42. Опишіть світові структурні зрушення у сфері зайнятості.

Рівень конкурентоспроможності громадян на ринку праці вирішальною мірою залежить від ступеня оволодіння ними відповідно до своєї професійної придатності тією професією, що користується попитом на конкретному регіональному ринку праці. А це, в свою чергу, залежить від якості поставленої профорієнтаційної роботи з незайнятим населенням. Так, у Німеччині, наприклад, виділяють багато коштів на профорієнтаційну роботу, вважаючи, що якісна профорієнтація — це велика продуктивність праці, висока якість продукції, значна стабільність кваліфікованих кадрів.

За даними ДСЗ, у 2001 р. професійною орієнтацією було охоплено 2279,8 тис. громадян, яким надано 3068,5 тис. послуг. Однак, негативним є той факт, що молодь віком до 28 років складає серед них лише 26,5 %, у той час як серед безробітних — майже третину. Підвищення кваліфікації працівників спрямовано на розширення та поглиблення їх знань, умінь і навичок за раніше набутими професіями (спеціальностями) до рівня, який відповідає сучасним вимогам науки і техніки, а також на опанування знаннями, котрі сприятимуть повній та продуктивній зайнятості.

Професійне навчання незайнятих громадян, перепідготовка та підвищення кваліфікації працівників мають бути основним засобом активної політики держави щодо запобігання безробіттю. В Німеччині, Швеції, Франції, Італії, Великобританії та інших розвинутих країнах більше ніж половина безробітних охоплена даними видами активних заходів. Вважається, що за трудове життя (30—40 років) робітник повинен здобути не менше трьох-чотирьох професій для того, щоб бути конкурентоспроможним на ринку праці.В Україні поки що професійному навчанню (узагальнюючий термін, який передбачає первинну професійну підготовку, перепідготовку і підвищення кваліфікації) незайнятих громадян не приділяється достатньої уваги, про що свідчить його динаміка.

43. Розкрийте методику визначення рівня безробіття.

Рівень безробіття розраховується як відношення чисельності безробітних, які зареєстровані в державній службі зайнятості, до працездатного населення працездатного віку. Значним недоліком такої методики розрахунку полягає у заниженні реального числа безробітних, оскільки в країнах, де соціальна допомога безробітним низька або де-факто відсутня, багато осіб не реєструються як безробітні на біржі праці. Згаданий феномен також спостерігається у сільських регіонах, де працездатне населення займається обробленням (власної) землі, що не охоплюється статистикою як діяльність господарювання. Природна норма безробіття - наслідок фрикційного і структурного безробіття. На сьогоднішній день вченими розроблено багато методів та моделей для оцінювання природного рівня безробіття і рівня безробіття, що не прискорює інфляцію. Серед них є такі, що враховують тільки

інформацію про наявне безробіття, і ті, що окрім рівня безробіття використовують дані про величини інших макроекономічних параметрів [1]. Основним недоліком першої групи цих методів є відірваність їх від будь- яких теоретичних моделей функціонування економіки. За своєю суттю вони є чисто статистичними.

Позитивною стороною такого підходу до визначення природної норми безробіття є невеликі обсяги використовуваної інформації.

Другу групу методів оцінювання природної норми безробіття, тобто тих, які, крім рівня безробіття використовують інформацію про величини інших макроекономічних параметрів, можна поділити на дві підгрупи. Методи першої з цих підгруп (так званий «структурний підхід») передбачають побудову моделей у вигляді систем рівнянь, які описують стан ринку праці і товарів та виявлення основних чинників, що

впливають на природний рівень безробіття. В методах другої з цих підгруп (так званий «напівструктурний підхід») будують моделі також у вигляді системи рівнянь, але в скороченій формі. В результаті виникає

потреба в оцінюванні меншої кількості параметрів. Слід ще зауважити, що особливістю методів цієї підгрупи є побудова кривої Філліпса та використання багатовимірних фільтрів, зокрема модифікованого

фільтра Ходріка-Прескотта та фільтра Калмана.

Розробці методів оцінювання та розрахункам величини природної норми безробіття присвячено багато наукових праць. Для більш точного оцінювання природної норми безробіття розглянемо три методи визначення її величини. Найпростішим серед способів розрахунку величини природного рівня безробіття є метод, який використовує коефіцієнти працевлаштування та звільнення працівників. Якщо припустити, що рівень безробіття є незмінним (ринок праці перебуває у стаціонарному стані), то кількість найнятих на роботу має дорівнювати кількості звільнених. Третій метод оцінювання природної норми безробіття, який ми використаємо в даній роботі ґрунтується на запропонованому Є. Балацьким підході до визначення коефіцієнта гнучкості (еластичності) ринку праці