
- •2. Поняття про інвестиційний проект
- •3. Класифікація інвестиційного проекту
- •4. Сутність іноземних інвестицій та їх класифікація.
- •5. Функціональні учасники інвестиційного процесу.
- •6. Індивідуальні та інституційні інвестори.
- •7. Держава як суб'єкт інвестування
- •8. Сутність венчурного підприємства.
- •10. Інвестиційна політика в Україні
- •11. Інвестиційна діяльність та суб'єкти.
- •12. Інвестиційний ринок та його інфраструктура.
- •13. Інтелектуальні інвестиції.
- •14.Характеристика інвестиційного клімату в Україні
- •15.Напрями створення сприятливих умов інвестування в Україні
- •16. Сутність фінансових інвестицій та їх види
- •17. Види цінних паперів
- •18. Цінні папери та їх класифікація.
- •19. Інвестиційні цілі цінних паперів
- •20. Ринок цінних паперів та його функції
- •21. Професійна діяльність з торгівлі цінними паперами
- •22. Похідні цінні папери та операції з ними.
- •23. Ринок цінних паперів в Україні
- •24. Сутність реальних інвестицій. Їх структура.
- •25. Інвестиції в основний капітал.
- •26. Інвестування оборотнього капіталу.
- •27. Інноваційна форма інвестицій.
- •28. Форми здійснення інноваційних інвестицій.
- •29. Напрями процесу управління інноваціями.
- •30. Інноваційні стратегії підприємств.
- •31. Проблеми іноземного інвестування в Україні.
- •32. Політика держави щодо інвестиційної діяльності в Україні та залучення іноземних інвестицій.
- •33. Інститути міжнародної інвестиційної діяльності.
- •34. Життєвий цикл проекту
- •35. Способи залучення капіталу для інвестиційного проекту
- •36. Відмінність між різними джерелами фінансування інвестиційного проекту
- •39. Проблеми оцінювання інвестиційного ризику
- •42. Поняття інвестиційної стратегії підприємства, її зв’язок із
- •44. Основні етапи розроблення інвестиційної стратегії підприємства.
35. Способи залучення капіталу для інвестиційного проекту
Акціонування є найпоширенішим способом залучення капіталу на інвестиційній стадії проекту. Залучається капітал шляхом емісії простих і привілейованих акцій, що розміщуються серед юридичних та фізичних осіб. Самофінансування — спосіб фінансування компанією власних дій за рахунок чистого прибутку .
Транстинг — спосіб вторинного отримання доходів шляхом вкладення у цінні папери прибутку, одержаного від первинних інвестицій у підприємництво.
Венчурний капітал впроваджується з метою швидкої окупності залучених коштів. Він створ шляхом випуску нових акцій та їх розповсюдження у нових сферах діяльності.
Фінансування форфейтингом — це форма кредитування експортера банком чи іншим фінансово-кредитним закладом шляхом придбання боргових зобов’язань з певним дисконтом
Іпотечні кредити - позички під заставу нерухомості.
Фінансув на консорційних засадах- спосіб залуч капіталу шляхом створення спільних п-ємств або створ різних видів стратегічних альянсів: концернів, синдикатів, холдингів, промисл-фін груп.
Франчайзинг — передача або продаж ліцензії однієї фірми іншій на право реалізації продукції чи здійснення бізнесу на певній території з використанням товарного знаку франшизодавця та за умови суворого додержання вимог технологій та якості. Дотування — спосіб підтримки будь-яких проектів урядом чи місцевими органами влади.
Гранти близькі за змістом до дотацій. Відмінність полягає в тому, що вони можуть надаватися на фінансування проекту в цілому. Субвенції, на відміну від дотацій і грантів, надаються урядом місцевим органам влади та мають цільове призначення. Ініціатором субвенцій виступають місцеві органи влади. Спонсорство і донорство являють собою субсидування інвестиційних проектів з боку юридичних та фізичних осіб, благодійних організацій, фондів. Спонсори - юрид та фіз особи, беручи участь в інвестуванні, не отримують прямих доходів, але мають непрямі завдяки рекламі, розширенню ринків збуту, підвищенню свого іміджу і рейтингу.
36. Відмінність між різними джерелами фінансування інвестиційного проекту
Джерела фінансування проектів можна класифікувати за наступними критеріями:
1. по відносинах власності;
2. за видами власності.
По відносинам власності джерела фінансування поділяються на:
1) власні;
2) залучені.
До власних джерел відносяться:
а) прибуток;
б) амортизаційні відрахування;
в) страхові суми у вигляді відшкодування втрат від аварій, стихійних лих та ін;
г) грошові накопичення і заощадження громадян і юридичних осіб, передані на безповоротній основі.
До залучених джерел:
а) кошти, одержувані від продажу акцій, пайові та інші внески членів трудових колективів, громадян, юридичних осіб;
б) позикові фінансові кошти інвесторів;
в) грошові кошти, централізуемие об'єднаннями підприємств у встановленому порядку;
г) інвестиційніасигнування з бюджетів усіх рівнів і позабюджетних фондів;
д) іноземні інвестиції.
За видами власності джерела фінансування поділяються на:
1) державні інвестиційні ресурси:
а) бюджетні кошти;
б) кошти позабюджетних фондів;
в) залучені.
2) приватні інвестиційні ресурси комерційних і некомерційних організацій, громадських об'єднань, фізичних осіб;
3) інвестиційні ресурси іноземних інвесторів.
Розрізняють такі форми фінансування: бюджетне, акціонерне, кредитування, проектне.
37. Поняття інвестиційного ризику та його види. Інвестиційний ризик - можливість нездійснення запланованих цілей інвестування (таких, як прибуток або соціальний ефект) з отриманням грошових збитків. Цей ризик необхідно оцінювати, обчислювати, описувати та планувати, розробляючи інвестиційний проект. Розрізняють загальноекономічний ризик, що походить від несприятливих умов в усіх сферах економіки, та індивідуальний ризик, пов’язаний з умовами даного проекту. Залежно від чинників виділяють такі види інвестиційного ризику :
- Політичний, правовий та загальноекономічний ризики викликані зовнішніми умовами реалізації інвестицій, причини: помилки планув та організації конкретних проектів.
-Технічний ризик - великою кількістю хиб та помилок широкого спектру сторін інвестування, пов’язаними з якістю проектування, техн базою, технологією, управлінням, перевищенням кошторису.
-Фінансовий ризик випливає з нездійснення очікуваних подій з фінансового боку проекту, незаплановане зменшення джерел та обсягів фінансування, незадовільний фінансовий стан партнерів, зриви надходжень коштів від реалізації вироблених товарів чи послуг, несплатоспром покупців продукції та власні підвищені витрати.
-Маркетинговий ризик прорахунок під час оцінки ринкових умов дії проекту, наприклад ринків збуту чи постачання сировини і матеріалів, організації реклами чи збутової мережі, обсягу ринку, часу виходу на ринок, цінової політики, внаслідок низької якості продукції.
-Екологічний ризик пов’язаний з питаннями впливу на довкілля, можливої аварійності, стосунків з місцевою владою та населенням.
-Ризик учасників проекту може бути пов’язаний з усіма неочікуваними подіями в управлінні та фінансовому стані підприємств-партнерів.
38. Концепція вартості грошей у часі. Концепція вартості грошей у часі передбачає визначення: майбутн вартості грошей; приведеної (теперіш) вартості грошей. Основа концепції часової вартості грошей - розкриття сутності приведених (сьогоднішніх) грошей. Концепція тимчасової вартості грошей разом з ризику є основа теорії і практики корпоратив фінансів і функціонув ринку капіталу ґрунтуючись на таких позиціях: - сьогоднішній долар (євро, єна і т. п.) коштує більше ніж той, який одержить корпорація в майбутньому: через тиждень, через рік. Він сьогодні вже «в роботі», тобто приносить дохід.
- майбутній долар містить більше ризику, тобто непевності в одержанні очікуваного прибутку, ніж сьогоднішній.