Тема 4.3. Перегляд рішень, ухвал, що набрали законної сили, у зв’язку з винятковими та нововиявленими обставинами. План семінарського заняття – 2 год.

1. Поняття і значення перегляду рішень, ухвал, наказів суду.

2. Форма і зміст заяви про перегляд судового рішення.

3. Підстави перегляду судових рішень.

4. Відмінність перегляду судових рішень у зв’язку з нововиявленими обставинами від апеляційного.

Методичні рекомендації

Згідно положень Цивільного процесуального кодексу України законність та обґрунтованість судових рішень, що набрали законної сили, перевіряються не тільки в порядку їх апеляційного та касаційного оскарження, а й у зв’язку з нововиявленими та винятковими обставинами. Такий перегляд є процесуальним засобом, що забезпечує захист прав та охоронюваних законом інтересів громадян, юридичних осіб і держави, а, отже, й виконання завдань і досягнення мети цивільного судочинства. Дані форми перегляду є самостійними видами перевірки судових рішень.

Підстави перегляду судових постанов у зв’язку з нововиявленими обставинами закріплені в систематизованому вигляді Цивільним процесуальним кодексом України. Ними є:

1) істотні для справи обставини, що не були і не могли бути відомі заявникові;

2) завідомо неправдиві показання свідка, завідомо неправильний висновок експерта, завідомо неправильний переклад, фальшивість документів або речових доказів, що потягло за собою постановлення незаконного рішення, встановлені вироком суду, що набрав законної сили;

3) злочинні дії сторін, інших осіб, які беруть участь у справі, або їх представників чи злочинні діяння суддів, вчинені при розгляді даної справи, встановлені вироком суду, що набрав законної сили;

4) скасування рішення, вироку або ухвали (постанови) суду чи постанови іншого органу, що стали підставою для постановлення даного рішення, ухвали;

5) визнання неконституційним закону, який був застосований судом при вирішенні справи.

Однак в чинному законодавстві відсутнє узагальнене визначення ново-виявлених обставин, що викликає їх різне тлумачення в теорії і практиці цивільного процесу і призводить до помилок при їх застосуванні, а, отже, й до порушення прав осіб, які брали участь у справі.

Підставами для перегляду справи за винятковими обставинами є виявлене після касаційного розгляду справи неоднозначне застосування судами загальної юрисдикції одного і того ж положення закону або його застосування всупереч нормам Конституції України, а також якщо у зв’язку з цими рішеннями міжнародна судова установа, юрисдикція якої визнана Україною, встановила факт порушення Україною міжнародних зобов’язань.

Розгляд даної теми завершується визначенням та аналізом основних відмінних та спільних рис перегляду судових рішень у зв’язку з винятковими та нововиявленими обставинами та апеляційним провадженням у цивільній справі.

Література:основна –1, 3, 5, 8; додаткова – 3, 7, 9, 12, 13, 14.

Тема 4.4. Звернення судового рішення до виконання та поворот виконання План семінарського заняття – 2 год.

1. Звернення судових рішень до виконання.

2. Негайне виконання судових рішень.

3. Виконавчі документи, їх зміст та порядок видачі дубліката.

4. Поновлення пропущеного строку для пред’явлення виконавчого документа до виконання.

5. Відстрочка і розстрочка виконання, зміна чи встановлення способу і порядку виконання.

6. Порядок вирішення питання про поворот виконання.

7. Відновлення втраченого судового провадження.

Методичні рекомендації

Виконавче провадження - це сукупність дій органів і посадових осіб, спрямованих на примусове виконання рішень судів та інших органів (посадових осіб), які здійснюються на підставах, у спосіб та в межах повноважень, визначених Законом України “Про виконавче провадження”, іншими нормативно-правовими актами, виданими відповідно до цього Закону та інших законів, а також рішеннями, що відповідно до цього Закону підлягають примусовому виконанню.

Цивільний процесуальний порядок (форма) розкриває ряд істотних особливостей виконавчого провадження і характеризується такими положеннями:

а) примусове виконання рішень в Україні покладається на Державну виконавчу службу, яка входить до системи органів Міністерства юстиції України;

б) відповідно до Закону України “Про державну виконавчу службу” примусове виконання рішень здійснюють державні виконавці районних, міських (міст обласного значення), районних у містах відділів державної виконавчої служби.

в) інші органи, організації і посадові особи здійснюють виконавчі дії у випадках, передбачених законом, у тому числі на вимогу чи за дорученням державного виконавця.

Державний виконавець відкриває виконавче провадження:

1) за заявою стягувача або його представника про примусове виконання рішення, зазначеного в Законі України “Про виконавче провадження”, на підставі виконавчого документа;

2) за заявою прокурора у випадках представництва інтересів громадянина або держави в суді;

3) в інших передбачених законом випадках.

Негайне виконання судового рішення полягає в тому, що воно набуває властивостей здійснення і підлягає виконанню не з часу набрання ним законної сили, що передбачено для переважної більшості судових рішень, а негайно з часу його оголошення в судовому засіданні, чим забезпечується швидкий і реальний захист життєвоважливих прав та інтересів громадян і держави.

Негайне виконання рішень буває обов’язкове і факультативне. Цивільний процесуальний кодекс України зобов’язує суд допустити негайне виконання рішення в справах: про стягнення аліментів у межах суми платежу за один місяць; про присудження робітникові або службовцеві заробітної плати, але не більше як за один місяць; про стягнення відшкодування шкоди, заподіяної каліцтвом або іншим ушкодженням здоров’я, а також смертю годувальника, у межах суми стягнення за один місяць; про поновлення на роботі незаконно звільненого або переведеного працівника; про стягнення на користь члена колективного сільгосппідприємства оплати за працю, але не більше середнього заробітку за один місяць.

Студенти повинні розуміти, що значення судового виконання полягає в тому, що воно гарантує фактичну реалізацію рішень судових і несудових органів, завершує юрисдикційну діяльність по захисту суб’єктивних прав громадян і організацій, забезпечує зміцнення законності у сфері матеріально-правових відносин, попереджає цивільні й цивільно-процесуальні правопорушення та сприяє вихованню громадян і службових осіб у дусі виконання законів України.

Література:основна – 1, 3, 4, 6, 8; додаткова – 1, 4, 7, 8, 10, 13, 14.

Змістовий модуль № 5