5.3. Перевірка гвинта на самогальмування.
Грузовий гвинт для зручності і безпеки роботи на ньому повинен бути самогальмівним. Умова самогальмування:
(5.23)
де
-
кут підйому різьби
(формула 5.14)
-
зведенний кут тертя
(формула 5.16)
5.4. Розрахунок гвинта на стійкість.
Для довгих гвинтів, які стискаються, проводять розра-хунок на стійкість. Для виключення повздовжнього згину гвинта необхідно забезпечити запас стійкості.
(5.24)
-
розрахунковий коефіцієнт запасу
стійкості гвинта;
- допустимий
коефіцієнт запасу стійкості;
= 2.5... 4 - для
вертикальних гвинтів;
= 3.5... 5 - для
горизонтальних гвинтів;
-
критичне напруження, яке виникає в
поперечному перерізі гвинта;
-
розрахункове
напруження в поперечному перерізі
гвинта;
(5.25)
В залежності
від методу визначення
при розрахунку на стійкість, гвинти
поділяються на три групи:
1-а група. Гвинти
великої гнучкості, для яких повинна
витримуватись умова
.
Граничну
гнучкість для сталей, які застосовуються
для виготовлення гвинтів, можна приймати
.
Гнучкість гвинта
(5.26)
де
- коефіцієнт зведення довжини, який
враховує спосіб закріплення кінців
гвинта (табл.5.5);
- вільна довжина
гвинта;
- зведенна довжина
гвинта;
- радіус інерції
поперечного перерізу гвинта
(5.27)
Таблиця 5.5. Значення коефіцієнта зведення довжини в залежності від закріплення кінців гвинта
|
Схема закріплен-ня кінців гвинта |
|
|
|
|
|
Значення
|
2,0 |
1,0 |
0,7 |
0,5 |
Для всієї групи гвинтів критичне напруження визна-чається за формулою Ейлера
(5.28)
2-а група. Гвинти
середньої гнучкості для яких
=55...90.
Для цієї групи гвинтів критичне
напруження визначається за формулою
Тетмайера-Ясинського:
(5.29)
де
і
- емпіричні коефіцієнти, які приймаються
за табл.5.6 в залежності від матеріалу
гвинта.
Таблиця 5.6.
|
Марка сталі
|
|
|
|
Ст 4
|
328
|
1,11
|
|
Ст 5
|
350
|
1,15
|
|
Сталь 45
|
450
|
1,67
|
|
Сталь 50
|
473
|
1,87
|
,
,
3-я група. Гвинти
малої гнучкості, для яких
<
55 і пере-вірка на стійкість не вимагається.