V. Плани семінарських занять

(для студентів денної форми навчання)

Загальні вимоги до проведення семінару

Однією з найбільш діючих і ефективних форм самостійної роботи студентів є семінар. Семінарське заняття дозволяє перевіряти вірність отриманих знань, вичленувати найбільш важливе, істотне в них, сприяє перетворенню знань у власні переконання, розсіює неясності, що могли виникнути в ході лекції чи читанні літератури, прищеплює навички самостійного мислення й усного виступу. Семінари допомагають студентам опанувати термінологією, вільно оперувати нею, сміливо вступати в дискусію і аргументовано відстоювати власну позицію чи намагатися спростувати позицію опонента тощо.

Виступ студента на семінарі повинен задовольняти ряду вимог:

– у ньому має бути чітко висвітлена теорія розглянутого питання, змістовний аналіз проблеми;

– висунуті теоретичні положення повинні бути підкріплені фак-

тами, узятими з досягнень науки і техніки, мистецтва тощо

– студент має показати знання сучасної літератури і першодже-

рел;

На семінарському занятті знання студентів, отримані на лекції та в результаті самостійної роботи, набувають особистісного, більш осмисленого, критичного і оцінюючого змісту, а також здійснюється розширення і поглиблення свідомості студента взагалі.

Заняття 1. Вступне. Організаційно-методичне Заняття 2. Предмет і завдання етики.(2 год)

План:

1. Предмет етики

2. Методологічні принципи етики

3. Основні завдання і функції етики.

4. Значення етики

Методичні поради

Приступаючи до вивчення етики, необхідно спочатку ко-

ротко зупинитися на вживанні понять "мораль", "моральність", "етика". Із самого початку потрібно підкреслити, що слова "мораль" і "моральність" будуть застосовуватися як синоніми, оскільки вони відносяться до одного кола об'єктивних явищ соціального життя, людських вчинків, звичаїв і повсякденної моральної свідомості. І від них варто відрізняти "етику" як науку про мораль. Мораль, моральність – об'єктивні, соціальні явища, а етика – теорія цього явища, наука, предметом якої є моральність. Етика розглядає мораль як конкретно-історичне соціальне явище, виражаючи його в системі визначених законів, цінностей, ідеалів, норм, принципів і категорій. Етика осмислює моральність у світлі визначеної філософсько-історичної концепції, дає їй світоглядну інтерпретацію. В етиці розрізняють два типа проблем: питання про те, як повинна чинити людина (нормативна етика) і теоретичні питання про походження і сутність моралі (філософська етика). Завдання етики полягає не тільки в тому, щоб описувати і пояснювати мораль, а насамперед у тому, щоб зорієнтувати особистість на найвищі взірці відносин між людьми і світом в цілому.

Література:

1. Аристотель. Большая этика: Соч. в 4-хт. — М.: Мысль, 1983.

— Т. 4.

2. Арістотель. Нікомахова етика. — К.: Аквілон-плюс, 2002.

3. Гусейнов А. А., Иррлитц Г. Краткая история этики. — М.:

Мысль, 1987.

4. Етика: Навчальний посібник. — К.: Юрінком Інтер, 2002.

5. Зеленкова И. Л., Беляева Е. В. Этика. — Минск: Тетра-

Системс 1998.

6. Кондрашов В. А., Чачина Е. А. Етика. Естетика. — Ростов-

на-До-ну: Феникс, 1999.

7. Краткий словарь по этике. - М, 1980

8. Кропоткин П. А. Этика. — М.: Политиздат, 1991.

9. Малахов В. А. Етика. — К.: Либідь, 2000.

10. Мур Д. 3. Принципи этики. — М.: Прогресе, 1984.

11. Мур Д. 3. Природа моральной философии. — М.:Республи-

ка, 1999.

12. Некрасов А. И. Этика. — Харьков: Одиссей, 2003.

13. Этика путь к красоте отношений. Курс лекций. Хамитов

Н.В., Крылова С.А.. – К., 2007.

14. Этика и эстетика: Словарь ключевых терминов. Под редак-

цией Хамитов Н.В., Крылова С.А. Минеева С. – КНТ, К.,. 2009.