2. Завдання та методика виконання розрахункової роботи

РОЗРАХУНКОВА РОБОТА.

КОНКУРЕНТОСПРОМОЖНІСТЬ ТОВАРУ

Обчислити інтегральний показник конкурентоспроможності п’яти конкуруючих на ринку виробників обраного Вами товару* (практичний блок розрахункової роботи), використовуючи одну із методик визначення конкурентоспроможності товару (описується в теоретичному блоці виконаної розрахункової роботи).

Методика вирішення

Конкурентоспроможність товару – це його здатність привертати увагу споживачів з-поміж інших груп аналогічних товарів, які пропонуються на ринку підприємствами - конкурентами.

Визначаючи конкурентоспроможність товару, треба зважати на такі міркування. Споживач завжди намагається отримати максимальний споживчий ефект у розрахунку на одиницю його витрат. Тому концептуальною умовою конкурентоспроможності товару (К) є максимізація питомого споживчого ефекту.

У свою чергу, ціна споживання складається із відпускної ціни товару і вартості його споживання (усіх витрат, які несе споживач під час використання товару).

К=

Споживчі якості товару, з яких складається його корисний ефект визначаються набором «жорстких» і «м’яких» споживчих параметрів.

«Жорсткі» параметри описують найважливіші функції товару і пов’язані з ними характеристики, що задані конструкторськими принципами виробу. Вони мають ту чи іншу величину, виражену в певних одиницях (наприклад: потужність, розмір, температура і т.д.)

* для вибору товару скористайтеся даними сайту test.org.ua. Варіант виконання обов’язково погоджується з викладачем.

«М’які» параметри характеризують естетичні якості товару, тобто є вираженням дизайну, упаковки, кольору і надають товарам особливої привабливості. «М’які» параметри, як правило, не мають фізичної міри і важко піддаються кількісній оцінці.

Конкурентоспроможність продукції є одним із головних чинників, який визначає успіх ринкової діяльності товаровиробників. Забезпечення конку­рентоспроможності та її підвищення належить до пріоритетних їх цілей.

Конкурентоспроможність характеризує не тільки власне товар (виріб або послугу), а й ступінь відповідності його характеристик і властивостей, передпродажного і післяпродажного сервісу потребам та запитам певних (цільових) груп споживачів у певний проміжок часу. З ряду аналогічних більш конкурентоспроможними будуть товари, що забезпечують більший ступінь задоволення споживачів при прийнятному рівні витрат на придбання і споживання (використання), тобто ціни споживання. Звичайно, одночасно забезпечити найвищий ступінь задоволення споживачів при мінімальних ви­тратах на придбання і споживання товару важко. Тому слід дотримуватися повного компромісу між рівнем задоволення і ціною споживання, яка має відповідати цьому рівню, тобто бути справедливою, насамперед з погляду споживачів.

Для оцінки конкурентоспроможності товару можуть бути використані такі групи показників:

• показники споживчих якостей товару: технічні, смакові та інші характе­ристики (залежно від виду товару);

• показники, що характеризують рівень передпродажного (оперативність постачання, навчання споживачів, підготовка виробу до експлуатації) та післяпродажного (монтаж на місці експлуатації, гарантії, ремонт) сервісу;

• показники іміджу товару і його товаровиробника: репутація, «розкрученість» товарної марки, стимулювання збуту;

• вартісні показники придбання: ціна товару, знижки та надбавки;

• вартісні показники споживання та утилізації, наприклад витрати на утримання автомобіля та його утилізацію.

Оцінка конкурентоспроможності товару може провадитися як за окремими характеристиками, так і за їх комплексом (інтегральна оцінка конкурентоспроможності).

Існують різні підходи до оцінки конкурентоспроможності товару. Розглянемо одну з методик. Оцінка конкурентоспроможності товару виконується у такій послідовності.

1. Збирання та аналіз інформації про споживачів (покупців), мотиви їх поведінки, тенденції розвитку ситуації на ринку, конкурентів тощо.

2. Вибір оцінних показників конкурентоспроможності з огляду на специфіку товару і споживацьких запитів (техніко-економічні показники, показники рівня сервісу, іміджу тощо), а також вимоги стандартів (нормативні показники). Так, для товарів продуктів харчування показниками конкурентоспроможності можуть бути смак, вміст певних інгредієнтів, зовнішній вигляд, термін зберігання, ціна і т.п.

3. Визначення вагомості оцінних показників (В.). Оскільки якість товару оцінюють споживачі (сприймають або не сприймають її), то кращим способом визначення вагомості оцінних показників є опитування споживачів. При цьому, звичайно, до уваги слід брати думку розробників і товаровиробників.

4. Оцінка кожного з товарів конкурентів за окремими показниками. Спочатку рекомендується виконати оцінку відповідності показників товару нормативним значенням (оцінку конкурентоспроможності за нормативними показниками). Якщо товар не відповідає вимогам нормативів хоча б за одним із показників, то він виклю­чається з подальшого розгляду, оскільки є неконкурентоспроможним. Нор­мативними показниками можуть бути: для продуктів харчування – макси­мально допустимий вміст певних речовин; для електропобутових товарів – ступінь захищеності споживачів від ураження током тощо.

Після цього виконується відносна оцінка показників товарів конкурентів порівняно з кращими з показників усіх порівнюваних товарів. Порівнюють як фактичні значення показників, які можна оцінити чисельно (вагу, ціну), так і ті значення, які оцінюють якісно (дизайн, якість передпродажного та післяпродажного сервісу, відповідність певному і стилю тощо). В останньому випадку якісні оцінки попередньо переводять у бальні.

Відносну оцінку конкурентоспроможності за окремими показниками визначають за правилами:

І_j=

якщо більше значення показника свідчить про вищу конкурентоспроможність,

I_j=

якщо менше значення показника свідчить про вищу конкурентоспроможність,

де P_i - значення і-го показника j-го товару; P_max та P_min - відповідно найбільше і найменше із значень і-го показника з усіх порівнюваних товарів.

При цьому окремо оцінюють:

• технічні, експлуатаційні, сервісні, маркетингові показники. Далі їх будемо умовно називати технічними характеристиками товару;

• економічні показники. Економічні показники за наведеними вище фор­мулами оцінювати окремо: ціну, елементи експлуатацій­них витрат (наприклад, на електроенергію, запчастини, ремонт), витрати на утилізацію тощо. Однак можна порівнювати і комплексні економічні оцінки товарів - ціни споживання.

Максимальною оцінкою є 1, коли значення порівнюваного показника конкретного товару відповідає еталонному (найкращому показнику з усіх порівнюваних товарів).

5. Далі виконується комплексна оцінка за всіма показниками: окремо за технічними характеристиками (І_спож ), окремо - за економічними (І_ек) всіх товарів-конкурентів.

І_спож=∑Іс_i*Bс_i,

I_ек=∑Іе_i*Bе_i,

де Іс_i та Іе_i - відносні одиничні оцінки відповідного і-го споживчого та і-го економічного показника; Bс_i та Bе_i - їх вагомості.

6. Інтегральна оцінка конкурентоспроможності кожного з товарів за технічними і економічними характеристиками виконується за формулою:

К=

Той з товарів-конкурентів, який отримає вищу оцінку, є більш конкурентоспроможним з усієї їх сукупності. Максимальною є оцінка 1, при цьому І_спож= 1 і І_ек = 1, тобто порівнюваний виріб є кращим за технічними і еконо­мічними характеристиками.

Величина показує, яку частину конкурентоспроможності «ідеального» товару (кращого за всіма параметрами) за економічними показниками становить конкурентоспроможність конкретного товару. У ряді випадків доцільно враховувати саме цю величину, оскільки в такому разі формула характеризує, наприклад, відношення «якість/ціна споживання», що дозволяє в наочній формі порівнювати конкурентоспроможність товарів.

Результати оцінки є підставою для розробки рекомендацій щодо підви­щення конкурентоспроможності товару (у разі необхідності).

Приклад виконаного завдання

Розглянемо методику оцінки конкурентоспроможності на прикладі негазованих природно-столових питних вод (їх використовують без обмеження для щоденного споживання й приготування страв). Серед розмаїття питної води , оберемо вісім видів та оцінимо їх за показниками якості та економічними даними. До досліджуваної нами групи віднесемо:

• «Софія Київська»;

• «Моршинська»;

• «Трускавецька Аква Еко»;

• «Старий Миргород»;

• «BONAQUA»;

• «Цілюща»;

• «Прозора»;

• «Куяльник тонус кислород».

Всі параметри та характеристики води відображено у таблиці (таблиця «Тест» (додаток 1)).

Вода, яку ми споживаємо повинна бути не тільки очищена від шкідливих домішок та бактерій, але й містити корисні мінерали. Так,наприклад, вода з більш високою мінералізацією (більше 1г/дм³) може використовуватися тільки для курсів лікування, а її постійне споживання призводить до виникнення деяких захворювань.

Отже, першим показником для оцінки якості води обираємо її мінералізацію.

Проведемо класифікацію питної води згідно її мінералізації. Отже, перша група питної води з мінералізацією ≤0,5 г/дм³. До неї відносять:

• Моршинська (0,1 – 0,3 г/дм³);

• Старий Миргород (≤0,5 г/дм³);

• Цілюща (≤0,5 г/дм³).

До другої групи питної води належать (з мінералізацією 0,4 – 0,8 г/дм³):

• Софія Київська;

• Трускавецька Аква Еко;

• Куяльник тонус-кислород.

Третя група води має мінералізацію ≤1. Це:

• BONAQUA;

• Прозора.

Нас, як споживачів питних вод цікавить вода, придатна для щоденного використання, тобто з мінералізацією ≤1. Це є найбільш привабливим для нас товаром, а отже за показником якості заслуговує оцінки 3 бали.

Вода другої групи з дещо меншим вмістом корисних речовин заслуговує оцінки в 2 бали.

Найменш привабливими для нас є води першої групи, а отже їх оцінюємо лише в 1 бал.

Оптимальним для питної води є вміст фтору у розмірі 1 мг/л. Дослідимо наявність цього мікроелементу в обраних нами зразках.

Згідно ГОСТ 4386 вміст фтору становить більше 0,7 – 1,5 мг/дм³.

Класифікуємо воду за вмістом фтору:

Перша група – вміст фтору мінімальний – 0,1 – 0.3 мг/дм³. До даної групи відносимо:

• Моршинська;

• Трускавецька Аква Еко;

• BONAQUA;

• Прозора;

• Куяльник тонус-кислород.

Друга група (вміст фтору 0,4 – 1,0 мг/дм³):

• Софія Київська;

• Цілюща.

До третьої групи віднесемо воду зі вмістом фтору більше 1 мг/дм³. Даним вимогам відповідає лише:

• Старий Миргород.

Не дивлячись на те, що всі зразки відповідають вимогам ГОСТу, найбільш привабливою для нас є третя група питної води, тому що вона має фторизацію (у розрахунку на пляшку об’ємом 1,5л) максимально наближену до стандартів, а отже, заслуговує оцінки в 3бали. Відповідно, 2 бали отримує вода другої групи, а 1 бал – для товарів першої групи.

Наступними показниками для оцінки якості продукції будуть запах та смак. Вони вже мають свої оцінені бали, завдяки суспільній організації «Експерт», яка проводила дане порівняння питної води. Проте, слід зазначити, що найвищим балом оцінки даної організації є 0 балів, що означає бездоганну якість (а, отже в нашому дослідженні це еквівалентно 3 балам), 1 бал дорівнює 2, в нашому випадку, а 2 бали відповідно 1. Враховуючи це ми переносимо ці дані у зведену таблицю 1.1 .

Останнім показником даної групи оберемо термін зберігання.

Так, питну воду можна розподілити на чотири групи:

1. Вода, термін зберігання якої становить 6 місяців. Це – «Софія Київська».

2. Вода, термін придатності якої становить 12 місяців. До них належить:

• «Моршинська»;

• «Трускавецька Аква Еко»;

• «Старий Миргород»;

• «Цілюща»;

• «Куяльник тонус-кислород».

3. Термін зберігання води, що становить 18 місяців – «Прозора».

4. Вода BONAQUA, належить до продукції, термін зберігання якої чітко не встановлено та зазначається на пляшці.

За нашою оцінкою 3 бали одержує вода «Прозора», термін зберігання якої є найдовшим, за умови збереження корисності цієї води протягом всього строку придатності. 2 бали одержують виробники води, яку ми розмістили до другої групи.

Найменш привабливою для нас , як споживачів, є вода зі строком зберігання лише 6 місяців. Тому її оцінено в 1 бал.

Зовсім байдужою нас залишає вода, термін придатності якої є змінним. Саме тому, їй не надаємо взагалі ніяких переваг ( і оцінюємо в 0 балів).

Тепер проведемо оцінку вагомості кожного з параметрів. Для нас найбільш важливими є такі параметри, як мінералізація, вміст фтору та смак, а отже їх вагомість становитиме 3 бали, менш важливим є термін придатності, його оцінка - 2 бали. Оцінимо параметр запах в 1бал, тому що судячи з даних , цей показник приблизно однаковий для всіх зразків, а отже не є впливовим у даному дослідженні.

Загальна вагомість дорівнює сумі вагомостей всіх параметрів і відповідно становить 12 балів. Всі вище викладені пояснення узагальнюються у наступних таблицях.( таблиця 1.2 та 1.3)

Таблиця 1.1
Вихідні дані для якісної оцінки конкурентоспроможності питної води
Показники	Значення параметру по виробниках
	Софія Київська	Моршинська	Трускавецька	Старий Миргород	BONAQUA	Цілюща	Прозора	Куяльник
Загальна мінералізація, г/дм3	0,4-0,7	0,1-0,3	0,45-0,75	≤0,5	≤1	≤0,5	≤1	0,5-0,8
Вміст фтору, мг/дм3	0,56	0,1	0,19	1,12	0,34	0,67	0,09	0,16
Запах, балів	0	0	0	0	0	0	0	0
Смак, балів	0	0	0	1	1	1	2	2
Термін зберігання , міс.	6	12	12	12	До дати вказ. на пляшці	12	18	12

Оцінка в балах відображена в наступній таблиці 1.2.

Вагомість параметру у даній таблиці знаходимо через відношення показника вагомості по певному параметру до загального показника вагомості.

Значення індексу споживчих властивостей по кожному з видів води знаходимо через відношення балової оцінки даного параметру до його вагомості.

Таблиця 1.2 Споживчі параметри столової негазованої води, виробленої різними виробниками.
Показники	Значення параметру по виробниках								Вагомість
	Софія Київська	Моршинська	Трускавецька	Старий Миргород	BONAQUA	Цілюща	Прозора	Куяльник
Загальна мінералізація, г/дм3	2	1	2	1	3	1	3	2	3
Вміст фтору, мг/дм3	2	1	1	3	1	2	1	1	3
Запах, балів	3	3	3	3	3	3	3	3	1
Смак, балів	3	3	3	2	2	2	1	1	3
Термін зберігання , міс.	1	2	2	2	0	2	3	2	2
Всього									12

Таблиця 1.3

Розрахунок сукупного індексу за споживчими якостями (Iспож)

Показники	Вагомість параметру	Значення індексу споживчих властивостей
		Софія Київська	Моршинська	Трускавецька	Старий Миргород	BONAQUA	Цілюща	Прозора	Куяльник
Загальна мінералізація, г/дм3	0,25	0,67	0,33	0,67	0,33	1	0,33	1	0,67
Вміст фтору, мг/дм3	0,25	0,67	0,33	0,33	1	1	0,67	0,33	0,33
Запах, балів	0,08	0,33	0,33	0,33	0,33	0,33	0,33	0,33	0,33
Смак, балів	0,25	1	1	1	0,67	0,67	0,67	0,33	0,33
Термін зберігання , міс.	0,17	0,5	1	1	1	0	1	0,67	1
Всього	1,0
Значення параметричного індексу за споживчими якостями (Iспож)		0,71	0,61	0,7	0,7	0,7	0,62	0,54	0,53

Значення параметричного індексу за споживчими якостями дорівнює сумі добутків вагомостей параметрів на значення індексу споживчих властивостей по кожному виду продукції.

Найбільш конкурентоспроможними за нашими розрахунками є такі види : Трускавецька, Старий Миргород, BONAQUA (так як параметричний індекс їх становить 0,7), а лідером даної групи є вода Софія Київська, індекс якої становить 0,71.

Далі зробимо розрахунок показниками, що характеризують економічну сторону дослідження. Для цього заповнимо запропоновану таблицю 1.4, при цьому використаємо умовні дані за наступними показниками : витрати по доставці, умови оплати та знижки до ціни.

Таблиця 1.4

Значення параметрів для економічної оцінки конкурентоспроможності

Показники	Значення параметру по підприємствам
	Софія Київська	Моршинська	Трускавецька	Старий Миргород	BONAQUA	Цілюща	Прозора	Куяльник
Ціна	2,14	2,76	2,44	2,89	2,50	1,80	2,04	2,18
Витрати по доставці	25	20	20	15	25	20	15	20
Умови оплати	Оплата після отримання товару	передоплата	В момент отримання продукції	Оплата після отримання товару	передоплата	В момент отримання продукції	Оплата після отримання товару	передоплата
Знижки до ціни	5%	3%	3%	0	5%	0	0	3%

Наступна таблиця 1.5 відображає дані попередньої таблиці, враховуючи їх оцінку в балах. Так як серед даних показників лише «Умови оплати» є «м’яким параметром», то його ми відображаємо в балах. Найбільш прийнятним для нас є отримання товару в момент оплати за нього, отже оцінюємо цей варіант у 3 бали, менш привабливим для нас є оплата після отримання товару – 2 бали; найбільш невигідним для нас є передоплата за продукцію, яку ми оцінюємо в 1 бал.

У наступній таблиці 1.6 проводимо розрахунок сукупного індексу за економічними показниками.

Таблиця 1.5

Значення параметрів для економічної оцінки конкурентоспроможності

Показники	Значення параметру по виробниках								Вагомість
	Софія Київська	Моршинська	Трускавецька	Старий Миргород	BONAQUA	Цілюща	Прозора	Куяльник
Ціна	2,14	2,76	2,44	2,89	2,50	1,80	2,04	2,18	3
Витрати по доставці	25	20	20	15	25	20	15	20	3
Умови оплати	0,5	1	0,3	0,5	1	0,3	0,5	1	1
Знижки до ціни	5%	3%	3%	0	5%	0	0	3%	3
Всього									10

Таблиця 1.6

	Розрахунок індексів за економічними властивостями (Iек)
Показники		Значення параметру по виробниках								Вагомість
		Софія Київська	Моршинська	Трускавецька	Старий Миргород	BONAQUA	Цілюща	Прозора	Куяльник
Ціна		0,7	0,96	0,84	1	0,87	0,62	0,7	0,75	0,3
Витрати по доставці		1	0,8	0,8	0,6	1	0,8	0,6	0,6	0,3
Умови оплати		2	1	3	2	1	3	2	1	0,08
Знижки до ціни		1	0,6	0,6	0	1	0	0	0,6	0,3
Всього										10
Значення параметричного індексу за економічними якостями (Iек)		0,97	0,79	0,91	0,64	0,94	0,67	0,55	0,67

Для розрахунку індексів за економічними «жорсткими параметрами» нам необхідно даний параметр розділити на максимальне значення даного показника ( так, наприклад, для розрахунку індексів ціни нам необхідно всю строку ділити на 2,89 – максимальну ціну), так як ми приймаємо за істину, що товар у якого найвища ціна на ринку є товаром найвищої якості.

Аналогічно знаходимо індекси за економічними властивостями за всіма іншими показниками, крім умови оплати.

Розрахунок за умовами оплати проводимо за методикою обчислення «м’яких параметрів» - за бальною оцінкою.

У наступній таблиці 1.7 узагальнюємо всі одержані нами дані та знаходимо значення інтегрованого індексу К через співвідношення індексу за споживчими параметрами до індексу за економічними параметрами.

Таблиця 1.7

	Визначення конкурентоспроможності продукції
Показники		Значення параметру по виробниках
		Софія Київська	Моршинська	Трускавецька	Старий Миргород	BONAQUA	Цілюща	Прозора	Куяльник
Значення Iспож		0,71	0,61	0,7	0,7	0,7	0,62	0,54	0,53
Значення Iек		0,97	0,79	0,91	0,64	0,94	0,67	0,55	0,67
Значення інтегрованого індексу К		0,73	0,77	0,77	0,91	0,74	0,92	0,98	0,79
Ранг продукції		7	5	5	3	6	2	1	4

Отже, за нашими розрахунками найбільш конкурентоспроможною питною водою є «Прозора», тому що її індекс конкурентоспроможності є максимально наближеним до значення 1, а отже, вона найбільше задовольняє наші вимоги щодо показників питної води.