35. Способи залучення капіталу для інвестиційного проекту

Акціонування є найпоширенішим способом залучення капіталу на інвестиційній стадії проекту. Залучається капітал шляхом емісії простих і привілейованих акцій, що розміщуються серед юридичних та фізичних осіб. Самофінансування — спосіб фінансування компанією власних дій за рахунок чистого прибутку .

Транстинг — спосіб вторинного отримання доходів шляхом вкладення у цінні папери прибутку, одержаного від первинних інвестицій у підприємництво.

 Венчурний капітал впроваджується з метою швидкої окупності залучених коштів. Він створ шляхом випуску нових акцій та їх розповсюдження у нових сферах діяльності.

Фінансування форфейтингом — це форма кредитування експортера банком чи іншим фінансово-кредитним закладом шляхом придбання боргових зобов’язань з певним дисконтом

Іпотечні кредити - позички під заставу нерухомості.

Фінансув на консорційних засадах- спосіб залуч капіталу шляхом створення спільних п-ємств або створ різних видів стратегічних альянсів: концернів, синдикатів, холдингів, промисл-фін груп.

Франчайзинг — передача або продаж ліцензії однієї фірми іншій на право реалізації продукції чи здійснення бізнесу на певній території з використанням товарного знаку франшизодавця та за умови суворого додержання вимог технологій та якості. Дотування — спосіб підтримки будь-яких проектів урядом чи місцевими органами влади.

Гранти близькі за змістом до дотацій. Відмінність полягає в тому, що вони можуть надаватися на фінансування проекту в цілому. Субвенції, на відміну від дотацій і грантів, надаються урядом місцевим органам влади та мають цільове призначення. Ініціатором субвенцій виступають місцеві органи влади. Спонсорство і донорство являють собою субсидування інвестиційних проектів з боку юридичних та фізичних осіб, благодійних організацій, фондів. Спонсори - юрид та фіз особи, беручи участь в інвестуванні, не отримують прямих доходів, але мають непрямі завдяки рекламі, розширенню ринків збуту, підвищенню свого іміджу і рейтингу.

36. Відмінність між різними джерелами фінансування інвестиційного проекту

Джерела фінансування проектів можна класифікувати за наступними критеріями:

1. по відносинах власності;

2. за видами власності.

По відносинам власності джерела фінансування поділяються на:

1) власні;

2) залучені.

До власних джерел відносяться:

а) прибуток;

б) амортизаційні відрахування;

в) страхові суми у вигляді відшкодування втрат від аварій, стихійних лих та ін;

г) грошові накопичення і заощадження громадян і юридичних осіб, передані на безповоротній основі.

До залучених джерел:

а) кошти, одержувані від продажу акцій, пайові та інші внески членів трудових колективів, громадян, юридичних осіб;

б) позикові фінансові кошти інвесторів;

в) грошові кошти, централізуемие об'єднаннями підприємств у встановленому порядку;

г) інвестиційніасигнування з бюджетів усіх рівнів і позабюджетних фондів;

д) іноземні інвестиції.

За видами власності джерела фінансування поділяються на:

1) державні інвестиційні ресурси:

а) бюджетні кошти;

б) кошти позабюджетних фондів;

в) залучені.

2) приватні інвестиційні ресурси комерційних і некомерційних організацій, громадських об'єднань, фізичних осіб;

3) інвестиційні ресурси іноземних інвесторів.

Розрізняють такі форми фінансування: бюджетне, акціонерне, кредитування, проектне.

37. Поняття інвестиційного ризику та його види. Інвестиційний ризик - можливість нездійснення запланованих цілей інвестування (таких, як прибуток або соціальний ефект) з отриманням грошових збитків. Цей ризик необхідно оцінювати, обчислювати, описувати та планувати, розробляючи інвестиційний проект. Розрізняють загальноекономічний ризик, що походить від несприятливих умов в усіх сферах економіки, та індивідуальний ризик, пов’язаний з умовами даного проекту. Залежно від чинників виділяють такі види інвестиційного ризику :

- Політичний, правовий та загальноекономічний ризики викликані зовнішніми умовами реалізації інвестицій, причини: помилки планув та організації конкретних проектів.

-Технічний ризик - великою кількістю хиб та помилок широкого спектру сторін інвестування, пов’язаними з якістю проектування, техн базою, технологією, управлінням, перевищенням кошторису.

-Фінансовий ризик випливає з нездійснення очікуваних подій з фінансового боку проекту, незаплановане зменшення джерел та обсягів фінансування, незадовільний фінансовий стан партнерів, зриви надходжень коштів від реалізації вироблених товарів чи послуг, несплатоспром покупців продукції та власні підвищені витрати.

-Маркетинговий ризик прорахунок під час оцінки ринкових умов дії проекту, наприклад ринків збуту чи постачання сировини і матеріалів, організації реклами чи збутової мережі, обсягу ринку, часу виходу на ринок, цінової політики, внаслідок низької якості продукції.

-Екологічний ризик пов’язаний з питаннями впливу на довкілля, можливої аварійності, стосунків з місцевою владою та населенням.

-Ризик учасників проекту може бути пов’язаний з усіма неочікуваними подіями в управлінні та фінансовому стані підприємств-партнерів.

38. Концепція вартості грошей у часі. Концепція вартості грошей у часі передбачає визначення: майбутн вартості грошей; приведеної (теперіш) вартості грошей. Основа концепції часової вартості грошей - розкриття сутності приведених (сьогоднішніх) грошей. Концепція тимчасової вартості грошей разом з ризику є основа теорії і практики корпоратив фінансів і функціонув ринку капіталу ґрунтуючись на таких позиціях: - сьогоднішній долар (євро, єна і т. п.) коштує більше ніж той, який одержить корпорація в майбутньому: через тиждень, через рік. Він сьогодні вже «в роботі», тобто приносить дохід.

- майбутній долар містить більше ризику, тобто непев­ності в одержанні очікуваного прибутку, ніж сьогоднішній.