- •Пояснювальна записка
- •Анотація
- •Annotation
- •Технічне завдання
- •Зміст вступ
- •Розділ 1 основна частина
- •1.1.Вступні положення
- •1.2.Суть специфічного волокноутворення
- •1.3.Нанодобавки
- •1.3.1.Вуглецеві нанотрубки
- •1.3.2.Нанокомпозити і нанонаповнені волокна
- •1.4.Особливості планування експерименту для чотирикомпонентних сумішей
- •1.5.Оптимізація, її методи та застосування
- •1.5.1.Багатокритеріальна оптимізація системи
- •1.5.2.Застосування багатокритеріальної оптимізації
- •1.5.2.1.Скаляризація багатокритеріальної задачі
- •1.5.2.2.Зведення багатокритеріальної задачі до однокритеріальної
- •1.5.3.Однокритеріальна оптимізація системи
- •1.5.3.1.Задача умовної оптимізації.
- •1.5.3.2.Задача безумовної оптимізації.
- •1.5.4.Застосування однокритеріальної оптимізації
- •1.5.4.1.Застосування методу штрафних функцій
- •1.5.4.2.Застосування градієнтного методу із дробленням кроку
- •1.5.4.2.1.Реалізація методу із дробленням кроку
- •1.6.Опис програмного середовища
- •1.7.Опис програми
- •1.8.Демонстрація роботи програми
- •Висновок до розділу 1
- •Розділ 2 охорона праці та безпека в надзвичайних ситуаціях вступ
- •2.1.Аналіз шкідливих та небезпечних факторів
- •2.1.1.Параметри мікроклімату
- •2.1.2.Небезпека ураження електричним струмом
- •2.1.3.Електромагнітне випромінювання
- •2.1.4.Освітленість робочого місця
- •2.2.Розрахунок штучного освітлення
- •2.3.Пожежна безпека
- •Висновок до розділу 2
- •Загальні висновки
- •Список використаних джерел
- •Додаток Основні процедури та функції пз
2.1.2.Небезпека ураження електричним струмом
ПК живиться напругою, тож виникає небезпека ураження електричним струмом. Вплив електричного струму на людину призводить до механічних пошкоджень, загальних травм, електроударів і місцевих опіків, металізації шкіри.
Ступінь шкідливого та небезпечного впливу на користувача ПК електричного струму визначається:
− родом та величиною струму й напруги;
− шляхом струму крізь тіло людини;
− тривалістю дії на організм людини;
− частотою електричного струму.
Електробезпека у приміщенні забезпечується засобами захисту й технічними способами, а також технічними і організаційними заходами.
2.1.3.Електромагнітне випромінювання
Як тривалий, так і короткочасний вплив всіх типів випромінювання від екрану дисплея шкідливий для здоров'я користувача ПК.
Електронно-променева трубка кінескопа характеризується потенціалом в 20 000 вольт. Він виникає між обличчям користувача ПК та екраном дисплея, й розганяє порошинки, які осіли на екран, до значної швидкості. Ці порошинки, ніби кулі, врізаються в шкіру людини, яка сидить перед ПК.
Тож рекомендують наступні способи боротьби із цим явищем :
− Зменшення кількості пилу у приміщенні.
− Високочастотні електромагнітні поля. Їхня дія прирівнюється до радіації, але вона швидко зменшуються із відстанню, вони елементарно управляються й екрануються. Основним їх джерелом є відхиляюча електромагнітна система кінескопа. Усе випромінювання в сучасних моніторах відводиться вгору й часткове назад. Тож нічого не випромінюється вперед.
− Низькочастотні електромагнітні поля. Низькочастотне електромагнітне випромінювання дотепер не вважалося шкідливим, тому що воно від комп'ютера нижче. Проте є дані, що взаємодія власних полів дисплея та зовнішніх електромагнітних полів може призвести до інтерференції, що викликає мерехтіння зображення на екрані, від чого спостерігається головний біль та погіршення зору.
Робоче місці користувача ПК звичайно не перевищує максимальний рівень рентгенівського випромінювання в 10мкбэр/год., а інтенсивність інфрачервоного та ультрафіолетового випромінювань від екрану дисплея лежить у межах 10…100мВт/м2. Щоб знизити дію цих видів випромінювання, необхідно використовувати дисплеї із зниженим рівнем випромінювання та дотримуватися встановлених режимів відпочинку й праці.
2.1.4.Освітленість робочого місця
На результати роботи користувача ПЗ великою мірою впливає освітленість робочої зони. Для правильного планування раціональної системи освітлення, потрібно враховувати яскравість джерел світла, їх розміщення у приміщенні, яскравісний контраст між пристроями ПК і фоном, відблиск поверхонь, колір й якість світильників та поверхонь. При недостатньому освітленні продуктивність праці користувача ПК знижується, може виникнути короткозорість та швидка стомлюваність.
Система загального рівномірного освітлення має забезпечувати штучне освітлення у приміщеннях із ПК. Джерелом штучного освітлення мають стати переважно люмінесцентні лампи.
Таким чином користувач, що працює із ПК піддається впливу ряду факторів. Основним серед фізичних факторів є освітленість робочої зони користувача ПК. Раціональне освітлення робочого місця впливає на ефективність трудової діяльності користувача ПК, а також попереджає професійні захворювання й травматизм.
Правильна організація освітлення підвищує продуктивність й працездатність праці, утворює сприятливі умови праці. Робоче місце користувача ПК має бути освітленим так, щоб він міг виконувати свою роботу без напруги зору.[6]