Тема 3.2. Підсудність цивільних справ План семінарського заняття – 4 год.

1. Поняття підсудності.

2. Загальні правила про підсудність.

3. Підсудність кількох вимог пов’язаних між собою.

4. Наслідки порушення правил про підсудність.

5. Передача справи з одного суду до іншого.

Методичні рекомендації

Розмежування компетенції між окремими ланками судової системи і між судами однієї ланки щодо розгляду і вирішення підвідомчості їм цивільних справ називаються підсудністю.

Студенти повинні знати, що визначення компетенції різних судів системи провадиться залежно від виконуваних ними функцій, від роду (предмета) справи, суб’єктів спору, що підлягає розгляду, і місця (території), на яку поширюється діяльність певного суду. В зв’язку з цим підсудність поділяється на функціональну (функціональна компетенція — competentia rations functionate), родову (предметна, об’єктивна компетенція — competentia ratione materiale), територіальну (особиста, суб’єктивна компетенція — competentia ratione personae). Особливу увагу потрібно звернути на основні види територіальної підсудності, а саме: альтернативна, договірна та виключна підсудність.

Одним з основних правил підсудності є правило, згідно якого усі справи, що підлягають вирішенню в порядку цивільного судочинства, розглядаються районними, районними у містах, міськими та міськрайонними судами. Наступним є правило, яке визначає, що позови до фізичної особи (юридичної особи) пред’являються в суд за місцем її проживання (місцезнаходженням). До основних також належить правило підсудності, яке визначає, що позови, предметом яких є нерухоме майно розглядаються за місцем його знаходження.

При дачі відповіді на третє питання студент повинен обов’язково зазначити, що позови до кількох відповідачів, які проживають або знаходяться в різних місцях, пред’являються за місцем проживання або місцезнаходженням одного з відповідачів за вибором позивача.

Цивільним процесуальним законодавством визначено правові наслідки порушення правил про підсудність, які полягають у тому, що якщо суддя, вирішуючи питання про відкриття провадження у справі, встановить, що справа не підсудна цьому суду, заява повертається позивачеві для подання до належного суду, про що постановляється ухвала. Ухвала суду разом із заявою та всіма додатками до неї надсилаються позивачеві.

Також, Цивільним процесуальним кодексом України визначено випадки в яких суд передає справу на розгляд іншому суду, а саме якщо:

1) задоволено клопотання відповідача, місце проживання якого раніше не було відоме, про передачу справи за місцем його проживання або місцезнаходженням;

2) після відкриття провадження у справі і до початку судового розгляду виявилося, що заяву було прийнято з порушенням правил підсудності;

3) після задоволення відводів (самовідводів) неможливо утворити новий склад суду для розгляду справи;

4) ліквідовано суд, який розглядав справу.

Розгляд цієї теми завершується розв’язанням практичних задач та моделюванням окремих процесуальних ситуацій.

Література:основна – 1, 2, 4, 6, 8; додаткова – 1, 4, 6, 8, 12, 14.