
- •Міністерство освіти україни
- •Київський національний університет технологій та дизайну
- •Основи теорії магнітних ланцюгів
- •1.1. Загальні відомості про магнітні ланцюги
- •1.2. Основні закони магнітного ланцюга.
- •1.4. Метод розбивки поля на прості об’єми.
- •1.5. Метод побудови картини поля
- •1.6. Формула Максвелла
- •2. Розрахунок механічної характеристики електричного апарата
- •2.1. Загальні відомості
- •2.2. Приклад розрахунку механічної характеристики
- •2.2.1.Механічна характеристика від сили вимикаючої пружини
- •2.2.2. Механічна характеристика від сил контактів, що розмикаються
- •2.2.3.Механічна характеристика від сили контакту, що замикається
- •2.2.4. Побудова повної механічної характеристики
- •3. Проектний розрахунок електромагніту
- •3.1. Основні положення
- •3.4. Приклад розрахунку
- •Розв’язуваання.
- •4. Перевірний розрахунок електромагнітів
- •4.1. Розрахунок клапанного електромагніту постійного струму
- •4.1.1. Намічаємо шляхи проходження магнітних потоків в заданій системі.
- •4.1.2. Робимо розбивку сталі магнітопроводу на ділянки.
- •4.1.3. Розрахунок магнітної проводності і опорів повітряних зазорів методом ймовірних шляхів магнітного потоку.
- •4.1.3.1. Розрахунок магнітної провідності робочого повітряного зазору в.
- •4.1.3.2. Розрахунок магнітної провідності паразитного зазору п (рис. 4.5)
- •4.1.3.3. Розрахунок магнітної провідності монтажного зазору між сердечником і ярмом.
- •4.1.3.4. Розрахунок магнітної провідності розсіювання (рис. 4.6)
- •4.1.4. Складаємо схему заміщення магнітної системи
- •4.1.5. Визначення коефіцієнтів розсіювання повітряного зазору.
- •4.1.6. Розрахунок кривих намагнічування магнітної системи електромагніту
- •5. Котушки електромагнітів постійного і змінного струму
- •5.1. Обмотувальні проводи і конструкція котушок
- •2. Обмотувальні проводи з ізоляцією з пряжі.
- •3. Обмотувальні проводи з комбінованою ізоляцією.
- •5.2. Конструктивні особливості котушок електричних апаратів.
- •5.3. Обмотувальний простір і коефіцієнти заповнення
- •5.4. Активний опір котушки
- •5.5. Нагрів котушки
- •5.6. Тепловіддача котушки
- •5.7. Розрахунок котушки постійного струму, що працює в тривалому режимі
- •Приклад 5.1.
- •5.8. Розрахунок котушки змінного струму.
- •5.9. Розрахунок котушок у короткочасному режимі роботи
- •5.10. Розрахунок котушки в повторно-короткочасному режимі роботи
- •6. Завдання на курсове проектування.
Приклад 5.1.
Вихідні дані: номінальна напруга Uн=110 В; м. р. с. нагрітої котушки Fм=3600 А; внутрішній діаметр котушки Dвн=20 мм. Провести повний розрахунок котушки на нагрівання з визначенням розмірів котушки, обмотувального проводу і числа витків. Температура навколишнього середовища 0 =40 °С.
Розв’язування.
Вибираємо конструкцію котушки: каркасна, компаундована.
Вибираємо обмотувальний провід - марки ПЕВ-1.
Звідки допустиме перевищення температури – доп=85 °С при температурі навколишнього середовища 0 =40 °С.
Визначаємо коефіцієнт заповнення по міді kз.м.
Оскільки обраний провід з емалевою ізоляцією, то приймаємо коефіцієнт заповнення по міді (див. п. 5.2) kз.м.=0,5.
Визначаємо коефіцієнт тепловіддачі k.
Для прийнятої конструкції котушки з табл. 5.3 вибираємо при абсолютній температурі 120°C коефіцієнт тепловіддачі k=11,52 Вт/м2град. Оскільки котушка компаундується прийнятий коефіцієнт тепловіддачі збільшимо на 7% (див. п. 5.5). тобто k=11,521,07=12,33 Вт/м2град. Відношення ширини обмотувального простору до висоти приймаємо h/l = 1/6.
Визначаємо висоту обмотувального простору lk
Висоту обмотувального простору визначаємо з вираазу (5.15,а). Оскільки м. р. с. котушки задана при нагрітій котушці, то і значення необхідно брати при тій же температурі нагрівання. При 120 °С питомий опір міді = 24,510-5 Омм. Тоді
м.
По таблицях нормальних розмірів остаточно приймаємо lk=0,12 м.
Визначаємо ширину обмотувального простору.
Ширина обмотувального простору визначається з попередньо прийнятого відношення (h/l=1/6)
м.
Зовнішній діаметр котушки
м.
Визначаємо середню довжину витка. Середню довжину витка визначаємо з виразу (5.7)
м.
Визначаємо поверхню охолодження з рівняння (5.14)
м2
.
Визначаємо потужність, що віддається котушкою в навколишній простір при допустимому перевищенні температури («гаряча»)
Вт.
Визначаємо опір нагрітої котушки («гарячої»)
Ом
Опір холодної котушки
(«холодний») при 20 °С визначається з
наступних міркувань. Як відомо
,
Ом,
де гір — абсолютно допустима температура котушки; гір =0 +доп=120 °С; хол =20°С. Звідси
Ом.
Число витків котушки знаходимо з формули (5.8). Очевидно, що в цій формулі опір R і питомий опір необхідно брати при однаковій температурі (хол=20 °С ). При 20 °С питомий опір міді =17,0510-5 Омм.
Тоді
витків.
Діаметр мідної жили обмотувального проводу визначаємо з рівняння (5.4)
м.
За ГОСТ 7262-54 для проводів марки ПЕВ-1 вибираємо найближчий діаметр проводу без ізоляції d=0,35 мм; діаметр ізольованого проводу dіз=0,39 мм.
Перевіряємо можливість намотування котушки по обмотувальному коефіцієнту заповнення з рівняння (5.5)
,
що цілком задовільно при намотуванні котушки методом рядового намотування.
По обраному діаметру міді уточнимо опір котушки:
Rхол=274 Ом; Rгаp=384 Ом.
Визначимо м. р. с. котушки при гарячому опорі
Авитки.
Уточнимо перевищення температури котушки за визначеною в попередньому пункті цього розрахунку м. р. с. з рівняння (5.15)
С.
Перевищення температури практично не відрізняється від прийнятого допустимого, тому в уточненні даних котушки немає необхідності. Збільшення розрахункового перевищення температури над допустимою величиною на (3…6) °С цілком допустиме, тому що всі допущення розрахунку звичайно робляться в бік погіршення тепловіддачі і збільшення перевищення температури.