1.3 Основні завдання та функції органів прокуратури

Функції прокуратури України ─ це основні напрями діяльності її органів. Вони зазначені в Конституції України та в Законі України «Про прокуратуру». До моменту прийняття Закону України «Про відновлення дії окремих положень Конституції України» існувало чотири функції прокуратури України. До них відносилися:

1) підтримання державного обвинувачення в суді;

2) представництво інтересів громадянина або держави в суді у випадках, визначених законом;

3) нагляд за додержанням законів органами, які проводять оперативно-розшукову діяльність, дізнання, досудове слідство;

4) нагляд за додержанням законів при виконанні судових рішень у кримінальних справах, а також при застосуванні інших заходів примусового характеру, пов'язаних з обмеженням особистої свободи громадян;

У зв’язку з набранням чинності вказаного закону до них було додано таку функцію як нагляд за додержанням прав і свобод людини і громадянина, додержанням законів з цих питань органами виконавчої влади, органами місцевого самоврядування, їх посадовими і службовими особами.

Детальний опис вказаних функцій зазначено в Розділі IV Закону України «Про прокуратуру».

Функції прокуратури України нерозривно пов’язані з її завданнями. До таких основних завдань слід віднести утвердження законності в державі, забезпечення конституційних прав і свобод людини і громадянина, а також державних інтересів.

1.4 Характеристика актів, які видаються органами прокуратури

Актами органів прокуратури є прийняті Генеральною прокуратурою України або нижчестоящими органами прокуратури в межах їх компетенції правові акти підзаконного характеру, що не суперечать Конституції України і законам України та сприяють здійсненню функцій та досягненню цілей органів прокуратури.

Можна виділити наступні основні ознаки актів органів прокуратури:

1) державно-вольовий характер, так як виходять від державних органів, наділених державно-владними повноваженнями;

2) підзаконний характер;

3) як і всі підзаконні акти, акти прокуратури виникають і діють в ланцюзі строгих ієрархічних відносин – по вертикалі;

4) акти органів прокуратури є обов'язковими для всіх працівників прокуратури (якщо мова йде про нормативні акти);

5) характеризуються конкретністю й оперативністю приписів, адресність їх певному колу осіб;

6) «відомчі акти найчастіше є змішаними за своєю юридичною природою, оскільки до них, крім правових норм, включаються і оперативні приписи, і доручення, і інформаційні елементи».

Генеральна прокуратура видає накази й інструкції, обов'язкові для всіх органів прокуратури. Також Генеральна прокуратура видає вказівки, інформаційні листи і постанови, огляди практики прокурорського нагляду.

Вказівки - це юридичний документ, у якому містяться роз'яснення змісту правових норм і практика їхньої реалізації в діяльності органів прокуратури. Вказівки стосуються окремих питань прокурорського нагляду.

Накази Генеральної прокуратури України доводять до працівників прокуратури найбільш важливі нормативні акти вищих органів державної влади.

Інформаційні листи аналогічні вказівкам. Вони служать для доведення до працівників прокуратури помилок і недоліків їхньої діяльності. У змісті інформаційних листів входять: опис окремих казусів з юридичної практики; висновки, оцінки і пропозиції по удосконалюванню прокурорського нагляду.

Органами прокуратури можуть видаватися вказівки по кримінальному провадженню (додаток А).

До правових актів загального нагляду належать протест, припис, подання, постанови.

Протест — це акт прокурорського реагування на виявлення по­рушення закону, який вноситься прокурором до органу або посадо­вої особи, що допустили порушення, або до вищестоящого органу чи посадової особи, які мають право усунути правопорушення. 

Припис — це акт прокурорського реагування на виявлення оче­видного порушення закону, що вноситься органу чи посадовій особі, які допустили порушення, або вищестоящому в порядку підпорядко­ваності органу чи посадовій особі, які наділені повноваженнями щодо усунення правопорушення.

Подання — це акт реагування на виявлення порушеного закону з вимогами про усунення порушення, причин цих порушень і умов, що їм сприяли. 

Постанова — це акт реагування на виявлене порушення закону посадовою особою або громадянином (додаток Б).

Аналіз законодавства України дає можливість дізнатися які саме акти можуть видавати керівники регіональних та місцевих прокуратур.

Так, згідно з Законом України «Про прокуратуру», до повноважень керівника регіональної прокуратури належить:

1) Затвердження актів з питань, що стосуються організації діяльності регіональної прокуратури;

2) У встановленому законом порядку на підставі рішення Кваліфікаційно-дисциплінарної комісії прокурорів приймає рішення про застосування до прокурора регіональної та місцевої прокуратури дисциплінарного стягнення або щодо неможливості подальшого перебування його на посаді прокурора [4];

Керівники регіональних та місцевих прокуратур видають накази з питань, що належать до їх адміністративних повноважень.