5.2. Настилання тканин
Матеріали, що надходять у розкрійне виробництво, звіряють із супровідними документами (картами розрахунку матеріалу).
За способом настилання шматків матеріалу технологічний процес буває:
З рулону;
З попередньо нарізаних полотнин (мірних полотен) – у минулому.
На підприємствах, що працювали за технологією настилання мірних полотен, основну тканину направляли до мірильно-різальної машини для нарізування полотен, заданих у карті розрахунку. Попереднє нарізування на полотна запобігало розтяганню матеріалів з легко розтяжними властивостями
За способом настилання технологічний процес виконують:
послідовним способом;
паралельним способом;
послідовно-паралельним способом.
При послідовному способі настилання виконується спочатку на один стіл з різних рулонів, а потім на наступні. Недоліком є перекладання рулонів.
При п а р а л е л ь н о м у способі настилання процес виконується одночасно на всіх столах або на одному довжиною до 30 м. . Настилання всіх настилів на одному столі заощаджує сировину за рахунок усунення припусків на кінцях окремих частин загального настилу.
При послідов о- п а р а л е л ь н о м у способі настилання виконують зразу на двух та більше столах двома ланками настильниць При цьому скорочується цикл робіт, що виконуються на настильному столі.
За способом настилання полотен поділяють на:
«лицем вниз»;
«лицем до лиця»;
«узгин».
Спосіб настилання полотнин «узгин» у промисловості широко не застосовують і використовують іноді для розкрою залишків.
Настилання «лицем вниз»:
застосовується для усіх видів матеріалу;
необхідно при викроюванні виробів з великими непарними або несиметричними деталями (наприклад: жіноча сукня з несиметричними пілочками);
число полотен у настилі може бути парним і непарним;
викроювання парних або симетричних деталей відбувається окремо, що може бути причиною дефекту крою;
необхідне відстежування парності і симетричності деталей при розкладці.
При настиланні «лицем до лиця»:
число полотен у настилі завжди повинне бути парним;
усі деталі виробу комплектують із двох суміжних полотнин, що дає точність крою;
використовуються багатокомплектні розкладки у декілька напівкомплектів лекал, (довжина настилу менше, ніж для повних комплектів);
не відстежується симетричність та парність деталей;
можливість появи різновідтінковості деталей;
застосовують при виготовленні пальто, костюмів, де є непарні деталі (наприклад: верхній комір і нерозрізна спинка).
При розкладці у два напівкомплекти верхній комір досить покласти один. При настиланні «лицем до лиця» верхній комір буде викроєний для одного виробу з верхнього полотна, а для іншого — з парного.
Спосіб настилання полотен «лицем до лиця» є найбільш економічним при багатокомплектній розкладці. Такий спосіб розташування полотен дозволяє виявити текстильні дефекти тканини. Тому тканини, що мають дефект різновідтінковості, використовують у настилах довжиною не більш 3 м, або настилають «лицем вниз».
За видом настили можуть бути:
основними;
додатковими;
допоміжними.
Основні настили являють собою багатокомплектні розкладки лекал, що дозволяють найбільше раціонально використовувати матеріал і довжину настильних столів.