Методичні вказівки для практичних робіт / 3.4. ДОСЛІДЖЕННЯ ПРИРОДНОЇ ОСВІТЛЕНОСТІ РОБОЧИХ МІСЦЬ

Коефіцієнт затінення вікон у залежності від відношення відстані між розглядуваною будівлею та тією, що стоїть навпроти D до висоти розташування карниза будівлі, що стоїть навпроти над підвіконням вікна, HK

Таблиця 6

Визначення коефіцієнта затінення вікон Кб будівлею напроти

Порядок виконання роботи 1. Вимірювання освітленості.

Для вимірювання рівнів освітленості на робочих поверхнях використовують переносні фотоелектричні люксметри Ю-116, Ю-117, які відрізняються тільки діапазоном вимірювання освітленості.

Люксметр Ю-116 складається з вимірника та селенового фотоелемента з насадками (світлофільтрами). Вимірник має дві шкали 0…100 і 0…30. прилад оснащений кнопками для перемикання шкал та табличкою із схемою, яка зв’язує застосування насадок з діапазонами вимірювань.

Принцип роботи люксметра оснований на використанні явища фотоефекту. При попаданні світлового потоку на фотоелемент (селеновий), світло перетворюється на електричний струм пропорційний світловому потоку. Струм вимірюється міліамперметром, шкала якого проградуйована у люксах, що дає змогу за показаннями приладу оцінити освітленість.

Для вимірювання освітленості необхідно встановити фотоелемент з потрібною комбінацією із світлофільтром на робочу поверхню. Встановити вимірник люксметра з футляром у горизонтальне положення на максимальній відстані від фотоелементу так, щоб тінь від людини, яка проводить вимірювання, не падала на нього. Ввімкнувши кнопку шкали з відповідним діапазоном вимірювання, коректором відрегулювати положення стрілки приладу на нульовій поділці шкали.

Приєднати фотоелемент до вимірника і розпочати вимірювання. Показання приладу в поділках шкали помножити на коефіцієнт поглинання світлофільтра (10; 100; 1000).

За невідомого рівня вимірювальної освітленості, пошуки необхідної чутливості приладу починають з установлення на фотоелемент світлофільтри з найбільшим коефіцієнтом поглинання та перемикання, по черзі, двох шкал 0…100 і 0…30 на кожній комбінації світлофільтрів.

Для дослідження умов зорової роботи при бічному природному освітлені необхідно:

а) виділити 5…6 умовних робочих місць у площині характерного розрізу приміщення лабораторії на рівні умовної робочої поверхні, (наприклад, на відстані 1, 2, 3, 4, 5, 6 метрів від віконного прорізу);

б) люксметром виміряти освітленість виділених робочих місць і результати занести в табл. 8.;

в) розрахувати коефіцієнт природної освітленості на робочих місцях за формулою (7), (значення – Езовн. вимірюється або надаються викладачем), результати розрахунків занести в табл. 8.;

г) за допомогою табл. 1., табл. 2. пронормувати природну освітленість на робочих місцях. Результати занести в табл. 8.;

д) побудувати графік залежності коефіцієнта природної освітленості (КПО) від розташування робочого місця відносно віконного прорізу;

е) визначити за допомогою графіка, які види робіт можна виконувати на умовних робочих місцях.

3. Використовуючи формулу (9) розрахувати площу світлових прорізів – SB; для цього необхідно:

а) виміряти довжину L, м, ширину В, м та висоту H, м приміщення лабораторії;

б) визначити за табл. 1., та табл. 2. нормоване значення КПО – eH;

в) залежно від ступеня забруднення повітря робочої зони встановити з табл. 4. коефіцієнт запасу – К3;

г) підрахувати висоту від рівня умовної робочої поверхні до верху вікна h та глибини приміщення В1. За даними табл. 5., визначити світлову характеристику

вікна – hв;

д) оцінити відстань D між корпусом лабораторії та протистоячою будівлею, а також висоту розташування карниза цієї будівлі над підвіконням вікна лабораторії Нк. За даними табл. 6. визначити коефіцієнт затінення вікон – Кб, (для нашого випадку Кб=1,0);

е) за формулою (10) розрахувати загальний коефіцієнт світлопропускання – τ

В;

ж) використовуючи табл. 7 встановити коефіцієнт підвищення КПО при

Зміст звіту

У звіті мають бути відображені: мета роботи, короткий опис впливу природного освітлення на життєдіяльність людини; санітарно-гігієнічні вимоги до виробничого освітлення; показники, що характеризують виробниче освітлення

(кількісні, якісні, одиниці вимірювання); методика дослідження умов природного освітлення на робочих місць, порядок виконання роботи; таблиці та графіки експериментальних і розрахункових даних; підготувати відповіді на контрольні питання; дата і підпис студента.

Контрольні запитання

1.Роль та значення світла в життєдіяльності людини.

2.Що таке природне освітлення? В чому переваги природного освітлення?

3.Які процеси в оці людини супроводжують зорове сприйняття?

4.Як впливає на стан людини недостанє та надмірне освітлення?

5.Санітарно-гігієнічні вимоги до виробничого освітлення.

6.Якими показниками (кількісні, якісні) характеризується виробниче освітлення?

7.Дати визначення: світловий потік; силі світла; освітленість: яскравість. Одиниці вимірювання освітленості.

8.Що таке фон, контраст об’єкта з фоном, видимість, показник освітленості?

9.Види природного освітлення.

10.Що таке коефіцієнт природної освітленості? Як обчислити коефіцієнт природної освітленості?

11.Як нормується КПО при бічному природному освітлені?

12.Як нормується КПО із двостороннім бічним освітленням?

13.Як нормується КПО при комбінованому природному освітлені?

14.Як визначити нормоване значення КПО для фізичних поясів світлового клімату?

15.Як розрахувати природне бічне освітлення?

16.Що таке розряд зорової роботи?

17.Як визначити розряд зорової роботи при відстані понад 0,5 м від об’єкта розпізнавання до ока працівника?

18.Як влаштований люксметр? Принцип його роботи.

19.Методика вимірювання освітленості за допомогою люксметра?

20.Визначення загального коефіцієнта світлопропускання. Що визначає його залежність?

21.Від чого залежить коефіцієнт запасу – К3?

ЛІТЕРАТУРА

1.Санітарні норми і правила. Природне і штучне освітлення. ДСН.2.04.05 – 92, – 48 c.

2.Жидецький В.Ц. Основи охорони праці. Підручник. – Львів: «Афіша», 2005, –317 с.

3.Ткачук К.П. та інші. Основи охорони праці. Підручник К.: «Основа»,

– 2003, – 471 с.

4.Гандзюк М.П. та інші. Основи охорони праці. Підручник. – К.: «Каравела», 2008, – 383 с.

5.Жидецький В.Ц. та інші. Практикум із охорони праці. Навч. посібник. – Львів: «Афіша», 2000, – 348 с.