літра 7 клас / Українська література. 7 клас (Усі уроки)

VІ. Підсумок уроку

VІІ. Оголошення результатів навчальної діяльності школярів.

VІІІ. Домашнє завдання

Прочитати твір Т. Шевченка «Тополя», скласти до нього питання, підготувати малюнки.

Урок № 16 Т. ќевченко «Тополя».

Романтична ідея незнищенності справжнього кохання, краси, вірності

Хід уроку

І. Організаційний момент

ІІ. Актуалізація опорних знань

1. Вікторина «ќо мені відомо про Т. ќевченка?»

Коли і в якій області народився Т. Шевченко? (09.03.1814 р., Черкаській)

Родина Тараса переїхала до села Кирилівки, коли йому виповнилося...

(2 роки)

Село, яке письменник вважав своєю батьківщиною. (Моринці)

Змалку у Тараса виявилися здібності до... (Малярства)

Назвіть 2–3 діячі культури, які брали активну участь у викупленні Тараса Григоровича з кріпацтва. (К. Брюллов, В. Жуковський, О. Ве-

неціанов, В. Григорович, Є. Гребінка)

В якому закладі навчався майбутній письменник, здобувши волю? (Академії мистецтв)

Назва поетичної збірки Т. Шевченка, яка була надрукована у 1840 р. («Кобзар»)

Т. Шевченко був удостоєний срібної медалі другого ступеня Академії за картину... («Хлопчик-жебрак, що дає хліб собаці»)

Де мріяв Т. Шевченко оселитися і жити серед рідного народу? (Над Дніпром)

Назва гори за визначенням народу, де був перехований Т. Шевченко. (Тарасова)

Як ім’я великого Кобзаря вшановується зараз? (Збудовані пам’ятники,

відкриті музеї, могила поета — заповідник, ім’я поета присвоєно навчальним закладам, науковим установам, театрам, вулицям, бульварам, площам, пароплавам тощо)

За рішенням якої організації ювілей поета відзначається майже в усіх державах світу? (ЮНЕСКО)

Примітка. За кожну правильну відповідь встановлюється 1 бал.

2. Кросворд. Сторінками біографії Т. ќевченка

17

2

3

4

5

6

По горизонталі: 1. Професія батька Т. Шевченка. (Стельмах) 2. Прізвище кирилівського дяка, у якого навчався малий Тарас. (Богорський) 3. Назва міста, де Т. Шевченко зустрівся з І. Сошенком. (Петербург) 4. У Енгельгардта Т. Шевченко був прислужником — ... (Козачком) 5. Про що мріяв все своє життя Тарас Григорович? (Волю) 6. Якому ремеслу Т. Шевченко вчився у цехового майстра Ширяєва? (Малярству)

По вертикалі: 7. Назва балади Т. Шевченка. («Тополя»)

ІІІ. Оголошення теми, мети уроку. Мотивація навчальної діяльності школярів

ІV. Основний зміст уроку

Є різні ліки від кохання, але немає жодних надійних.

Ф. Ларошфуко

1. Теорія літератури

1.1. Балада (фр. вallade, від провансальського balada — танцювати) — невеликийзарозміромліроепічнийтвірфольклорногопоходженняналегендарнучиісторичнутему,здраматичнонапруженимсюжетом.У ньому,

якправило,йдеоповідьпрощосьнезвичайне,виняткове,героїчне.Особливості балади як жанру художньої літератури:

реальне часто поєднується з фантастичним;

невелика кількість персонажів;

підкреслена узагальненість;

відсутність деталізації;

стислість у викладі матеріалу;

«магічна» музичність.

1.2.Романтичний пейзаж (фр. paysage, від pays — місцевість, країна) — опис, зображення природи, природних явищ, краєвидів у художньому творі, а також створює природу могутню, буйну, бурхливу або служить одним із засобів створення місцевого колориту за допомогою різних засобів: епітетів; порівнянь, метафор тощо. Пейзаж, на відміну від малярського, відтворює також рухи, звуки, запахи й т. ін.

1.3.Метаморфоза — перетворення, зміна чого-небудь.

1.4.Мотив у художньому творі — (фр. motif, від лат. moveo — рух) проста динамічна смислова одиниця розповіді у творі. Комбінація кількох мотивів складає фабулу.

1.5.Романтичний герой — герой романтичного твору, який страждає від відчуження, від неможливості змінити своє становище та оточуючий світ. Він ідеальний: красивий зовнішньо і внутрішньо, здійснює вчинки у відповідності до своїх ідеалів, жертвує собою в ім’я цих ідеалів та людей, суспільства, якому він не потрібен.

2. Опрацювання твору Т. ќевченка «Тополя» (С.-Петербург, 1839) 2.1. Вступне слово вчителя.

Як ми вже зазначали, усна народна творчість була і є тим джерелом, звідки черпали творче натхнення письменники усіх часів і народів. Так, саме на ґрунті народної пісні і думи виріс поетичний геній Т. Шевченка.

Тарас Григорович починав свою творчість із балад, використовуючи в них багатющий матеріал з усної народної творчості. У 1837 році він написав баладу «Причинна», яку було опубліковано в альманасі «Ластівка». У перше видання «Кобзаря» (1840) ввійшла одна з найкращих Шевченкових балад «Тополя». Пізніше були створені балади «Утоплена», «Лілея», «Русалка», «Коло гаю в чистім полі», «У тієї Катерини...»

Їх об’єднує казково-фантастичне розгортання подій, драматизм ситуацій, сильний ліричний струмінь, глибоке розкриття автором духовного світу людини.

2.2. Виразне читання балади або прослуховування грамзапису (аудіозапису) тексту балади.

2.3. Тема: розповідь про глибокі переживання дівчини, розлученої з коханим, її звернення до ворожки, розмова з тополею і, нарешті, перетворення самої дівчини на тополю під впливом чудотворного зілля.

2.4. Ідея: невмирущість справжнього кохання, возвеличення краси, вірності, незнищенності світлих і благородних людських почуттів.

2.5. Основна думка: кохання — це не тільки щире почуття, а й те, через що любляче серце страждає у поневіряннях.

2.6.Жанр: балада з казково-фантастичними подіями.

2.7.Композиція.

Балада «Тополя» побудована за мотивами народної творчості і стародавніх уявлень народу. Як твір УНТ за своєю будовою містить вступ, основну частину і закінчення. У творі письменник звертається до дівчат із сумною розповіддю про трагічне кохання. Тут наявні й народна символіка, і міфологічні метаморфози (перетворення дівчини на тополю), і народні ворожіння.

Експозиція: вступна частина до твору, де поет описує із сумом тополю.

Зав’язка:

Полюбила чорноброва Козака дівчина.

Розвиток дії: зустрічі дівчини з козаком, які завдали молодій чимало страждань після її розлучення з хлопцем.

Кульмінація: молодиця вирішує скористатися зіллям ворожки для швидкого повернення козака.

Розв’язка: дівчина за допомогою зілля ворожки стала тополею. 2.8. Сюжет.

Край дороги росла висока тополя. Розповідь автора про трагічне кохання, пов’язане з цим деревом.

Дівчина покохала козака. Любилися, зустрічалися, аж доки козака не стало. Молодиця сумує за ним. Мати хоче її видати заміж за стару людину. Дочка не бажає зраджувати тому коханню, яке у неї було. Вона звертається по допомогу до ворожки. Спробувавши зілля бабусі, дівчина стала тополею.

2.9. Особливості твору, його зв’язок з УНТ:

1)наявність народних звичаїв (сватання, ворожіння);

2)композиція (вступ, основна частина, закінчення);

3)невелика кількість дійових осіб;

4)магічність числа «3» (тричі молодиця пила зілля ворожки);

5)відтворення первісних вірувань людей у можливість переселення душі людини в рослину.

2.10.Проблематика:  вірність і зрада;

 кохання щире і без почуттів;  батьки і діти.

2.11.Обговорення змісту твору за питаннями:  Яке значення має пейзаж на початку твору?

 Що символізує тополя? Назвіть відомі вам образи-символи.

 Опишіть зовнішність дівчини.

(...чорнобрива...

Карі оченята, Біле личко червоніє — ...)

Про що вона свідчить?

Як Т. Шевченко описує щирість почуттів молодят?

Яких страждань зазнала молодиця, коли козак залишив її?

(«Не співає чорнобрива

...Білим світом нудить: Без милого батько, мати —

Як чужії люди, без милого сонце світить — Як ворог сміється, Без милого скрізь могила...

А серденько б’ється») («Сохне вона, як квіточка...»)

Чому мати була схвильована за долю дочки?

Що вам відомо про весільний обряд сватання?

Для чого мати вирішила одружити свою дочку з багатим і одиноким старцем? Як до цього поставилася дівчина?

Чому молодиця звернулася до ворожки? Чи належить ворожка до представників нечистої сили?

Чи можна вважати даний твір застереженням для молодих дівчат?

З якою метою Т. Шевченко використовує прийом контрасту? Як це зазначено у творі?

Чи можна вважати кохання між головними героями твору палким? Свої міркування обґрунтуйте.

Чому вчить нас ця балада? Чи трапляються в житті ситуації, зображені

утворі? Відповідь вмотивуйте.

Які риси характеру притаманні молодиці? Відповідь оформіть письмово у зошиті, застосовуючи прийоми «Доміно», наприклад: вірність

укоханні, щирість у почуттях, цілеспрямованість, волелюбність...

2.1.2. Художні особливості твору.

Метафори: «вітер виє, гуляє..», «море синіє», «серце ниє», «лихо...

зострінеться», «серце знає», «личко червоніє», «брови полиняють», «серденько мліло», «чуло серце недоленьку», «серденько б’ється», «чорнобрива сохла», «стань місяць серед неба».

Порівняння: «поле, як те море», «одна, як сирота», «воркує, як голубка без голуба», «сонце світить — як ворог сміється», «сохне..., як квіточка», «пішла стара, мов каламар», «полетіла, мов на крилах».

Повтори: «одна, одна...», «...пала, пала, стала...», «плавай, плавай, лебедонько».

Епітети: «біле личко», «карі оченята», «щира правда».

Звертання: «Легше, мамо, в труні лежати», «Бабусенько, голубонько, серце моє, ненько», «Зроби, моя пташко!». «Добре, доню...», «Спасибі, бабусю», «Плавай, плавай, лебедонько!», «Скажи, моє серце!», «Мамо моя!.. доле моя!», «Боже милий, боже!», «Подивися, тополенько!», «Рости ж, серце-тополенько!..», «Не знайте, дівчата!», «Бо не довго, чорнобриві!»

V. Закріплення вивченого матеріалу

1.Проведення тестового опитування

1.Де росла тополя?

а) Неподалік від річки; б) край дороги біля поля; в) на греблі.

2.Поле, широке, зелене, порівнюється з: а) морем; б) океаном; в) килимом.

3.Тополю у творі названо:

а) тонкою і гнучкою; б) молодою і квітучою; в) чорнявою і красивою.

4.До кого поет звертається у своєму творі?

а) Дівчат-молодиць; б) хлопців-козаків; в) всього українського народу.

5.Молодиця зустрічалася з козаком:

а) біля криниці; б) на узбережжі озера; в) під вербою.

6.Яка пташка виспівувала, «поки вийде чорнобрива з хати»? а) Жайворонок; б) ластівка; в) соловейко.

7.Який художній прийом застосовував Т. Шевченко у рядку з твору: «А серденько мліло»?

а) Метафору; б) епітет; в) контраст.

8.Скільки років чекала молодиця свого козака? а) Два; б) шість; в) п’ять.

9.Щоб припинити страждання своєї дочки мати вирішує її:

а) засватати за старого, багатого; б) розвеселити співами;

в) віддати заміж за сільського коваля.

10.Який народний обряд згадується у творі?

а) Колядування; б) сватання; в) щедрування.

11.З питанням «Скажи мені щиру правду — Де милий серденько?» дівчина зверталася до:

а) матері; б) бабусі-ворожки; в) тополі.

12.Страждаючи, дівчина подумує:

а) утопитися; б) переїхати в інше село; в) вирушити у подорож на пошуки коханого.

Примітка. За кожну правильну відповідь встановлюється 1 бал.

2.Робота на картках

Картка № 1

1.Доведіть, що за допомогою природи Т. Шевченко намагається розкрити внутрішній стан, почуття головної героїні твору. Відповідаючи, посилайтеся на фактичний матеріал з твору.

2.Як ви вважаєте, чи можна засудити молодицю, яка намагалася вирішити подальшу власну долю за допомогою ворожки? Відповідь аргументуйте.

3.Дівчина перетворилася на тополю:

а) посмакувавши зілля ворожки;

б) протестуючи проти нещасного кохання; в) щоб бути стрункою і високою.

Картка № 2

1.Дослідіть, як сам Т. Шевченко ставиться до страждань героїні твору. Свої міркування вмотивуйте.

2.Чи мала право ворожка допомагати дівчині? До кого, на ваш погляд, необхідно було звернутися героїні твору? Відповідь вмотивуйте, висловлюючи власну точку зору.

3.З яким першим питанням звернулася дівчина до ворожки?

а) «Де мій милий?»; б) «Чи довго одинокій на сім світі жити?»;

в) «Чи забув-покинув?»

Картка № 3

1.Для чого Т. Шевченко у творі «Тополя» докладно описав страждання головної героїні, її почуття? Власну думку обґрунтуйте.

2.Чому, на ваш погляд, після вживання зілля дівчина «серед поля тополею стала», а не померла? Свої міркування доведіть.

3.Зілля, яке дала бабуся молодиці, треба було пити:

а) коли буде місяць серед неба;

б) першого числа будь-якого літнього місяця; в) після вечері.

VІ. Підсумок уроку

VІІ. Оголошення результатів навчальної діяльності школярів VІІІ. Домашнє завдання

Вміти аналізувати поезію Т. Шевченка «Заповіт», вивчити цей твір напам’ять.

Урок № 17 Т. ќевченко. «Заповіт» — твір,

що єднає минуле, теперішнє і майбутнє

Мета: ознайомити учнів з твором Т. Шевченка «Заповіт», зробити ідейно-художній аналіз даної поезії; визначити, які факти з життя поета покладені в основу вірша; прослідкувати, як у творі розкривається полум’яна любов автора до України, віра у революційне повалення самодержавства; розвивати в учнів навички виразного читання, культуру зв’язного

«Заповіт» — коротке програмне звернення поета до сучасників і наступних поколінь...

Г. Нудьга

Кайдани порвіте І вражою злою кров’ю Волю окропіте.

Т. Шевченко

1.Історія написання твору «Заповіт». Розповідь учителя

Свій знаменитий «Заповіт» Тарас Шевченко написав 25 грудня 1845 р.

вм. Переяславі під час важкої хвороби.

Угрудні 1845 р. Шевченко гостював на Переяславщині у поміщикадекабриста С. Н. Самойлова. Тут він, застудившись, захворів. 24 грудня стан його різко погіршав — запалення легенів. Самойлови, побоюючись ще гіршого, відправляють поета в Переяслав до Козачковського. Тяжко було в дорозі, нелегше і по прибутті, хоч лікар-приятель зробив усе можливе. Прийшла невесела думка, що це, може, останні години його життя. Так не хотілося умирати, бо ж тільки почав по-справжньому жити. Але до всього треба бути готовому. Якщо, отже, смерть, бо треба сказати людям останнє слово. Нелюдськими зусиллями перемагаючи хворобу, якось підвівся і ослаблими руками запалив свічку. На папір лягли перші такі страшні для молодої людини слова:

Як умру, то поховайте

Мене...

Отакі події наштовхнули Шевченка до написання «Заповіту». Але поштовх ще не є причиною. Якби тільки хвороба поета була причиною, то ми мали б суто особистий, так би мовити, приватний, а не громадянський заповіт. Насправді ж вірш був викликаний суспільно-політичними умовами життя країни в 30–40-х роках ХІХ століття, сповнений глибокого революційного змісту.

Поет викриває соціальне зло, про яке спочатку наслухався, а потім побачив на власні очі в 1843–1845 рр. Відвідавши знедолену свою Вітчизну, проїхавши сотні сіл Полтавщини і Київщини, він чув відгомін спалахів селянських повстань по Україні. Побувавши і в панських палацах, і в мужицьких хатинках, він побачив, що пани влаштували собі рай, а селянам — пекло. Він побачив усе, вислухав усіх і зробив висновок:

...вставайте, кайдани порвіте.

Уперше поезія була надрукована під назвою «Думка» в збірнику

«Новые стихотворения Пушкина и Шевченка» (Лейпциг, 1859). В авто-

графі вона не має заголовка. Загальновідома назва «Заповіт» з’явилася як редакційна у виданні «Кобзаря» 1867 року.