7. Держава як суб'єкт інвестування

Держава виступає суб інвест діяльності через свої інститути, господарські товариства та корпорації, фін-кредитні установи, інших функціональних учасників. Держава бере участь в інвестиц процесі як безпосередньо через державний сектор економіки, так і опосередковано, через свої інституції, органи викон влади та місцевого самоврядування, НБУ, Фонд держмайна, Державний антимонопольний комітет. В цілому державне інвестування охоплює ті галузі і виробництва, продукція яких має загальнонаціональний характер та які найближчим часом не підлягають приватизації: оборонна галузь, окремі об’єкти загальнодержавної інфраструктури.У перехідний період функції інвестора в соціальній сфері також повинні залишатися за державою. Деякі виробництва сільського господарства теж повинні інвестуватися з держбюджету. Цей антиринковий захід може бути скасований лише з розвитком приватизації у сільському господарстві і насиченням ринку його продукцією. Загальні аспекти щодо державного регулювання інвестиційної діяльності в Україні викладено в Зу “Про інвест діяльність” .Уст11зазначається, що держ регулювання інвест діяльності здійснюється з метою реалізації економічної, науково-технічної та соціальної політики. Згідно ст12 : 1) державне регулювання інвест діяльності включає управління державними інвестиціями, а також регулювання умов інвестиційної діяльності і контроль за її здійсненням усіма інвесторами та учасниками інвестиційної діяльності;2) регулювання умов інвестиційної діяльності здійснюється шляхом: - застосування системи податків з диференціацією суб’єктів та об’єктів оподаткування, податкових ставок і пільг; - проведення кредитної та амортиз політики; - надання фінан допомоги у вигляді дотацій, субсидій, субвенцій; - впровадження держ норм і стандартів;- вжиття антимонопольних заходів;- роздерж та приватизації власності;- проведення політики ціноутворення;

8. Сутність венчурного підприємства.

Американський досвід організації пошукових науково-дослідних роз­робок породив своєрідну форму підприємництва-венчурний бізнес. Венчурне підприємництво-це невеликі самостійні підприємства, які спеціалізуються на дослідженні, розробці та впровадженні інновацій­них продуктів.

Венчурне п-ництво - це ризикова д-ть, у процесі якої створюються і впроваджуються у в-тво нові товари, технології, послуги. Венчурні фірми-здебільшого малі п-ства у новітніх галузях в-тва, які швидко прогресують і в яких відбувається інтенсивна зміна поколінь продуктів і технологій, пов'язаних з базисними інноваціями. Конкуренція примушує венчурні фірми максимально скорочувати терміни науково-дослідних розробок, інтенсивно впроваджувати новації у в-тво. Причинами активності венч фірм є такі їх переваги:

• вузька спеціалізація наукових пошуків або розробка невеликого кола технічних ідей;

• концентрація фін і матеріально-технічних ресурсів за обраним напрямом дослідження;

•високий рівень мотивації праці кваліфікованих спеціалістів; •гнучкість і мобільність з урахуванням ринкової кон'юнктури; можливість швидкої переорієнтації на інші напрями;

•відсутність бюрократизму в управліні,мобільність організ структу; •швидка комерційна реалізація ідеї, технології, винаходу; •цикл «наука-в-тво» скорочується до мінімуму.

Роль венч п-ництва зводиться не тільки до підвищення науково-техн рівня в-тва, а й до їхнього впливу на динамічність усього господарс комплексу. Венч фірми є генераторами нових ідей, на основі яких відбуваються великі науково-технічні прориви. Фінансування венч п-мництва здійснюється на принципах пайової участі, а кошти фірм венч капіталу функціонують як акціонерний капітал. Венч капітал може мати різноманітне походження: кошти великих компаній, банків, держави, страхових, пенсійних та інших фондів. Величина прибутку як результат вкладеного капіталу визначається різницею між курсовою вартістю акцій, що належать ризиковому інвестору в сумі акцій фірми-новатора та сумою коштів, вкладених ним у проект.

9.Інвестиційний клімат та чинники його формування. Інвестиційний клімат - це сукупність політичних, соціаль-но-економічних, фінансових, соціально-культурних, організацій-но-правових і географічних факторів, які притаманні певній краї-ні і визначають привабливість її для іноземного інвестора. Щодо загальної оцінки інвестиційного клімату в Україні на макроекономічному рівні, то тут слід відзначити, що в економіці продовжується спад виробництва, зменшується частка надхо-джень від податків, накопичуються неплатежі, знижується частка банківського кредитування у ВВП, зростає сума внутрішнього і зовнішнього боргу, зростає рівень тіньової економіки, знижуєть-ся частка державних капіталовкладень (щороку в цілому на 5—10 %). Крім цього, на інвестиційний клімат держави суттєвий вплив мають:

• приховане безробіття;

• неможливість виконання державою своїх обов’язків щодо соціального захисту громадян;

• відсутність ефективних процедур банкрутства, захисту прав власників;

• високий рівень злочинності;

• слабка дисципліна виконання законодавчих актів.

Причинами погіршення інвестиційного клімату в Україні є: по-перше, заполітизованість економіки; по-друге, негативні нас-лідки приватизації, до яких призвело збочення та заміна такої ос-новної мети приватизації, як сприяння розвитку виробництва, на отримання прибутку в короткий термін.