- •Тема 1. Загальна характеристика підприємства.
- •1. Поняття, ознаки, мета та основні напрямки діяльності підприємства.
- •2. Види підприємств: класифікація за різними ознаками.
- •3. Об’єднання підприємств: поняття, принципи, види.
- •4. Господарські товариства
- •Статут підприємства
- •Місце підприємства у функціонуванні економічної системи.
- •Етапи життєвого циклу підприємства.
- •Тема 2. Управління і структура
- •2. Поняття управління і принципи управління підприємством.
- •Принципи управління
- •Принципи
- •3. Функції та методи управління
- •5. Аналіз.
- •4. Організаційна структура підприємства
- •Тема 3. Інфраструктура
- •1. Поняття, види і значення інфраструктури
- •2. Система технічного обслуговування підприємства: завдання, структура та організація
- •1. Поняття, види і значення інфраструктури
- •2. Система технічного обслуговування підприємства: завдання, структура та організація
- •Внутрізаводські перевезення
- •Тема 4. Основні виробничі фонди підприємства та механізм їх відтворення
- •1. Характеристика виробничих фондів
- •2. Класифікація та оцінка основних виробничих фондів
- •3. Показники використання основних виробничих фондів
- •4. Відтворення основних виробничих фондів та їх амортизація.
- •5. Поняття і склад оборотних засобів
- •6. Методи нормування оборотних засобів
- •Напрями поліпшення використання оборотних фондів
- •Тема 5: Техніко-технологічна база виробництва
- •2. Організаційно-економічне управління технічним розвитком підприємства
- •3. Лізинг як форма оновлення технічної бази виробництва (діяльності)
- •4. Формування та використання виробничої потужності
- •Техніко-технологічна база виробництва
- •1. Еволюція технічного розвитку підприємства
- •2. Сутність та структура техніко-технологічної бази підприємства
- •3. Виробнича потужність підприємства та чинники, що впливають на неї
- •4. Методи визначення виробничої потужності на підприємствах
- •Тема 6: Персонал підприємства та продуктивність праці.
- •3. Продуктивність праці
- •Тема 7: Оплата праці
- •1. Поняття, функції та види оплати праці
- •2. Державне регулювання оплати праці
- •3. Організація оплати праці
- •4. Форми і системи оплати праці.
- •5. Преміювання.
- •6. Структура фонду заробітної плати.
- •7. Планування і регулювання
- •Приклади розрахунку перевищення розрахункової величини ї фоп підприємства монополіста
- •Тема 8: Виробничий процес і його організація
- •1. Структура виробничого процесу
- •2. Принципи організації виробничого процесу
- •3. Організаційні типи виробництва
- •4. Виробничий цикл
- •Структура виробничого процесу.
- •5. Методи організації виробництва
- •Тема 9: Інноваційні процеси
- •1. Загальна характеристика інноваційних процесів на підприємстві
- •3. Ефективність впровадження заходів нтп
- •4. Суспільні форми організації виробництва
- •Тема 10: Нематеріальні ресурси та активи
- •1. Нематеріальні ресурси
- •1. Об’єкти промислової власності. До них належать:
- •2. Нематеріальні активи підприємства
- •3. Оцінка вартості та амортизація нематеріальних активів
- •Тема 11: Інвестиції
- •1. Види та джерела формування фінансових ресурсів підприємства
- •2. Інвестиції та капітальні вкладення
- •3. Обчислення обсягу та оцінка ефективності капітальних вкладень
4. Організаційна структура підприємства
Підприємство самостійно визначає свою організаційну структуру, встановлює чисельність працівників і штатний розпис. Функції, права та обов'язки структурних підрозділів підприємства визначаються положеннями про них, які затверджуються в порядку, визначеному статутом підприємства або іншими установчими документами.
Система управління має бути простою і гнучкою, забезпечувати ефективність і конкурентоздатність функціонування фірми, її характеристики:
• невелике число рівнів управління;
• наявність малочисельних підрозділів, що мають висококваліфікованих працівників;
• якість продукції і всі процедури повинні бути орієнтовані на споживача.
Існують різні типи організаційних структур управління, основними з яких є:
1. Лінійна - це структура, між елементами якої існують лише одноканальні взаємодії, кожен підлеглий має лише одного лінійного керівника, який виконує всі адміністративні та інші функції у відповідному підрозділі. Використовується у невеликих підприємствах з нескладною технологією виробництва. Перевагами такої структури є:
а) чіткість взаємовідносин;
б) оперативність і несуперечливість управлінських рішень;
в) надійний контроль.
Недоліком є те, що керівник повинен виконувати, крім основних координуючих функцій, цілий ряд робіт: облік, робота з кадрами, контроль якості тощо.
2. Лінійно-штабна структура передбачає створення при лінійному керівництві спеціальних функціональних служб (штабів), які допомагають йому вирішувати певні виробничі завдання і формувати відповідні управлінські рішення. При цьому штаби не дають безпосередніх розпоряджень лінійним керівникам. Головна перевага такої структури в тому, що лінійні керівники мають можливість сконцентрувати увагу на поточному лінійному керівництві, а недоліки - ріст управлінських витрат, зниження оперативності. Така структура є ефективною в масовому виробництві з незначними технологічними змінами.
3. Функціональна структура також передбачає наявність штабів, але їх персонал має не лише дорадчі права, а й право керівництва і прийняття рішень. Тому кожний виробничий підрозділ отримує розпорядження одночасно від декількох керівників функціональних підрозділів підприємства. Функціональна структура забезпечує компетентне керівництво з кожної функції управління. В цьому її головна перевага, а недоліками є можлива суперечливість і неузгодженість рішень, зниження оперативності.
4. Дивізіональна структура управління будується не за функціональними ознаками, а за принципами групування виробничих підрозділів: за продуктами, групами споживачів, за місцем розташування. Виникнення цієї структури пов'язане із поглибленням поділу управлінської праці, тобто вищі ланки управління займаються лише загальними питаннями (фінансовими, юридичними, кадровими), а решту своїх функцій делегують виробничим підрозділам (відділенням), які мають свою власну структуру управління і можуть автономно функціонувати. Розповсюдження цієї структури пов'язано з процесом диверсифікації виробництва і виникненням корпорацій, конгломератів.
5. Матрична структура передбачає створення, поряд з лінійними керівниками та функціональним апаратом управління, тимчасових проектних груп, які формуються із спеціалістів функціональних підрозділів і займаються створенням нових видів продукції. Після завершення робіт над проектом спеціалісти повертаються до своїх функціональних підрозділів. Керівник проекту виконує роль лінійного керівника щодо членів групи.
6. Множинна структура управління використовується сучасними компаніями, які включають ряд підприємств. В її основі лежить поєднання різних організаційних структур управління. Таке багатоструктурне рішення буде все більше використовуватись у майбутньому.
Згідно із Господарським кодексом України управління підприємством здійснюється відповідно до статуту на основі поєднання прав власника щодо господарського використання свого майна і принципів самоврядування трудового колективу.
Власник здійснює права щодо управління підприємством безпосередньо або через уповноважені ним органи. Рішення з соціально-економічних питань, що стосуються діяльності підприємства, виробляються і приймаються його органами управління з участю трудового колективу та уповноважених ним органів. Вдосконалення управління підприємством повинно здійснюватись за певними напрямами.
При створенні раціональної структури управління фірмою необхідно правильно встановити чисельність зайнятих у сфері управління підприємством. Чисельність працівників функціональних підрозділів підприємства визначається на основі відповідних нормативів. Залежно від виконуваних функцій такими підрозділами можуть бути відповідні відділи, бюро, групи. Нормативи встановлюються науково-дослідними інститутами праці і відображаються в основних методичних рекомендаціях. На підприємствах найчастіше чисельність управлінського персоналу встановлюється у відсотках до чисельності робітників і фіксується у штатному розписі підприємства.