План лекції:

1. Історичні та ідейно-теологічні причини виникнення протестантизму. Реформація.

2. Ранній протестантизм: особливості віровчення, культу та організації.

3. Еволюція протестантизму.

Семінар: Протестантизм як реформоване християнство

1. Сутність віровчення та культу протестантських віросповідань.

2. Етапи формування та особливості віровчення пізнього протестантизму.

З. Поширення реформаційних вчень на теренах України.

Методичні рекомендації до семінару:

1. Потрібно знати, що віровчення протестантизму у найбільш повному вигляді було сформульовано М.Лютером в «Аугсбурзькому визнанні віри», прийнятому 1559 р. Воно має наступні принципи:

- визнання абсолютного авторитету Біблії;

- визнання того, що людина спасається виключно через персональну віру;

- визнання, що виправдання грішника можливе не через добрі справи, а через благодать Божу.

Відповідно до цих віроповчальних положень було сформульовано основні особливості протестантизму:

- загальне священство (кожен віруючий може звертатися до Бога через молитву); духовенство не є посередником між Богом та людьми;

- ліквідація целібату; ліквідація інституту чернецтва та монастирів.

- повернення до традиції ранньої Церкви;

- критика інституту папства;

- заперечення молитви за померлих та молитов до святих;

2. Слід з’ясувати , що подальший розвиток протестантизму пов’язаний з двома основними чинниками: виникненням нових деномінацій та модернізацією теологічних доктрин традиційного протестантизму. У XVII ст. у Великій Британії з’являються баптисти; у 1830р. – у США Церква Ісуса Христа святих останнього дня, більш відома під назвою «мормони»; у 1884р. у США – свідки Єгови; у 1901р. у США – християни віри євангельської, більше відомі під назвою «п’ятидесятники». Протестантизм виходить з того, що природні права людини є споконвічно притаманні людям. Реформація заклала фундамент концепції прав людини і громадянина, яка сьогодні стала наріжним каменем політичної та моральної культури. Протестантизм сповідує ідею покликання, культ працелюбності, успіху; засуджується марнотратство та неробство. У великій пошані - стоїчне ставлення до життєвих негараздів та наполегливість у досягненні мети.

З. Сутність цього питання ґрунтується на наступному. У 20 –х роках XVI ст. ідеї Реформації почали поширюватися на території Речі Посполитої, до складу якої входила в той час значна частина України. В Україні історичний шлях протестантизму виявився більш складним і суперечливим, оскільки, на відміну від Європи та Америки, тут домінуючі позиції посідало православ’я, яке вело тривалу боротьбу з католицизмом. Крім того, протестантизм в Україні не одержав підтримки широких народних мас. Реформаційні ідї поширювали в першу чергу виходці з України, що навчалися в протестантських країнах. Показовою постаттю в цьому плані є С.Оріховський, котрий здобував ґрунтовну освіту в головному осередку лютеранської Реформації – Віттенберзькому університеті.

Першими протестантськими течіями в Україні були лютеранство та кальвінізм (XVI ст.). Особливого піднесення протестантський рух набуває в другій половині XVIII ст. - у цей час на терени південної України переселяється багато іноземців. Активізація протестантизму також відбувається наприкінці XIX – першій третині XXст.; це було пов’язано з поширенням нових течій протестантизму - баптизму, адвентизму, згодом – п’ятидесятництва.

Сучасний український протестантизм набуває все більш визначених національних рис. Використовуються національні обрядові традиції під час молитовних зібрань, релігійних свят, також широко послуговуються українською мовою.

На сьогодні протестантизм в Україні є найдинамічнішою конфесією. Він має 8445 релігійних організації. Серед них найчисельнішими є християни-баптисти (3057), християни віри євангельської (п’ятидесятники) (2585), адвентисти сьомого дня (1113). Всі протестантські церкви мають необхідні управлінські структури, 90 навчальних закладів, налагоджену видавничу діяльність.