5. Методи організації виробництва

Потокове виробництво – має високу спеціалізацію, механізацію, чітко організацію виробничого процесу, є високоефективним (підвищується продуктивність праці, скорочення виробничого циклу і незавершеного виробництва, кращому використанню основних фондів) внаслідок зменшення витрат виробництва.

Але й є свої недоліки: примітивізація праці робітників, зведення її до використання елементарних механічних операцій, жорсткий ритм роботи. Це робить працю малозмістовною, а вимога – висока кваліфікація і підвищення освітнього рівня.

Ці недоліки можна усунути через автоматизацію і створенням автоматизованих потокових ліній, де всі операції здійснюються автоматично.

Другий недолік: вузька спеціалізація робочих місць, їх розміщення за ходом технологічного процесу створюють труднощі при переході на випуск нової продукції. Виникає необхідність у заміні, переміщені обладнання, створенні нового обладнання, підготовці робітників, що потребує великих витрат часу і коштів.

Це нейтралізується підвищенням гнучкості технологічних систем, застосування станків з ЧПУ, роботів.

Такі системи поєднують переваги потокового (висока продуктивність) та не потокового виробництва (гнучкість). Можуть застосовуватись у всіх типах виробництва, особливо ефективні у серійному виробництві.

Потокові лінії бувають різні, тому їх класифікують за різними ознаками.

За номенклатурою виробів потокові лінії поділяють одно- і багатопредметні.

Однопредметні – лінії, на яких обробляються або складаються вироби одного типорозміру потягом тривалого часу. Ці лінії застосовуються у масовому виробництві.

Багатопредметні – на них одночасно або послідовно виготовляється декілька типорозмірів виробів, подібних за конструкцією і технологією виробництва. Застосовується у серійному виробництві.

За ступенем безперервності.

Безперервні – предмети праці переміщуються по операціях безперервно (паралельне поєднання операцій).

Перервні – ліня, що не може забезпечити безперервну обробку предметів праці внаслідок асинхронності операцій.

За способом підтримання ритму.

Лінії з регламентованим ритмом – предмети праці передаються з операції на операцію через точно фіксований час, який підтримується за допомогою спеціальних засобів (переважно конвеєра, застосовується на безперервних лініях).

Лінії з вільним ритмом – предмети з операції на операцію передаються з відхиленням від розрахованого ритму. Загальний ритм забезпечується стабільною продуктивністю робітника на першій операції лінії або ритмічною сигналізацією (звуковою, світовою).

За місцем виконання операції.

Лінії з робочим конвеєром. Робочий конвеєр крім транспортування і підтримки ритму є безпосереднім місцем виконання операцій. (складальні конвеєри).

Лінія з конвеєром із зняттям предметів – характерна для процесів, операції яких використовуються на технологічному устаткуванні.

За способом переміщення.

З безперервним рухом – має постійну швидкість і під час руху не зупиняється.

Конвеєри з пульсуючим рухом – під час виконання операцій стоїть нерухомо. Він приводиться в дію періодично через проміжок часу, рівний такту лінії. Такі конвеєри застосовуються в тих випадках, коли за умовами технології виконання операцій потребує нерухомості предмета праці.

Характерною рисою потокової лінії є ритмічний випуск продукції. Показником ритмічності є ритм (середній, операційний і робочий).

Середній ритм – це проміжок часу між випуском з потокової лінії двох, оброблюваних один за одним, виробів.

Операційний ритм – це середній час виконання операцій.

Робочий ритм – проміжок часу між випуском з потокової лінії двох чергових партій, якщо вироби передаються з однієї операції на іншу не поштучно, а партіями.

Середній ритм визначається за формулою:

Т_зм – тривалість зміни;

Т_пер – тривалість перерв потягом зміни;

Q – кількість продукції, яка має бути оброблена потягом зміни.

Крім ритму потокової лінії, існує таке поняття як такт:

Т_р – плановий фонд часу роботи лінії за розрахунковий період, хв.

N – обсяг виробництва продукції за той же період часу у натуральному вимірі.

На кожній операції обчислюється кількість робочих місць:

М_рі – розрахункова кількість робочих місць, яка закруглюється до більш цілого числа М_і.

Після цього обчислюється коефіцієнт завантаження робочих місць по кожній операції:

Швидкість руху конвеєра залежить від такту і відстані між виробами:

j – відстань між центрами двох суміжних виробів на конвеєрі.

Біля конвеєру з безпечним рухом робітнику потрібно рухатися за ходом конвеєра в межах відведеної йому робочої зони.

Розрахункова чисельність робітників на операції:

М_рі – розрахункова кількість робочих місць;

n_об – норма обслуговування.

Площа виробничої дільниці, зайнята конвеєром (потоковою лінією)

h – ширина конвеєра з урахуванням проходів з обох боків.

Довжина робочої зони обчислюється за формулою:

Ритмічність випуску продукції визначається як в кінці року, так і протягом року. Дається оцінка ритмічності випуску продукції по місяцях і потягом місяця, тобто подекадно і щодобово.

Для цього використовується ряд показників:

• співставлення показників виконання плану кварталам і місяцям;

• поквартальна або помісячна динаміка середньодобового випуску продукції (вони зіставляються з попереднім місяцем і з плановими показниками);

• питома вага випуску продукції по декадами по відношенню до місячного, квартального або річного випуску продукції.

• фактична питома вага випущеної продукції по декадам порівнюється з плановою.

Ці показники використовуються на підприємствах велико-середнього і масового виробництва. На підприємствах дрібносерійного і одиничного виробництва оцінка ритмічності відбувається на основі даних про виконання циклового графіка.

Необхідність регламентації і чіткого урахування тривалості виробничого циклу окремо по кожному елементу виробу і в цілому по виробу зумовлена перш за все умовами економіки і організації виробництва. По-перше, щоб розрахувати тривалість виробничого циклу всього виробу, необхідно мати дані про виробничий цикл його елементів. По друге, такий параметр використовується для здійснення оперативного календарного планування роботи підприємства, включаючи розподіл виробничих завдань цехам, дільницям, робітникам і контроль за своєчасністю виконання завдань у відповідності до заказів споживачі. По-третє, тривалість виробничого циклу впливає на економічні показники діяльності підприємства, і перш за все, на швидкість обороту оборотних коштів (оборотних засобів).

Основне завдання – грошові кошти повинні приносити прибуток.

В цьому випадку визначається коефіцієнт рентабельності, який обов’язково повинен бути більше нуля.

Виготовлена продукція повинна бути реалізована, а саме оборотні кошти приносять підприємству прибуток, що працюють в різних галузях.

Наприклад: Є 3 підприємства, сума ОК на кожне підприємство 100 млн. грн., а рентабельність 0,2. на 1-му підприємстві швидкість (тривалість) оборотних коштів – 2 місяці, на 2-му – 6 місяців, на 3-му – 12 місяців.

Розрахуємо який прибуток отримає кожне підприємство:

Торговий центр: ;

Завод: ;

Сільське господарство : .

В різних галузях на суму прибутку, швидкість обороту оборотних коштів в обов’язковому порядку впливає тривалість виробничого циклу.

Непотокове виробництво.

Йому характерні такі ознаки: на робочих місцях оброблюються різні за конструкцією і технологією виготовлення предмети праці, бо кількість кожного з них невелика і недостатня для нормального завантаження устаткування; робочі місця розташовуються однотипними технологічними групами без певного зв’язку з послідовністю виконання операцій; в процесі обробки предмети праці переміщуються складними маршрутами, внаслідок чого є великі перерви між операціями.

Не потоковий метод застосовується переважно у одиничному і серійному виробництві.

При невеликих обсягах виготовлення окремих виробів не потоковий метод дозволяє краще використовувати устаткування, повніше завантажувати у часі його та по потужності, оскільки обробку предметів можна розподіляти між верстатами з урахуванням їх параметрів.