Цікаво знати!

«Пісні без слів» можна зустріти у творчому доробку багатьох композиторів-класиків і су­часних композиторів.

Та найбільший внесок у розвиток цього му­зичного жанру зробив видатний німецький композитор і піаніст Фелікс Мендельсон - Бартольді (1809—1847). Він створив 48 фор­тепіанних п'єс, що мають назву «Пісня без слів».

Музика Ф. Мендельсона дуже мелодійна, витончена і гармонійна. Недаремно сучасники називали композитора «музичним дивом» і «Моцартом XIX століття».

ПІСНЯ БЕЗ СЛІВ

Для різних музичних інструментів (не для співу) багатьма композиторами написані твори, що називаються піснями без слів, піснями тощо. Головні мелодії таких творів звучать як пісня — протяжно, співуче, мелодійно, в супроводі акомпанементу. Проте, звичайно, твори з такими назвами дуже різноманітні за своїм змістом — почуттями, що їх відображають композитори.

Такий твір — «Пісня» — є і в українського композитора ми­нулого століття Левка Ревуцького. Це невелика фортепіанна п'єса, широка, наспівна мелодія якої ллється зосереджено і стримано, нагадуючи українські народні пісні-думи.

'Л. Ревуцький. «пісня»

Автор не випадково назвав цю компо­зицію «Піснею»,— в ній присутні фольклор­ні джерела, зв'язок із народною творчістю. Інтонаційно вона дуже близька до старо­винних народних історичних пісень. Ство­рюється враження, що поезія, знаходячись трохи осторонь, спостерігає за розвитком мелодії твору і готова приєднатися до неї, оспівуючи щось прекрасне.

Пісенна тематика та обробки українсь­ких народних пісень посідають чільне місце у творчості Левка Ревуцького. З великою майстерністю композитор поєднував різні жанри українського народного фольклору з професійною інструментальною музикою. Пісенність панує в його симфоніях, концерті для фортепіано з оркестром, хорових творах, інструментальних п'єсах.

Левко Ревуцький народився на Полтавщині в кінці XIX ст. Після здобуття освіти в Київській консерваторії він виявив себе як талановитий композитор, науковець і педагог. Левко Ревуць­кий — автор багатьох творів різноманітних жанрів. З його іме­нем пов'язане становлення української симфонічної та форте­піанної музики минулого століття. Багата спадщина митця на­лежить до найбільших досягнень музичного мистецтва України.

? Чому композитор Л. Ревуцький назвав свій інструментальний твір «Піснею»?

Якими засобами виражається пісенність у музичних творах? Які характерні риси творчості Л. Ревуцького? Послухай музику на твій вибір. Чи нагадує вона ук­раїнську народну пісню? Чим саме?

Урок №3

Тема уроку: «НОВЕ ЖИТТЯ ПІСНІ».

Мета: Дати учням визначення понять «романс», «пісня-романс» і

«обробка». Познайомити учнів із творчістю Романа Савицького. На прикладі варіацій Р. Савицького показати учням опосередкований зв'язок цього жанру з літературою через пісню. Розвивати вміння інтерпретувати музичні твори, порів­нюючи їх. Виховувати інтерес до минулого українського на­роду, відображеного в мистецьких творах.

1. Вхід під «Оду пісні» О. Антоняка.

2. Перевірка домашнього завдання.

3. «Їхав козак за Дунай» С. Климовського — розучування.

4. Варіації на тему пісні «їхав козак за Дунай» Р. Савицького — слухання.

5. Обробка пісні «їхав козак за Дунай» Л. Бетховена — слухання.

6. «Ода пісні» О. Антоняка — виконання.

7. Узагальнення.

8. Домашнє завдання — слухати музику за власним вибором, розповісти про її зміст та звучання.

9. Вихід під «Оду пісні» О. Антоняка.

Народна пісня — світ його душі:

в ній сподівання й заповітна мрія...

Ніколи не покине, не лишить

її любов, і віра, і надія.

Народна пісня — біль його душі:

у ній живе історія і пам'ять,

в ній стільки туги — не перелічить,

ні з чим не порівнять і не зіставить.

Народна пісня — дар його душі,

твій оберіг на щастя і свободу...

Плекай її, люби і бережи,

бо пісня та — і є душа народу.

Подумай, чому пісню називають душею народу. Які думки і почуття передані у народних піснях? Чи відповідає змісту вірша картина Володимира Сингаївського «Гомоніла Україна»? Як на твою думку, чому до народних пісень часто звертаються і му-зиканти-аматори, і професійні композитори?

Р. Савицький. Варіації на тему української народної пісні «їхав козак за Дунай»

Послухай музичний твір самодіяльного українського композитора Романа Савицького (1904—1974). Скільки варіацій він містить? Як змінюється тема пісні у процесі варіювання, яких рис набуває? Чи можна сказати, що українська народна пісня «їхав козак за Дунай» здобула «друге життя» у варіаціях Р. Савицького?

СЛОВНИЧОК

ВАРІАЦІЇ (лат. — зміна, різноманітність) — музичний твір, в якому основна мелодія звучить кілька разів, набуваючи різноманітних змін: мелодичних, ритмічних, ладових, гармонічних тощо.

ЦЕ ЦІКАВО ЗНАТИ

Українські народні пісні надихали на творчість композиторів різних країн і часів. Наприклад, всесвітньо відомий німецький композитор Людвіг ван Бетховен (1770—1827) неодноразово використовував у своїй" творчості українські національні мотиви.

Серед його творів — «Варіації на українські теми», в яких ком­позитор використав мелодії народних пісень «Не топила, не варила» та «їхав козак за Дунай».

Чи тобі вже знайома мелодія інструментального твору, який щойно прозвучав? Так, це мелодія пісні-романсу «їхав козак

Дунай». Проте звучить вона кожного по-різному, повторюючись у змінному вигляді. Ми вже знаємо, що такімузичні твори називаються варіаціями. Цей твір створив український компо- зитор Роман Савицький і назвав його Варіаціями на тему пісні «їхав козак за Дунаєм.

Виявляється, що література залишила свій відбиток в інструментальних творах, що називаються варіаціями, які не вико­нуються зі словами, але створені на основі пісень — нерозривно­го поєднання літератури і музики.

Роман Савицький — композитор і музичний педагог (XX ст.) — народився на Львівщині в родині священика. Музичну освіту Роман Савицький здобув у Львові й у Празі (Чехія). Його на­зивали одним із найкращих західноукраїнських піаністів. Ос­нову його творчості складає інструментальна музика (для фор­тепіано) та обробки народних мелодій. Останні роки свого життя він проживав у Сполучених Штатах Америки.

Обробка — це видозмінення музичного твору шляхом вико­ристання різноманітних засобів музичної виразності. Найпоши­ренішими є саме обробки народних мелодій.

Як музичні засоби виразності поєднуються з літературним текстом у пісні «їхав козак за Дунай», відображаючи жит­тєвий зміст твору?

Що нового з'явилося в звучанні мелодії пісні «їхав козак за Дунай» у Варіаціях Р. Савицького?Чи бере участь література у створенні варіацій? Послухай музику та охарактеризуй її життєвий зміст, відображений через засоби музичної виразності.