
- •ВСТУП
- •РОЗДІЛ 1. Управління проектами
- •Теоретичні відомості
- •Контрольні питання
- •Теоретичні відомості
- •2.1. Фази проекту та його життєвий шлях
- •2.2. Приклад ЖПП
- •2.3. Характеристика системи
- •Контрольні питання
- •ЛАБОРАТОРНА РОБОТА № 3 Розробка мережевого плану виконання робіт
- •3.1. Мережеве планування та управління проектами
- •3.2. Сутність мережевого планування
- •3.3. Методи мережевого планування.
- •3.4. Побудова мережі проекту
- •3.4.1 Правила побудови мережі проекту.
- •3.4.2 Метод CPM.
- •3.4.3 Побудова часового графіка.
- •3.4.4 Формалізація задачі пошуку критичного шляху як задачі лінійного програмування.
- •3.5. Структурне планування
- •Контрольні питання
- •4.1. Огляд систем управління проектами
- •4.2. Найпоширеніші системи управління проектами.
- •4.2.1. Microsoft Project
- •4.2.2. Open Plan
- •4.2.3. Primavera Project Planner
- •4.2.4. SureTrak Project Manager
- •4.2.5. Spider Project
- •4.2.6. Project Expert
- •4.2.7. 1С-Рарус: Управління проектами
- •4.3.1. Teamwork Project Manager
- •4.3.2. DeskAway
- •4.3.3. Intervals
- •4.3.4. activeCollab
- •4.3.5. Worksection
- •4.4. Критерії вибору системи управління проектами
- •Контрольні питання
- •Рекомендована література до розділу 1
- •РОЗДІЛ 2. Управління проектами в MS Project
- •КОМПЛЕКСНА ЛАБОРАТОРНА РОБОТА № 5 Виконання робіт по управлінню проектом в MS Project
- •5.1. Основні характеристики системи управління проектами MS Project.
- •5.2. Загальна схема подання проекту.
- •5.3. Подання інформації про графік засобами MS Project
- •5.4. Інтерфейс MS Project
- •5.5. Таблиці. Фільтри. Види. Звіти.
- •5.5.1. Таблиці
- •5.5.2. Фільтри
- •5.5.3. Види
- •5.5.5. Робота з таблицями
- •5.5.6. Виділення частин таблиць
- •5.5.7. Форматування текстових елементів
- •5.5.8. Формування складу стовпців таблиці
- •5.5.9. Сортування таблиць
- •5.6. Робота з календарною діаграмою
- •5.7. Робота з фільтрами
- •5.8. Робота з таблицями завантаження ресурсами
- •5.9. Створення графіків проекту
- •5.10. Керування циклом реалізації проекту і ресурсами
- •5.10.1. Критичний шлях графіку
- •5.10.2. Як контролювати критичний шлях
- •5.10.3. Як скоротити критичний шлях
- •5.10.4. Скорочення тривалості робіт
- •5.10.6. Контроль потреб ресурсів
- •5.10.7. Управління ресурсами в Project
- •5.11. Терміни MS Project
- •Контрольні питання
- •Рекомендована література до розділу 2

наведено основні етапи реалізації цих методів. На першому етапі визначаються окремі роботи, що входять в проект, їхня послідовність та тривалість. Далі проект подається у вигляді мережі, де графічно зображено послідовність робіт
проекту. На третьому етапі на основі побудованої мереж виконуються обчислення, в результаті яких складається часовий графік реалізації проекту.
Рис. 3.1. Основні етапи виконання методів CPM та PERT
3.4. Побудова мережі проекту
3.4.1 Правила побудови мережі проекту.
На мережевому графіку події зображуються вершинами, роботи – орієнтованими дугами.
При побудові мережі проекту необхідно дотримуватись таких правил:
1)в мережі, крім завершальної події, не повинно бути тупикових подій, з яких не виходить жодна робота;
2)в мережі, крім вихідної події, не повинно бути хвостових подій, яким не передує жодна робота;
3)в мережі не повинно бути замкнутих контурів (циклів) та петель;
4)будь-які дві події повинні бути зв’язані лише однією роботою;
5)в мережі повинні бути лише одна вихідна та одна завершальна події.
Наявність в мережі тупикових та хвостових подій, а також циклів вказує на необхідність проведення більш ретельного аналізу робіт та взаємозв’язків між ними. Якщо в проекті потрібно виконати декілька робіт при одних і тих же початковій та кінцевій подіях, то в таких випадках необхідно ввести фіктивні події та роботи.
Графічно правила побудови мережі наведено на рис. 1.3.
Якщо процес реально можна почати або завершити з кількох робіт, то необхідно ввести фіктивні вихідну та завершальну події.
26

Рис. 3.2. Правила побудови мережі проекту
Припустимо, що чотири роботи повинні задовольняти таким правилам:
-робота С повинна початись одразу після завершення робіт А і В;
-робота Е повинна початись одразу після завершення роботи В.
На рис. 1.4, а наведено неправильно зображення робіт, оскільки виходить, що робота Е повинна початись як після завершення як роботи В, так і роботи А. На рис. 1.4, б наведено, як за допомогою фіктивної роботиD вирішити цю проблему.
27
Рис. 3.3. Використання фіктивної роботи для правильного відображення послідовності робіт
Вершини мережі можна нумерувати довільно, але для розв’язування задач зручно використовувати так звану правильну нумерацію подій– нумерація події, за якої номер кожної наступної події більший, ніж номер будь-якої попередньої.
3.4.2 Метод CPM.
Метод СРМ передбачає, що тривалість виконання кожної роботи є відома.
Врезультаті використання методу СРМ можна визначити:
-мінімальний час виконання проекту;
-множину критичних та некритичних робіт;
-час початку та закінчення виконання окремих робіт.
Критичний шлях – найдовший шлях від вихідної до |
завершальної події. |
|||||
Критичний |
шлях |
характеризує |
мінімальну |
тривалість виконання |
всього |
|
комплексу |
робіт. |
Роботи та |
події, що лежать |
на |
критичному |
шляху, |
називаються критичними.
Всі події характеризуються:
-раннім терміном настання події – Еі;
-пізнім терміном настання події – Lі.
Всі роботи характеризуються: |
|
|
|
|
|
- |
тривалістю роботи – t i j ; |
|
|
|
|
- |
раннім терміном початку роботи E S i j = E i ; |
|
|||
- |
пізнім терміном закінчення роботи |
L F i j = L j ; |
|
||
- |
пізнім терміном початку роботи |
L S i j = L F i j |
– t i j ; |
||
- |
раннім терміном закінчення роботи |
E F i j = E S i j + t i j ; |
|||
- |
повним резервом часу |
R i j = |
L S i j - E S i j |
(проміжок часу між |
|
|
раннім та пізнім термінами початку роботи); |
|
|||
- |
вільним резервом часу |
r i j = |
E j |
- E i – t i j |
(проміжок часу між |
|
раннім терміном настання події |
та раннім терміном настання події |
j ).
Для критичної роботи (i , j ) виконуються умови:
-E i = L i ;
-E j = L j ;
-L i - L j = E j - E i = t i j
Повний резерв часу R i j |
визначає час, на який |
може |
бути |
відкладена |
робота без збільшення тривалості виконання проекту. |
|
|
|
|
Вільний резерв часу r i j |
визначає час, на який |
може |
бути |
відкладена |
робота без збільшення раннього терміну настання наступної події. |
|
28
Якщо |
R i j |
= r i j , то робота |
може початись в будь-який час в межах від |
||
раннього |
до |
пізнього |
терміну |
початку роботи без збільшення тривалості |
|
проекту. Якщо |
R i j < r i j |
, то зсув початку роботи на величину, що є в межах |
|||
від r i j |
до |
R i j |
супроводжується зсувом всіх наступних некритичних робіт |
без збільшення тривалості проекту. Критичні роботи резерву часу не мають.
Визначення критичного шляху та часових параметрів мережевого графіка виконують в два проходи. При проході вперед визначаються ранні терміни настання подій, при проході назад – пізні терміни настання тих же подій.
Прохід вперед (з вихідної до завершальної події): |
|
|
|
|
|
|
|||||||||
початковий крок: приймаємо |
E 0 |
= 0 , тобто |
проект |
починається в |
|||||||||||
|
|
нульовий момент часу; |
|
|
|
|
|
|
|
|
|||||
основний |
крок: |
для вузла j |
|
визначаємо |
вузли p , |
q , … , v , |
що |
||||||||
|
|
безпосередньо зв’язані з вузлом |
j |
роботами ( |
p , |
j ), |
|||||||||
|
|
(q , j ), |
… |
, (v , j ), для яких вже обчислено |
ранні |
||||||||||
|
|
терміни настання подій; ранній термін настання події |
|||||||||||||
|
|
j |
визначається за формулою: |
|
|
|
|
|
|
||||||
|
|
E j = max{ |
E p + t p j ; |
E q |
+ t q j |
; … |
; E v + t v j |
}; |
|||||||
|
|
прохід |
завершується, |
коли |
буде |
визначено |
ранній |
||||||||
|
|
початок завершальної події E n . |
|
|
|
|
|
||||||||
Прохід назад (із завершальної до вихідної події): |
|
|
|
|
|
|
|||||||||
початковий крок: приймаємо |
L n = E n , тобто ранній та пізній терміни |
||||||||||||||
|
|
настання завершальної події співпадають; |
|
|
|||||||||||
основний |
крок: |
для |
вузла |
|
j |
визначаємо |
вузли p , |
|
q , … , v , |
що |
|||||
|
|
безпосередньо зв’язані з вузлом |
j |
роботами ( j , |
p ), |
||||||||||
|
|
(j , q ), |
… |
, |
(j , |
v ), для |
яких вже |
обчислено |
пізні |
||||||
|
|
терміни |
настання подій; пізній термін настання події |
||||||||||||
|
|
j |
визначається за формулою: |
|
|
|
|
|
|
||||||
|
|
L j = min{ |
L p |
+ t p j ; |
L q |
+ t q j |
; … |
; L v + t v j |
}; |
||||||
|
|
прохід |
завершується, |
коли |
буде |
визначено |
пізній |
||||||||
|
|
початок початкової події E 0 . |
|
|
|
|
|
|
|||||||
|
3.4.3 Побудова часового графіка. |
|
|
|
|
|
|
||||||||
Мережевий |
графік |
проекту – |
мережа, накреслена |
без |
масштабу |
часу. |
Через це мережевий графік хоч і дає уявлення про порядок виконання робіт, але недостатньо наглядний для визначення робіт, які виконуються в кожен момент
часу. |
Тому, крім мережевого графіка проекту, будують також часовий графік |
(діаграма Ганта). На осі абсцис відкладається час, на осі ординат– роботи. |
|
Кожна |
робота зображується у вигляді паралельного до осі часу ,відрізку |
довжина якого рівна тривалості роботи.
29