- •Державна податкова служба України
- •Рецензія
- •Передмова
- •Форми проведення семінарських занять та оцінювання роботи студента (курсанта)
- •Структура навчальної дисципліни
- •“Державне (конституційне) право зарубіжних країн”
- •Галузь знань 0304 “Право”
- •Спеціальності 6.030401 “Правознавство”
- •Структура навчальної дисципліни
- •“Державне (конституційне) право зарубіжних країн”
- •Галузь знань 0304 “Право”
- •Спеціальності 6.030402 “Правоохоронна діяльність”
- •Структура навчальної дисципліни
- •“Державне(конституційне) право зарубіжних країн”
- •Для заочної форми навчання галузь знань 0304 “Право”
- •Спеціальності 6.030401 “Правознавство”
- •Структура навчальної дисципліни
- •“Державне (конституційне) право зарубіжних країн”
- •Для заочної форми навчання
- •Спеціальності 7.03040101 “Правознавство”
- •Розподіл балів
- •Розподіл балів
- •Зміст за змістовими модулями
- •План семінарського заняття
- •Методичні вказівки
- •Тема семінарського заняття № 2. Загальна характеристика конституцій та інших джерел державного (конституційного) права зарубіжних країн. План семінарського заняття
- •Методичні вказівки.
- •План семінарського заняття
- •Методичні вказівки
- •План семінарського заняття
- •Методичні вказівки
- •План семінарського заняття
- •Методичні вказівки
- •План семінарського заняття
- •Методичні вказівки
- •План семінарського заняття
- •Методичні вказівки
- •План семінарського заняття
- •Методичні вказівки
- •План семінарського заняття
- •Методичні вказівки
- •Тема семінарського заняття № 10. Судова влада в зарубіжних країнах. План семінарського заняття
- •Методичні вказівки
- •План семінарського заняття
- •Методичні вказівки
- •Рекомендована література
- •Основна література
- •Додаткова література
План семінарського заняття
Парламент, його структура (внутрішня та зовнішня).
Структура парламенту:
а) двопалатні парламенти;
б) однопалатні парламенти.
Способи формування палат двопалатного парламенту та однопалатного парламенту.
Правове становище депутата: депутатський імунітет та індемнітет.
Компетенція парламентів.
Законодавча процедура в парламентах та її основні стадії.
Контроль парламенту над діяльністю уряду в парламентських державах.
Діяльність парламенту в сфері економіки.
Зовнішньоекономічні та судові повноваження парламенту.
Методичні вказівки
Законодавча влада - це виключне право і можливість встановлювати найбільш загальні правила поведінки, видавати нормативно-правові акти, які мають вищу юридичну силу.
Законодавча влада здійснюється перш за все загальнодержавним представницьким органом, а в суб’єктах федерації також місцевими законодавчими органами. Загальнодержавний представницький орган може мати різні назви (національні, народні, державні збори, конгрес, сейм тощо), але за ним встановлюється загальна назва парламент, яка застосовується нині і в деяких конституціях (Чехія, Казахстан).
Сучасний парламент - це вищий орган народного представництва, який виражає суверенну волю народу, покликаний регулювати найважливіші суспільні відносини головним чином шляхом прийняття законів і який здійснює контроль за діяльністю органів виконавчої влади та вищих посадових осіб. Його значення в сучасному суспільстві дуже важливе.
За своєю структурою парламенти поділяються на одно та двопалатні (бікамеральні). Палати парламенту мають різні назви, але зазвичай їх прийнято називати нижньою і верхньою. На семінарському занятті слід розглянути питання про розмежування повноважень між палатами в бікамеральних парламентах та про їх реальне правове становище. На семінарському занятті доцільним буде розглянути способи формування палат парламенту, які є загальновідомими світовій парламентській практиці, а також обставини при яких припиняються повноваження парламенту.
Структурно до складу парламенту входять: внутрішні органи парламенту, органи при парламенті та апарат парламенту.
Внутрішні органи парламенту. До внутрішньої структури парламенту входять керівні органи – голова парламенту або палати (спікер) або колегіальні органи; партійні фракції (парламентські партії, депутатські групи); постійні комітети та комісії; тимчасові комісії тощо.
Органи при парламенті не входять до його внутрішньої структури, не являються внутрішніми органами палат, але допомагають парламенту здійснювати його повноваження чи діють за його дорученням. Сюди відносяться: органи, які здійснюють контроль за дисципліною, фінансовою та господарською діяльністю (рахункові палати, контрольні палати, генеральні контролери); парламентські комісари (уповноважені з прав людини, з прав національних меншин, з охорони навколишнього середовища); комісії цивільної (публічної) служби тощо.
Апарат парламенту складається з трьох видів органів та осіб: допоміжні служби парламенту, а також його палат та комісій (бібліотека, секретаріат, типографія, господарська частина тощо); консультанти парламенту; особисті помічники парламентарів, їх референти, секретарі.
При підготовці до семінару студенти та курсанти повинні засвоїти, що в залежності від повноважень розрізняють парламенти з необмеженими повноваженнями, парламенти з обмеженими повноваженнями та консультативні парламенти.
До основних груп повноважень парламентів належать: прийняття законів, в тому числі основних (конституцій); обрання, призначення, утворення інших вищих органів держави, формування їх цілком або частково; фінансові та бюджетні повноваження. Всі ці аспекти вимагають деталізації в ході семінарського заняття.
Діяльність парламенту проявляється в прийнятті рішень і їх здійснення, як правило, у сукупності утворює парламентську процедуру. Парламент здійснює свою роботу в різних формах: на відокремлених та спільних засіданнях палат; шляхом роботи постійних комісій та комітетів; діяльності депутатів у виборчих округах; через органи, які знаходяться при парламенті.
Головною формою роботи парламенту є сесія. Розрізняють чергові та позачергові (надзвичайні) сесії.
Основним і найважливішим в парламентській процедурі є законодавчий процес. Він являє собою більше половини часу роботи парламенту та складається з кількох етапів (стадій), в кожній із яких бере участь певне коло суб’єктів. Основними стадіями законодавчого процесу є: виявлення потреби в прийнятті закону та здійснення законодавчої ініціативи; обговорення законопроекту (в свою чергу складається з певної кількості стадій, в залежності від парламентського регламенту тієї чи іншої країни, а також характеру закону, який обговорюється); прийняття закону; видання закону. Ці питання потребують деталізації в ході семінарського заняття.
Вивчення та аналіз форм парламентського контролю за діяльністю виконавчої влади вимагає конкретизації та деталізації в ході самостійної роботи.
Бюджетні повноваження парламенту в більшості країн зводяться до його активної участі у прийнятті бюджету та у здійсненні контролю за його виконанням: затвердження звіту про виконання бюджету (Японія, Польша). Іноді депутатам парламенту або іншим його внутрішнім органом законодавством надано можливість вираження законодавчої ініціативи.
До фінансових повноважень парламенту відносять прийняття рішення: про грошову емісію (Туреччина); про внутрішню та зовнішню позику (Мексика); про створення позабюджетних фондів (Індія).
Участь парламентів в економічному плануванні виражена у регулюванні питань щодо фінансування певних державних завдань (соціального, культурного та інших)
Також, парламент встановлює податки.
Література: основна [11, 14]; додаткова [ 7, 10, 20, 27, 28, 37, 40, 43, 45, 46, 49, 56, 71, 82, 84, 97, 112 ]
Тема семінарського заняття № 9. Глава держави та уряд в зарубіжних країнах.