Лекции Управление инновациями

співвідношенням приведених доходів до приведеним на цю ж дату інноваційних витрат. Розрахунок індексу рентабельності ведеться по формулі:

Приведена формула відображає в чисельнику величину доходів, приведених до моменту початку реалізації інновацій, а в знаменнику - величину інвестицій в інновації, продисконтованих до моменту початку процесу інвестування. Або інакше можна сказати - тут порівнюються дві частини потоку платежів: прибуткова і інвестиційна.

Індекс рентабельності тісно пов'язаний з інтегральним ефектом, якщо інтегральний ефект Еінт позитивний, то індекс рентабельності JR>1, і навпаки. При JR>1 інноваційний проект вважається економічно ефективним, у випадку JR < 1 - неефективний.

Перевага віддається тим інноваційним рішенням, для яких найбільш високий індекс рентабельності.

3) Норма рентабельності Ер є тією нормою дисконту, при якої величина дисконтованих

Даний показник інакше характеризує рівень прибутковості, що виражається дисконтною ставкою, за якій майбутня вартість грошового потоку від інновацій доводиться до справжньої вартості інвестиційних засобів.

Показник норми рентабельності має інші назви: внутрішня норма прибутковості. внутрішня норма прибутку, норма повернення інвестицій.

Одержувану розрахункову величину Ер порівнюють з що вимагається інвестором нормою рентабельності. Питання про ухвалення інноваційного рішення може розглядатися, якщо значення Ер не менше що вимагається інвестором величини. Якщо інноваційний проект повністю фінансується за рахунок позики банку, то значення Ер указує верхню межу допустимого рівня банківської процентної ставки, перевищення якого робить даний проект економічно неефективним. У разі, коли має місце фінансування з інших джерел, то нижня межа значення Ер відповідає ціні капіталу, що авансується яка може бути розрахований як середня арифметична зважена величина платні за користування капіталом, що авансується.

4) Період окупності То є одним з найпоширеніших показників оцінки ефективності інвестицій. На відміну від того, що використовується в нашій практиці показника "термін окупності капітальних вкладень", він також базується не на прибутку, а на грошовому потоці з приведенням інвестуються засобів в інновації і суми грошового потоку до справжньої вартості.

To K Д

де К - первинні інвестиції в інновації; Д - щорічні грошові доходи.

Значущість визначення ефекту від реалізації інновацій зростає в умовах ринкової економіки. Проте не менше важливої вона є і для перехідної економіки.

Залежно від результатів і витрат, що враховуються, розрізняють наступні види ефекту.

В залежності від тимчасового періоду обліку результатів і витрат розрізняють показники ефекту за розрахунковий період і показники річного ефекту.

Тривалість прийнятого тимчасового періоду залежить від наступник факторів:

•тривалості інноваційного періоду;

•терміну служби об'єкта інновацій;

•ступеня вірогідності вихідної інформації;

•вимог інвесторів.

Вище відзначено, що загальним принципом оцінки ефективності є зіставлення ефекту (результату) і витрат.

Відношення Результат може бути виражений як у натуральних так і в грошових Витрати величинах

Відбір і оцінка проектів НДДКР Зміст і процедура оцінки і відбору

Оцінка проекту - найважливіша процедура на початковій стадії проекту, але вона також є безперервним процесом, що припускає можливість зупинки проекту у будь-який момент у зв'язку з додатковою інформацією, що з'являється. Таким чином, це одна з процедур оперативного управління НДДКР. Вона повинна ґрунтуватися на чіткому формальному базисі і включати наступні компоненти:

-виявлення чинників, що відносяться до проекту;

-оцінку проектних пропозицій по цих чинниках з використанням кількісної інформації або експертних оцінок;

-ухвалення або відмова від проектних пропозицій на основі зроблених оцінок;

-виявлення областей, де потрібна додаткова інформація, і виділення ресурсів на її отримання;

-зіставлення нової інформації з тією, що використовувалася при первинній оцінці;

-оцінку дії на проект виділених нових змінних;

-ухвалення рішення про продовження або припинення роботи над проектом.

Основні чинники, які повинні бути врахований в процедурі оцінки:

-фінансові результати реалізації проекту;

-дія даного проекту на інші в рамках портфеля НДДКР корпорації;

-вплив проекту у разі його успіху на економіку корпорації в цілому.

Основні групи критеріїв, які повинні бути взятий до уваги при оцінці і відборі проектів, відносяться до наступних областей:

-мета корпорації, її стратегія, політика і цінності;

-маркетинг;

-НДДКР;

-фінанси;

-виробництво.

Критерії, пов'язані із стратегією і політикою корпорації. До них відносять:

-стратегічне планування;

-образ корпорації;

-відношення до ризику;

-відношення до нововведень;

-часовий аспект.

Маркетингові критерії. До них відносять:

-виявлення потреб;

-потенційний об'єм продажів;

-часовий аспект;

-дія на існуючі продукти;

-ціноутворення;

-рівень конкуренції;

-канали розподілу;

-стартові витрати.

Науково-технічні критерії

Вже при розгляді як критерій оцінки проекту ціноутворення була чітко позначена нерозривність технічної і економічної сторін проекту. В НДДКР слід говорити про єдиний процес техніко-економічного проектування.

Оцінки вартості розробки і часу, необхідного для її завершення, найбільш важливі. Ці показники виступають як міра об'єму науково-технічних ресурсів, що залучаються до проекту, і тривалості їх використовування. Важливо не тільки наявність загального ресурсу (фінансування), але і потреба в приватних ресурсах і їх наявність (фахівці вищої кваліфікації, площі, виробничі робітники, лабораторне устаткування, виробничі потужності інформаційне забезпечення і т.д.). Нестача того або іншого конкретного ресурсу може стати вирішальним чинником в процесі вибору проекту. SWOT-аналіз, проведений компанією, дасть їй інформацію про основні відмітні переваги які слід використовувати в розробці, щоб зробити її конкурентноздатною. До їх числа можуть відноситися і приватні види ресурсів, до розподілу яких між проектами слід підійти з особливою увагою. Слід також використовувати як критерій ухвалення рішення ступінь впливу проекту на майбутні розробки, наприклад, наступне міркування: чи створить цей проект базу для майбутніх розробок (в технології, науковому знанні методиці рішення конкретних задач, стандартизації і т.д.). Це стимулюватиме можливі майбутні синергетические ефекти.

Виробничі критерії

Упровадження нового продукту у виробництво рідко проходить без труднощів. В першому наближенні їх можна розділити на дві групи:

-труднощі, пов'язані з виробничими потужностями для нового продукту;

-труднощі виробництва проекту з витратами, що гарантують отримання необхідного прибутку. До числа основних виробничих чинників, що забезпечують успіх проекту, відносять:

-технологію, відповідну типу виробництва;

-справжній і майбутній баланс виробничих потужностей;

-ринкову забезпеченість унікальними матеріалами і комплектуючими виробами;

-доступність всіх видів приватних ресурсів;

-гнучкість виробництва, його здатність "сприйняти" нові вироби і випускати їх з витратами, що забезпечують конкурентноздатну ціну;

-ступінь використовування існуючих технології і устаткування.

Організація оцінки проекту

Велика частина критеріїв оцінки не відноситься до науково-технічної області. інновації (успішні і неуспішні) розповсюджуються на діяльність всієї компанії і стають частиною її економічної діяльності. Ефективність рішень за оцінкою проектів можна забезпечити, лише залучаючи до цього процесу тих, кого зачіпають чинники оцінок. В групу, оцінку проекту, що проводить, доцільно включати:

-фахівців у відповідній науковій області;

-фахівців в інших науково-технічних областях;

-користувачів результатами проектів;

-людей, що володіють навиками менеджменту і знаючих економіку;

-фахівців, раніше що брали участь в проведенні оцінок;

-людей, що володіють досвідом в області формування науково-технічної політики.

Такі процедури, як оцінка проектів, є частиною операційних взаємодій в рамках структури фірми. Проте такі процедури вимагають і добрих міжособових і міжгрупових відносин. Процедура оцінки, там, де вона здійснюється ефективно може стати важливим елементом інноваційного процесу, дозволяючи врахувати думки керівників інших підрозділів фірми. Це веде до посилення їх відповідальності і полегшує перехід проекту від стадії НДДКР до виробництва і маркетингу.

Найпростішим методом оцінки є складання переліку всіх критеріїв. Оскільки оцінка проектів є, по суті, безперервним процесом то у міру виконання ці критерії деталізують і уточнюються. Як робочий перелік критеріїв такої оцінки пропонується наступний:

А. Критерии пов'язані з метою корпорації, її стратегіями, політиками і цінностями:

1.Сумісність проекту з поточною стратегією компанії і її довгостроковими планами.

2.Допустимість змін в стратегії фірми з урахуванням потенціалу проекту.

3.Узгодженість проекту з уявленнями про компанію.

4.Відповідність проекту відношенню корпорації до ризику.

5.Відповідність проекту відношенню корпорації до нововведень.

6.Відповідність тимчасового аспекту проекту вимогам корпорації.

Б. Рыночные критерії:

1.Відповідність проекту чітко певним потребам ринку.

2.Загальна місткість ринку.

3.Частка ринку, яку зможе контролювати корпорація.

4.Життєвий цикл продукту у вигляді товару.

5.Вірогідність комерційного успіху.

6.Вірогідний об'єм продажів.

7.Часовий аспект ринкового плану.

8.Дія на існуючі продукти.

9.Ціноутворення і сприйняття продукту споживачами.

10.Позиція в конкуренції.

11.Відповідність продукту існуючим каналам розподілу.

12.Оцінка стартових витрат.

В. Научно-технические критерії:

1.Відповідність проекту стратегії НІОКР.

2.Допустимість змін в стратегії НІОКР з урахуванням потенціалу проекту.

3.Вірогідність технічного успіху проекту.

4.Вартість і час розробки проекту.

5.Патентна чистота проекту.

6.Наявність науково технічних ресурсів для виконання проекту.

7.Можливість виконання майбутніх НІОКР на базі даного проекту і нової технології.

8.Дія на інші проекти.

Г. Финансовые критерії:

1.Вартість НІОКР.

2.Вкладення у виробництво.

3.Вкладення в маркетинг.

4.Наявність фінансів в потрібні моменти часу.

5.Вплив на інші проекти, що вимагають фінансових коштів.

6.Час досягнення точки беззбитковості і максимальне негативне значення витрат.

7.Потенційний річний розмір прибутку.

8.Очікувана норма прибутку.

9.Відповідність проекту критеріям ефективності інвестицій, прийнятим в компанії.

Д. Производственные критерії:

1.Нові технологічні процеси.

2.Достатня чисельність і кваліфікація виробничого персоналу.

3.Відповідність проекту наявним виробничим потужностям.

4.Ціна і наявність матеріалів.

5.Виробничі витрати.

6.Потреби в додаткових потужностях.

Е. Внешние і економічні критерії:

1.Можливі шкідливі дії продуктів і технології.

2.Вплив громадської думки.

3.Поточне і перспективне законодавство.

4.Дія на рівень зайнятості.

Використовування будь-якого формалізованого методу оцінки не є математичним розрахунком потенційної або очікуваної ефективності проекту, а має лише мету визначити його вибір. Кожна компанія сама вибирає форму і критерії оцінки. Рейтингові оцінки мають ряд переваг:

-легкість проведення оцінок проекту по різнорідних критеріях;

-можливість згортання в єдину оцінку суб'єктивних оцінок і об'єктивних даних;

-можливість при виборі критеріїв оцінок обліку специфіки фірми.