Висновки

У роботі на основі проведених досліджень розроблено теоретичну базу, удосконалено нормативно-правове та науково-методичне забезпечення соціальної безпеки України в системі державного та регіонального управління. Основні висновки і результати зводяться до такого.

1. Негативні тенденції у соціально-економічному розвитку України та її регіонів свідчать про наявність загроз соціальній безпеці, які є наслідками низької ефективності державного та регіонального управління соціальними процесами. Це обумовлює необхідність опрацювання нових підходів та розробки механізмів забезпечення соціальної безпеки України на національному та регіональному рівнях.

2. Проведені дослідження дозволили визначити загрози соціальній безпеці, встановити їх гостроту та вагомість. Головними серед них є: незабезпеченість гідного рівня та якості життя населення України, стале його падіння; зубожіння значної частини населення; відсутність умов збереження і розвитку людського, трудового та інтелектуального потенціалу країни; розвиток негативних демографічних тенденцій; погіршення стану здоров’я населення; низька вартість національної робочої сили; несформованість середнього класу. Загрози соціальній безпеці, обумовлені значною соціально-економічною диференціацією регіонального розвитку, включають: критичний стан монофункціональних міст у районах закриття містоутворюючих підприємств, недосконалість механізмів та низька ефективність державних заходів з їх підтримки та відновлення; незбалансованість інтересів між центром та регіонами; нерозробленість механізмів забезпечення рівних стартових можливостей життєдіяльності населення; збільшення кількості депресивних регіонів в Україні.

3. Обґрунтовано та визначено пріоритетні напрями державної та регіональної політики забезпечення соціальної безпеки. Ними є: забезпечення сталості соціально-економічного розвитку регіонів, їх спроможності до постійного відновлення та самовдосконалення; реалізація заходів із попередження в регіонах негативних соціальних наслідків структурної перебудови економіки, якої потребують державні інтереси; створення системи заохочення регіонів, які розв'язують свої соціальні проблеми самостійно та сприяють підтримці проблемних регіонів; забезпечення пріоритетного розвитку регіонів, які мають стратегічне значення для України; запровадження системи спільного використання фінансових ресурсів виконавчої влади та місцевого самоврядування на договірних засадах для ефективного використання бюджетних коштів для вирішення регіональних соціально-економічних проблем.

Список використаних джерел

1. Живко З.Б., Керницька МІ. Соціально-економічна безпека. Навчальний посібник для самостійного вивчення дисципліни. - Львів: Ліга-Прес, 2008 с. - 345 с.

2. Франчук В І. Основи економічної безпеки: Навчальний посібник / [Василь Іванович Франчук]; - Львів: Вид-во Львівського держ. ун-ту внутр. справ., 2008. - 203 с.

3. Бандурка О. М., Духов В. Є., Петрова К. Я., Червяков І. М. Основи економічної безпеки: Підручник [для студ. вищ. навч. закл.] / [О. М. Бандурка, В. Є. Духов, К. Я. Петрова, І. М. Червяков]; - X.: Вид-во Нац. ун-ту внутр. справ, 2003.-360 с.

4. Соціальна економіка. Навч. посіб. / Кол. авт. О. О. Бєляєв, М. І. Диба, В. І. Кириленко та ін. — К.: КНЕУ, 2005. — 196 с.

5. Гальчинський А. С. Стратегія економічного і соціального розвитку України (2004– 2015 роки) «Шляхом європейської інтеграції». – К. – 2004. – С. 413.

6. Бандур С. І. Соціальний розвиток України: сучасні трансформації та перспективи. – К. – 2006. – 624 с.

7. Програма економічних реформ Президента України. 2010-2014 роки. [Електронний ресурс] – Режим доступу: http://www.president.gov.ua.

8. Пирожков С. І. Проблеми національної безпеки в контексті європейського вибору України // Соціально-економічні дослідження в перехідний період. – Львів, 2003. – Вип. 5. – С. 36-52.

29