
- •1. Паспортні дані та загальні відомості 21
- •Трикутник сил за Абу Фараджі
- •Найважливіші риси характеру лікаря:
- •Основні акценти лікарської деонтології
- •1. Етика взаємовідносин:
- •Майбутньому лікарю:
- •Кураційний розділ
- •Розділ I.
- •2. Відчуття перебоїв у роботі серця (arythmia):
- •3. Серцебиття (palpitatio cordis):
- •4. Відчуття пульсації в різних ділянках тіла (pulsatio):
- •10. Набряки (oedema):
- •11. Стан сечовиділення (hydricus balans):
- •Система органів травлення
- •14. Нудота (nausea):
- •Система органів кровотворення
- •10. Професійний анамнез:*
- •11. Епідеміологічний анамнез:
- •12. Трансфузійний анамнез:
- •6. Стан шкіри та її додатків (status сutis, сарillus, unguis):
- •8. Стан підшкірної основи (status subсutis):
- •14. Статура (hаbіtus):
- •7. Система органів дихання
- •4. Наявність шумів та їх характеристику по відношенню до серцевої фази:
- •Перкусія percussio
- •4. Видиму через черевну стінку перистальтику шлунка та кишок, післяопераційні рубці, пігментацію від грілок, розширення підшкірних вен передньої черевної стінки (симптом «голови медузи»)
- •Пальпація palpatio
- •2. Стан шлунку та кишечнику:
- •Аускультація auscultatio
- •Розділ III
- •Schema historiae morbi
- •II. Дані субєктивного обстеження (розпиту, анамнезу):
- •6. Стан хворого на момент обстеження (загальний огляд ):
- •IV. Інші послідовні структурні підрозділи
- •Розділ IV Додатки
- •Додаток № 1 Титульний лист навчальної історії хвороби
- •15. Оцінка даних розпитування та обєктивного клінічного обстеження та попередній діагноз основного захворювання
- •1. Обов’язкові дослідження для кожного хворого, незалежно від захворювання:
- •2. Найбільш поширені дослідження при захворюваннях окремих систем організму:
- •17, 20. План лікування та його корекція
- •18. Результати додаткових методів дослідження та їх клінічна оцінка
- •Етапний – охоплює період кожних 10 днів перебування хворого в стаціонарі і оформлюється з метою вирішення лікарською контрольною комісією питання про непрацездатність хворого
- •23. Лист основних показників стану хворого
- •Обов’язковий мінімум основних симптомів та рефлексів
- •Список рекомендованої літератури
10. Професійний анамнез:*
перелік основних професій в хронологічному порядку
умови праці, які могли б обумовити розвиток професійного захворювання
наявність подібних захворювань у співробітників за місцем роботи
особливості перебігу захворювання в залежності від змін умов (відпустка, повернення на роботу, переміщення з цеху в цех, зміна характеру роботи)
особливості виробничих умов:
детальний опис виробничого процесу хворого
наявність несприятливих виробничих факторів: шум, вібрація, запиленість, загазованість, високі, низькі температури, випромінювання (інфрачервоне, УВЧ, ЗВЧ), вимушене положення тіла в процесі праці, аварійні ситуації, а також неспецифічні чинники (освітленість, протяги, фізичне перенапруження, монотонність трудового процесу та ін.)
характеристика колективних та індивідуальних засобів захисту, що використовуються на підприємстві (технологічні процеси, вентиляція, герметизація, екранування, використання протигазів, віброзахисних пристосувань, скафандрів, спецодягу, антифонів, респіраторів та ін.)
своєчасність надання чергових відпусток, їх тривалість, фактичне використання, забезпечення дієтичним та спеціальним харчуванням та ін.
тривалість робочого дня, перерви на обід, місця харчування, понаднормові роботи, режим праці
медичні профілактичні огляди на підприємстві, де працює хворий, їх регулярність, повнота обстежень і т.ін.
санітарно-гігієнічна характеристика робочого місця (складена виробничим лікарем підприємства і завірена санепідстанцією відповідного району (міста)
історія розвитку професійного захворювання:
термін праці в несприятливих виробничих умовах
час появи перших ознак
особливості виявлення: активно - в період чергового профогляду, самостійне звернення хворого до лікаря
ознаки гострих виробничих отруєнь в минулому
травми
каліцтво
наявність та характер проявів алергічних реакцій до чинників виробничого середовища
*Примітка:професійний анамнез доповнюється копією трудової книжки хворого, що завірена відділом кадрів підприємства.
11. Епідеміологічний анамнез:
контакти:
з інфекційним хворим (в сім'ї, школі, іншому колективі, під час подорожі, серед родичів, сусідів та ін.)
з особами що приїхали з інших міст або з-за кордону
з хворим на лихоманку
з хворими тваринами або трупами тварин, що загинули
укуси комах (воші, кліщі, комари, москіти та ін.)
наявність у житлі паразитів та гризунів
можливість інфікування в зв'язку з професією, характером трудової діяльності, водовикористанням, харчуванням, використаним одягом, взуттям та ін.
відомості про зміни місця перебування
дотримання правил особистої гігієни (лазня, зміна білизни та ін.)
профілактичні щеплення
ін’єкції
візити до стоматолога
можливий зв'язок захворювання з даними епідеміологічного анамнезу.
12. Трансфузійний анамнез:
переливання препаратів крові або кровозамінників (ускладнення)
донорство
13. Інші відомості – в залежності від характеру захворювання та особистості хворого.
Qui bene diagnoscit, bene curat
Хто краще діагностує, той краще лікує
РОЗДІЛ II
Об'єктивне клінічне обстеження
Ехреrimentum clinicus objeсtivus
6. Загальний огляд*
Inspectio communis
Визначити:
Загальний стан хворого (status соmmunis): задовільний, середньої важкості, важкий, дуже важкий
1. Стан свідомості (status sensorium): ясна, запаморочення, ступор, сопор, кома, галюцинації, марення
2. Положення в ліжку (deсubitus): активне, вимушене, пасивне
3. Хода (іngressus): швидка, повільна, атактична та ін.
4. Постава: пряма, правильна, сутулувата, "горда"
5. Вираз обличчя (expresio facies): збуджений, байдужий, виснажений, амімічний, страждальницький та ін.