|
Назва розділу, теми |
Знання змісту мовних понять, термінів, мовних явищ |
Предметні уміння та способи навчальної діяльності |
||||||||||||||
|
|
|
|
|
|
і закономірностей |
|
|
|
|
|
|
|
|
|
||
5.2.5.3. Безсполучникове |
Типи безсполучникових складних речень за |
Розпізнавати безсполучникові складні речення; |
|||||||||||||||
складне речення |
|
характером |
смислових |
відношень |
між |
визначати смислові відношення між їх |
|||||||||||
|
|
|
складовими частинами-реченнями: |
|
|
частинами-реченнями |
(однорідними |
й |
|||||||||
|
|
|
1) |
з |
однорідними |
частинами-реченнями |
неоднорідними), |
особливості |
інтонації |
||||||||
|
|
|
(рівноправними); |
|
|
|
|
безсполучникових складних речень. Правильно |
|||||||||
|
|
|
2) з неоднорідними частинами (пояснюваною і |
й комунікативно |
доцільно |
використовувати |
|||||||||||
|
|
|
пояснювальною). |
|
|
|
|
виражальні |
можливості |
безсполучникових |
|||||||
|
|
|
Розділові знаки в безсполучниковому складному |
складних речень у мовленні |
|
|
|
||||||||||
|
|
|
реченні. |
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
5.2.5.4. Складні |
речення |
Складні |
|
речення |
з |
різними |
|
видами |
Визначати структуру складних речень з |
||||||||
з |
різними |
видами |
сполучникового й безсполучникового зв’язку |
різними |
видами |
сполучникового |
й |
||||||||||
сполучникового |
й |
|
|
|
|
|
|
|
|
безсполучникового зв’язку; правильно й |
|||||||
безсполучникового |
|
|
|
|
|
|
|
|
комунікативно |
доцільно |
використовувати |
||||||
зв’язку |
|
|
|
|
|
|
|
|
|
виражальні можливості речень цього типу в |
|||||||
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
мовленні |
|
|
|
|
|
|
5.3. Способи |
|
Пряма й непряма мова. Речення з прямою |
Визначати в реченні з прямою мовою слова |
||||||||||||||
відтворення чужого |
мовою. Слова автора. Заміна прямої мови |
автора й пряму мову, речення з непрямою |
|||||||||||||||
мовлення |
|
непрямою. Цитата як різновид прямої мови. |
мовою; замінювати пряму мову непрямою; |
||||||||||||||
|
|
|
Діалог |
|
|
|
|
|
|
правильно й доцільно використовувати в тексті |
|||||||
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
пряму мову й цитати |
|
|
|
|
||
6. Стилістика |
|
Стилі |
|
мовлення |
(розмовний, |
науковий, |
Розпізнавати стилі мовлення, визначати |
||||||||||
|
|
|
художній, офіційно-діловий, публіцистичний), |
особливості |
кожного |
з |
них. |
Уміти |
|||||||||
|
|
|
їх основні ознаки, функції |
|
|
|
користуватися різноманітними виражальними |
||||||||||
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
засобами української мови в процесі |
||||||
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
спілкування |
для |
оптимального |
досягнення |
|||
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
мети спілкування |
|
|
|
|
|
|
Назва розділу, теми |
Знання змісту мовних понять, термінів, мовних явищ |
Предметні уміння та способи навчальної діяльності |
|||
|
|
|
і закономірностей |
|
|
7. Орфоепія( ( |
( ( |
Відображення вимови голосних (наголошених і |
Визначати особливості вимови голосних і |
||
|
|
ненаголошених) через фонетичну транскрипцію. |
приголосних звуків, наголошувати слова |
||
|
|
Відображення вимови приголосних звуків: |
відповідно до орфоепічних норм |
||
|
|
1) [дж], [дз], [дз′]; |
|
|
|
|
|
2) [ґ]; |
|
|
|
|
|
3) [ж], [ч], [ш], [дж]; |
|
||
|
|
4) груп приголосних (уподібнення, спрощення); |
|
||
|
|
5) м’яких приголосних; |
|
||
|
|
6) подовжених приголосних. |
|
||
|
|
Вимова слів з апострофом |
|
||
8. Орфографія |
Правопис літер, що позначають ненаголошені |
Розпізнавати вивчені орфограми й пояснювати |
|||
|
|
голосні [е], [и], [о] в коренях слів. Спрощення в |
їх за допомогою правил; правильно писати |
||
|
|
групах приголосних. Сполучення йо, ьо. |
слова з вивченими орфограмами, знаходити й |
||
|
|
Правила вживання м’якого знака. Правила |
виправляти орфографічні помилки на вивчені |
||
|
|
вживання апострофа. Подвоєння букв на |
правила |
||
|
|
позначення подовжених м’яких приголосних і |
|
||
|
|
збігу однакових приголосних звуків. Правопис |
|
||
|
|
префіксів і суфіксів. Позначення чергування |
|
||
|
|
приголосних звуків на письмі. Правопис великої |
|
||
|
|
літери. Лапки у власних назвах. Написання слів |
|
||
|
|
іншомовного походження. Основні правила |
|
||
|
|
переносу слів з рядка в рядок. Написання |
|
||
|
|
складних слів разом і через дефіс. Правопис |
|
||
|
|
складноскорочених слів. Написання чоловічих і |
|
||
|
|
жіночих імен по батькові, прізвищ. Правопис |
|
||
|
|
відмінкових закінчень іменників, прикметників. |
|
||
|
|
Правопис |
н |
та нн у прикметниках і |
|
|
|
дієприкметниках, |
не з різними частинами мови. |
|
|
|
|
Особливості написання числівників. Написання |
|
||
Назва розділу, теми |
Знання змісту мовних понять, термінів, мовних явищ |
Предметні уміння та способи навчальної діяльності |
|||||||||
|
|
і закономірностей |
|
|
|
|
|
|
|
||
|
окремо (сполучень прислівникового типу), |
|
|
|
|
|
|
||||
|
разом і через дефіс (прислівників, службових |
|
|
|
|
|
|
||||
|
частин мови, вигуків) |
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
9. Розвиток мовлення |
Загальне уявлення про спілкування й мовлення; |
Уважно |
читати, |
|
усвідомлювати й |
за- |
|||||
|
види мовленнєвої діяльності; адресант і адресат |
пам’ятовувати |
|
зміст |
прочитаного, |
||||||
|
мовлення; монологічне й діалогічне мовлення; |
диференціюючи |
в |
ньому |
головне |
та |
|||||
|
усне й писемне мовлення; основні правила |
другорядне. Критично оцінювати прочитане. |
|||||||||
|
спілкування. |
Тема |
й |
основна |
думка |
Будувати письмове висловлювання, логічно |
|||||
|
висловлювання. |
Вимоги |
до |
мовлення |
викладаючи зміст, підпорядковуючи його темі |
||||||
|
(змістовність, логічна послідовність, багатство, |
й основній думці, задуму, обраному стилю та |
|||||||||
|
точність, виразність, доречність, правильність). |
типу |
мовлення, |
|
досягати |
визначеної |
|||||
|
Текст, поділ тексту на абзаци, мікротеми. Мовні |
комунікативної мети. Знаходити й виправляти |
|||||||||
|
засоби зв’язку речень у тексті. Типи мовлення |
похибки та помилки в змісті, побудові й |
|||||||||
|
(розповідь, опис, роздум). Структура тексту |
мовному оформленні власних висловлювань, |
|||||||||
|
типу розповіді, опису, роздуму |
|
|
спираючись на засвоєні знання |
|
|
|||||
Українська література
Назва розділу |
Зміст літературного матеріалу (письменники, |
Предметні уміння та навички |
|
твори) |
|
|
|
|
1. Усна народна |
Загальна характеристика календарно-обрядових і |
Уміти виділяти в літературних творах |
творчість |
соціально-побутових пісень. |
українського фольклору художні засоби, |
|
Тематика, зміст, образи народних балад і дум. |
визначені шкільною програмою |
|
Історичні пісні «Зажурилась Україна», «Чи не той |
|
|
то хміль» |
|
|
Назва розділу |
Зміст літературного матеріалу (письменники, |
Предметні уміння та навички |
|||
|
|
твори) |
||||
|
|
|
|
|
|
|
2. |
Давня українська |
“Слово про похід Ігорів”. |
Визначати місце й роль письменника в |
|||
література |
Григорій Сковорода. «Всякому місту – звичай і |
літературному процесі доби. Аналізувати |
||||
|
|
права», «Бджола та Шершень». |
літературний твір чи його уривок. Знати основні |
|||
|
|
Полемічна література. І. Вишенський |
теоретико-літературні поняття, передбачені |
|||
|
|
|
програмою: художній образ і літературний тип, |
|||
|
|
|
прототип, тема та мотиви, ідея художнього |
|||
|
|
|
твору, проблематика та конфлікти в художньому |
|||
|
|
|
творі; композиція художнього твору, сюжет і |
|||
|
|
|
його елементи, позасюжетні елементи; тропи: |
|||
|
|
|
епітет, постійний епітет, порівняння, метафора, |
|||
|
|
|
персоніфікація (уособлення), алегорія, метонімія, |
|||
|
|
|
синекдоха, гіпербола, оксиморон; символ; доба |
|||
|
|
|
Відродження, |
Реформація |
в |
українській |
|
|
|
літературі; бароко та його характерні риси |
|||
3. |
Література кінця |
Іван Котляревський. «Енеїда», «Наталка |
Визначати місце й роль митця в літературному |
|||
XVIII — початку XX |
Полтавка». |
процесі доби. Аналізувати літературний твір чи |
||||
ст. |
|
Григорій Квітка-Основ'яненко. «Маруся». |
його уривок. Знати основні теоретико- |
|||
|
|
Тарас Шевченко. «Катерина», «Гайдамаки», |
літературні поняття, передбачені програмою: |
|||
|
|
«Сон» («У всякого своя доля»), «Кавказ», «До |
епос; новела, оповідання, повість, роман, епопея; |
|||
|
|
Основ'яненка», «І мертвим, і живим...», «Заповіт», |
види комічного: гумор, іронія, сатира, сарказм, |
|||
|
|
«Мені однаково», «Ісаія. Глава 35». |
гротеск; романтизм і його ознаки, жанрове |
|||
|
|
Пантелеймон Куліш. «Чорна рада». |
розмаїття романтизму; реалізм, реалістичні течії |
|||
|
|
Марко Вовчок. «Інститутка». |
другої половини ХІХ ст. в українській |
|||
|
|
Іван Нечуй-Левицький. «Кайдашева сім'я». |
літературі: |
побутово-просвітницький, |
||
|
|
Панас Мирний. «Хіба ревуть воли, як ясла |
революційний |
і класичний |
реалізм; жанрові |
|
|
|
повні?». |
різновиди сучасної драми: власне драма, трагедія |
|||
|
|
Українська драматургія другої половини |
та комедія; драматична поема; доба модернізму, |
|||
|
|
XІX ст. |
особливості |
українського |
|
модернізму, |
|
|
Іван Карпенко-Карий. «Хазяїн». |
модерністські |
течії: неоромантизм, |
символізм, |
|
Назва розділу |
Зміст літературного матеріалу (письменники, |
Предметні уміння та навички |
|||
|
|
твори) |
|
||
|
|
|
|
||
|
Іван Франко. «Гімн», «Чого являєшся мені у |
імпресіонізм, експресіонізм, характерні ознаки |
|||
|
сні», «Мойсей». |
|
|
кожної з названих течій, їх розвиток в |
|
|
Ольга Кобилянська. «Людина». |
|
українській літературі |
||
|
Леся Українка. «І все-таки до тебе думка лине», |
|
|||
|
«Contra spem spero», «Лісова пісня». |
|
|
||
|
Михайло Коцюбинський. «Intermezzo», «Тіні |
|
|||
|
забутих предків». |
|
|
|
|
|
Василь Стефаник. «Камінний хрест» |
|
|
||
4. Література XX ст. |
Павло Тичина. «Арфами, арфами», «Ви знаєте, |
Визначати місце й роль митця в літературному |
|||
|
як липа шелестить». |
|
|
процесі доби. Аналізувати літературний твір чи |
|
|
Володимир Сосюра. «Любіть Україну», «Так |
його уривок. Знати основні теоретико- |
|||
|
ніхто не кохав». |
|
|
літературні поняття, передбачені програмою: |
|
|
Юрій |
Яновський. |
«Вершники» |
(новела |
лірика, ліричний образ і ліричний герой, види |
|
«Подвійне коло»). |
|
|
ліричних творів за тематикою: філософська, |
|
|
Микола Хвильовий. «Я (Романтика)». |
|
патріотична, громадянська, пейзажна й інтимна |
||
|
Микола Куліш. «Мина Мазайло». |
|
лірика, ліро-епічні твори; системи віршування: |
||
|
Остап Вишня. «Мисливські усмішки». |
|
метрична, силабічна, тонічна та силабо-тонічна, |
||
|
Олександр Довженко. «Зачарована Десна», |
двоскладові та трискладові стопи; віршові |
|||
|
«Україна в огні». |
|
|
розміри: ямб, хорей, дактиль, амфібрахій та |
|
|
Андрій Малишко. «Пісня про рушник». |
|
анапест; ознаки класичного сонета; поетичний |
||
|
Василь Симоненко. «Лебеді материнства», «Ти |
синтаксис: інверсія, тавтологія, антитеза, |
|||
|
знаєш, що ти – людина?» |
|
|
анафора; риторичні фігури: риторичне звертання |
|
|
Ліна Костенко. «Маруся Чурай». |
|
та риторичне запитання; алітерація й асонанс. |
||
|
Іван Драч. «Балада про соняшник». |
|
|
||
|
Дмитро Павличко. «Два кольори». |
|
|
||
|
Василь Стус. «На колимськім морозі калина», |
|
|||
|
«Сто років, як сконала Січ». |
|
|
||
|
Григір Тютюнник. «Три зозулі з поклоном» |
|
|||
Назва розділу |
Зміст літературного матеріалу (письменники, |
|
Предметні уміння та навички |
||
|
твори) |
|
|||
|
|
|
|
|
|
5. Твори українських |
Іван Багряний. «Тигролови». |
Орієнтуватися в основних стильових тенденціях |
|||
письменників- |
Василь Барка «Жовтий князь» |
творчості українських письменників-емігрантів. |
|||
емігрантів |
Улас Самчук. «Марія». |
Аналізувати літературний твір чи його уривок |
|||
|
Євген Маланюк. «Сучасники», «Шевченко» |
|
|
|
|
|
|
|
|||
6. Сучасний |
Загальний огляд, основні тенденції |
Знати особливості розвитку сучасної літератури: |
|||
літературний процес |
|
основні літературні напрями, течії (угрупування, |
|||
|
|
школи), |
їх |
представників. |
Визначати |
|
|
найхарактерніші |
особливості |
літературного |
|
|
|
процесу періоду |
|
|
|
|
|
|
|
|
|