Учення про природний порядок

Фізіократія — це, як стверджують фізіократи, наука про природний порядок, концептуальна база школи фі­зіократів, які вперше досліджують проблему соціальних відносин і перші поставили її. Слід розрізняти природний і штучний стан, — стверджують вони. У цьому фізіокра­ти наслідують більш ранніх мислителів — того ж Арис­тотеля з його раціоналізмом. Тут — вплив християнства з волею Всевишнього. Раціоналізм англійський відбився в пуританстві. У Франції — католицизм, він віддзерка­лений у концепції про природний порядок. Цей бажаний Богом порядок — основа щастя людей. Але порядок ззовні не видно, тому, що він — в середині людини, у ній самій, а це означає, його слід спершу пізнати. Пізнати його можуть тільки освічені, цивілізовані, ліберальні люди. Кожний індивід за допомогою освіти зуміє відшукати найвигідніший шлях. Сутність порядку така, що особистий інтерес одного ніколи не може бути відокремлений від інтересу всіх (усі — діти Божі), і це може бути реалізоване за пану­вання свободи (люди вільні істоти). Світ рухається тоді сам собою. Завдан­ня уряду, абсолютного монарха полягає в тому, щоб усувати штучні перепони, забезпечити охорону власності і свободи, карати тих, хто робить на них замах, і наставляти в законах природного порядку, ви­ховувати, освічувати, формувати потрібні якості в людині.

Практичні наслідки концепції порядку: вона відкидає типову рег­ламентацію для абсолютистської Франції — як технологічну, еконо­мічну, так і політичну. Вона порушує становість, монополію мануфа­ктур, ремісничих і торгових колегій. Повага до власності і влади — очевидні засади природного порядку, а це — найважливіший елемент вільної підприємницької діяльності, ринкової економіки.

Права людей ґрунтуються не на їхній історії, а на їхній приро­ді. Вони бачили, що природний порядок порушується в тому ж ціноутворенні. “Ринкова ціна визначається рідкістю або достат­ком і конкуренцією, — говорив Ф. Кене, — достаток і дешевизна не становлять багатства. Нестача і дорожнеча означають бідність. Достаток і дорожнеча створюють багатство”.

Наявність класів у суспільстві — все той же природний поря­док. Він відображений у так званій таблиці Кене — першій спро­бі макроекономічного аналізу. Кене розглядає процес виробницт­ва, оперуючи цифровими даними. Клас фермерів має річний продукт у 5 млн франків, в які входять: 2 млн чистого продукту, виробничих ресурсів вартістю 1 млн, на 2 млн предметів споживання. Чистий продукт (2 млн) він передає класу власників, це їхній річ­ний дохід; клас безплідний має готовий продукт 2 млн франків, клас власників витрачає 1 млн на купівлю продуктів споживання у фермерів і 1 млн на купівлю промислових товарів і предметів розкоші в безплідного класу, 1 млн, одержаний від власників, фер­мери витрачають на необхідне їм для виробництва товару. Без­плідний клас за ці гроші, отримані від продажу товарів власникам і фермерам, купує у фермерів необхідні продукти споживання. У підсумку кругообіг може починатися знову.

Фермери 2 млн – Чист. Продукт 1млн – Вир. Ресурси 2 млн – Прод. споживання

2 млн ЧП – отр. від фермерів 1 млн – витр. на продукти споживання у фермерів Землевласники 1млн – витр. на купівл. готової продукції у безпл. класу

1 млн- отрим. від фермерів за готову продукцію 1 млн- отрим. від землевласн. за готову продукцію 1млн – витр. на продукти споживання Безплідний клас- ремісники 2млн – гот. продукція

Відновлення має всі передумови свого здійснення. Фермери ма­ють виробничі ресурси, безплідний клас — сировину та продовольс­тво. Таблиця Кене репрезентує закономірності міжгалузевого зв’язку і несе відбиток своєї доби.

Вплив християнства полягає в постулаті, що клас власників — також творіння Бога, і він отримує чистий продукт — результат з’єднання Богом створеної природи і праці людини. Він також агент обміну, обігу, відтворення. Тож таблиця Кене — зброя величезної соціальної сили. Клас бездіяльний отримував 2/5 валового доходу країни. Та у фізіократів цей дохід слугує і податковою базою, а податки повинен сплачувати тільки клас власників. “Досконалість господарської дія­льності полягає в тому, щоб за найбільшого скорочення видатків одер­жати найбільший прибуток”, — зазначає Кене.

“Сутність порядку така, що приватний інтерес одного ніколи не може бути відділений від загального інтересу всіх, а це буває за панування свободи. Світ рухається тоді сам собою. Бажання насолоджуватися додає суспільству руху, який стає постійною тенденцією до можливого кращого стану”.

Ідею свободи підприємницької діяльності проголосив Адам Сміт. Отже, як бачимо, початок теорії місця й ролі особистого інтересу у Франції, а не в Англії. Проте у фізіократів вона походить від природного поряд­ку, а в А. Сміта — з “економічної людини”.