. Чи є у сторін певні думки з приводу порядку дослідження доказів».

Представник позивача: «Немає, Ваша честь».

Представник відповідача: «Немає, Ваша честь».

Секретар судового засідання відмічає в журналі про зазначені дії словами: «встановлення порядку з'ясування обставин справи та дослідження доказів».

Головуючий: «Для дослідження в судовому засіданні відповідачем подано до суду витяг зі статуту ВАТ КБ «Надра». Відповідно до цього витягу,

відкрите акціонерне товариство Комерційний банк «Надра» (далі - Товариство) створено згідно з рішенням засновника (засновників) від "22" жовтня 1994 року N 24).

Засновниками Товариства є: 1) Погорецький Віктор Іванович, паспорт серія ММ № 809 345; 2) Василенко Олег Гаврилович, паспорт серія НМ № 892 343.

Найменування Товариства:

• повне найменування – Відкрите акціонерне товариство комерційний банк «Надра».

• скорочене найменування – ВАТ КБ «Надра».

• комерційне (фірмове) найменування – Банк «Надра».

Місцезнаходження Товариства: м. Київ, вул. Саксаганського, 10.

ЮРИДИЧНИЙ СТАТУС ТА ВІДПОВІДАЛЬНІСТЬ ТОВАРИСТВА

Товариство є юридичною особою з дати його державної реєстрації.

Товариство має цивільні права та обов'язки, здійснює свою діяльність відповідно до цього Статуту та закону. Товариство може бути відповідачем у суді.

Товариство самостійно відповідає за своїми зобов'язаннями усім своїм майном.

МЕТА ТА ПРЕДМЕТ ДІЯЛЬНОСТІ ТОВАРИСТВА

Предметом діяльності Товариства є здійснення банківських операцій, визначених частиною першою та пунктами 5 – 11 частини другої статті 47 Закону України «Про банки і банковську діяльність, в тому числі, операції, передбаченої п.1 ч.1 ст. 47 цього Закону: приймання вкладів (депозитів) від фізичних осіб.» (ч. 1 ст. 185 ЦПК). (прочитавши документ, головуючий відкладає його)

«Для дослідження в судовому засіданні відповідачем подано суду оригінал банківської ліцензії N 320895432. Згідно з цією ліцензією, відкритому акціонерному товариству комерційному банку «Надра» надано дозвіл на здійснення банківських операцій, визначених частиною першою та пунктами 5 – 11 частини другої статті 47 Закону України «Про банки і банківську діяльність», в тому числі, на операцію, передбачену п.1 ч.1 ст. 47 цього Закону: приймання вкладів (депозитів) від фізичних осіб.» (ч. 1 ст. 185 ЦПК) (прочитавши документ, головуючий відкладає його)

«Для дослідження в судовому засіданні позивачем подано суду оригінал договору банківського рахунку № 557471 від 10.05.2010 р., укладений між ним та відповідачем. Згідно з цим договором, відкрите акціонерне товариство комерційний банк «Надра» (надалі іменується "Банк") та Іваненко Іван Іванович, що проживає за адресою: 00321, м. Кіровоград, вул. Світла, 15 (надалі іменується "Вкладник"), з іншої сторони, (в подальшому разом іменуються "Сторони", а кожна окремо - "Сторона") уклали цей Договір банківського вкладу (надалі іменується "Договір") про наступне.

1. Вкладник передає Банку грошову суму у розмірі 17500 (сімнадцять тисяч п’ятсот) гривень (надалі іменується "вклад") в день підписання цього Договору шляхом зарахування цієї суми на депозитний рахунок № 000001, та 17500 (сімнадцять тисяч п’ятсот) гривень 12.07.2010 р. шляхом зарахування цієї суми на депозитний рахунок № 000001, а Банк приймає вклад і зобов'язується виплачувати Вкладникові суму вкладу та проценти на неї в порядку та на умовах, встановлених цим Договором.

2. Вид вкладу - строковий.

3. Вклад вноситься та оформлюється у відповідності із банківськими правилами, встановленими для вкладів цього виду. Внесення вкладу за цим Договором підтверджується шляхом видачі Вкладникові квитанції № 1 та квитанції № 2 відповідно, а також ощадної книжки № 5278 та внесеннім до неї змін відовідно.

4. Строк вкладу становить: 3 місяця з дня, наступного за днем укладення цього Договору.

5. Реквізити депозитного рахунку, який відкривається за цим Договором: № 000001.

11. Банк зобов'язується повернути вклад зі спливом строку вкладу.

12. Банк також зобов'язується видати вклад (або його частину) на першу вимогу Вкладника. У такому разі проценти виплачуються у розмірі 7,5 % річних.

17. У випадку порушення Договору, Сторона несе відповідальність, визначену цим Договором та (або) чинним законодавством України.

17.1. Порушенням Договору є його невиконання або неналежне виконання, тобто виконання з порушенням умов, визначених змістом цього Договору.

17.2. Сторони не несуть відповідальності за порушення Договору, якщо воно сталося не з їх вини (умислу чи необережності).

17.3. Сторона вважається невинуватою і не несе відповідальності за порушення Договору, якщо вона доведе, що вжила всіх залежних від неї заходів щодо належного виконання цього Договору.

18. Цей Договір підписується Сторонами та скріплюється печаткою Банку.

19. Цей Договір вважається укладеним і набирає чинності з моменту внесення вкладу Вкладником.

20. Строк цього Договору починає свій перебіг з наступного дня після дня його укладення та закінчується 10.08.2010 р.» (прочитавши документ, головуючий відкладає його)

Для дослідження в судовому засіданні позивачем подано суду оригінали квитанцій № 1 від 10.05.2010 р. та № 1 від 12.07.2010 р. Згідно з цих квитанцій, позивачем передано відповідачеві 17500 гривень 10.05.2010 р. та 17500 гривень 12.07.2010 р. відповідно на виконання своїх зобов’язань за договором банківського вкладу між ним та відповідачем № 557471 від 10.05.2010 р. Також позивачем подано копію його заяви до відповідача від 11.08.2010 р. із вимогою про повернення депозиту за договором банківського вкладу від 10.05.2010 р. На копії заяви стоїть вхідний номер 12/11.08.2010 р. та підпис працівника канцелярії Кіровоградського регіонального відділення ВАТ КБ «Надра» про прийняття заяви. Позивачем надано також лист від банка від 16.08.2010 р. про відмову у задоволенні його вимог. (прочитавши документи, головуючий відкладає їх)

«Судовий розпорядник, передайте документи позивачеві та його представнику для ознайомлення з ними». Після того, як сторона позивача ознайомиться із документом, передайте його представнику відповідача. Після того, як представник відповідача ознайомиться із документом, передайте його для долучення до матеріалів справи».

Судовий розпорядник передає документи позивачеві та його представнику для ознайомлення.

Позивач та його представник ознайомлюються із документами, потім передають його судовому розпорядникові.

Судовий розпорядник передає документи представнику відповідача.

Представник відповідача ознайомлюється із документами, потім передає його судовому розпорядникові.

Судовий розпорядник передає документ головуючому.

Головуючий: «Чи є у сторін якісь пояснення або клопотання з приводу поданих на ознайомлення документів?»

Представник позивача: «Немає, Ваша честь».

Представник відповідача: «Немає, Ваша честь».

Секретар судового засідання відмічає в журналі про зазначені дії словами: «дослідження письмових доказів, що стосуються вимоги стягнення сум вкладу».

Головуючий: «Для допиту викликається свідок Бауліна О.В. Судовий розпорядник, покличте свідка».

Судовий розпорядник підходить до вхідних дверей зали судового засідання, відкриває їх і викликає свідка словами: «Свідок Бауліна!».

Свідок заходить.

Судовий розпорядник зі словами «Прошу Вас» підводить свідка до місця, з якого свідок буде давати показання і повертається на своє місце.

Головуючий встановлює особу свідка (звіряє обличчя із фотокарткою у копії паспорту свідка, що знаходиться в матеріалах справи).

Головуючий: «Ваше прізвище, імя та по-батькові, рік народження?»

Свідок: «Бауліна Олена Вікторівна, 1961»

Головуючий: «Ваша професія або рід занять та місце проживання?»

Свідок: «Кондитер, м. Кіровоград, вул. Прорізна, 20»

Головуючий: «Чи знайомі Ви з позивачем або його представником, чи представником відповідача? Чи існують якісь відносини між Вами та відповідачем?»

Свідок: «Із позивачем знайома, він працює в одному відділі зі мною на конфетній фабриці «Зоря», із представниками я не знайома, бачу їх уперше, із відповідачем ніяких відносин у мене немає».

Головуючий: «Під час допиту Ви маєте право давати показання рідною мовою або мовою, якою володієте, користуватися письмовими записами, відмовитися від давання показань у випадках, встановлених законом, а також на компенсацію витрат, пов'язаних з викликом до суду.

Фізична особа має право відмовитися давати показання щодо себе, членів сім'ї чи близьких родичів. До таких за законом відносяться: чоловік, дружина, батько, мати, вітчим, мачуха, син, дочка, пасинок, падчерка, брат, сестра, дід, баба, внук, внучка, усиновлювач чи усиновлений, опікун чи піклувальник, особа, над якою встановлено опіку чи піклування, член сім'ї або близький родич цих осіб. Чи не відмовляєтесь Ви давати показання?».

Свідок: «Ні, не відмовляюсь».

Пауза 3-5 секунд щоб представник відповідача міг заявити клопотання, якщо воно в нього є.

Представник відповідача: «Ваша честь, я заявляю клопотання про усунення цього свідка від розгляду цієї справи на тій підставі, що цю особу у встановленому порядку визнано недієздатною, а тому, згідно з п.1 ч.1 ст. 51 ЦПК, вона не підлягає допиту як свідок. В мене є докази.»

Головучий: «Клопотання відхиляється на підставі ст. 131 ЦПК. Чи немає більше клопотань?» (Клопотання можуть виникнути і у сторони, яка викликала свідка).

Представник позивача: «Немає, Ваша честь».

Представник відповідача: «Немає, Ваша честь».

Головуючий: «Свідок, попереджаю Вас під розписку, що у разі дачі завідомо неправдивого показання або за відмову від давання показань Ви будете нести кримінальну відповідальність за статтями відповідно 384 та 385 Кримінального кодексу України. Судовий розпорядник, передайте свідкові документ. Коли свідок розпишеться, передайте його назад для долучення до матеріалів справи».

Судовий розпорядник бере від головуючого документ, де свідок повинен розписатись і передає його свідкові.

Головуючий: «Свідок, розпишіться».

Свідок розписується, віддає документ судовому розпорядникові.

Судовий розпорядник віддає документ головуючому

Головуючий відкладає його для долучення до матеріалів справи та подає свідкові текст присяги.

Головуючий: «Бауліна Олена Вікторівна, складіть присягу свідка та розпишіться у її складенні».

Свідок: «Я, Бауліна Олена Вікторівна, присягаю говорити правду, нічого не приховуючи і не спотворюючи». Розписується та передає присягу із підписом судовому розпоряднику.

Судовий розпорядник забирає текст присяги у свідка і передає його головуючому.

Головуючий приймає текст та відкладає його для долучення до матеріалів справи.

Головуючий: «Свідок Бауліна, розкажіть, що Вам відомо відносно цієї справи».

Свідок: «Щодо суті спору мені нічого не відомо. Єдине, що я можу розповісти – це про позивача – Іваненка Івана Івановича. Я працюю з ним в одному відділі на кондитерській фабриці «Зоря» вже десь років 5. Він дуже чесна, порядна, в основному спокійна, іноді трохи емоційна людина. Ми спілкуємося з ним як друзі. Ще два роки тому він мріяв поїхати на відпочинок у Карпати, він сам мені про це говорив. Але внаслідок невеликої заробітної плати, він тривалий час не міг поїхати. Внаслідок цієї ж невеликої зарплати він два роки поспіль працював фактично без відпустки – вона йому надавалась, але він у час відпустки йшов заробляти на сезонні роботи. Взагалі то, як я вже казала, на роботі він майже завжди спокійний та оптимістичний. Але останні днів 15 він став зовсім не такий. Він приходить на роботу похмурий, не завжди вітається, розмовляє неохоче, у спілкуванні став невитриманим, декілька разів наговорив не зовсім коректні речі як мені, так і моїм і своїм співробітникам по відділу. Крім того, він став неуважним в роботі і з-за цього в нашого відділу вже декілька разів були проблеми із керівництвом. Коли я спробувала дізнатись у нього що трапилось, то він не захотів зі мною розмовляти, тільки сказав, що більше в житті ніколи не довірить свої гроші банкам. У позаминулу п’ятницю він ходив до керівництва відпроситись на один день з роботи за станом здоров’я – щось у нього було із шлунком. Ось, взагалі-то і все, що я можу розповісти».

Представник позивача: «Скажіть, будь-ласка, чи погіршилось ставлення колективу до Іваненка за ці 15 днів?».

Свідок: «Так. Він значно втратив довіру до нього колективу. Тепер із ним також намагаються не спілкуватись без необхідності. Крім того, керівництво дало йому випробовувальний строк – 3 тижні. Якщо він не виправиться, то його переведуть на нижчу посаду».

Представник позивача: «Дякую за відповідь. І скажіть, будь-ласка, чи не можете Ви уточнити – що саме у нього було зі шлунком і чи відчував позивач страждання від такого погіршення здоров’я?»

Свідок: «Не можу – він не говорив мені про це – тільки у минулий понеділок ходив до медичної частини - казав, що шлунок болить».

Представник позивача: «Дякую. І останнє запитання: чи можете Ви сказати, негативні зміни в ньому відбулися точно 15 днів тому, чи може вони з’явились ще раніше?»

Свідок: «Ні, точно, вже тижні два тому. Я точно пам’ятаю, що тоді був вівторок, він прийшов розлючений, нагрубив мені. Я тоді це звела про себе на жарт, подивилась у календар, сказала про себе «сьогодні ж наче й не понеділок». Я точно пам’ятаю що це був вівторок… (пауза, пригадує) Так, 17 число.

Представник позивача: «Дякую, в мене більше немає запитань».

Представник відповідача: «Свідок, скажіть, будь-ласка, в чому конкретно виразилась втрата довіри колективу до позивача? І одразу наступне: звідки Вам відомо про рішення керівництва щодо випробовувального строку та переведення на нижчу посаду? І, як Ви бачите, зовнішньо, позивач переживає з цього чи ні?»

Свідок: «Втрата довіри виразилась, як вже казала, передусім, у спілкуванні колективу з ним, а потім, знаєте, інколи на роботі бувають моменти, коли когось треба підмінити ненадовго, або попросити про щось. То тепер до нього не звертаються. Я думаю, що навряд чи й він може до когось звернутись, окрім, може, мене. Щодо рішення керівництва, то я це чула від нього самого. Щодо його переживань, то зовнішньо вони виражаються, можливо, тільки в цій розлюченості. Більше ніяк.»

Представник відповідача: «Скажіть, будь-ласка, як на Вашу думку, чим міг бути викликаний роздратований стан позивача?»

Головуючий (втручаючись у процедуру допиту): «Питання знімається. Суд цікавлять факти, що може повідомити свідок, а не його думки».

Представник відповідача: «Вибачаюсь, Ваша честь. Я переформулюю питання. Свідок, скажіть, будь-ласка, чи не пригадуєте Ви, може, була якась причина, обставина, яка могла породити такий незвичайний стан позивача?».

Свідок: «Як я вже казала, що коли я спробувала дізнатись у Івана Івановича, що трапилось, він мені чітко не відповів, сказав тільки про недовіру до банків. Я подумала, що може, якась неприємність із кредитом, або щось у такому роді. Крім цього (пауза, пожимає плечима) він більше мені ні про що таке, що могло б його роздратувати, не розповідав, а на роботі нічого такого не було. Він ні з ким по відділу не сварився, все було спокійно.»

Представник відповідача: «Дякую, в мене більше немає запитань».

Головуючий: «Свідок Бауліна, Ви можете зайняти місце в залі судового засідання».

Свідок Бауліна О.В. проходить і сідає на будь-яке вільне місце.

Секретар судового засідання відмічає в журналі про зазначені дії словами: «допит свідка Бауліної О.В.».

Представник позивача: «Ваша честь, я заявляю клопотання, про надання свідкові Бауліній дозволу залишити залу засідання суду оскільки їй необхідно йти на роботу»

Головуючий: «Чи не заперечує проти цього представник відповідача?»

Представник відповідача: «Заперечую, Ваша честь, оскільки з’ясування обставин справи можуть зумовити необхідність повторного допиту».

Головуючий: «Клопотання представника позивача відхиляється».

Секретар судового засідання відмічає в журналі про зазначені дії словами: «заявлення та вирішення клопотання Сидоренка С.С.».

Головуючий: Позивач, чи погоджуєтесь Ви бути допитаним у якості свідка з приводу підтвердження тієї обставини, що керівництво надало Вам випробовувальний строк, та щодо переведення на нижчу посаду? Якщо ні, показання свідка в цій частині не можуть бути покладені в основу судового рішення, і цей факт буде недоведеним, якщо не буде інших доказів на його підтвердження».

Позивач: «Так, погоджуюсь».

Головуючий: «Ваше прізвище, імя та по-батькові, рік народження?»

Свідок (позивач): «Іваненко Іван Іванович, 1957»

Головуючий: «Ваша професія або рід занять та місце проживання?»

Свідок (позивач): «Кондитер, м. Кіровоград, вул. Світла, 15»

Головуючий: «Чи знайомі Ви з представником відповідача? Чи існують якісь інші відносини між Вами та відповідачем, крім тих, які є предметом спору?»

Свідок (позивач): «Із представником відповідача я не знайомий, бачу його уперше, із відповідачем перебуваю у договірних відносинах за договором банківського вкладу № 557471 від 10.05.2010 р. Більше ніяких відносин із відповідачем не маю».

Головуючий: «Під час допиту Ви маєте право давати показання рідною мовою або мовою, якою володієте, користуватися письмовими записами, відмовитися від давання показань у випадках, встановлених законом, а також на компенсацію витрат, пов'язаних з викликом до суду.

Фізична особа має право відмовитися давати показання щодо себе, членів сім'ї чи близьких родичів. До таких за законом відносяться: чоловік, дружина, батько, мати, вітчим, мачуха, син, дочка, пасинок, падчерка, брат, сестра, дід, баба, внук, внучка, усиновлювач чи усиновлений, опікун чи піклувальник, особа, над якою встановлено опіку чи піклування, член сім'ї або близький родич цих осіб. Чи не відмовляєтесь Ви давати показання?».

Свідок (позивач): «Ні, не відмовляюсь»

Пауза 3-5 секунд щоб представник відповідача міг заявити клопотання, якщо воно в нього є.

Головуючий: «Свідок, попереджаю Вас під розписку, що у разі дачі завідомо неправдивого показання або за відмову від давання показань Ви будете нести кримінальну відповідальність за статтями відповідно 384 та 385 Кримінального кодексу України. Судовий розпорядник, подайте свідкові документ для підпису. Коли свідок розпишеться, передайте документ для долучення до матеріалів справи»

Судовий розпорядник подає свідкові документ, в якому необхідно розписатись за попередження про кримінальну відповідальність.

Головуючий: «Свідок, розпишіться»

Свідок (позивач) розписується за попередження про кримінальну відповідальність та повертає документ судовому розпоряднику.

Судовий розпорядник повертає документ головуючому.

Головуючий відкладає документ для долучення до матеріалів справи, потім подає свідкові текст присяги свідка із словами: «Іваненко Іван Іванович, складіть присягу свідка та розпишіться у її складенні».

Свідок (позивач), бере з рук головуючого документ, потім зачитує текст присяги: «Я, Іваненко Іван Іванович, присягаю говорити правду, нічого не приховуючи і не спотворюючи». Розписується. Потім передає текст присяги із підписом.

Судовий розпорядник бере у свідка текст та передає його головуючому.

Головуючий бере текст присяги із підписом та відкладає його для долучення до матеріалів справи.

Головуючий: «Свідок Іваненко, чи підтверджуєте Ви інформацію, яку висвітлила свідок Бауліна відносно рішення керівництва фабрики щодо надання Вам випробовувального строку та можливого переведення на нижчу посаду».

Свідок (позивач): «Так підтверджую все, що вона сказала. З-за нервового стресу я почав неуважно відноситись до роботи. Внаслідок цього було декілька неприємних інцидентів із керівництвом. Тому керівництво й прийняло таке рішення».

Представник позивача: «У мене до свідка питань немає».

Представник відповідача: «Скажіть, будь-ласка, коли було винесено це рішення?»

Свідок (позивач): «Тиждень тому, 24 числа»

Представник відповідача: «В мене більше немає запитань».

Секретар судового засідання відмічає в журналі про зазначені дії словами: «допит позивача Іваненка І.І. у якості свідка».

Головуючий: «Для допиту викликається свідок Іваненко Ірина Анатоліївна. Судовий розпорядник викличте свідка».

Позивач сідає на своє місце.

Судовий розпорядник підходить до вхідних дверей зали судового засідання, відкриває їх і викликає свідка словами: «Свідок Іваненко!».

Свідок заходить.

Судовий розпорядник зі словами «Прошу Вас» підводить свідка до місця, з якого свідок буде давати показання і повертається на своє місце.

Головуючий встановлює особу свідка (звіряє обличчя із фотокарткою у копії паспорту свідка, що знаходиться в матеріалах справи).

Головуючий: «Ваше прізвище, ім’я та по-батькові, рік народження?»

Свідок: «Іваненко Ірина Анатоліївна, 1957»

Головуючий: «Ваша професія або рід занять та місце проживання?»

Свідок: «Реалізатор, м. Кіровоград, вул. Світла, 15»

Головуючий: «Чи знайомі Ви з позивачем або його представником, чи представником відповідача? Чи існують якісь відносини між Вами та відповідачем?»

Свідок: «Із позивачем знайома, він мій чоловік, проживаю разом з ним. Із представниками я не знайома, бачу їх уперше, із відповідачем ніяких відносин у мене немає».

Головуючий: «Під час допиту Ви маєте право давати показання рідною мовою або мовою, якою володієте, користуватися письмовими записами, відмовитися від давання показань у випадках, встановлених законом, а також на компенсацію витрат, пов'язаних з викликом до суду.

Фізична особа має право відмовитися давати показання щодо себе, членів сім'ї чи близьких родичів. До таких за законом відносяться: чоловік, дружина, батько, мати, вітчим, мачуха, син, дочка, пасинок, падчерка, брат, сестра, дід, баба, внук, внучка, усиновлювач чи усиновлений, опікун чи піклувальник, особа, над якою встановлено опіку чи піклування, член сім'ї або близький родич цих осіб. Чи не відмовляєтесь Ви давати показання?».

Свідок: «Ні, не відмовляюсь».

Пауза 3-5 секунд щоб особи, які беруть участь у справі могли заявити клопотання, якщо вони є.

Головуючий: «Свідок, попереджаю Вас під розписку, що у разі дачі завідомо неправдивого показання або за відмову від давання показань Ви будете нести кримінальну відповідальність за статтями відповідно 384 та 385 Кримінального кодексу України. Судовий розпорядник, передайте свідкові документ. Коли свідок розпишеться, передайте його назад для долучення до матеріалів справи».

Судовий розпорядник бере від головуючого документ, де свідок повинен розписатись і передає його свідкові.

Головуючий: «Свідок, розпишіться».

Свідок розписується, віддає документ судовому розпорядникові.

Судовий розпорядник віддає документ головуючому

Головуючий відкладає його для долучення до матеріалів справи та подає свідкові текст присяги.

Головуючий: «Іваненко Ірина Анатоліївна, складіть присягу свідка та розпишіться у її складенні».

Свідок: «Я, Іваненко Ірина Анатоліївна, присягаю говорити правду, нічого не приховуючи і не спотворюючи». Розписується та передає текст присяги із підписом головуючому.

Головуючий приймає текст та відкладає його для долучення до матеріалів справи.

Головуючий: «Свідок Іваненко, розкажіть, що Вам відомо відносно цієї справи».

Свідок: «Мій чоловік Іваненко Іван Іванович давно хотів поїхати на відпочинок у Карпати, але з-за невеликої заробітної плати він довго не міг це здійснити. Нарешті вдалося накопити значну суму і він поклав її на депозит у банк 10.05.2010 р., бо не хотів таку велику суму грошей тримати вдома. Невдовзі, 12.07.2010 р. він отримав гроші – це був його заробіток за відпустку – він їздив на заробітки до Росії, і він знову поклав гроші на депозит. 11.08.2010 р. він звернувся до банку в письмовій формі з вимогою про повернення грошей, але отримав відмову, з поясненням, що банк має право тимчасово не повертати гроші. Як це може бути? Адже, це ж наші гроші? Чому ми не можемо їх забрати? До сьогоднішнього часу наших грошей ми так і не отримали. Внаслідок цього в нас вдома значно погіршилася атмосфера – в основному через нього – він раніше був спокійний, ну, може, трохи емоційний іноді, а тепер він емоційний майже завжди, і не в кращий бік. Декілька разів з того часу, як він отримав остаточну відповідь, ми з ним навіть сварились. Хоча я його частково розумію, але лише частково, іноді терпіння не вистачає. Нехай буде проклято той день, коли він зв’язався із цим банком. З-за цього в нас тепер нема ні ладу в домі, і у чоловіка проблеми зі здоров’ям почались на нервовому підґрунті. І на роботі проблеми. Вибачте, будь-ласка, за емоційність. От, мабуть, і все».

Представник позивача: «Я Вас розумію, Ірино Анатоліївно, і співчуваю Вам. Ірино Анатолівно, скажіть, будь-ласка, які саме проблеми зі здоров’ям з’явились у Вашого чоловіка і чи переживав він з-за цього?»

Свідок: «В нього ще давно була виразка шлунка, але на нервовому підґрунті вона загострилась, тепер йому треба більш сувору дієту, шлунок болить частіше та сильніше. Лікар сказав, що на нервовому підґрунті виразка шлунка перетворилась у прободну виразку шлунку першого ступеня. Якщо не прийняти термінові заходи щодо активного лікування, то треба буде госпіталізуватись. Так, він переживав, і взагалі відчував, і зараз переживає і відчуває, дуже великий дискомфорт, бо самі знаєте, що таке прободна виразка шлунку. Він не виняток з загального правила».

Представник позивача: «Дякую, в мене більше немає запитань»

Представник відповідача: «Свідок, скажіть, будь-ласка, звідки Вам відомо, що загострення хвороби відбулося на нервовому підґрунті?»

Свідок: «Мені сказав про це чоловік, а йому сказав про це лікар. І взагалі, я знаю, що 90 % всіх хвороб – від нервів».

Представник відповідача: «Це дуже важливо, будь-ласка, подумайте і пригадайте, може, його нерви могли бути викликані іншими обставинами? Якщо так, то, будь-ласка, назвіть ці обставини».

Свідок: «До цього випадку із банком між нами остання сварка була дуже давно. Може неприємності на роботі? Але неприємності якраз і почались після цього випадку. Ні, іншої причини бути не могло.»

Представник відповідача: «Дякую, в мене більше немає запитань».

Головуючий: «Свідок Іваненко, Ви можете зайняти місце в залі судового засідання».

Свідок Іваненко проходить і сідає на вільне місце.

Секретар судового засідання відмічає в журналі про зазначені дії словами: «допит свідка Іваненко І.А.».

Представник позивача: «Ваша честь, я заявляю клопотання, про надання свідкам Бауліній та Іваненко дозволу залишити залу засідання суду оскільки їм необхідно йти на роботу»

Головуючий: «Чи не заперечує проти цього представник відповідача?»

Представник відповідача: «Не заперечую, Ваша честь».

Головуючий: «Клопотання представника позивача задовольняється, свідки можуть покинути залу судового засідання».

Свідки виходять.

Секретар судового засідання відмічає в журналі про зазначені дії словами: «розгляд та задоволення клопотання Сидоренка С.С., залишення свідками зали засідання суду».

Головуючий: «Для дослідження в судовому засіданні позивачем було подано медичну довідку № 345 Кіровоградської районної лікарні щодо загострення в нього, починаючи з 20.08.2010 р., хвороби, та медичний висновок лікаря, що лікує позивача № 368 від того ж числа. Згідно з медичною довідкою, має місце загострення хвороби порівняно із станом на 15.07.2010 р. Наразі має місце перетворення виразки шлунка у прободну виразку шлунку першого ступеня. Відповідно до медичного висновку, найбільш імовірним є те, що загострення хвороби відбулось на нервовому підґрунті. Судовий розпорядник, передайте документи позивачеві та його представнику для ознайомлення з ними». Після того, як сторона позивача ознайомиться із документом, передайте його представнику відповідача. Після того, як представник відповідача ознайомиться із документом, передайте його для долучення до матеріалів справи.

Судовий розпорядник передає документи позивачеві та його представнику для ознайомлення.

Позивач та його представник ознайомлюються із документами, потім передають його судовому розпорядникові.

Судовий розпорядник передає документи представнику відповідача.

Представник відповідача ознайомлюється із документами, потім передає його судовому розпорядникові.

Судовий розпорядник передає документ головуючому.

Головуючий: «Чи є у сторін якісь пояснення або клопотання з приводу поданих на ознайомлення документів?»

Представник позивача: «Немає, Ваша честь».

Представник відповідача: «Немає, Ваша честь».

Головуючий: «Чи бажають присутні в залі судового засідання особи, які беруть участь у справі, дати додаткові пояснення?»

Представник позивача: «Не бажаю, Ваша честь».

Представник відповідача: «Не бажаю, Ваша честь».

Головуючий: «Суд закінчив з’ясування обставин справи та перевірки їх доказами та переходить до судових дебатів. Для виступу в судових дебатах слово надається представникові позивача».

Секретар судового засідання відмічає в журналі про зазначені дії словами: «закінчення з’ясування обставин справи та перевірки їх доказами та перехід до судових дебатів».

Представник позивача: «Ваша честь, досліджені в цьому судовому засіданні докази дають мені підставу дивуватись, яким чином представник відповідача ще не визнав в повному обсязі позов, а продовжує витрачати свій та наш час. Правомірність вимоги позивача повернути грошові за договором банківського вкладу повністю доведена, адже досліджено договір банківського вкладу, відповідні квитанції, що підтверджують факт виконання позивачем своїх обов’язків за цим договором. Крім того, вважаю за потрібне звернути увагу суду – цей факт не отримав належного акценту під час дослідження доказів – на те, що мораторій на задоволення вимог вводиться тільки з 12.08.2010 р., а строк дії договору закінчився раніше – 10.08.2010 р. Як відомо, за загальним правилом, закон зворотної сили не має. Тому в мене викликає подив, як представник відповідача може з такою настійливістю заперечувати повністю правомірну вимогу позивача.

Можна також зробити висновок і щодо повної доведеності другої вимоги позивача – вимоги про відшкодування моральної шкоди. Дійсно, якщо особа два роки збирала гроші на відпустку, і ці два роки фактично працювала без відпустки, то дуже неприємно, коли вже відпустка ось-ось, а майже в останній момент, коли вже все розплановано, мало того що поїздка зривається, але й невідомо взагалі, коли можна отримати свої гроші, і з’являються підозри, а чи можна їх взагалі в найближчому майбутньому, отримати. Наскільки це було неприємно для позивача – видно з матеріалів справи. Не кажучи вже про те, що тепер ці ж гроші, якщо їх і вдасться отримати, доведеться витрачати на лікування. Дякую за увагу».

Представник відповідача: «Ваша честь! Відносно вимоги позивача про задоволення позовних вимог, що випливають з договору банківського вкладу хочу зауважити, що є Закон України «Про звернення громадян», згідно із ст. 20 якого звернення громадян розглядаються впродовж 15 днів, а ті, що потребують додаткового вивчення – впродовж місяця. Якщо після 10.08.2010 р. відрахувати 15 днів, то 25.08.2010 р. – це вже дата, коли мораторій діє.

Щодо вимоги про відшкодування моральної шкоди, то не доведено ані наявності протиправної поведінки, ані причинного зв’язку між такою поведінкою банку та шкідливими наслідками. Адже могли бути такі життєві обставини, що спричинили нервовий зрив позивача, про які жодному із свідків не було відомо. Чи знаємо ми вичерпно все коло знайомих Іваненко, чи можемо допитати всіх цих осіб? Звісно, що не можемо. Тому, ще раз наголошую, що доказування не повинно ґрунтуватись на припущеннях, а отже, причинно-наслідковий зв'язок слід визнати невстановленим».

Головуючий: «Суд виходить до нарадчої кімнати для ухвалення рішення. Орієнтовний час його проголошення - 13.00».

Судовий розпорядник промовляє: «Всім встати. Суд виходить до нарадчої кімнати».

Всі присутні встають.

Головуючий виходить із зали судового засідання.

Секретар судового засідання відмічає в журналі про зазначені дії словами: «закінчення судових дебатів та вихід суду до нарадчої кімнати».

Перерва на 5 хвилин. Потім всі заходять до зали судового засідання та розсаджуються на ті ж місця, які займали до перерви.

Головуючий заходить до зали судового засідання.

Судовий розпорядник промовляє: «Всім встати. Суд іде».

Всі присутні встають.

Головуючий займає своє місце, не пропонуючи присутнім сісти, не сідає.

Всі присутні у залі судового засідання вислуховують судове рішення стоячи.

Головуючий:

«31 серпня 2010 року Кіровський районний суд м. Кіровограда в складі: головуючого судді Дьомич Л. М., при секретарі Вовкуненко І. В., розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Кіровограді цивільну справу за позовом Іваненка Івана Івановича до ВАТ КБ "Надра" Кіровоградське регіональне управління про стягнення суми по договору, за участю представника позивача Сидоренка Сидора Сидоровича та представника ВАТ КБ "Надра" Кіровоградське регіональне управління Миколаєнка Миколи Миколайовича, суд встановив:

Іваненко Іван Іванович звернувся до суду з позовною заявою, якою просить стягнути з ВАТ КБ "Надра" 35000 гривень, 10000 гривень у якості відшкодування моральної шкоди, судові витрати, витрати пов'язані з оплатою послуг адвоката у розмірі 3000 грн.

На обґрунтування вимог представник позивача в судовому засіданні пояснив, що 10.05.2010 року між позивачем та ВАТ КБ "Надра" укладений договір банківського вкладу № 557471 строком на 3 місці. На виконання умов договору, на його депозитний рахунок № 000001 зараховано 35000 гривень, що підтверджується квитанціями - N 1 від 10.05.2010 року на суму 17500 гривень; N 1 від 12.07.2010 року на суму 17500 гривень.

11.08.2010 року позивач звернувся до банку з листом про повернення йому коштів, в зв'язку з закінченням строку дії договору, а 16.08.2010 р. отримав від банку відповідь про відмову у задоволенні його вимоги

У судовому засіданні позивач повністю підтримав вимоги. Представник відповідача вимоги повністю не визнав, заперечував проти позову на підставі статті 80 Закону України "Про банки і банківську діяльність", постанови Правління Національного банку України "Про призначення тимчасової адміністрації у ВАТ КБ "Надра" N 59/БТ від 12 серпня 2010 року, ст. 20 Закону України «Про звернення громадян», ст. 1167 ЦК, ч. 4 ст. 60 ЦПК, стверджуючи, що на задоволення вимог позивача накладено мораторій, а щодо вимоги про відшкодування моральної шкоди, то невстановленим є фактичний склад, наявність якого необхідна для задоволення вимоги позивача.

З'ясувавши обставини спору, вислухавши пояснення сторін, вивчивши матеріали справи, суд дійшов висновку про необхідність задоволення позовних вимог у повному обсязі.

Судом встановлено, що згідно з договором банківського вкладу № 557471 від 10.05.2010 року, укладеного між ОСОБА_1 та філією ВАТ КБ "Надра" КРУ, останній прийняв грошові кошти в сумі 17500 гривень на строк 3 місяці під 11,4 % річних та 17500 гривень – до 10.08.2010 року під аналогічний процент, що підтверджується відповідно квитанціями № 1 від 10.05.2010 р. та №1 від 12.07.2010 р.

Після закінчення строку договору відповідач на вимогу позивача не повернув депозит, що підтверджується тим, що відповідач не надав у судове засідання розписку позивача про отримання грошових коштів, а також його відповіддю позивачеві від 16.08.2010 р.

11.08.2010 року позивач звернувся до ВАТ КБ "Надра" КРУ із письмовою заявою з вимогою повернути вклад у розмірі 35000 гривень, у зв'язку з закінченням терміну дії договору № 557471, але до теперішнього часу вимога не виконана.

Відповідач заперечуючи проти позовних вимог послався на ст. 80 Закону України "Про банки і банківську діяльність" та постанову Правління Національного банку України "Про призначення тимчасової адміністрації у ВАТ КБ "Надра" N 59/БТ від 12 серпня 2010 року, згідно якої банк не відповідає за невиконання або несвоєчасне виконання зобов'язань у разі оголошення мораторію на задоволення вимог кредиторів, зупинення операцій по рахунках, арешту власних коштів банку на його рахунках уповноваженими органами державної влади. Щодо відшкодування моральної шкоди, то відповідач наголошував на тому, що невстановленим є причинно-наслідковий зв'язок між протиправним діянням та шкідливими наслідками, також на тому, що невстановленим є сам факт наявності протиправного діяння.

Але заперечення відповідача не можна взяти до уваги з тих підстав, що: 1) мораторій вводиться з 12.08.2010 року, а строк вимоги настав раніше – 10.08.2010 року, а згідно з ч. 3 ст. 8, ч. 1 ст. 58 Конституції України, в даному випадку закон зворотної сили не має; 2) Цивільний кодекс України є основним актом цивільного законодавства, який має пріоритет перед іншими актами цивільного законодавства, які приймаються відповідно до Конституції України та ЦК України. Це означає, що коли норми Закону України "Про банки і банківську діяльність" вступають у суперечність із нормами ЦК, то слід застосовувати норми ЦК як акта, що має вищу юридичну силу. Посилання представника відповідача на Закон України «Про звернення громадян» також не може бути взяте до уваги, оскільки даний закон не регулює спірних правовідносин.

Відповідно до ч. 2 ст. 1060 ЦК України, незалежно від виду вкладу (на вимогу чи строкового) відповідач зобов'язаний повернути вклад на першу вимогу вкладника. Цивільний кодекс України є основним актом цивільного законодавства, який має пріоритет перед іншими актами цивільного законодавства, які приймаються відповідно до Конституції України та ЦК України. Постанови НБУ є підзаконними актами і не змінюють закон.

Отже, відмова банку у поверненні депозитного вкладу є незаконною і суперечить як укладеному між сторонами договору, так і діючому законодавству.

Тому, на підставі вищевикладеного вимоги позивача про стягнення з ВАТ КБ "Надра" 35000 гривень, які знаходяться на депозитному рахунку № 000001 згідно з договором банківського вкладу № 557471 від 10.05.2010 року - підлягають задоволенню.

Стосовно ж відшкодування моральної шкоди, то і в цій частині вимоги позивача слід визнати обґрунтованими, оскільки встановленим є факт протиправної поведінки відповідача, наявності наслідків цієї поведінки у вигляді погіршення здоров’я, душевних страждань позивача, погіршення стосунків на роботі та вдома. Встановленим є також причино-наслідковий зв'язок між протиправною поведінкою та наслідками, оскільки при таких обставинах справи така протиправна поведінка банка могла і повинна була спричинити саме такі наслідки. Саме з цієї причини твердження представника відповідача про невстановленість такого зв’язку не береться до уваги. Відповідач не довів свою невинуватість. Тому, враховуючи ст.ст. 22, 614, 1167 ЦК, вимога позивача щодо стягнення з відповідача 10000 грн моральної шкоди вважається обґрунтованою. Зважаючи на характер погіршення здоров’я позивача, його душевні переживання, розмір відшкодування також уявляється обґрунтованим.

Відповідно до ст. 79, 88 ЦПК України, суд стягує з відповідача на користь позивача 30,00 грн. сплачених витрат на інформаційно-технічне забезпечення.

Враховуючі, що розмір задоволених позовних вимог складає разом 45000 гривень, з яких 10000 – компенсація моральної шкоди, тому судовий збір становить 850 гривень.

Щодо повернення витрат пов'язаних з правовою допомогою, то керуючись ст.ст. 11, 80, ч. 1 ст. 88 ЦПК, суд стягує з відповідача на користь позивача 3000 грн. сплачених витрат на оплату правової допомоги.

Керуючись ст. ст. 11, 79, 80, 88, 213 - 215, 294 ЦПК України, ст.ст. 22, 614, 1058, 1060, 1167 ЦК,

суд вирішив:

Позовні вимоги Позивача Іваненка Івана Івановича до ВАТ КБ "Надра" Кіровоградське регіональне управління про стягнення суми по договору – задовольнити повністю.

Стягнути з ВАТ КБ "Надра" на користь позивача Іваненка Івана Івановича 35000 гривень, які знаходяться на депозитному рахунку № 000001 на підставі договору банківського вкладу № 557471 від 22.10.2008 року.

Стягнути з ВАТ КБ "Надра" на користь позивача Іваненка Івана Івановича 10000 гривень в якості відшкодування моральної шкоди

Стягнути з ВАТ КБ "Надра" на користь позивача Іваненка Івана Івановича - 30,00 грн. сплачених судових витрат.

Стягнути з ВАТ КБ "Надра" на користь позивача Іваненка Івана Івановича суму судового збору в сумі – 850 гривень.

Стягнути з ВАТ КБ "Надра" на користь позивача Іваненка Івана Івановича – 3000 грн. витрат на оплату правової допомоги.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом десяти днів з дня його проголошення. Апеляційна скарга, подана після закінчення строків, установлених цією статтею, залишається без розгляду, якщо апеляційний суд за заявою особи, яка її подала, не знайде підстав для поновлення строку, про що постановляється ухвала. Одночасно з клопотанням про поновлення чи продовження строку належить вчинити ту дію або подати той документ чи доказ, стосовно якого заявлено клопотання.

Апеляційна скарга подається апеляційному суду через суд першої інстанції, який ухвалив оскаржуване судове рішення.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку для подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним судом.

Судове засідання об’являю закритим».Секретар судового засідання відмічає в журналі про зазначені дії словами: «проголошення рішення суду».