2.1.4 Освітленість робочого місця

На результати роботи користувача ПЗ великою мірою впливає освітленість робочої зони. Для правильного планування раціональної системи освітлення, потрібно враховувати яскравість джерел світла, їх розміщення у приміщенні, яскравісний контраст між пристроями ПК і фоном, відблиск поверхонь, колір й якість світильників та поверхонь. При недостатньому освітленні знижується продуктивність праці користувача ПК, може виникнути короткозорість та швидка стомлюваність.

Штучне освітлення у приміщеннях із ПК, має здійснюватись системою загального рівномірного освітлення. Джерелом штучного освітлення мають бути переважно люмінесцентні лампи.

Таким чином користувач, який працює з ПК піддається впливу ряду факторів. Провідними серед фізичних факторів є освітленість робочої зони користувача ПК. Раціональне освітлення робочої зони впливає на ефективність трудової діяльності людини, а також попереджає професійні захворювання й травматизм.

Правильна організація освітлення підвищує продуктивність й працездатність праці, створює сприятливі умови праці. Освітлення в робочій зоні користувача ПК має бути таким, щоб він міг без напруги зору виконувати свою роботу.

2.2 Розрахунок штучного освітлення

Приміщення площею 50 м², ширина якого складає 5 м, довжина – 10 м, висота – 3 м.

Використаємо метод світлового потоку. Щоб визначити потрібну кількість світильників, що мають забезпечувати нормований рівень освітленості, визначимо світловий потік, який падає на робочу поверхню за формулою (2.1):

F – світловий потік, який розраховується, Лм;

E – нормована мінімальна освітленість, Лк; Е = 300 Лк;

S – площа освітлюваного приміщення (S = 50 м²);

Z – відношення середньої освітленості до мінімальної (Z = 1,1);

K – коефіцієнт запасу, який враховує зменшення світлового потоку лампи у результаті забруднення світильників у процесі експлуатації (К = 1,5);

η – коефіцієнт використання світлового потоку, значення коефіцієнтів дорівнюють ρ_ст= 40% і ρ_стелі= 60%.

Обчислюємо індекс приміщення за формулою (2.2):

S – площа приміщення, S = 50 м²;

h – розрахункова висота підвісу, h = 2,9 м;

A – ширина приміщення, А = 10 м;

B – довжина приміщення, В = 5 м.

Підставляємо значення:

Знаючи індекс приміщення І, за таблицею 4 [ДБН В.2.5-28-2006] знаходимо η = 0,31.

Підставляємо усі значення в формулу для визначення світлового потоку F:

Для освітлення використані люмінесцентні лампи типу ЛБ 40-1, світловий потік яких F = 4320 Лм. Оберемо потрібну кількість ламп в світильниках за формулою (2.3):

N – кількість ламп, які визначаються;

F - світловий потік, F = 79838,72 Лм;

F_л- світловий потік лампи, F_л = 4320 Лм.

Рис. 2.1 - Схема розташування світильників

Отже, у приміщенні використовуються світильники типу ОД, що комплектуються двома лампами ЛБ 40-1. Тобто, необхідно використати 9 світильників із 18 працюючими лампами в них – це забезпечить нормований рівень освітленості. Завдяки виконаним розрахункам була отримана достатня освітленість приміщення, що однозначно сприятливо позначитися на здоров'ї і комфорті користувачів ПК.

2.3 Пожежна безпека

Спричинити вибух й пожежу на підприємстві можуть: порушення норм й правил пожежної безпеки, невиконання Закону «Про пожежну безпеку», тощо.

Щоб ліквідувати невеликі осередки пожежі, а також, щоб гасити пожежі на початковій стадії їх розвитку (тобто до прибуття штатних підрозділів пожежної охорони) використовують первинні засоби пожежогасіння. Вони поділяються на наступні види:

− вогнегасники;

− пожежний інструмент (сокири, ломи, гаки, тощо);

− пожежний інвентар (покривала із теплоізоляційного негорючого полотна, грубововняної повсті чи тканини, ящики з піском, бочки з водою, совкові лопати, пожежні відра);

На пожежних щитах (стендах) мають розміщуватися первинні засоби пожежогасіння.

Серед первинних засобів пожежогасіння найважливіша роль відводиться вогнегасникам, які є найефективнішими із них. Встановлено, що із застосуванням вогнегасників успішно ліквідують загоряння протягом перших 4 хв. від миті їх виникнення, тобто ще до прибуття пожежних підрозділів.

Вогнегасники розподіляють за видом вогнегасної речовини на:

− водні;

− повітряно-пінні;

− порошкові;

− вуглекислотні;

− хладонові;

− комбіновані.

Вогнегасники мають бути установлені у легкодоступних місцях (біля входів чи виходів із приміщень, у коридорах) й на видноті, а також в пожежонебезпечних місцях, де найімовірнішою є поява осередків пожежі. А також слід забезпечити їх захист від потрапляння прямих сонячних променів і безпосередньої дії нагрівальних й опалювальних приладів.

Інструктажі із питань охорони праці проводяться на усіх установах, підприємствах й організаціях незалежно від характеру їх підлеглості, трудової діяльності й форми власності. Мета інструктажу навчити працівника безпечно й правильно для себе та навколишнього середовища виконувати свої трудові обов'язки.

Інструктажі за характером та часом проведення поділяють на: вступний, повторний, первинний, позаплановий й цільовий.

Вступний інструктаж проводиться спеціалістом служби охорони праці чи іншим фахівцем за розпорядженням по підприємству за розробленою службою охорони праці програмою, із всіма працівниками, що приймаються на тимчасову чи постійну роботу, незалежно від їх стажу роботи, освіти і посади.

Первинний інструктаж проводиться із групою осіб одного фаху чи індивідуально безпосередньо на робочому місці до початку роботи.

Повторний інструктаж проводиться із працівниками на робочому місці за змістом та обсягом переліку питань первинного інструктажу: на роботах із підвищеною небезпекою – 1 раз на 3 місяці; для решти робіт – 1 раз на 6 місяців.

Позаплановий інструктаж проводиться при виявленні порушень вимог безпеки, які можуть привести чи призвели до аварій, травм, пожеж тощо; при введенні у дію нових чи переглянутих нормативних актів про охорону праці, а також при внесенні доповнень й змін до них.

Цільовий інструктаж проводиться при виконанні разових робіт, які не передбачені трудовою угодою; при ліквідації стихійного лиха, аварії; із учнями й вихованцями – у разі організації масових заходів (спортивні заходи, походи, екскурсії, тощо).

Таблиця 2.1 Норми належності порошкових вогнегасників для виробничих і складських будинків та приміщень промислових підприємств

Категорія приміщення	Гранична захищувана площа, м2	Клас пожежі	Мінімальна кількість вогнегасників
			Заряд вогнегасної реч., кг
			5	6	8	9	12
А, Б, а також В з наявністю горючих газів і рідин	від 25 до 50 включно	А, В, С, (Е)	3	3	2	2	2

Оберемо кількість вогнегасників для приміщення площею 50 м². Відповідно до таблиці 2.1 визначаємо, що для приміщень площею до 50 м² необхідно два порошкових вогнегасника масою вогнегасної речовини 8 кг. У даному випадку можна обрати вогнегасник типу ОП-8. Він застосовується для гасіння пожеж класу А (твердих речовин), В (рідких речовин), С (газоподібних речовин) і електроустановок, які знаходяться під напругою до 1000 В.