3. Вимоги до оформлення курсової роботи

Текст курсової роботи має бути виконаний чітким почерком чорнилом чорного кольору, без скорочень та виправлень, або надрукований за допомогою принтера на одній стороні аркуша білого паперу формату А4 (розмір 210x297 мм) з використанням шрифтів текстового редактора Word Time New Roman розміру 14 з полуторним міжрядковим інтервалом. Таблиці, формули та рисунки допускається виконувати тільки чорною пастою (чорнилом).

Текст повинен мати поля з чотирьох боків аркуша таких розмірів: ліве - 30 мм, праве - 10 мм, верхнє - 20 мм, нижнє - 20 мм.

Загальний обсяг курсової роботи (без титульного аркуша, завдання, списку використаних джерел та додатків) повинен становити 35-50 сторінок рукописного тексту або 25-30 сторінок друкованого.

Заголовки структурних елементів курсової роботи (ЗМІСТ, ВСТУП, РОЗДІЛ, ВИСНОВКИ, СПИСОК ВИКОРИСТАНИХ ДЖЕРЕЛ, ДОДАТКИ) друкують великими літерами і розташовують посередині сторінки. Заголовки підрозділів друкують маленькими літерами (крім першої великої) з абзацу. Крапку в кінці заголовка (розділу чи підрозділу) не ставлять, але якщо заголовок складається з двох або більше речень, їх розділяють крапкою.

Не можна вміщувати заголовок у кінці однієї сторінки, а текст починати з іншої. Новий підрозділ допускається починати на тій же сторінці, на якій закінчився попередній, за умови, що на ній поміститься не менше трьох рядків тексту. Приклад виконання заголовків наведено у додатку В.

Текст курсової роботи повинен поділятися на абзаци, кожен з яких містить самостійну думку. Абзац починається з нового рядка з великої літери на відстані 1,5 см від полів.

У тексті потрібно дотримуватись загально прийнятих скорочень слів: табл., стор., мал., тощо. Не дозволяється використання довільних складноскорочень: ВРУ, КМУ, ДПАУ тощо.

Матеріали курсової роботи скріплюються (підшиваються) у наступній послідовності:

титульна сторінка (дод. А);

завдання на курсову роботу (див. дод. Б);

зміст (дод. В);

вступ;

розділи основної частини;

висновки;

список використаних джерел (дод. Д);

додатки.

рецензія (дод. Е)

Після закінчення списку використаних джерел, відступивши на 2 інтервали, праворуч, студент вказує дату написання курсової роботи і ставить свій підпис.

Курсова робота повинна бути виконана згідно з методичними вказівками, інакше вона буде недопущена до захисту, незалежно від її змісту.

Нумерація

Всі сторінки повинні бути пронумеровані. Список джерел та додатки також включаються в загальну нумерацію. Починається нумерація з титульного листа (на титульному листі (дві сторінки) та листі з завданням (дві сторінки) нумерація не проставляється, але вони включаються в загальну нумерацію сторінок), арабськими цифрами у правому верхньому куті без крапки у кінці.

Такі структурні частини курсової роботи як зміст, вступ, висновки, список використаних джерел, додатки не мають порядкового номера. Тобто не можна нумерувати, наприклад, «1. ВСТУП» або «7. ДОДАТКИ».

Номер розділу ставлять після слова РОЗДІЛ, після номера крапку не ставлять, потім з нового рядка друкують заголовок розділу.

Підрозділи нумерують у межах кожного розділу. Номер підрозділу складається з номера розділу і порядкового номера підрозділу, між якими ставлять крапку. У кінці номера підрозділу повинна стояти крапка (наприклад: 3.2. (другий підрозділ третього розділу). Потім у тому ж рядку йде заголовок підрозділу.

Ілюстрації та таблиці нумерують послідовно в межах розділу. Номер ілюстрації (таблиці) повинен складатися з номера розділу і порядкового номера ілюстрації (таблиці), між якими ставиться крапка, наприклад: таблиця 1.2 (друга таблиця першого розділу).

Ілюстрації позначають словом «Рис.» і нумерують послідовно в межах розділу. Ілюстрації також повинні містити тематичний заголовок (стисла характеристика зображеного) та пояснення. Наприклад:

Рис. 1.7. Структура правової норми:

1. Гіпотеза;

2. Диспозиція;

3. Санкція.

Кожна таблиця повинна мати назву (заголовок) і порядковий номер, який вказується у правому верхньому куті над заголовком, а заголовок розміщується симетрично над таблицею.

На одній сторінці може розміщуватись декілька ілюстрацій чи таблиць, але вони обов'язково повинні бути розділені текстом. Не допускається розрив речення таблицею чи ілюстрацією.

Загальні правила цитування та посилання на використані джерела

При написанні курсової роботи студент повинен посилатись на літературні та інші джерела, з яких запозичені певні матеріали, результати, ідеї, висновки, а також на додатки, ілюстрації, таблиці, формули, що є у самій курсовій роботі.

Якщо якесь джерело перевидавалось декілька разів, і у всіх випадках містить потрібну інформацію, то посилатись необхідно на останні публікації.

При посиланні на використані джерела зазначається порядковий номер за списком використаних джерел, виділений двома квадратними дужками, наприклад: [4].

Коли використовують конкретні відомості, з джерел з великою кількістю сторінок, тоді в посиланні необхідно точно вказати номери сторінок, де міститься відповідна інформація, наприклад: [3, с.12], або [3, с.12-13].

При посиланні на цитати необхідно дотримуватись наступних вимог.

• текст цитати починається і закінчується лапками, та наводиться в тій граматичній формі, в якій він поданий у джерелі, зі збереженням особливостей авторського написання;

• цитування повинно бути повним, без довільного скорочення авторського тексту та без перекручень думок автора. Пропуск слів, речень, абзаців при цитуванні допускається без перекручення авторського тексту і позначається трьома крапками;

• кожна цитата обов'язково супроводжується посиланням на джерело;

• при непрямому цитуванні (переказі, викладі думок інших авторів своїми словами), що дає значну економію тексту, слід бути гранично точним у викладенні думок автора, коректним щодо оцінювання його результатів і давати відповідні посилання на джерело;

• в кінці цитати, що закінчуються лапками, ставиться порядковий номер використаного джерела та номер сторінки, на якій розміщена цитата (наприклад: [3, с.2] або [3, с.12-13]).

Посилання на ілюстрації вказують порядковим номером ілюстрації, наприклад: «рис. 1.2».

Посилання на таблиці вказують порядковим номером таблиці. При цьому слово «таблиця» в тексті пишуть скорочено, наприклад: «... у табл. 1.2».

Посилання на раніше згадані ілюстрації, таблиці тощо проводяться скороченим словом «дивись», наприклад: «див. рис. 1.2».

Існують різні способи посилань, наприклад:

• «дані табл. 2 показують, що...»;

• «план вводу основних фондів за 2005 рік виконано у повному об'ємі (табл.

3)».

Оформлення списку використаних джерел

Список використаних джерел є необхідним елементом курсової роботи і відображає ступінь ознайомлення студента з наявною літературою з теми курсової роботи.

До списку включаються лише ті джерела, які дійсно використовувалися студентом при написанні курсової роботи.

Використані джерела вказуються у списку в такому порядку. Спочатку перераховуються правові акти за їх юридичною силою (наприклад: починаючи з Конституції України та закінчуючи локальними правовими актами), потім зазначаються інші джерела (підручники, монографії, наукові статті тощо) в алфавітному порядку за прізвищами перших авторів або заголовків джерел (від А до Я). Джерела нумерують в порядку зростання єдиним списком. Назви джерел подається на мові оригіналу.

Список використаних джерел обов'язково повинен містити прізвище та ініціали автора, повну назва джерела (при необхідності — номер тому та номер зібрання творів), місто видавництва, видавництво та рік видання, кількість сторінок чи посилання на сторінки.

Список використаних джерел повинен містити не менше 20 джерел.

Зразок оформлення списку використаних джерел зображено у додатку Д.

Оформлення додатків

Додатки оформляються після списку використаних джерел як продовження курсової роботи на наступних її сторінках у порядку появи у роботі посилань на них.

Кожен додаток повинен починатися з нової сторінки, мати заголовок надрукований малими літерами з першої великої угорі сторінки симетрично відносно тексту.

По середині рядка малими літерами з першої великої друкується слово «Додаток» і ставиться велика літера, що позначає додаток.

Додатки позначаються послідовно великими літерами української абетки, за винятком літер Г, Є, І, І, Й, О, Ч, Ь, наприклад: додаток А, додаток Б і т.д. Якщо в курсовій роботі один додаток, він позначається, як додаток А.

Текст кожного додатка може бути поділений на розділи, які нумерують у межах кожного додатка. У такому разі перед кожним номером ставлять позначення додатка (літеру) і крапку, наприклад: А.2 - другий розділ додатка А.

Ілюстрації, таблиці і формули, які розміщені в додатках, нумерують у межах кожного додатка, наприклад: рис. Д.1.2. - другий рисунок першого розділу додатка Д.; формула (А. 1) - перша формула додатка А.

У разі посилання у тексті на додатки, вказується їх номер, наприклад: (Дод. А).

Якщо у якості додатків використовуються юридичні документи (рішення суду, протокол тощо) замість підпису вказуються прізвище посадової особи. Додатки, розміри яких більше формату А4, враховують як одну сторінку і згортають за форматом аркушів курсової роботи.