37. При ліквідації радіаційних аварій силами розвідки розв'язуються наступні

задачі: - виявлення зараження місцевості і приземного шару повітря

радіоактивними речовини; - визначення потужності дози гамма-випромінювання на маршрутах

руху аварійно-рятувальних формувань і позначення меж зон радіоактивного

зараження; - визначення (при необхідності) шляхів обходу для подолання

забруднених ділянок; - контроль за динамікою розвитку радіаційної обстановки;

- узяття проб води, продовольства, рослинності, грунту, і відправка їх до

лабораторії; - метеорологічний нагляд; - дозиметричний контроль особового складу формувань після виходу із зони радіоактивного забруднення.

При організації радіаційної розвідки необхідно враховувати обстановку,

яка може скластися в районах проведення робіт при зміні зовнішніх умов

(наприклад, напряму вітру, інших елементів погоди) або у разі повторного

радіоактивного забруднення.

40. 1. Оцеплення силами ДАІ району НС, пости на дорогах;

2. Оцеплення силами правоохороних органів зони НС і об’єкту проведення ПРР;

3. Штаб керівництва;

4. Пункт надання медичної допомоги легко постраждалим;

5. Пункт надання медичної допомоги важко постраждалим;

6. Площадка ідентифікації потерпілих;

7. Медичний пункт сортирування потерпілих;

8. Шлях для крізного проїзду автомобілів “Швидкої допомоги”;

9. Шлях для крізного проїзду автомобілів протипожежної служби і будівельної техніки;

10. Пункт координації в’їзду і виїзду;

11. Пункт відпочинку рятувальників;

12. Пункт обігріву рятувальників;

13. Пункт харчування рятувальників;

14. Резерв сил;

15. Пункт прийому знайдених документіві цінностей;

16. Резерв техніки;

17. Площадка заправки техніки ПММ;

18. Сили і засоби необхідних аварійних служб;

19. Ділянки робіт;

20. Об’єкт надзвичайної ситуації.

41. Надзвичайна ситуація (НС) — порушення нормальних умов життя і діяльності людей на об’єкті або території, спричинене аварією, катастрофою, стихійним лихом, епідемією, епізоотією, епіфітотією, великою пожежею, застосуванням засобів ураження, що призвели або можуть призвести до людських і матеріальних втрат. НС класифыкують: за сферою виникнення; за галузевою ознакою; за масштабами можливих наслідків. Загальні ознаки НС: наявність або загроза загибелі людей; значне погіршення умов життєдіяльності; істотне погіршення стану здоров'я людей; заподіяння економічних збитків. Надзвичайні ситуації техногенного характеру,

Надзвичайні ситуації природного характеру, Надзвичайні ситуації соціального і соціально-політичного характеру, Надзвичайні ситуації військового характеру, Надзвичайна ситуація загальнодержавного рівня, Надзвичайна ситуація регіонального рівня, Надзвичайна ситуація місцевого рівня, Надзвичайна ситуація об'єктового рівня.

42. Пошуково-рятувальні роботи (ПРР) починаються з пошукових робіт, які

повинні бути здійснені в найкоротші терміни в зонах будь-якої НС. Чим

швидше знайдені потерпілі, тим менше вірогідність летального результату.

Пошук потерпілих - сукупність дій пошукових підрозділів (груп, розрахунків,

ланок), направлених на виявлення людей, виявлення місць і умови їх

знаходження і функціонального стану, встановлення з ними звукового або

візуального контакту і визначення об'єму і характеру необхідної їм допомоги.

Пошук проводиться силами спеціально підготовлених підрозділів рятувальників

після проведення рекогносцировки, розвідки зони НС об'єкту робіт, а також

після проведення необхідних аварійно-технічних і підготовчих робіт.

Основними способами пошуку потерпілих є:

Суцільне органолептичне (в першу чергу – візуальне) обстеження ділянки

(об'єкту) рятувальних робіт, у тому числі і по таких ознаках, як залишки одягу і

речей потерпілих на поверхні шару, що стабілізувався. При цьому способі для

обстеження території об'єкту або району робіт висилається розрахунок у складі 2-3

чоловік. Ділянка пошуку ділиться на смуги, що призначають кожному розрахунку.

43. Індукційні металошукачі. Є різновидом приладів типу «прийом-передача», проте на відміну від останніх мають не дві, а тільки одну котушку, яка одночасно є і передавальною і приймальною. Основною трудністю при створенні подібних приладів є виділення вельми малого відбитого (наведеного) сигналу на тлі потужного випромінюваного.

44. Один з найбільше широко застосовуваних у рятувальних підрозділах комплектів аварійно-рятувального інструмента є - комплект гідравлічного інструмента. Комплект інструмента складається з набору виконавчих гідропристроїв, які повинні забезпечувати виконання наступних операцій: переміщення - розсування, стягування, розширення; фіксація; пережимання; різання - кусання, перерізання, прорізання, розрізування. Цей набір є основним, але не обмежує можливості гідравлічного інструмента. До перерахованого набору є можливість додатково підключати й інші робочі органи. Наприклад, такі як пильний ланцюг, трубогиби, тросорізи, бетоноломи й багато чого іншого. Любий наявний інструмент може мати гідравлічний привід і працювати в комплексі з перерахованим набором робочих органів комплекту. Застосування гідравлічного інструмента дозволяє підняти залізобетонну плиту на висоту до 800 мм. (за допомогою розжима) і втримувати її досить довгий час. Перша група – універсальний інструмент, розроблений згідно з єдиним стандартом. Це комплект інструмента (до 10 агрегатів) для виконання комплексу аварійно-рятувальних робіт. Друга група – інструмент спеціального призначення, призначений для конкретних видів робіт. Третя група – комбінований інструмент. Він представляє собой єдиний агрегат, в якому поєднанні функції розжиму- кусачок та ручного насосу.