2.2. Громадянська позиція людини в правовому житті суспільства і держави.

Особливе місце при характеристиці правової культури для побудови правової держави і громадянського суспільства, належать громадянські позиції людини.

Громадянськість – свідоме й активне виконання громадянських обов’язків, розумне використання своїх громадянських прав – є однією з важливих характеристик 4кожної людини, свідченням її громадянської зрілості.

Повне виконання громадських обов’язків при одночасній реалізації прав і свобод особи можливе тільки за умови її активної громадянсько позиції. Громадянська позиція людини це – її певне ставлення до різних суспільних явищ і процесів з урахуванням інтересів суспільства та держави. Ця позиція знаходить свій вияв у оцінках і вчинках людини, спрямованих на утвердження або захист цих інтересів.

Взаємовідносини між громадянином та державою регулюються в суспільстві правовими законами й нормами, які виражають інтереси й волю всього суспільства або його окремих панівних груп. Дотримання правових законів і норм може бути не тільки добровільним, але й примусовим, оскільки на їхньому боці стоять такі організації, як суд, прокуратура, органи громадського порядку та інші правоохоронні органи.

Коли держава діє не в інтересах усього суспільства й разом з тим кожної людини, а в інтересах окремих політичних партій або соціальних груп, вона намагається силоміць нав’язати свої закони всім членам суспільства, поставити під контроль цих законів усі прояви людської життєдіяльності. Таке однобічне й насильницьке підпорядкування людини вимогам держави без урахування інтересів і волі самої особистості називається її одержавленням. Це явище є найбільш характерним для так званої тоталітарної держави, за умов якої окремі люди розглядаються лишень як прості «коліщатка» й «гвинтики » державної машини.

Протилежною тоталітарній є демократична держава, яка не тільки проголошує права й свободи своїх громадян, але й гарантує їх забезпечення. Тому в Конституції України записано: «Держава відповідає перед людиною за свою діяльність. Утвердження і забезпечення прав і свобод людини є головним обов’язком держави »(Стаття 3).

До головних права і свобод громадян належать політичні права і свободи (свобода слова, зборів, участі в управлінні державними і громадянськими справами тощо ) і особисті права і свободи (свобода совісті, думки і переконань, недоторканість особи, її житла, свобода пересувань тощо); соціально-економічні права (права на власність, на працю, на житло, на освіту, на охорону здоровя тощо). Ці права і свободи відображені в Конституції України, прийнятій Верховною Радою України 28 червня 1996 року.

Невід’ємними від прав і свобод особи є також її громадянські обов’язки. Це насамперед дотримання положень Конституції та державних законів, відстоювання й захист інтересів держави, зміцнення її могутності та авторитету, захист Вітчизни, поважне ставлення до інтересів і законних прав інших громадян.[ ⁶Арцишевський Р.А. Особа і суспільство/ Р. А. Арцишевський, С.О. Бондарчук.-К.: ВТФ «Перун», 1997р.- с. 408-410.]

Знання кожною людиною своїх прав і свобод і вміння правильно користуватися ними, а також сумлінне ставлення до своїх громадянських обов’язків є важливим показником її загальної культури.

____________________________________

[ ⁶Арцишевський Р.А. Особа і суспільство/ Р. А. Арцишевський, С.О. Бондарчук.-К.: ВТФ «Перун», 1997р.- с. 408-410.]

Розділ 3. Формування правової свідомості і культури.