11. Охарактеризуйте попит і пропозицію праці.

Кон'юнктура ринку — це спiввiдношення попиту i пропозиції праці на даний період, яке визначає ставки заробітної плати на конкретні види праці та рівень зайнятості населення. Виділяють три типи кон'юнктури:• трудодефiцитна, коли на ринку праці спостерігається нестача пропозиції праці;• трудонадлишкова, коли існує велика кiлькiсть безробітних i відповідно надлишок пропозиції праці;• рівноважна, коли попит на працю вiдповiдає її пропозиції. Кожен тип ринкової кон'юнктури властивий тому чи іншому регіонові або сфері прикладання праці,утворюючи в сукупності загальний ринок праці в країні. Спiввiдношення попиту на робочу силу та її пропозиції складається під впливом конкретної економічної та соціально-політичної ситуації, зміни ціни робочої сили (оплати праці), рівня реальних доходів населення. Можна зробити висновок, що у мiру зниження рівня реальної заробітної плати (ціни робочої сили) попит на робочу силу з боку роботодавців i відповідно зайнятість зростають. Зростання реальної заробітної плати супроводжується збільшенням пропозиції робочої сили.

12. Розкрийте сутність кон’юнктури ринку праці, охарактеризуйте її види.

Конюктура ринку – це спiввiдношення попиту i пропозицii працi на даний перiод, яке визначаe ставки заробiтноi плати на конкретнi види працi та рiвень зайнятостi населення. Видiляють три типи кон-ри: трудодифiцитна, коли на ринку працi спостерiгаeться нестача пропозицii працi; трудонадлишкова, коли iснуe велика кiлькiсть безробiтних i вiдповiдно надлишок пропозицii працi; рiвноважна, коли попит на працю вiдповiдаe ii пропозицii. Кожен тип ринк. кон-ри, який властивий тому чи iншому регiону чи мiсцю, де застосовуeться праця в сукупностi утворюють загальний ринок працi в краiнi. Спiввiдношення попиту та пропозицii на робочу силу складаeться пiд впливом конкретноi соцiально-економiчноi ситуацii, при змiнi з\п , реальних доходiв. Видно, що у мiру зниження рiвня реальноi з\п попит на робочу силу з боку роботодавцiв i зайнятiсть зростають. Зростання реальноi з\п супроводжуeться зб. пропозицii робочоi сили.У точцi перетину – попит i пропозицiя збiгаються, виникаe рiвновага на ринку працi. Якщо цiна робочоi сили вища вiд рiвноважноi – маe мiсце безробiття, якщо нижча – дефiцит працiвникiв. На практицi рiвноважний стан практично недосяжний. Кон-ра ринку працi безпосередньо впливаe на цiну робочоi сили. Цiна робочоi сили маe забезпечувати придбання на ринку такоi кiлькостi споживчих товарiв i послуг, щоб працiвник мiг пiдтримати свою працездатнiсть та утримувати сiмю, виховувати дiтей, без чого не буде вiдбуватися поповнення ринку працi. Цiна виступаe у виглядi з\п.

13. Охарактеризуйте функції і сегментацію ринку праці.

Ринок працi виконує такi функцiї:• узгоджуe економiчнi iнтереси суб'єктiв трудових вiдносин;• забезпечує конкурентне середовище кожної зi сторiн ринкової взаємодiї;• забезпечуe пропорцiйнiсть розподiлу робочої сили вiдповiдно до структури суспiльних потреб i розвитку технiки;• пiдтримуe рiвновагу мiж попитом на робочу силу та ii пропозицiєю;• формує резерв трудових ресурсiв для забезпечення нормального процесу суспiльного вiдтворення;• сприяє формуванню оптимальної професiйно-квалiфiкацiйної структури;• стимулюe працю, установлює рiвноважнi ставки заробiтноi плати;• впливає на умови реалiзацiї особистого трудового потенцiалу;• дає iнформацiю про структуру попиту i пропозицiї, ємнiсть, кон'юнктуру ринку тощо. Основними суб'єктами ринку працi, як зазначалося, e роботодавець i найманий працiвник. Останнiй має право розпоряджатися своєю здатнiстю до працi. Вiн e власником, носieм i продавцем своєї робочої сили. Роботодавець e покупцем цього товару.Для найманого працiвника основним джерелом засобiв iснування й iндивiдуального вiдтворення є його праця. Суб'єктами ринку працi e також посередники мiж роботодавцями i найманими працiвниками — держава, профспiлки i спiлки роботодавцiв.Ринковий механiзм являe собою eднiсть двох складових: стихiйних регуляторiв попиту i пропозицiї робочої сили i регулюючого впливу держави на цi процеси.Регулювання ринку працi здiйснюeться для забезпечення вiдповiдностi мiж попитом на робочу силу та її пропозицiєю за обсягом i структурою, тобто має на метi досягнення iх ефективної збалансованостi. В умовах ринкових вiдносин будь-якi диспропорцiї у виробництвi призводять до порушення пропорцiй ринку працi, тобто спiввiдношень мiж сукупною величиною попиту на робочу силу та ii пропозицiєю, попитом на робочу силу та ii пропозицiєю за галузями, регiонами; спiввiдношення мiж попитом на окремi професiї, спецiальностi та iх пропозицiєю. Сегментацiя РП. Ринок працi пiдроздiляeться па окремi частини — цiльовi ринки, якi називаються сегментами. Сегментацiя ринку працi— це подiл працiвникiв i робочих мiсць на замкнутi сектори, зони, якi обмежують мобiльнiсть робочоi сили своїми рамками.Ознаками сегментацii можуть бути:• територiальне положення — регiон, мiсто, район тощо;• демографiчнi характеристики — статево-вiковий i сiмейний склад населення;• соцiально-економiчнi характеристики — рiвень освiти, професiйно-квалiфiкацiйний склад працiвникiв, стаж роботи тощо;• економiчнi критерii — розподiл покупцiв за формами власностi, за їхнiм фiнансовим станом; розподiл продавцiв за рiвнем матерiальної забезпеченостi та iн.;• психографiчнi показники — особистi якостi працiвникiв, iх належнiсть до певних верств i прошаркiв суспiльства тощо;• поведiнковi характеристики — мотивацiя зайнятостi та iн. Великого значення набуваe створення сегментiв для тих, хто особливо потребуe соцiальноi пiдтримки з боку держави. Це такi малоконкурентоспроможнi групи осiб, яким потрiбна робота: молодь, котра досягла працездатного вiку, працiвники похилого вiку, iнвалiди, жiнки з дiтьми.